Справа № 560/19074/24
іменем України
24 червня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової виплати до Дня Незалежності України за 2024 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити нарахування (перерахунок) та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової виплати до Дня Незалежності України за 2024 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно зменшив позивачу розмір разової грошової виплати до Дня Незалежності України за 2024 рік.
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що в спірних правовідносинах Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області діяло відповідно до вимог законодавства.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.12.2024 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.12.2024 зупинено провадження у справі №560/19074/24 до набрання чинності судовим рішенням у зразковій справі №440/14216/23.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.06.2025 поновлено провадження в справі №560/19074/24.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 20.03.1996.
Позивач звернувся до відповідача щодо перерахунку та виплати разової грошової виплати до Дня Незалежності України за 2024 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідач повідомив позивача листом, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України у 2024 році виплачена у розмірі 1000,00 грн, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №369 "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань», у 2024 році" (далі - Постанова №369).
Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Закон України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-XII) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Відповідно до статті 2 Закону №3551-XII законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України. Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Згідно з статтею 4 Закону №3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Перелік пільг ветеранам війни визначений розділом ІІІ Закону №3551-XII, зокрема, однією із таких пільг є надання щорічної разової грошової виплати.
Законом України від 20.03.2023 №2983-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань" (далі - Закон №2983-IX), який набрав чинності 15.04.2023, частину п'яту статті 12 Закону №3551-XII викладено в такій редакції: "Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Ці норми неконституційними не визнавалися та є чинними на момент розгляду цієї справи.
Таким чином, у цьому випадку застосуванню належать положення Закону №3551-XII в редакції Закону №2983-IX.
З метою здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань», Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №369.
Постановою №369 встановлено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 р. учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, у розмірі 1000 гривень.
Позивач не був позбавлений права на разову грошову виплату до Дня Незалежності України за 2024 рік та отримав її у розмірі 1000,00 грн, що відповідає сумі, встановленій Постановою №369.
З урахуванням наведеного, суд вважає помилковими твердження позивача про те, що останній має право на отримання разової грошової виплати до Дня Незалежності України за 2024 рік в більшому розмірі, оскільки виплата спірної разової грошової виплати до Дня Незалежності України здійснюється в розмірі, що встановлений Постановою №369.
Такі ж висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.05.2025 у зразковій справі №440/14216/23. У цій постанові, зокрема, констатовано, що в умовах війни пріоритетним є спрямування обмежених фінансових ресурсів держави на фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які безпосередньо беруть участь у бойових діях (членів їхніх сімей), а відповідно, на захист суверенітету і територіальної цілісності України, а не на інші цілі, що може вплинути на збалансованість державного бюджету. За таких обставин зменшення розміру одноразової грошової виплати викликане об'єктивними причинами, а саме: прагненням збалансувати державний бюджет з метою належного фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України.
Таким чином, відповідач правомірно виплатив позивачу разову грошову виплату до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач спростував, а позивач не підтвердив правомірність заявлених позовних вимог, а тому, в їх задоволенні слід відмовити.
Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутність підстав для задоволення позовних вимог, звільнення позивача від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк