м. Черкаси
23 червня 2025 року Справа № 580/803/23
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про зміну та встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №580/803/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку та виплаті пенсії позивачу відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.02.2022 №ФР41580 про розмір грошового забезпечення;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату основного розміру пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.02.2022 №ФР41580 про розмір грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.03.2023 позов задоволено повністю.
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про зміну та встановлення способу і порядку виконання судового рішення - із зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 21.02.2022 №ФР41580, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням раніше проведених виплат., на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 320466,57 грн.
Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України “Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Згідно з частинами 1, 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб і порядок виконання рішення суду. При цьому під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб та наявність таких обставин має бути підтверджена належними та допустимими доказами.
Таким чином, для зміни способу і порядку виконання судового рішення, підставами є обставини, які роблять виконання неможливим.
Як встановлено судом, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.03.2023 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 21.02.2022 №ФР41580, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням раніше проведених виплат.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом повідомило, що позивачу з 01.04.2019 здійснено перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак донарахована стягувачу сума пенсії у розмірі 320466,57 грн буде виплачена після виділення коштів з Державного бюджету відповідно Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Саме посилаючись на ці обставини, представник позивача звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду шляхом винесення рішення про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь стягувача недоплаченої пенсії у сумі 320466,57 грн.
Однак суд, аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, прийшов до висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, позаяк обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень -коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій. у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим з військової служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Фактична невиплата нарахованих стягувачу коштів за рішенням суду зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття. Тому, за умови дотримання Головним управлінням Пенсійного фонду в Черкаській області встановленого порядку виконання судового рішення, підстави для прийняття рішення про накладення штрафу на керівника управління відсутні, зважаючи на те, що накладення штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №560/523/19, від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 16.07.2018 у справі №811/1469/18.
Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, необхідно встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з реєстром рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, станом на 01.12.2024 загальна сума заборгованості за рішеннями судів, що надійшли до Головного управління, за 2020-2024 роки становить 1804781303,65грн, отже заборгованість з пенсійних виплат за рішеннями суду, яка виникла у зазначений період, значно перевищила видатки, передбачені бюджетом Головного управління на її погашення.
Таким чином, заборгованість з пенсійних виплат за рішеннями суду, яка виникла у 2020-2024 роках, значно перевищила видатки, передбачені бюджетом Головного управління на її погашення.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення відсутні, тому у задоволенні подання головного державного виконавця необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про зміну та встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №580/803/23 - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО