Справа № 560/4374/25
іменем України
23 червня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 30 вересня 2024 року № 0238010705 про застосування відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 133 998,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що фактична перевірка магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , 05.08.2024, призначена за відсутності законних підстав. Вказує, що при проведенні фактичної перевірки всі первинні документи були надані перевіряючим особам в приміщенні магазину, а також надіслані на адресу ДПС. Однак, працівники ГУ ДПС у Волинській області не взяли до уваги надані первинні документи, припустили вчинення відповідних порушень, і як наслідок, порушуючи права платника податків, норми податкового законодавства, склали Акт фактичної перевірки, який не надсилався платнику податків, та як наслідок, ГУ ДПС у Хмельницькій області прийняло оспорюване ППР, за відсутності доказів на підтвердження вчинення суб'єктом господарювання таких порушень.
Ухвалою від 20.03.2025 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.
Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що у контролюючого органу були наявні правові підстави для проведення фактичної перевірки позивача, а відсутність в наказі детального опису підстав для проведення перевірок жодним чином не порушує вимог ст. 81 ПК України та не зумовлює протиправність окаржуваних податкових повідомлень-рішень. Звертає увагу, що ГУ ДПС області надіслало на адресу позивача оскаржуване ППР, однак останній не отримав його. Тому, у зв'язку із закінченням терміну зберігання конверта на пошті, останній повернувся відповідачу, що підтверджується Довідкою Укрпошти про причини повернення/досилання. Крім того, зазначає, що представник позивача відмовився від ознайомлення, підписання та отримання Акта фактичної перевірки. На виконання вимог абз. 4 п. 86.5 ст. 86 ПК України посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області складено акт від 14.08.2024 року про відмову від підпису Акта фактичної перевірки.
Щодо обставин фактичної перевірки та правомірності висновків контролюючого органу про порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР представник відповідача зазначає, що під час фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (місцем здійснення господарської діяльності суб'єктом господарювання), а саме на момент здійснення перевірки не пред'явлено підтверджуючі документи на товари, що перебували в реалізації у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зважаючи на викладене, представник відповідача наполягає, що ФОП ОСОБА_1 на початок проведення перевірки не надав документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарів, які на момент перевірки знаходилися у місці продажу. Отже, контролюючий орган правомірно прийняв податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 30 вересня 2024 року № 0238010705. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.
У відзиві на позов відповідач просить розглянути справу в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін з метою з'ясування всіх обставин справи.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною шостою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Представник відповідача також подала до суду клопотання, в якому просить залучити до участі у справі № 560/4374/25 за позовом ФОН ОСОБА_1 - третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору па стороні відповідача - Головне управління ДПС у Волинській області.
В обґрунтування клопотання зазначає, що підставою винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 30.09.2024 №0238010705 став Акт фактичної перевірки від 14.08.2024 № 22208/03-20-07-05/3367809154, складений посадовими особами Головного управління ДПС у Волинській області, тому прийняте судом рішення по суті може вплинути па права, інтереси або обов'язки вказаного суб'єкта владних повноважень.
Вирішуючи подане клопотання, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Згідно з ч. 4 ст. 49 КАС України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Частиною 5 статті 49 КАС України встановлено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
З аналізу наведених норм статті 49 КАС України слідує, що підставою для залучення особи до участі у справі у якості третьої особи, як за клопотанням такої особи, так і за ініціативою суду, є наявність реальної можливості впливу рішення суду, яке буде ухвалене за результатами розгляду такої справи, на права чи обов'язки такої особи, при цьому суду слід чітко встановити на які саме права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Суд зазначає, що предметом спору у цій справі є саме правомірність прийняття ГУ ДПС у Хмельницькій області податкового повідомлення-рішення від 30 вересня 2024 року № 0238010705 про застосування відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 133 998,00 грн, а не дії працівників Головного управління ДПС у Волинській області при призначенні та проведенні фактичної перевірки.
Разом з тим, судом при дослідженні доказів, наявних у матеріалах справи, буде надано правову оцінку обставинам, які охоплюють межі доказування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення за результатами розгляду цієї справи безпосередньо не вплине на права та обов'язки Головного управління ДПС у Волинській області, тому підстав для його залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, немає.
Отже, у задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.
Представник позивача подала до суду відповідь на відзив, у якій з доводами відповідача не погоджується та вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що твердження ГУ ДПС у Хмельницькій області щодо законності проведеної фактичної перевірки, є безпідставними. Жодних документів, які б підтверджували наявність інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, а отже про підставу проведення перевірки, контролюючим органом не надано платнику податків ні безпосередньо перед проведенням перевірки, ані під час її проведення. Тоді як надання доказів на підтвердження своїх доводів є процесуальним обов'язком відповідача, який імперативно встановлений у пункті 6 частини другої статті 162 КАС України. Наголошує, що після початку перевірки (05.08.2024 у приміщенні магазину та поштою на адресу ГУ ДПС у Волинській області), під час проведення перевірки та (14.08.2024 у приміщенні магазину та поштою на адресу ГУ ДПС у Волинській області) контролюючому органу були надані відповідні первинні документи про походження товару за місцем їх реалізації, у тому числі: договір комісії від 01.08.2024 року № КБ-08-08-24-ЧГ, акт приймання-передачі товарів від 01.08.2024 до договору комісії, акт приймання-передачі товарів від 05.08.2024 до договору комісії, форма обліку товарних запасів, а також інші документи. При цьому вказане зафіксовано й в акті перевірки. Жодних заперечень щодо отримання цих документів не наведено, доказів на спростування позиції позивача не надано, як і не надано доказів відсутності таких документів у магазині.
Таким чином, представник позивача вважає, що позивач виконав вимоги податкового законодавства (стаття 85 ПК України), Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (пункт 12 статті 3), первинні документи, обов'язковість ведення яких передбачена чинним законодавством, які належать або пов'язані з предметом цієї перевірки й підтверджують факт реальності господарських операцій, у тому числі походження товарно-матеріальних цінностей, які знаходились у магазині. Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача подала до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що на момент здійснення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 не пред'явлено підтверджуючі документи на товари, що перебували в реалізації у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник позивача подала до суду додаткові пояснення, в яких зазначає, що У листі ДПС України від 29.04.2024 № 12571/7/99-00-07-04-02-07, який долучений відповідачем, зазначено, що на адресу ДПС надійшла інформація від громадянина ОСОБА_2 щодо можливих порушень при проведенні розрахунків за товари в торгівельній мережі під торговою маркою « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Однак, не долучено звернення самого громадянина, що викликає сумнів у реальності поданої інформації, відповідно, обґрунтованості та підставності направлення цього листа.
Наполягає, що договір комісії та акт приймання-передачі є належними доказами, оскільки згідно з Порядком № 496 є первинними. Жодних зауважень щодо змісту, форми тощо цих документів контролюючий орган в акті перевірки не зазначив. Також будь-яких застережень стосовно правильності заповнення позивачем Форми ведення обліку товарних запасів в акті перевірки податковий орган не навів. З урахування вказаного просить позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача подала до суду додаткові пояснення, згідно з якими стверджує, що договором комісії та Актом приймання-передачі товарів не може підтверджуватися належний облік товарних запасів за місцем їх реалізації, оскільки договір комісії не містить достатньо відомостей про господарську операцію. Отже, якщо документ не містить достатньо відомостей про операцію або взагалі не містить ніякої інформації про господарську операцію, то це не є первинним документом (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.03.2023 №560/12630/21).
Крім того, укладення договору свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області у період з 05.08.2024 по 15.08.2024 на виконання наказу від 05.08.2024 №2768-П «Про проведення фактичної перевірки ГО» та направлень на перевірку від 05.08.2024 № 4269/03-20-07-05 та 05.08.2024 № 4271/03-20-07-05 проведено фактичну перевірку магазину (Торгова точка) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить суб'єкту господарювання ФОП ОСОБА_1 .
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , що діє як представник фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 на підставі Договору про співпрацю від 01.08.2024 р, 05.08.2024 о 17 год 42 хв. отримав копію наказу від 05.08.2024 року №2768-П «Про проведення фактичної перевірки ГО», ознайомився з направленнями на проведення фактичної перевірки та службовими посвідченнями осіб, яким доручено проведення перевірки.
За результатами фактичної перевірки складено акт від 14.08.2024 року №22208/03-20-07-05/ НОМЕР_1 .
Перевіркою встановлено, що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що за адресою: АДРЕСА_1 торгівельну діяльність в сфері роздрібної торгівлі технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту, здійснює ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який згідно наявної у контролюючого органу податкової інформації перебуває на спрощеній системі оподаткування, 2 група єдиного податку, ставка податку 20%.
Суб'єктом господарювання до перевірки надано документи, які є додатками до Акта фактичної перевірки від 14.08.2024 року №22208/03-20-07-05/ НОМЕР_1 :
- Договір комісії №КБ-01-08-24-ЧГ від 01.08.2024, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 );
- Акт приймання передачі товарів до вищезгаданого Договору Комісії від 01.08.2024.
Окрім того, до вказаного Акта перевірки приєднані додатки:
- Договір про співпрацю від 01.08.2024, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 ;
- Договір про співпрацю від 01.08.2024, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_5 ;
- Договір про співпрацю від 01.08.2024, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_6 ;
- Договір № 33-01/08/24 суборенди нежитлового приміщення від 01.08.2024, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_5 ;
- Форма ведення обліку товарних запасів.
Згідно з Договором комісії № КБ-01-08-24-ЧГ від 01.08.2024 та Актом приймання-передачі товарів від 01.08.2024 року до цього Договору, що укладений між Комітентом ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та Комісіонером ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) встановлено отримання Комісіонером на комісію товарів на суму 825 222,0 гривень.
Згідно п.п.4.1. п. 4 Договору комісії № КБ-01-08-24-ЧГ від 01.08.2024 передання товарів Комітентом Комісіонеру для продажу відповідно до умов цього Договору здійснено згідно Акту приймання-передачі товарів, місце передання: АДРЕСА_1 .
Інших документів, що підтверджують облік та походження технічно-складних побутових товарів до перевірки не надано (ст. 1 Вкладного аркушу до Акта фактичної перевірки від 14.08.2024 бланк 003047).
В ході проведення перевірки за даними ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено реалізацію ФОП ОСОБА_1 товарів через ПРРО № 4000928763, податковий номер 3367809154, але вказані товари відсутні в Акті приймання-передачі товарів від 01.08.2024 до Договору комісії № КБ-01-08-24-ЧГ від 01.08.2024 на загальну суму 133998 грн, а саме реалізовано:
- 06.08.2024 о 12:57 год. згідно фіскального чеку № cnMWWp59quE реалізовано «Мобільний телефон 13 Pro 256 Gold на суму 26 475,00 гривень .
- 06.08.2024 о 13:09 год. згідно фіскального чеку № AUbXtxnljHw реалізовано «Мобільний телефон iPhone15ProMax 256 Natural Titanium new» на суму 50 000,00 гривень.
- 06.08.2024 о 16:15:11 год. згідно фіскального чеку № 03d666Tx_pY реалізовано Смартфон Google Pixel 7 Pro 12/128GB Obsidian new» на суму 17 903,00 гривень.
- 06.08.2024 о 16:15:35 год. згідно фіскального чеку № vBIYPiAz6BI реалізовано «Мобільний телефон iPhone13 Pro 128 Graphite used» на суму 24 420,00 гривень.
- 06.08.2024 о 17:25:47 год. згідно фіскального чеку № IW23S7Bovvk» реалізовано Годинник Apple Watch Series 9 GPS 41 mm Starlight Aluminum Case w. Starlight Sport Band - S/M (MR8T3) на суму 15 200,0 гривень.
З урахуванням зазначеного, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 на об'єкті торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 , здійснено реалізацію товарів (мобільні телефони та годинник) на суму 133 998,0 грн, які не обліковані у встановленому законом порядку, чим порушено п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР, а саме, позивачем не було надано первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходилися у місці продажу на загальну суму 133 998,0 грн.
За результатами проведення перевірки ГУ ДПС у Хмельницькій області прийняло податкове повідомлення-рішення від 30.09.2024 № 0238010705 щодо ФОП ОСОБА_1 про застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 133 998,00 грн.
Позивач подав скаргу на вказане ППР, однак Державною податковою службою України прийнято рішення № 4744/6/99-00-06-03-01-06 від 19.02.2025, яким ППР скаргу залишено без розгляду.
Позивач вважає спірне повідомлення-рішення протиправним, тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України (далі ПК України), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За правилами підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до пункту 80.1. статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Пунктом 80.2. статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: 80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
Суд встановив, що в наказі «Про проведення фактичної перевірки ГО» від 05.08.2024 року №2768-п, на виконання вимог Податкового кодексу України, як підставу для проведення перевірок, зазначено пп. 80.2.2, п. 80.2 ст. 80 ПК України.
Підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України містить перелік сфер об'єктів податкового контрою, інформація про можливі порушення в яких має бути перевірена на предмет її підтвердження/спростування, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Застосована законодавцем у цій нормі конструкція щодо наявної/отриманої інформації «яка свідчить про можливі порушення» дає підстави для висновку, що вона має вказувати саме на можливі порушення платником податків законодавства у визначеній сфері, тобто ті ймовірні, засновані на обґрунтованих припущеннях, порушення, які підлягають перевірці на підставі цієї інформації.
Водночас аналіз абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України не дає підстав для висновку, що в наказі про проведення перевірки в обов'язковому порядку має бути зазначено конкретну норму податкового або іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючи органи, яка порушується платником.
Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 (справа №420/9909/23, адміністративне провадження № К/990/67/24) виснував:
«Аналіз підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме наявність/отримання інформації від визначеного кола суб'єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з'ясувати питання дотримання суб'єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов'язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.
У випадку оскарження до суду платником наказу про призначення фактичної перевірки та/або прийнятого рішення податковим органом за наслідками такої перевірки, яка здійснена відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України з підстав не зазначення деталізованої інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства, доказів цього, суд, здійснюючи розгляд справи та оцінюючи обставини, підстави позову, не позбавлений можливості встановити та перевірити наявність або відсутність такої інформації про ймовірні порушення, що є законодавчо встановленою передумовою та підставою для призначення такої перевірки.
Реалізуючи мету, з якою ця справа розглядається у складі Судової палати, Верховний Суд формулює такий правовий висновок, який має забезпечити єдині підходи до оцінки правомірності наказів про призначення фактичних перевірок. У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою.
У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення.
Посилання в наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним».
Отже, посилання в Наказі від 05.08.2024 року №2768-п, на підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України, що не може свідчити про відсутність підстав для проведення перевірки та протиправність такого рішення.
Щодо посилань позивача на відсутність в Наказі №2768-п відомостей саме про позивача, суд зазначає таке.
Так, в наказі ГУ ДПС у Волинській області вказано: дата видачі - 05.08.2024 р, найменування контролюючого органу - ГУ ДПС у Волинській області, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться - проведення фактичної перевірки магазин «Ябко» за адресою: м.Ковель, бульвар Лесі Українки, буд.11-а, мета - з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Кодексу законів про працю України, законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про держане регулювання виробництва і обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про оплату праці», «Про платіжні послуги», «Про ціни і ціноутворення», постанови Національного банку України від 29.12.2017 №148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» із змінами та доповненнями; вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка) - фактична, підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом - п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, дата початку - з 05.08.2024р. і тривалість перевірки - 10 діб, період діяльності, який буде перевірятися - згідно ст. 102 ПК України.
За правилами підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до пункту 80.5. статті 80 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно зі статтею 81цього Кодексу.
Пунктом 81.1. статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що фактична перевірка проводиться за місцем фактичного провадження платником податків діяльності та / або розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника (підпункт 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України); в направленні на проведення перевірки зазначаються або найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться; в наказі про проведення перевірки зазначається найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), а у випадку проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться.
Тобто, зазначення в Наказі №2768-п інформації щодо об'єкта (без зазначення найменування платника податків) місця фактичного провадження платником податків діяльності, у якому належало провести фактичну перевірку, цілком узгоджується з нормами ПК України.
Крім того, відповідач зазначає, що підставою для проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 стала інформація про можливі порушення вимог законодавства при проведенні розрахунків за товари в торгівельній мережі під торговою маркою «Ябко».
Так, від Головних управлінь ДПС в областях надійшов лист ДПС України від 29.04.2024 №12571/7/99-00-07-04-02-07 з інформацією щодо можливих порушень при проведенні розрахунків за товари у торговій мережі під торговою маркою «Ябко». Такий висновок зроблено на підставі iнформацii вiд громадянина Андрушко Анатолiя вiд 29.04.2024 (вх. ДПС № А/l228/ЕЗ вiд 29.04.2024).
На підставі доповідної записки начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Волинській області Володимирець А. № 285/03-20-07-05-01 від 05.08.2024 прийнято управлінське рішення в.о.начальником Головного управління ДПС у Волинській області Лисеюк С. про проведення фактичних перевірок торгових об'єктів торгової мережі «Ябко». Підстава перевірки - п.п.80.2.2. ст. 80Податкового кодексу України
Суд зазначає, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктами 62.162.3 статті 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; тощо.
Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (п. 71.1 ст. 71 ПК України).
Відповідно до пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: 72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків; 72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів.
Згідно з пунктом 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).
Положеннями статті 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.
З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку про те, що контролюючим органом при прийняті наказу ГУ ДПС у Волинській області «Про проведення фактичної перевірки ГО» від 05.08.2024 року №2768-п не було порушено вимоги статей 80, 81 ПК України.
Стосовно тверджень, зазначених у позовній заві про те, що Акт фактичної перевірки від 14.08.2024 № 22208/03-20-07-05/3367809154 не був вчасно надісланий, суд зауважує, що представник позивача відмовився від ознайомлення, підписання та отримання Акта фактичної перевірки. На виконання вимог абз. 4 п. 86.5 ст. 86 ПК України посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області складено акт від 14.08.2024 року про відмову від підпису Акта фактичної перевірки.
Надаючи оцінку висновкам контролюючого органу, зазначеним в акті фактичної перевірки від 14.08.2024 № 22208/03-20-07-05/3367809154, суд виходить з наступного.
Перелік обов'язків суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, визначені у статті 3 Закону №265/95-ВР.
За правилами пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Стаття 20 Закону №265/95-ВР передбачає, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку» від 03.09.2021 №496 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України
02 листопада 2021 р. за № 1411/37033) затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі Порядок №496).
У Порядку №496 терміни вживаються в таких значеннях:
документи, які підтверджують облік та походження товарів - Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (далі - Форма обліку), та первинні документи;
первинні документи - опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб'єкта господарювання, серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару. Опис залишку товарів на початок обліку складається в довільній формі та має містити інформацію про: найменування товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов'язку щодо ведення обліку товарних запасів, кількості таких товарів (із зазначенням одиниці виміру) та їх вартості, самостійно визначеної ФОП. У первинних документах, що засвідчують знищення, втрату або використання товарів на власні потреби, зазначається вартість товару за ціною придбання, підтвердженою обліком товарів, визначеним цим Порядком, та не зазначаються реквізити постачальника і отримувача товару;
товарні запаси - сукупність товарів, що утримуються ФОП для подальшого продажу (надання послуг).
Пунктами 1, 2 Розділу ІІ Порядку №496 визначено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку. ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об'єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об'єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об'єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об'єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід'ємною частиною такого обліку.
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов'язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі.
Форма обліку має містити зазначені в довільному порядку дані ФОП: прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки ФОП або серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті, податкова адреса, назва та адреса місця продажу (господарського об'єкта) або місця зберігання, в межах якого ведеться облік. Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші.
Під час ведення обліку товарних запасів у паперовій формі записи у Формі обліку виконуються розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою (пункт 7 Розділу ІІ Порядку № 496).
За правилами пунктів 9-11 Порядку №496, заборонено продаж товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об'єктах) відсутні: 1) первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку; 2) відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи; 3) первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.
Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об'єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.
Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено.
Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред'явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).
Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такої ФОП.
Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.
В ході проведення перевірки за даними СОД РРО ДПС України встановлено реалізацію ФОП ОСОБА_1 товарів через ПРРО № 4000928763, податковий номер 3367809154, але вказані товари відсутні в Акті приймання-передачі товарів від 01.08.2024 до Договору комісії № КБ-01-08-24-ЧГ від 01.08.2024 на загальну суму 133998 грн, а саме реалізовано:
- 06.08.2024 о 12:57 год. згідно фіскального чеку № cnMWWp59quE реалізовано «Мобільний телефон 13 Pro 256 Gold на суму 26 475,00 гривень .
- 06.08.2024 о 13:09 год. згідно фіскального чеку № AUbXtxnljHw реалізовано «Мобільний телефон iPhone15ProMax 256 Natural Titanium new» на суму 50 000,00 гривень.
- 06.08.2024 о 16:15:11 год. згідно фіскального чеку № 03d666Tx_pY реалізовано Смартфон Google Pixel 7 Pro 12/128GB Obsidian new» на суму 17 903,00 гривень.
- 06.08.2024 о 16:15:35 год. згідно фіскального чеку № vBIYPiAz6BI реалізовано «Мобільний телефон iPhone13 Pro 128 Graphite used» на суму 24 420,00 гривень.
- 06.08.2024 о 17:25:47 год. згідно фіскального чеку № IW23S7Bovvk» реалізовано Годинник Apple Watch Series 9 GPS 41 mm Starlight Aluminum Case w. Starlight Sport Band - S/M (MR8T3) на суму 15 200,0 гривень.
З урахуванням зазначеного, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 на об'єкті торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 , здійснено реалізацію товарів (мобільні телефони та годинник) на суму 133 998,0 грн, які не обліковані у встановленому законом порядку, а саме, позивачем не було надано первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходилися у місці продажу на загальну суму 133 998,0 грн.
Перелік не облікованих товарів наведено у додатку №1 до Акта фактичної перевірки від 14.08.2024, бланк №003047.
Тобто, під час фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (місцем здійснення господарської діяльності суб'єктом господарювання), а саме на момент здійснення перевірки не пред'явлено підтверджуючі документи на товари, що перебували в реалізації у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який знаходиться за адресою: Волинська область, Ковельський р-н, м.Ковель, Бульвар Лесі Українки, буд.11-а, про що зазначено в додатку 1 до Акту фактичної перевірки від 14.08.2024.
Так, у додатку 1 до Акту фактичної перевірки чітко зазначено номенклатуру товару, що реалізовано позивачем, а саме: Мобільний телефон 13 Pro 256 Gold на суму 26 475,0 грн., Мобільний телефон НОМЕР_3 256 Natural Titanium new» на суму 50 000,0 грн., Смартфон Google Pixel 7 Pro 12/128GB Obsidian new» на суму 17 903,0 грн., Мобільний телефон iPhone13 Pro 128 Graphite used» на суму 24 420,0 грн., Годинник Apple Watch Series 9 GPS 41 mm Starlight Aluminum Case w. Starlight Sport Band - S/M (MR8T3) на суму 15 200,0 грн., однак в Акті приймання-передачі товарів від 01.08.2024 до Договору комісії № КБ-01-08-24-ЧГ від 01.08.2024 зазначені товарно-матеріальні цінності відсутні, інших підтверджуючих документів на вказаний товар не надано.
Тобто, кількість пристроїв виявлених під час фактичної перевірки не відповідає кількості пристроїв отриманих відповідно до Акта приймання-передачі товарів від 01.08.2024 до Договору комісії № КБ-01-08-24-ЧГ від 01.08.2024.
Позивач стверджує, що 14.08.2024 року у приміщенні магазину надав контролюючому органу Акт приймання-передачі товарів від 05.08.2024, який долучив додатком до позовної заяви, однак в матеріалах перевірки такий документ відсутній.
Однак, ні в Акті перевірки, ні у Вкладному аркуші до Акта фактичної перевірки від 14.08.2024 бланк №003047, не зазначено про Акт приймання-передачі товарів від 05.08.2024.
Разом з тим, Акт прийому-передачі товарів від 01.08.2024 до Договору комісії №КБ-01-0824-ЧГ від 01.08.2024, та долучена копія Акта прийому-передачі товару від 05.08.2024, наданиих позивачем до позовної зави, не мстить інформації про будь які інші первинні документи про надходження товару.
При цьому, слід звернути увагу суду на те, що Форма обліку повинна містити відомості про усі первинні документи, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару, дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару, а зазначення таких реквізитів у Формі обліку повинне співпадати з кореспондуючими у первинних документах, котрі є невід'ємною частиною такого обліку.
Суд зауважує, що до позовної заяви позивач надав Форму ведення обліку товарних запасів, в якому зазначено два Акти передачі товару до договору Комісії № №КБ-01-08-24-ЧГ від 01.08.2024: один Акт передачі товару від 01.08.2024 року та Акт передачі товару від 05.08.2024.
Проте, у Формі ведення обліку товарних запасів, яка є додатком до Акта перевірки від 14.08.2024 року, вказано лише Акт передачі товару від 01.08.2024 року.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що до перевірки позивачем не надано будь-яких первинних документів щодо походження реалізованих товарно-матеріальних цінностей, інших документів, які б свідчили про надходження товару у липні-серпні 2024 року (дату проведення перевірки). В самому Акті приймання-передачі товарів 01.08.2024 року до Договору комісії № КБ-01-08-24 ЧГ від 01.08.2024 року, відсутня інформація про отримання позивачем не облікованих товарів.
З огляду на зазначене, суд погоджується з доводами відповідача про те, що ФОП ОСОБА_1 на початок проведення перевірки не надав документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарів, які на момент перевірки знаходилися у місці продажу.
Норми Закону №265/95-ВР визначають, що суб'єкт господарювання зобов'язаний вести в установленому законодавством порядку облік товарних запасів та здійснювати продаж (реалізацію) лише тих товарів, що відображені в такому обліку.
При цьому, стаття 20 Закону №265/95-ВР передбачає відповідальність суб'єктів господарювання у вигляді штрафу (фінансової санкції) за рішенням контролюючих органів за:
(1) здійснення реалізації товарів, які не обліковані в установленому порядку;
(2) ненадання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті);
(3) одночасна наявність двох попередніх фактів (обставин).
Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30 вересня 2024 року № 0238010705 відповідає критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, які встановлені частиною другою статті 2 КАС України, а тому таке рішення контролюючого органу є обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.
При розгляді справи суд не встановив інших фактичних обставин, що мали б суттєве значення для правильного вирішення спору по суті, а інші доводи та заперечення учасників справи по суті позовних вимог не спростовують висновку про правомірність рішення.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем доведено правомірність оскаржуваного рішення в порядку статті 77 КАС України, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Головуючий суддя В.К. Блонський