Справа № 560/10640/25
24 червня 2025 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Салюк П.І., розглянувши позовну заяву Громадської організації "Громадська ініціатива 1" до Смотрицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Громадська організація "Громадська ініціатива 1" звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Смотрицької селищної ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень відповідача - Смотрицької селищної ради, що супроводжувалося забороненою в Україні дискримінацією конституційних прав громадянки України, членкині Смотрицької територіальної громади, членкині ГО "Громадська ініціатива 1" ОСОБА_1 в сфері суспільних відносин громадсько-політичної діяльності;
- зобов'язати розглянути подану до Смотрицької селищної ради звернення скаргу від 9 квітня 2025 року за реєстраційним № Вх.579/02-02 від 10.04.2025 року у відповідності до всіх вимог норм матеріального права статей 18, 19, 20 Закону України "Про звернення громадян", якими регламентуються права громадянки України ОСОБА_1 та повноваження обов'язки суб'єкта владних повноважень Смотрицької селищної ради при розгляді даного звернення скарги і визначається спосіб, порядок та термін розгляду Смотрицькою селищною радою даного звернення скарги.
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіривши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона не відповідає процесуальним вимогам, установленим ст. 160, 161 КАС України, з огляду на таке.
На виконання вимог ч. 3 ст. 161, ч. 8 ст. 160 КАС України до позовної заяви необхідно додавати документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Всупереч зазначеним законодавчим приписам, за пред'явлення цього позову позивач не сплатив судовий збір у нормативно встановленому розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регламентовано Законом України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі Закон №3674-VI).
Частиною 1 ст. 4 Закону №3674-VI унормовано, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-ІХ "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028,00 грн.
З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач заявив одну позовну вимогу немайнового характеру.
Тобто сума судового збору за звернення до суду з цим позовом, з урахуванням становить 3028 грн.
У позовній заяві позивач покликається на п. 7 ст. 5 Закону №3674-VI як на підставу для звільнення від сплати судового збору.
У контексті цього суд звертає увагу на таке.
Приписами п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону №3674-VI унормовано, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
У разі звернення до суду громадської організації в інтересах інших осіб, така громадська організація є в розумінні Закону №3674-VІ платником судового збору.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 804/6859/16, від 04.12.2018 у справі № 804/5389/17, від 27.06.2029 у справі № 804/6117/17.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення Громадської організації "Громадська ініціатива 1" від сплати судового збору.
Крім того, відповідно до положень п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
Таким чином, позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність до вимог КАС України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про громадські об'єднання", громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об'єднання (громадська організація або громадська спілка) може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу.
Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Відповідно до ст. 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач і відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Статтею 21 Закону України "Про громадські об'єднання" визначені права громадських об'єднань.
Частиною 1 ст. 21 цього Закону передбачено, що для здійснення своєї мети (цілей) громадське об'єднання має право: 1) вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі); 2) звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами; 3) одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації; 4) брати участь у порядку, визначеному законодавством, у розробленні проектів нормативно-правових актів, що видаються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування і стосуються сфери діяльності громадського об'єднання та важливих питань державного і суспільного життя; 5) проводити мирні зібрання; 6) здійснювати інші права, не заборонені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 цього Закону, додатково визначені права громадських об'єднань зі статусом юридичної особи: 1) бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства; 2) здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об'єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об'єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об'єднанням включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 3) засновувати з метою досягнення своєї статутної мети (цілей) засоби масової інформації; 4) брати участь у здійсненні державної регуляторної політики відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"; 5) брати участь у порядку, визначеному законодавством, у роботі консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, що утворюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування для проведення консультацій з громадськими об'єднаннями та підготовки рекомендацій з питань, що стосуються сфери їхньої діяльності.
Зазначений перелік прав громадських об'єднань є виключним.
Згідно позиції Конституційного Суду України, висловленій у Рішенні від 28.11.2013 року № 12-рп у справі за конституційним зверненням асоціації "Дім авторів музики в Україні" щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у взаємозв'язку з положеннями пункту "г" частини першої статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права", у якому, зокрема, зазначено, що "громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб".
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки до нього 17.06.2025 року звернулась член організації ОСОБА_2 , яка є членом Громадської організації "Громадська ініціатива 1". Однак, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження зазначених обставин, а саме: членства ОСОБА_2 в Громадській організації "Громадська ініціатива 1". При цьому, позивачем не наведено підстав, які б підтверджували саме порушення прав позивача.
Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду:
- доказів на підтвердження викладених в адміністративному позові обставин;
- доказів сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн. за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Громадської організації "Громадська ініціатива 1", залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяП.І. Салюк