Справа № 560/3278/25
іменем України
24 червня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Ізяславмолокопродукт" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно - господарського штрафу від 30.12.2024 № ПШ 133610.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він не є перевізником вантажу, оскільки перевозив власний товар, а саме молоко масою 26 кг, а тому не має обов'язку використання тахографу. Такий обов'язок передбачено лише для автомобільних перевізників, які надають комерційні послуги з перевезення вантажів. Вказує, що порядок облаштування транспортного засобу тахографом передбачено законодавством лише для осіб, які надають послуги з перевезення, а не здійснюють його для власних потреб.
Ухвалою суду від 04.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно якого у задоволенні позову просив відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що саме суб'єкт господарювання, який зацікавлений в доведенні своєї позиції, має надати всю інформацію, яка може вплинути на результат розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Вказує, що під час проведення перевірки було виявлено порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Як наслідок, за порушення вимог додержання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було складено постанову від 30.12.2024 № ПШ 133610.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій звернув увагу на те, що приватне підприємство "Ізяславмолокопродукт" здійснювало перевезення молока, яке належить ПП "Ізяславмолпродукт", з пункту приймання молока в с. Киликліїв Шепетівського району до місця його переробки в м. Ізяслав Шепетівського району.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
11.12.2024 посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено перевірку транспортного засобу марки НАZ 53 SPH, р.н. НОМЕР_1 , перевезення на якому здійснював водій ОСОБА_1 .
Під час проведення перевірки транспортного засобу марки НАZ 53 SPH, р.н. НОМЕР_1 встановлено порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: водій здійснював внутрішні вантажні перевезення згідно ТТН від 11.12.2024. ТЗ не обладнано тахографом. Відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
Зазначене зафіксовано Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом АР №111567 від 11.12.2024.
В акті також вказано, зокрема, що транспортний засіб належить приватному підприємству "Ізяславмолокопродукт", серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 .
Згідно зі спеціалізованою товарною накладною на перевезення молочної сировини від 11.12.2024, перевезення здійснювалося з Хмельницької обл., Шепетівського р-ну, с. Киликліїв до Хмельницької обл., м. Ізяслав, вул. Миколи Микитюка, 33. Вантажоодержувач - приватне підприємство "Ізяславмолокопродукт", водій - Хоміч.
Про розгляд справи щодо порушення, яке було зафіксоване в акті від 11.12.2024 АР №111567 (30.12.2024 об 10:00) позивача було проінформовано листом-повідомленням № 112219/42/24-24 від 16.12.2024.
30 грудня 2024 року в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті було винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу № ПШ133610 в розмірі 17000 грн. за порушення вимог ст.48 ЗУ "Про автомобільний транспорт".
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).
Статтею 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Згідно із статтею 18 Закону №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
При цьому, положеннями статті 34 Закону №2344-III визначено, що автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Статтею 48 Закону визначено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Згідно з пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), під час проведення рейдової перевірки, зокрема, перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Згідно пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Як встановлено судом, актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом АР №111567 від 11.12.2024 зафіксовано порушення: водій здійснював перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" - транспортний засіб не обладнаний тахографом, відсутній протокол повірки і адаптації тахографу.
Так, відповідно до п. 1.2. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення), це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.
Пунктом 1.4 Положення передбачено випадки перевезення пасажирів чи/та вантажів, у яких не поширюється це Положення. Проте спірний випадок до таких не відноситься.
Відповідно до п. 6.1 Положення автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Пункт 6.3 Положення визначає, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
З наведеного слідує, що автомобільний перевізник незалежно від того, чи здійснює перевезення за плату чи власний вантаж, має дотримуватись вимог щодо обліку та фіксації робочого часу та відпочинку.
У постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №820/4624/17 вказано, що положеннями статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010.
Отже, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн (що відповідає спірному випадку) повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, а водій, який керує таким ТЗ, у разі відсутності тахографа повинен вести індивідуальну контрольну книжку водія.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385).
Відповідно до пунктів 3.3, 3.6 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.
Відповідно до пункту 2.5 Інструкції № 385 повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".
Згідно з п. 2.7 Інструкції № 385 за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.
Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ. ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.
Отже, контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин. Згідно з визначенням тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ. Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування. Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 19.03.2020 у справі № 823/1199/17).
Згідно акта проведення перевірки АР №111567 від 11.12.2024 у водія ОСОБА_1 на момент проведення перевірки був відсутній протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Вказане позивачем у позовній заяві не заперечуються.
З огляду на вищезазначене, за відсутності документів, зокрема, у даному випадку протоколу перевірки та адаптації тахографа, до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.02.2020 по справі 820/4624/17.
Враховуючи, що водієм ОСОБА_1 під час проведення перевірки не було виконано вимог, передбачених вказаною нормою, суд дійшов висновку про відсутність порушень при складанні відповідачем згаданого акта та, як наслідок, прийняття оскаржуваної постанови.
При цьому, як слідує із позовної заяви, основним аргументом позивача, яким він обґрунтовує неправомірність прийняття відповідачем оскаржуваної постанови, є те, що порядок облаштування транспортного засобу тахографом поширюється лише на осіб, які надають послуги з перевезення, а не на нього.
Так, позивач зазначає, що в день проведення перевірки водій приватного підприємства "Ізяславмолокопродукт" на вантажному автомобілі здійснював перевезення молочної сировини на підприємство від сільгоспвиробників, тобто ніяких послуг нікому не надавав, а здійснював перевезення власної сировини для власних потреб.
При цьому приватне підприємство "Ізяславмолокопродукт" підтверджує той факт, що він є власником транспортного засобу, яким здійснювалося перевезення.
З аналізу наданої позивачем до позовної заяви спеціалізованої товарної накладної від 11.12.2024 суд встановив, що замовником та вантажоодержувачем значиться приватне підприємство "Ізяславмолокопродукт", вантажовідправником значиться с. Киликліїв №2.
При цьому суд зазначає, що норми Положення №340 не містять жодних розмежувань щодо поширення своєї дії на осіб, які надають послуги з перевезення вантажів чи осіб, які здійснюють перевезення вантажів.
В контексті визначення позивача як суб'єкта відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт у спірних правовідносинах варто зазначити наступне.
Згідно ст.1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, з наступними змінами та доповненнями (далі - Правила №363).
Згідно із абзацом 18 розділу І Правил №363 перевізник - фізична або юридична особа - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
З урахуванням змісту вказаних норм слідує висновок, що відповідальність у даному випадку несуть фізичні чи юридичні особи, які безпосередньо здійснюють, у тому числі, за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами.
Перевезення на комерційній основі означають надання послуг, а перевезення за власний кошт - перевезення для власних потреб.
Визначення юридичної чи фізичної особи перевізником не залежить від обраного та зареєстрованого ним КВЕД. Тобто, дія закону поширюється на фізичних чи юридичних осіб - автомобільних перевізників, які в процесі здійснення підприємницької діяльності перевозять вантаж, в тому числі і для власних потреб.
З огляду на обсяг наданих під час здійснення перевірки доказів, відповідно до яких власником транспортного засобу є приватне підприємство "Ізяславмолокопродукт", яке здійснювало перевезення вантажу, то очевидним є висновок про те, що саме він і є суб'єктом відповідальності як перевізник у розумінні вищенаведених вимог Закону.
Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за - перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно застосував до позивача як до автомобільного перевізника адміністративно-господарські санкції.
Наведене свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи вимоги статті 139 КАС України та відсутність підстав для задоволення позову, судові витрати по справі не розподіляються.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову приватного підприємства "Ізяславмолокопродукт" відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 24 червня 2025 року
Позивач:Приватне підприємство "Ізяславмолокопродукт" (вул. Миколи Микитюка, 33, м. Ізяслав, Шепетівський р-н, Хмельницька обл.,30300 , код ЄДРПОУ - 36334993)
Відповідач:Державна служба України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області (вул. Соборна, 75, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 39816845)
Головуючий суддя Д.А. Божук