24 червня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/112/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО НАФТА КМ" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,-
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В поданому до суду адміністративному позові, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить суд винести рішення, яким визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у Чернівецькій області №00000/28295/ж10/24-13-07-01 від 20.12.2024 р. та №00000/28296/ж10/24-13-07-01 від 20.12.2024 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує про протиправність прийнятих податкових повідомлень-рішень, оскільки всі контрагенти товариства (ТОВ «ЛОГРОТЕК», ТОВ «БРЕНЕЛ», ТОВ «ВІНПЕК» та ТзОВ «ВКФ «ІНТЕР ПУЛЬС»), як постачальники пального: у встановленому законом порядку перед реалізацією пального були зареєстровані податковими органами платниками акцизного податку; після кожної реалізації товариству партій пального реєстрували в Єдиному реєстрі акцизних накладних (який адмініструє ДПС України) акцизні накладні (які можуть бути зареєстровані виключно у випадку наявності залишків пального у продавця і не більше ніж на об'єм таких залишків); за результатами діяльності з реалізації пального за звітний період подавали податковому органу декларацію акцизного податку. Під час перевірки не було виявлено розбіжностей даних, що містяться у зареєстрованих контрагентами акцизних накладних/розрахунках коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та деклараціях з акцизного податку, поданих платником акцизного податку, що реалізує пальне. Позивач стверджує, що придбані ТОВ «ЄВРО НАФТА КМ» у ТОВ «ЛОГРОТЕК», ТОВ «БРЕНЕЛ», ТОВ «ВІНПЕК» та ТзОВ «ВКФ «ІНТЕР ПУЛЬС» паливно-мастильні матеріали були використані у власній господарській діяльності, а саме реалізована кінцевому споживачу із прибутком (торговою націнкою), що підтверджується деклараціями акцизного податку позивача. Також зазначає, що відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, не свідчить про безтоварність угод з позивачем. На момент формування податкового кредиту всі контрагенти були зареєстровані платником ПДВ, податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН (лише через значний проміжок часу після здійснення господарських операцій та реєстрації в Реєстрі податкових накладних контрагентів включено до переліку ризикових платників), а тому ТОВ «ЄВРО НАФТА КМ» правомірно сформувало податковий кредит за результатами здійснення господарських взаємовідносин із контрагентами. З вказаних підстав позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Головне управління ДПС у Чернівецькій області у відзиві на позов заперечувало проти задоволення позову. Відповідач зазначає про безпідставність позовних вимог, оскільки відповідно до наданих під час перевірки документів неможливо встановити ланцюг постачання паливно-мастильних матеріалів, не встановлено реальність отримання ТОВ «ЄВРО НАФТА КМ» товарів саме від перелічених суб'єктів господарювання, в зв'язку з чим ТОВ «ЄВРО НАФТА КМ» безпідставно відображено в бухгалтерському обліку господарські операції, які фактично не відбулися, а лише відображені на первинних документах. Відповідно до наданих для перевірки ТТН, вказано пункт розвантаження ПММ м.Чернівці, однак згідно наданих для перевірки документів за ТОВ «Євро Нафта КМ» по м. Чернівці відсутні АЗС, нафтобази чи паливні склади. Також перевіркою не встановлено придбання послуг зберігання ПММ по м.Чернівці. Також, зазначено, що відповідно до наданих відомостей про об'єкти за ТОВ «Логротек» відсутні АЗС, нафтобази чи паливні склади за адресою, «пункт навантаження: Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка», а відповідно до даних ЄРПН у періоді з вересня 2018 року по лютий 2019 року відсутні відомості щодо придбання послуг зберігання. Податковий орган вказує на відкрите кримінальне провадження №32018100110000093 від 09.11.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, де фігурує ТОВ «ЛОГРОТЕК». Крім цього в ІС "Податковий блок" наявна інформація щодо неможливості проведення перевірки ТОВ "ЛОГРОТЕК", у зв'язку з відсутністю підприємства та його посадових осіб за юридичною адресою. Відповідно до даних відомостей про об'єкти за ТОВ «ВІНПЕК» відсутні АЗС, нафтобази чи паливні склади за адресою: «пункт навантаження: м. Коростень, вул. Б. Хмельницького, 18 та по Рівненській області». Крім цього, відповідно до даних ЄРПН відсутні відомості щодо придбання ТОВ «ВІНПЕК» послуг зберігання у серпні 2018 року. В ході проведеної перевірки встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання відвантаження товару, та інше в силу відсутності транспортних засобів та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність ТОВ «ВІНПЕК» можливостей здійснювати господарські операції з реалізації товарів та послуг. Відповідно до наданих відомостей про об'єкти за ТОВ «Бренел» відсутні АЗС, нафтобази чи паливні склади за адресою пункт навантаження: смт. Смига та Старокостянтинівська нафтобаза, а відповідно до даних ЄРПН у періоді з березня по травень 2020 року відсутні відомості що придбання послуг зберігання. Крім того, податковий орган вказує на відкрите кримінальне провадження №32021101110000003 від 15.04.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 212 КК України, де фігурує ТОВ «Бренел». Відповідно до наданих відомостей про об'єкти за ТзОВ "ВКФ "ІНТЕР ПУЛЬС" відсутні АЗС, нафтобази чи паливні склади за адресою: пункт навантаження: Київська обл., Макарівський р-н., с. Забуяння». Крім цього, відповідно до даних ЄРПН відсутні відомості щодо придбання ТзОВ «ВКФ «ІНТЕР ПУЛЬС», послуг зберігання у квітні 2020 року. В ході проведеної перевірки встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання, відвантаження товару та інше в силу відсутності транспортних засобів та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність ТзОВ "ВКФ "ІНТЕР ПУЛЬС", можливостей здійснювати зазначені господарські операції з реалізації товарів та послуг. Також податковий орган посилається на відкрите виконавче провадження №32018100110000093 від 09.11.2018, де фігурує ТзОВ "ВКФ "ІНТЕР ПУЛЬС". Податковий орган вказує, що бухгалтерські, податкові документи та проведені заходи щодо наявності здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства та його контрагентів не підтверджують фактичного постачання паливно-мастильних матеріалів. Таким чином, відповідач стверджує, що позивачем отримано актив у вигляді товарно - матеріальних цінностей (паливно-мастильні матеріали) невідомого походження, що вважаються безоплатно отриманими, а тому визнається доходом за ринковою справедливою вартістю.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 14.01.2025 року адміністративний позов залишено без руху. 20.01.2025 року позивачем виправлено недоліки адміністративного позову, шляхом подання уточнень до позовної заяви, у зв'язку із цим, судом відкрито загальне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання.
У підготовче засідання 03.03.2025 р. з'явились усі учасники справи. Представник позивача заявив клопотання про витребування у податкового органу документів, які підтверджують обставини, якими обґрунтовано позов. Представник відповідача залишив вирішення питання про витребування доказів на розсуд суду. Ухвалою суду від 03.03.2025 р. витребувано у Головного управління ДПС у Чернівецькій області додаткові докази по справі. Розгляд справи відкладено до 31.03.2025 р.
У підготовче засідання 31.03.2025 р. з'явились усі учасники справи. Судом оголошено перерву до 17.04.2025 р. для отримання судом витребуваних доказів. Ухвалою суду від 31.03.2025 р. витребувано додаткові докази по справі.
17.04.2025 р. судове засідання не відбулось, у зв'язку із ненадходженням доказів, які витребувано судом, у зв'язку з чим розгляд справи перенесено на 01.05.2025 року.
У підготовче засідання 01.05.2025 р. з'явились усі учасники справи. За результатами підготовчого засідання закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 12.05.2025 р.
У судове засідання 12.05.2025 р. з'явились усі учасники справи, судом заслухано пояснення сторін розгляд справи відкладено на 09.06.2025 року.
У судове засідання 09.06.2025 р. з'явились усі учасники справи, судом досліджено докази по справі. За результатами розгляду справи по суті позивач підтримав позов, в той час як відповідач заперечував проти його задоволення та на підставі заяв учасників справи суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
ТОВ «ЄВРО НАФТА КМ», зареєстроване як юридична особа з 26.08.2016 року, перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС в Чернівецькій області є платником податків і зборів, у тому числі акцизного податку. Основний вид діяльності є роздрібна торгівля пальним (КВЕД 47.30). Позивачу видано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №24100314202400039, №24120314202400051. (том 1 а.с. 113-118).
Податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ЄВРО НАФТА КМ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2017 р. по 30.06.2023 р., з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 26.08.2016 р. по 30.06.2023 р. Результати перевірки зафіксовані в акті №30224/Ж5/24-13-07-01/40778520 від 02.12.2024 року.
В акті №30224/Ж5/24-13-07-01/40778520 від 02.12.2024 року встановлено наступні порушення, зокрема:
- п.44.1, п.44.2 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ, п.5, п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на загальну суму 903106,0 грн, в тому числі за 2018 рік в сумі 408090,00 грн., за 2019 рік в сумі 152869,00 грн. за І квартал 2020 року в сумі 75952,00 грн., за II квартал 2020 року в суму 266195,00 грн;
- п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 22.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями ), в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 1003450 грн, в тому числі: за серпень 2018 року в сумі 120818 грн., вересень 2018 року в сумі 98272,00 грн., жовтень 2018 року в сумі 70271 грн., листопад 2018 року в сумі 191588 грн., грудень 2018 року в сумі 36774,0 грн., січень 2019 року в сумі 79266 грн., лютий 2019 року в сумі 26298 грн, березень 2020 року в сумі 84 391,00 грн., квітень 2020 року в сумі 232072,00 грн., травень 2020 року в сумі 63700 грн. (том 1 а.с. 39-112).
В ході перевірки ТОВ «ЄВРО НАФТА КМ», за результатами документальної перевірки встановлено неможливість реального здійснення господарських операцій в частині отримання товарів у наступних постачальників: ТОВ "ЛОГРОТЕК" на суму 2886174 грн в т.ч. ПДВ 481029 грн; ТОВ "БРЕНЕЛ" на суму 1890738 грн, в т.ч. ПДВ 315123,0 грн; ТОВ "Вінпек" на суму 853546 грн в т. ч. ПДВ 142258 грн; ТзОВ "ВКФ "ІНТЕР ПУЛЬС" на суму 390242 грн в т.ч. ПДВ 65040 гривень.
На підставі акту перевірки, контролюючим органом 20.12.2024 прийнято, зокрема, податкові повідомлення-рішення:
- форми «Р» №00000/28295/ж10/24-13-07-01, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1043345,75 грн;
- форми «Р» №00000/28296/Ж10/24-13-07-01, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1254312,50 грн (том 1 а.с. 33-38).
Матеріали справи містять: договір оренди будівель та споруд №1 від 21.11.2016 р. між ТОВ «Еліт Плюс» та ТОВ «ЄВРО НАФТА КМ»; договір оренди нежитлових будівель та спору від 31.05.2019 р. між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ЄВРО НАФТА КМ»; повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність; витяг з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового. (том 1 а.с. 119-145).
На підставі наданих матеріалів справи встановлено наступне:
- 02.09.2018 року між позивачем та ТОВ «ЛОГРОТЕК» укладено договір поставки нафтопродуктів №2018/09/05004. Наведена господарська угода документована актом звіряння, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, рахунками на оплату, сертифікатами відповідності, паспортами, протоколами випробувань, актами ідентифікації, деклараціями про відповідність. Правовідносини відбувались у проміжок часу з 05.09.2018 року по 19.02.2019 року, розрахунки проведені у повному обсязі. (том 1 а.с. 146-250, том 2 а.с. 1-26);
- 01.08.2018 року між позивачем та ТОВ «ВІНПЕК» укладено договір поставки нафтопродуктів №2018/08/010. Наведена господарська угода документована актом звіряння, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, рахунками на оплату, сертифікатами відповідності, паспортами. Правовідносини відбувались у проміжок часу з 01.08.2018 року по 30.08.2018 року, розрахунки проведені у повному обсязі. (том 2 а.с. 27-70);
- 20.03.2020 року між позивачем та ТОВ «БРЕНЕЛ» укладено договір поставки нафтопродуктів. Наведена господарська угода документована актом звіряння, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, рахунками на оплату, сертифікатами відповідності, паспортами. Правовідносини відбувались у проміжок часу з 20.03.2020 року по 22.05.2020 року, розрахунки проведені у повному обсязі. (том 2 а.с. 71- 167);
- 21.04.2020 р. між позивачем та ТзОВ «ВКФ «ІНТЕР ПУЛЬС» укладено договір поставки нафтопродуктів №2101/04/2020. Наведена господарська угода документована актом звіряння, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, рахунками на оплату, сертифікатами відповідності, паспортами. Правовідносини відбувались 22.04.2020 року, розрахунки проведені у повному обсязі. (том 2 а.с. 168-194).
Матеріали справи також містять: податкові накладні складені позивачем як покупцем нафтопродуктів від контрагентів ТОВ «ЛОГРОТЕК», ТОВ «БРЕНЕЛ», ТОВ «ВІНПЕК» та ТзОВ «ВКФ «ІНТЕР ПУЛЬС»; податкові декларації з податку на додану вартість за період 2018-2020 років з додатками; акцизні накладні та декларації акцизного податку за 2018-2020 роки. (том 2 а.с. 195-250, том 3 а.с. 1-250, том 4 а.с. 1-101).
В матеріалах справи наявні оборотно-сальдові відомості по рахунку 281 в розрізі складів та надходження пального від контрагентів та оборотно-сальдовими відомості по рахунку 631 по кожному контрагенту, які в подальшому реалізовані, відповідно до змінних звітів по АЗС та Х-звітів. (том 4 а.с. 247-250, том 5 а.с. 1-165).
На виконання ухвали суду від 03.03.2025 р. відповідачем надано інформацію, що в ЄРПН зареєстровано податкові накладні на користь ТОВ «ЄВРО НАФТА КМ» контрагентами: ТОВ «ЛОГРОТЕК» за період з 16.10.2018 р. по 08.02.2019 р. на загальну суму з ПДВ - 2886173,26 грн, пдв - 481028,88 грн; ТОВ «ВІНПЕК» за період з 01.08.2018 р. по 24.08.2018 р. на загальну суму з ПДВ - 853545 грн, пдв - 142257,50 грн; ТОВ «БРЕНЕЛ» за період з 20.03.2020 р. по 21.05.2020 р. на загальну суму з ПДВ - 1890738,10 грн, пдв - 315123,02 грн; ТзОВ «ВКФ «ІНТЕР ПУЛЬС» за 22.04.2020 р. на загальну суму з ПДВ - 390242,88 грн, пдв - 65040,48 грн. Крім того, надано дані щодо відображення ТОВ «ЛОГРОТЕК», ТОВ «БРЕНЕЛ», ТОВ «Вінпек», ТзОВ «ВКФ «ІНТЕР ПУЛЬС» в деклараціях з податку на додану вартість щодо реалізації товару на користь ТОВ «ЄВРО НАФТА КМ», а саме розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Податковим органом також повідомлено наступну інформацію: ТОВ «ЛОГРОТЕК» перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Київ, не є платником акцизного податку з реалізації пального; ТОВ «БРЕНЕЛ» перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Київ, зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального від 20.12.2019 року №4048; ТОВ «ВІНПЕК» перебуває на обліку в ГУ ДПС у Харківській області, не є платником акцизного податку з реалізації пального; ТОВ «ВКФ «ІНТЕР ПУЛЬС» перебуває на обліку в ТУ ДПС у м. Київ, зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального від 18.11.2019 №3914. Податковим органом надано дані щодо реєстрації в ЄРАН акцизних накладних за період 01.01.2017 - 30.06.2023 рр. по ТОВ «БРЕНЕЛ», ТОВ «ВКФ «ІНТЕР ПУЛЬС» у зв'язку із реалізацією товару на користь ТОВ «Євро нафта КМ». Відповідач також повідомив суд щодо проведених камеральних перевірок, а саме: по ТОВ «Вінпек», ТзОВ «ВКФ «ІНТЕР ПУЛЬС» камеральні перевірки не проводились за спірні періоди; по ТОВ «ЛОГРОТЕК» здійснювалась позапланова виїзна перевірка по відшкодуванню ПДВ за жовтень 2019 року (акт №59/26-15-05-04- 01/38606229 від 16.01.2020); по ТОВ «БРЕНЕЛ» здійснювалась камеральна перевірка по акцизному податку на пальне (акт №932/26-15-32-05/43385418 від 27.04.2020). Відповідно до даних з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального надано інформацію щодо наступних ліцензій: ТОВ «БРЕНЕЛ» ліцензія на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі реєстраційний №99061420200001, термін дії з 14.01.2020 до 14.01.2025, видана ДПС України 14.01.2020 р., ліцензію анульовано згідно розпорядження Головного управління ДПС у м. Києві від 05.03.2023 № 182-рл у зв'язку із порушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб'єкту господарювання ліцензії; ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІНТЕР ПУЛЬС» ліцензія на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі реєстраційний № 990614201901924, термін дії з 15.11.2019 до 15.11.2024, видана ДПС України 15.11.2019, ліцензію анульовано згідно розпорядження Головного управління ДПС у Полтавській області від 17.02.2023 № 32-рл у зв'язку із у зв'язку із встановленням факту відсутності суб'єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії. (том 5 а.с. 177-213).
На виконання ухвали суду від 03.03.2025 р. Головне управління ДПС у м. Києві 24.04.2025 р. повідомило наступну інформацію: ТОВ «ЛІДЕР ІНВЕСТ РІТЕЙЛ» (колишня назва ТОВ «ЛОГРОТЕК»), згідно інформаційних ресурсів ДПС України в період вересень 2018 - лютий 2019 було зареєстроване платником акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового від 01.03.2016 року №653 (код району - 2655), анулювання - 11.07.2019, інформація про реалізацію пального на користь ТОВ «Євро нафта КМ» надається в електронному вигляді; ТОВ «БРЕНЕЛ» зареєстроване платником акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового від 20.12.2019 року №4048 (код району - 2657), у період березень 2020 - травень 2020 року проведено камеральну перевірку, за результатами складено акт №932/26-15-32-05/43385418 від 27.04.2020 (платіж 14021900), винесено ППР за формою «Ш» №0008623205 від 28.04.2020 та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 17 грн (сплачено). (том 5 а.с. 241-242).
Також, на виконання ухвали суду від 03.03.2025 р. Головне управління ДПС у Харківській області 22.04.2025 р. повідомило наступну інформацію: ТОВ «ВІНПЕК» з 19.09.2016 р. зареєстроване як платник акцизного податку з реалізації пального, відповідно до даних ЄРАН ТОВ «ВІНПЕК» у серпні 2018 р. реєструвало акцизні накладні на відпуск пального ТОВ «ЄВРО НАФТА КМ». (том 5 а.с. 243-244).
Мотивувальна частина
Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Згідно частини 2 статті 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999 року (далі Закон № 996-ХІV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 1 цього Закону № 996-ХІV визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Статтею 9 Закону № 996-ХІV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
За правилами пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), здійснюваних для провадження власної господарської діяльності платника податку, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та які відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
Таким чином, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування валових витрат та податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення справи.
На підставі матеріалів справи встановлено, що позивач є платником ПДВ та акцизного податку, здійснює діяльність щодо реалізації через свою мережу автозаправних станцій нафтопродуктів (бензин, дизельне паливо), що підтверджується, зокрема, змінними звітами по АЗС та Х-звітами, які наявні у матеріалах справи.
За результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЄВРО НАФТА КМ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2017 р. по 30.06.2023 р., з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страх ванн за період діяльності з 26.08.2016 р. по 30.06.2023 р. податковим органом складено акт №30224/Ж5/24-13-07-01/40778520 від 02.12.2024 р., в якому зроблено висновки про неможливість реального здійснення господарських операцій в частині отримання товарів у наступних постачальників: ТОВ "ЛОГРОТЕК" на суму 2886174 грн в т.ч. ПДВ 481029 грн; ТОВ "БРЕНЕЛ" на суму 1890738 грн, в т.ч. ПДВ 315123,0 грн; ТОВ "Вінпек" на суму 853546 грн в т. ч. ПДВ 142258 грн; ТзОВ "ВКФ "ІНТЕР ПУЛЬС" на суму 390242 грн в т.ч. ПДВ 65040 гривень. На підставі вказаного було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення
Судом встановлено, що позивачем у період часу з 2018 по 2020 роки укладено договори поставки нафтопродуктів з ТОВ «ЄВРО НАФТА КМ» у ТОВ «ЛОГРОТЕК», ТОВ «БРЕНЕЛ», ТОВ «ВІНПЕК» та ТзОВ «ВКФ «ІНТЕР ПУЛЬС», які документовані актами звіряння, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, рахунками на оплату, сертифікатами відповідності, паспортами. При цьому, як встановлено судом та не заперечується податковим органом, розрахунки з вказаними контрагентами проведені у повному обсязі. Також, на підставі матеріалів справи встановлено, що вказані контрагенти на момент укладання з позивачем договорів поставки нафтопродуктів та їх реалізації, були платниками ПДВ та акцизного податку, та ними відповідно складалися податкові та акцизні накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та Єдиному реєстрі акцизних накладних відповідно, що підтверджено відповідною інформацією податкового органу, яка наявна в матеріалах справи. Крім того, придбані позивачем нафтопродукти були обліковані та оприбутковані відповідно до правил ведення бухгалтерського обліку, що підтверджується наявними у справі оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281 в розрізі складів та надходження пального від контрагентів та оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631 по кожному контрагенту.
Аналізуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що контрагенти позивача на момент укладання з позивачем договорів поставки нафтопродуктів та їх реалізації, були наділені необхідною податковою правосуб'єктністю, що надавало право позивачу формувати за рахунок операцій з ними податковий кредит з ПДВ та валові витрати.
При цьому суд звертає увагу на особливості адміністрування акцизного податку в України.
Так, суб'єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені пп.14.1. 212 п. 14.1 ст. 14 ПК України, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПК України є платником акцизного податку.
Згідно з пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПК України особи, які здійснюють реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб-підприємців, до початку здійснення реалізації пального.
У разі якщо платник податку планує здійснювати операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального іншим особам чи будь-які інші операції з пальним на митній території України, які визначені в абзаці другому пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України, то до початку здійснення таких операцій він повинен зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні на такі обсяги реалізації, а також на обсяги пального, що використовується для власного споживання, зареєструвавши накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних згідно з п. 231.1 ст. 231 ПК України, які є основним документом, який призначений для контролю сплати акцизу з пального.
Усі контрагенти позивача на поставлений відповідно до договорів поставки нафтопродуктів товар, склали акцизні накладні та зареєстрували їх в Єдиному реєстрі.
Враховуючи специфіку товару нафтопродукти, його пересування по митній території України та подальша реалізація, є відстежуваними органами державної податкової служби.
Однак, у спірних правовідносинах податковий орган не надав жодних доказів, які б свідчили про ймовірне порушення вимог податкового законодавства України з боку позивача. Натомість в акті перевірки відповідач зазначив, що перевіркою порушень щодо акцизного податку не виявлено. При цьому, як було встановлено судом контрагенти позивача у спірних правовідносинах були платниками ПДВ, які за наслідками операцій з позивачем складали податкові накладні, що зареєстровані в ЄРПН, ними формувались податкові зобов'язання з ПДВ, які декларувалися. Будь-яких доказів зворотного відповідач суду не надав, натомість підтвердив, що розрахунки між позивачем та його контрагентами відбулися в повному обсязі.
Тобто відповідач визнає понесення позивачем витрат у зв'язку із проведенням господарських операцій з наведеними вище контрагентами.
Суд звертає увагу, що операції з ТОВ «ЛОГРОТЕК» відбулися у проміжок часу з 05.09.2018 року по 19.02.2019 року, в той період товариство було зареєстроване платником акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, анулювання відбулось - 11.07.2019 року. Господарські операції з ТОВ «ВІНПЕК» відбулися у проміжок часу з 01.08.2018 року по 30.08.2018 року, товариство зареєстроване як платник акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового з 19.09.2016 року. Правовідносини з ТОВ «БРЕНЕЛ» відбулися у проміжок часу з 20.03.2020 року по 22.05.2020 року, товариство зареєстроване як платник акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового з 20.12.2019 року. Господарські операції з ТзОВ «ВКФ «ІНТЕР ПУЛЬС» відбулися 22.04.2020 року, товариство зареєстроване як платник акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового з 18.11.2019 року.
Аналізуючи наведене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що на момент взаємодії позивача з наведеними суб'єктами господарювання, останні були платниками акцизного податку та податку на додану вартість, за рахунок операцій з якими було сформовано податковий кредит. Подальше анулювання реєстрації платника акцизного податку та податку на додану вартість не може впливати на законність господарських операцій, які відбулися до того. В іншому разі це б суперечило визначеності та стабільності в податкових правовідносинах.
Оцінюючи позицію податкового органу щодо невідповідність контрагентів позивача - платників податку на додану вартість критеріям ризиковості, судом встановлено наступне, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості відносно контрагентів позивача, приймалось також значно пізніше проведення господарських операцій. Зокрема: по ТОВ «ЛОГРОТЕК» рішення податкового органу про відповідність критеріям ризиковості було прийнято 25.03.2021 р.; по ТОВ «ВІНПЕК» рішення податкового органу про відповідність критеріям ризиковості було прийнято 15.06.2021 р.; по ТОВ «БРЕНЕЛ» рішення податкового органу про відповідність критеріям ризиковості було прийнято 26.04.2021 р.; ТзОВ «ВКФ «ІНТЕР ПУЛЬС» рішення податкового органу про відповідність критеріям ризиковості було прийнято 10.02.2021 р.
Отже, наведені рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, не можуть бути підставою для згортання податкового кредиту, в силу їх відсутності на момент укладання та реалізації договорів поставки нафтопродуктів з позивачем.
Даючи оцінку доводам податкового органу щодо відсутності у контрагентів позивача АЗС, нафтобаз чи паливних складів за адресами, що зазначені у товарно-транспортних накладних на окремі партії товару, відсутність відомостей про об'єкти за формою 20-ОПП, суд вказує наступне.
У спірних правовідносинах продаж пального відбувався оптовими партіями для чого не потрібні власні АЗС, бази чи склади, так як така діяльність може здійснюватися за відсутності місць оптової торгівлі. Саме на такий вид діяльності - без визначених місць оптової торгівлі і видає ліцензії на оптовий продаж пального Держана податкова служба України в особі своїх підрозділів. Чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов'язань платника податків у залежність від наявності чи відсутності основних фондів або трудових ресурсів його контрагентів.
При цьому суд наголошує на тому, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду (постанови від 16.01.2018, у справі №826/1398/14, від 06.02.2018, у справі №804/4940/14, від 30.01.2018 у справі № 2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 у справі №826/7704/16) відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди позивачем, як покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно наявності кримінальних проваджень відносно контрагентів позивача, оскільки відповідач не навів жодного доказу того, що такі провадження мають зв'язок з господарськими операціями позивача та відповідними контрагентами. Акт перевірки не містить даних щодо наявності таких, що набрали законної сили вироків суду, якими посадових осіб позивача або контрагентів визнано винними у скоєнні кримінального порушення та якими би було встановлено неправомірність здійснення фінансово-господарських операцій зазначених вище суб'єктів господарювання з позивачем. При цьому, суд вважає, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його безпосереднім контрагентом. Навіть у випадку порушення контрагентом (постачальник по ланцюгу) вимог податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цього контрагента. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення позивача - платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на формування податкового кредиту з ПДВ за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та здійснених витрат.
Суд наголошує, що нормами чинного законодавства України не передбачено обов'язку платників податків - одержувачів товарів вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність додатковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.
При цьому, суд вважає, що у спірних правовідносинах позивач проявив належну обачність при виборі контрагентів, оскільки останні на момент укладання договорів поставки нафтопродуктів та їх реалізації, контрагенти позивача були наділені необхідною податковою правосуб'єктністю (зареєстровані платниками ПДВ, акцизного податку, мали необхідні ліцензії відповідно до ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етиловою, коньячного і плодового, алкогольних напоїв. тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 р. №481/95-ВР), що надавало право позивачу формувати за рахунок операцій з ними податковий кредит з ПДВ та валові витрати.
У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.06.2020 року (справа № 440/426/19) висловлено правову позицію, що норми Податкового кодексу України не ставлять у залежність право платника ПДВ на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентами-постачальниками, якщо цей платник (покупець) дійсно придбав товари (послуги), призначені для використання в господарській діяльності, і поніс реальні витрати у зв'язку з їх придбанням. Порушення постачальником товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (послуг) вимог закону щодо підстав виникнення права на податковий кредит. Платник податку (покупець) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Оцінюючи позицію податкового органу в частині права позивача на податковий кредит та формування витрат, суд звертає увагу, що обов'язок нарахувати податкові зобов'язання та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну виникає у контрагентів позивача, а позивач має право за рахунок цих операцій формувати податковий кредит з ПДВ, який впливає на його податкові зобов'язання з цього податку.
Як встановлено судом вище, позивач та його контрагенти були платниками ПДВ, а тому за рахунок реальних господарських операцій між ними, які пов'язані з господарської діяльністю, після реєстрації в ЄРПН контрагентами позивача податкових накладних, позивач мав право формувати податковий кредит за рахунок таких операцій.
При цьому, суд зазначає, що реальність спірних в даній справі господарських операцій, та використання нафтопродуктів у власній господарській діяльності, шляхом реалізації кінцевому споживачу із прибутком (торговою націнкою), є підставою для включення витрат, пов'язаних з придбаннях таких нафтопродуктів до валових витрат позивача.
Одним із критеріїв законності рішення суб'єкта владних повноважень є те, що таке рішення має бути прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, що відповідає приписам п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України. Такий критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти відповідно до законодавчо визначеної процедури, що відповідає принципу належного урядування.
В даному випадку судом встановлено, що посадові особи Головного управління ДПС у Чернівецькій області під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ґрунтували свою позиція на суперечностях в діяльності контрагентів позивача та припущеннях, які не перевірили при проведенні документальної перевірки.
Судовим розгляд встановлено, що позивач поніс реальні витрати у зв'язку з придбанням нафтопродуктів (розрахунки проведені у повному обсязі), придбаний товар використаний у господарській діяльності позивача, податкові та акцизні накладні зареєстровані у відповідних реєстрах, первинні документи складені правильно, та у своїй сукупності доповнюють один одного. В структурі активів позивача мали зміни пов'язані з придбанням нафтопродуктів, у наведених вище контрагентів. Під час документальної перевірки посадові особі Головного управління ДПС у Чернівецькій області перевіряли рахунки контрагентів у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. При цьому, відповідачем не було виявлено розбіжностей даних, що містяться у зареєстрованих контрагентами акцизних накладних/розрахунках коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та деклараціях з акцизного податку, поданих платником акцизного податку, що реалізує пальне.
Враховуючи вищенаведені обставини та правові норми чинного законодавства, суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийнято протиправно, а висновки проведеної відповідачем перевірки щодо порушення податкового законодавства не знайшли свого доказового підтвердження.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено суду правомірність винесених податкових повідомлень-рішень, а тому вони підлягають скасуванню.
З вказаних підстав суд дійшов висновку про задоволення позову.
Судові витрати
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із задоволенням позову, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у Чернівецькій області №00000/28295/ж10/24-13-07-01 від 20.12.2024 р. та №00000/28296/ж10/24-13-07-01 від 20.12.2024 р.
3. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 24224 грн згідно квитанції від 17.01.2025 року.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРО НАФТА КМ" (вул. Чернівецька, 84, м. Сторожинець, Чернівецький р-н, Чернівецька обл., 59000, код РНОКПП 40778520);
відповідачі: Головне управління ДПС у Чернівецькій області (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А, код ЄДРПОУ 44057187).
Суддя Т.М. Брезіна