Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
24 червня 2025 р. Справа № 520/14694/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонова М.О., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61013) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, в якому просить суд:
1. Визнати протиправними бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 8, код ЄДРПОУ 38631015), яка полягає у невнесенні відомостей щодо відсоткового розміру щомісячної премії - 289% в Довідку № 582 від 14 вересня 2023 року про розмір грошового забезпечення Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення за посадою прирівняної до посади, з якої був звільнений ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Орджонікідзевським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 10 квітня 2000 року), станом на 01.01.2023.
2. Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 8, код ЄДРПОУ 38631015) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення Позивача станом на 01.01.2023 із збереженням показників посадового окладу - 10310,00 грн.; окладу за військовим (спеціальним) званням полковник - 2250,00 грн.; надбавки за вислугу років 50% - 6280,00 грн.; надбавки за особливості проходження служби 50% - 9420,00 грн.; надбавка за роботу з таємними документами 1031,00 грн. та з зазначенням відомостей про розмір щомісячної премії - 289% від вказаного посадового окладу, з урахуванням тарифного розряду за займаною (прирівняною) посадою, яку займав Позивач на час звільнення, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023.
3. Стягнути судовий збір з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 8, код ЄДРПОУ 38631015) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Орджонікідзевським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 10 квітня 2000 року).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку.
На виконання ухвали суду позивачем 17.06.2025 року було надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій окрім іншого зазначено, що при цьому на момент отримання зазначеної Довідки у позивача була відсутня інформація про розмір премії для перерахунку пенсій, що враховується у середньому розмірі 289 % посадового окладу, що фактична виплачена за січень місяць 2023 року за посадою, яка прирівнюється до посади, з якій він був звільнений, а також те, що розмір премії за цією посадою був встановлений наказом ГУ ДСНС України у Х/о вiд 13.02.2023 № 74 (по особовому складу).
Зазначена інформація стала відома позивачу тільки у квітні 2025 року, а документальне підтвердження позивач отримана тільки у травні 2025 році, тому про порушення своїх прав дізнався після отримання виданої ГУ ДСНС України у Х/о від 01 травня 2025 року довідки за вих. № 505/640 та витягу з наказу ГУ ДСНС України у Х/о вiд 13.02.2023 № 74 (по особовому складу).
Крім того в обґрунтування заяви зазначено, що згідно з частиною 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Таким чином позивач не порушив строки позовної давності
Розглянувши подану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк в шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом.
Крім цього, початок перебігу шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про їх порушення.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.03.2020 р. у справі № 826/10808/18.
Зі змісту позову судом встановлено, що при зверненні до суду позивачем оскаржується бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей щодо відсоткового розміру щомісячної премії - 289% в Довідку № 582 від 14 вересня 2023 року про розмір грошового забезпечення Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення за посадою прирівняної до посади, з якої був звільнений ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Орджонікідзевським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 10 квітня 2000 року), станом на 01.01.2023 року.
Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У зв'язку з чим, суд зазначає, що про порушення своїх прав позивач мав дізнатися ще 14.09.2023 року, а саме після отримання довідки № 582, а до суду звернувся лише 05.06.2025 року, тобто з порушенням шестимісячного строку встановленого п.2 ст.122 КАС України.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що на момент отримання зазначеної Довідки у позивача була відсутня інформація про розмір премії для перерахунку пенсій, що враховується у середньому розмірі 289 % посадового окладу, що фактична виплачена за січень місяць 2023 року за посадою, яка прирівнюється до посади, з якій він був звільнений, а також те, що розмір премії за цією посадою був встановлений наказом ГУ ДСНС України у Х/о вiд 13.02.2023 № 74 (по особовому складу). Зазначена інформація стала відома позивачу тільки у квітні 2025 року, а документальне підтвердження позивач отримана тільки у травні 2025 році, тому про порушення своїх прав дізнався після отримання виданої ГУ ДСНС України у Х/о від 01 травня 2025 року довідки за вих. № 505/640 та витягу з наказу ГУ ДСНС України у Х/о вiд 13.02.2023 № 74 (по особовому складу), з огляду на те, що в матеріалах справи наявний лист Головного управління ДСНС України в Харківській області № 65020-2909/25142 від 16.05.2023 року, яким позивачу було надано довідку від 15.05.2023 року № 402/140, в якій міститься інформація про розміри фактично встановлених надбавок та щомісячної премії за посадою начальника відділу планування, аналітичного та документального забезпечення ГУ ДСНС України в Харківській області станом на січень 2023 року.
Таким чином суд зазначає, що станом на час отримання довідки № 582 від 14.09.2023 року позивачу було відомо про розмір премії для перерахунку пенсій, що враховується у середньому розмірі 289 % посадового окладу, що фактична виплачена за січень місяць 2023 року за посадою, яка прирівнюється до посади, з якій він був звільнений.
Звернення позивача до відповідача з заявою від 03.04.2025 року та надання ГУ ДСНС України в Харківській області відповіді на вказану заяву листом від 18.04.2025 року № 65050-3905/65190 та надання довідки від 01 травня 2025 року довідки за вих. № 505/640 жодним чином не впливає на початок перебігу шестимісячного строку звернення до суду встановленого п.2 ст.122 КАС України, яким зазначено, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а є лише свідченням початку вчинення позивачем активних дій спрямованих на захист своїх порушених прав.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що обставини, якими позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав є неповажними. Позивач не надав доказів існування об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали йому звернутись до суду з дня коли він дізнався, що його права були порушені відповідачем. Позивачем також не було надано доказів існування інших обставин або труднощів, які унеможливили дотримання позивачем строків звернення до суду, встановлених законом.
З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Отже, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Зокрема, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З огляду на що суд зазначає, що позивачем на виконання вимог ухвали суду від 09.06.2025 року надано заяву про поновлення пропущених строків, однак обставини причин пропуску строку звернення до суду з зазначеним позовом, викладені в заяві визнані судом неповажними, а отже недоліки позовної заяви усунуті не були.
Суд зазначає про те, що у випадку, коли позивачем не наведено обґрунтованих аргументів та переконливих доказів, які могли б свідчити про об'єктивну неможливість вчинення ним всіх необхідних і можливих дій щодо реалізації процесуальних прав у передбачені процесуальним законом строки, застосування судами передбачених законом наслідків пропущення строків звернення до суду, не є порушенням права особи на доступ до суду.
Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 13.02.2024 у справі №140/9165/23.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61013) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали направити позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями)
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Спірідонов М.О.