Справа № 560/3580/25
24 червня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати протиправними дії та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття позивача на військовий облік, не виключення позивача з військового обліку та невнесення відповідних відомостей про виключення позивача з військового обліку до реєстрів, якими є Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів ("Оберіг" і "Резерв+");
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву, документи щодо виключення позивача з військового обліку і виключити позивача з військового обліку та внести відомості про виключення позивача з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ("Оберіг").
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.03.2025 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.06.2025 позовну заяву ОСОБА_1 , залишено без руху після відкриття провадження у справі. Надано термін для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання вимог ухвали про залишення позову без руху від позивача до суду надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому вказує про те, що після оновлення даних усно намагався вирішити питання стосовно свого перебування на військовому обліку. Однак, коли в усному порядку це не вдалося, в листопаді 2024 року письмово звернувся до відповідача з проханням внести відомості про виключення з військового обліку та надати підтверджуючий документ про виключення з військового обліку.
Зазначає, що не отримавши відповіді на своє звернення, звернувся до адвоката. На адвокатський запит відповідачем надано відповідь від 10.02.2025 №9/285, тому позивач вважав, що про порушення своїх прав достеменно дізнався саме з отримання вказаної відповіді.
Також, причиною звернення до суду із пропуском встановлених КАС України строків зазначає, що батьки мають інвалідність та потребують постійної підтримки та догляду, а тому за вказаних обставин позивач суттєво обмежений у часі. Крім того, звертає увагу, що оскільки був засуджений за тяжкий злочин, тому вважав, що виключений з військового обліку.
Вирішуючи зазначене клопотання позивача, суд враховує таке.
Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поряд з цим, поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Суд зауважує, що зазначене клопотання обґрунтоване лише загальними підставами неможливості звернення до суду у відведений час, та не містить доказів неможливості вчинення процесуальної дії та необхідність більшого часу.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021) досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 120/5780/20-а.
Також, Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 по справі №500/1912/22 зазначив, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на це, наведені позивачем у своєму клопотанні причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом не можуть вважатися поважними.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. При цьому не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача, оскільки ОСОБА_1 після закінчення строку відбування покарання у 2012 році, не був позбавлений можливості здійснити перевірку свого військового обліку.
Позивач не надав належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не навів поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Тому, у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.
Відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно із частиною 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Враховуючи наведене, наявні правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись частиною 15 статті 171, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуюча суддя Д.Д. Гнап