24 червня 2025 року м. Рівне №460/6737/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОКШИНСЕРВІС»
доРівненської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОСТОКШИНСЕРВІС» звернулось до суду з позовом до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA204150/2025/000026/2 від 20.03.2025.
Ухвалою суду від 11.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 25.04.2025 відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що за наявності усіх необхідних документів, позивач звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованих товарів - частини та пристрої до моторних транспортних засобів, колісні диски з листової сталі, без покришки. При визначенні митної вартості товарів декларантом обрано перший метод - за ціною договору. Сторона позивача стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. Внаслідок цього, 20.03.2025 було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів. Сторона позивача вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару сторона позивача вважає протиправним та необґрунтованим. За сукупністю наведених обставин, сторона позивача просила позов задовольнити повністю.
Згідно з відзивом на позовну заяву Рівненська митниця позов не визнає. В обґрунтування заперечень покликається на те, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення позивачем, митницею встановлено наявність в документах неточностей та розбіжностей. За таких підстав та відповідно до вимог Митного кодексу України, посадовою особою відповідача було направлено позивачу електронну вимогу щодо надання додаткових документів з метою підтвердження заявлених відомостей у митній декларації. Вказує, що декларантом подано додаткові документи, але в недостатній кількості. Сторона відповідача вважає, що у повній відповідності з частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Ствердила, що митну вартість імпортованих товарів було визначено на підставі раніше визнаної митницею митної вартості. Для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано найменшу вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці із врахуванням обсягів товарів, згідно рівнів митної вартості ЄАІС Держмитслужби. За наведеного сторона відповідача зауважила, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів є таким, що прийняте митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З огляду на це, просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Представник позивача з відзивом Рівненської митниці не погоджується та просить позов задовольнити.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
01.12.2018 між Maxion Wheels Werke GmbH, Німеччина (продавець) та ТОВ «ВОСТОКШИНСЕРВІС» (покупець) було укладено Контракт на поставку №01/12/2018 від 01.12.2018. Відповідно до пункту 1 Контракту, продавець погоджується продавати, а покупець погоджується купувати колісні диски і комплектуючі до них згідно з цінами продавця. Ціни можуть бути змінені ринковою ситуацією або цін на сировину. Узгодження асортименту, кількість та ціни товару здійснюється шляхом виставлення продавцем інвойсу (проформи-інвойсу) та оплати зі сторони покупця. Згідно з пунктом 3 Контракту, ціни встановлено в Євро, включаючи упаковку та завантаження на умовах Екс-Воркс Кенігсвінтер, Німеччина. Ціна виключає будь-яке мито та податки, які сплачуються на території покупця. Продавець може надати покупцю додаткові знижки до інвойсу. Товари мають бути поставлені на протязі 15 днів після дати оплати. Товар поставляється для ввезення на територію України. Пунктом 4 Контракту визначено, що платежі за цим контрактом здійснюються банківським переводом авансом на рахунок Maxion Wheels Werke GmbH. Відповідно до пункту 9 Контракту, всі питання щодо перевезення товарів мають бути вирішені покупцем.
В подальшому, строк дії цього Контракту продовжувався, зокрема до 31.12.2025.
Сторони Контракту у Додатковій угоді №4 від 21.05.2023 погодили пункт 3 діючого Контракту викласти у наступній редакції, а саме умови поставки здійснюються FCA Konigswinter.
15.01.2025 продавцем Maxion Wheels Werke GmbH було виставлено ТОВ «ВОСТОКШИНСЕРВІС» проформу-інвойс (Proforma Invoice) №90789246 від 15.01.2025 на загальну суму 50 154,18 Євро - товар в загальній кількості 383 шт. Умови поставки: FCA Konigswinter.
На виконання умов контракту та проформи-інвойсу (Proforma Invoice) №90789246 від 15.01.2025 в адресу компанії Maxion Wheels Werke GmbH, за платіжним дорученням в іноземній валюті №11 від 28.01.2025 позивачем було сплачено авансову суму у розмірі 50 154,18 Євро.
В подальшому для належного транспортування товару було виписано інвойс (Invoice)/ пакувальний лист (Packing List): №90794115 від 14.03.2025 на загальну суму 16 490,37 Євро та №90794116 від 14.03.2025 на загальну суму 33 961,76 Євро (разом 50452,13 Євро).
Послуги для ТОВ «ВОСТОКШИНСЕРВІС» з транспортування вантажу, для забезпечення виконання умов Контракту №01/12/2018 від 01.12.2018 було надано ТОВ «Саноіл» на підставі укладеного між сторонами Договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом №28/09-1 від 28.09.2017, заявки 11/03-25 від 11.03.2025.
За результатом наданих послуг ТОВ «ВОСТОКШИНСЕРВІС» було сплачено 121502,00 грн (відповідно до рахунку-фактури №СА000001590 від 14.03.2025).
В підтвердження наданих послуг та їх оплати ТОВ «Саноіл» було складено довідку про транспорті витрати №1 від 14.03.2025, з якої слідує, що автотранспортні послуги з міжнародного перевезення а/м ДАФ НОМЕР_1 н/п НОМЕР_2 за маршрутом: м. Кьонігсвінтер (Німеччина) - к/п Ягодин склали 72901,20 грн, від к/п Ягодин до м. Харків (Україна) склали 48600,80 грн. Всього за маршрутом Німеччина - Україна склали 121502,00 грн. Страхування вантажу не проводилось.
Послуги з митно-брокерського оформлення надано ФОП ОСОБА_1 (декларант) на підставі договору про надання послуг з декларування товарів МБО-10 від 20.07.2023.
20.03.2025 з метою митного оформлення ввезеного товару позивачем до Рівненської митниці подано митну декларацію №25UA204150000709U7.
Відповідно до цієї митної декларації задекларовано товар:
частини та пристрої до моторних транспортних засобів, колісні диски з листової сталі, без покришки - 383шт; арт. 292080353106 disc wheel 22,5x8,25 'alive' - 12 шт (1 паллета); арт. 292084253106 disc wheel 22,5x11,75 - 72 шт (6 паллети); арт. 292099653106 disc wheel 22,5x11,75 'alive' - 144шт (12 паллет); арт. 292090053106 disc wheel 22,5x9,00 'alive' - 144шт (12 паллет); арт. 292068753104 disc wheel 22,5x11,75 'alive' - 11шт (1 паллета). Торгівельна марка - MAXION WHEELS. Країна походження - EU. Виробник - Maxion Wheels Werke GmbH;
частини та пристрої до моторних транспортних засобів, колісні диски з листової сталі, без покришки 227шт ; арт. 287009753184 disc wheel 17,5x6,00 'alive' - 25 шт (1 паллета); арт. 287010153184 disc wheel 17,5x6,75 'alive' - 45 шт (2 паллети); арт. 287009953184 disc wheel 17,5x6,75 'alive' - 20 шт (1 паллета); арт. 287017353184 disc wheel 17,5x6,75 - 45 шт (2 паллети); арт. 289016353184 disc wheel 19,5x6,75 'alive' - 20 шт (1 паллета); арт. 289016453184 disc wheel 19,5x7,50 'alive' - 48 шт (3 паллети); арт. 292065653184 disc wheel 22,5x14,00 'alive' - 12 шт (1 паллета); арт. 292065053184 disc wheel 22,5x15,00 'alive' - 12 шт (1 паллета); Торгівельна марка - MAXION WHEELS. Країна походження - TR Виробник - Maxion Wheels Werke GmbH.
Декларантом обрано перший метод визначення митної вартості за ціною товару. Митну вартість товару заявлено розмірі 50452,13 Євро. Загальна відомість про вартість 2359538,04 грн.
До митної вартості включено витрати на транспортування товару в сумі 72901,20 грн, що узгоджується з довідкою про транспортні витрати №1 від 14.03.2025.
Товар заявлено на комерційних умовах поставки FCA DE KONIGSWINTER.
З метою митного оформлення товару та для підтвердження його митної вартості, декларантом були подані до митниці наступні документи: пакувальний лист (Packing list) №90794115 від 14.03.2025; пакувальний лист (Packing list) №90794116 від 14.03.2025; рахунок-проформа (Proforma invoice) №90789246 від 15.01.2025; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №90794115 від 14.03.2025; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №90794116 від 14.03.2025; автотранспортна накладна (Road consignment note) №HL1-236135 від 14.03.2025; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №90794115 від 14.03.2025; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №90794116 від 14.03.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару №11 від 28.01.2025; рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №СА000001590 від 14.03.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №1 від 14.03.2025; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №бн від 23.08.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 04.01.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 21.05.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №01/12/2018 від 01.12.2018; договір про надання послуг митного брокера №МБО-10 від 20.07.2023; договір (контракт) про перевезення №11/03-25 від 11.03.2025; договір (контракт) про перевезення №28/09-1 від 28.09.2017; документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлених технічними регламентами №UA.013.04705-25 від 20.03.2025; декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №90794116 від 14.03.2025; копія митної декларації країни відправлення №25DE71525549326B5 від 14.03.2024.
Декларантом отримано Картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204150/2025/000068 із зазначенням таких причин: «Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки: декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 р., а подані до митного оформлення та на вимогу митниці документи містять неточності та розбіжності. Прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 20.03.2025 UA204150/2025/000026/2 відповідно до вимог Розділу ІІІ (статті 49-66) Митного кодексу України (ЗУ №4495-VI від 13.03.12). Підстава: Розділ ІІІ (статті 49-66), статті 256, 257 Митного кодексу України (ЗУ №4495-VI від 13.03.12). в графі 44 невірно вказано дату документа за кодом 3014 відомості про виробника товару та ТМ документально не підтверджено Зазначене не відповідає положенням статей 257, 266, 335 Митного кодексу України, вимогам гл.2 Розділу ІІ Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651 для графи 31, 44 МД. Підстава: пункти 1, 3 частини 1 статті 266 МКУ; ч.1 та ч.8 статті 257 МКУ; частина 3 статті 335 МКУ; гл.1 Розділу ІІ Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651».
Позивачем було надано письмові пояснення за вих.№2003/1 від 20.03.2025.
20.03.2025 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204150/2025/000026/2 від 20.03.2025, відповідно до якого митну вартість товару скориговано за другорядним резервним методом (6).
Графа 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості»:
«І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:
1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 -4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 р.;
2) подані до митного оформлення документи є неповними та містять розбіжності:
Наданий документ, що заявлений як «Прайс-лист» від 23.08.2024 б/н не може розглядатись як джерело цінової інформації щодо продажу товарів для широкого кола покупців в умовах вільної конкуренції, оскільки він містить інформацію лише щодо продажу товарів, які зазначені у інвойсах від 14.03.2025 90794116 та 90794115 та не містить відомостей щодо умов поставки. Також даний документ виставлений до дати рахунку-проформи від 15.01.2025 №90789246.
Копія митної декларації країни відправлення №25DE71525549326B5 від 14.03.2025 не містить відміток країни відправлення.
В графі 44 митної декларації зовнішньоекономічний контракт від 01.12.2018 №01/12/2018 зазначений під кодом документа «4104» та позиціонується декларантом як зовнішньоекономічний договір який укладений з виробником товару. Разом з цим, декларантом документально не підтверджено відомості про виробника товару.
Подані до митного оформлення рахунки від 14.03.2025 90794116 та 90794115 не містять відомостей про реквізити контракту на виконання якого вони укладені.
Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товарів, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.
ІІ. Відповідно до статті 64 Митного кодексу України, Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості товару, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями: Товару №1 митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 12/03/2025 №500500/2025/8114 - 5,6512 EUR/кг; Товару №2 митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 19/03/2025 №100400/2025/790565 - 5,8127 EUR/кг.
ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення з відмітками; У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. ІV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних товарів (статі 59 - 61 Митного кодексу України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.
Митну вартість товару №1 визначено на підставі інформації щодо митної вартості товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 12/03/2025 №500500/2025/8114 - 5,6512 EUR/кг. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 82807,0336 євро, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 3753054,9031 грн.
Митну вартість товару №2 визначено на підставі інформації щодо митної вартості товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 19/03/2025 №100400/2025/790565 - 5,8127 EUR/кг. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 36271,248 євро, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 1643918,1460 грн».
Не погоджуючись з вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 1 Митного кодексу України відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Згідно із частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України перебачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
В силу вимог частини шостої цієї ж статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
А за правилами частини сьомої цієї статті, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, то заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно частини першої до статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. А згідно з частиною другою цієї статті, у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
За правилами частини першої статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до частини дванадцятої статті 264 Митного кодексу Україниу разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
В свою чергу, відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України визначає такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В силу вимог частини п'ятої цієї статті, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
За правилами частини першої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з частиною п'ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
Частиною дев'ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Частиною першою статті 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові, але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності у нього небезпідставних підозр з приводу достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:
- або надані декларантом документи містять розбіжності,
- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,
- або наявні ознаки підробки.
Відповідно, наведені норми зобов'язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Не наведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.
Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:
- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);
- невірно проведений розрахунок митної вартості;
- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;
- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Як встановлено судом, у графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем вказано, що подані до митного оформлення документи є неповними та містять розбіжності.
Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать на користь висновку про необґрунтованість такого рішення відповідача, з огляду на наступне.
Суд звертає увагу, що комерційна пропозиція - це документи, що надсилаються клієнтам, щоб запропонувати приблизну вартість для певного набору товарів або послуг. Клієнт може прийняти пропозицію, в цьому випадку продавець повинен буде видати замовлення на продаж або відмовитися від нього. Отже, на підставі комерційної пропозиції прайс-листа від 23.08.2024, покупцем було прийнято умови продавця товару, зокрема в частині ціни та у зв'язку з чим було прийнято рішення про придбання товару. У зв'язку з чим продавцем товару було виставлено рахунок на оплату. Водночас, комерційна пропозиція не є первинним документом чи документом за яким визначаються умови поставки товару, або ж документ на основі якого визначається ціна митного декларування товару, а є виключно пропозицією продавця товару щодо можливої співпраці з покупцем та є додатковим документом, який не є загальнообов'язковим та може бути доданий декларантом до загального пакету документів необхідного для належного розмитнення товару.
Отже, прайс-лист не є основним документом для підтвердження митної вартості товару, тому будь-які сумніви у правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару.
Як встановлено судом, в підтвердження вартості товару, митному органу було надано наступні документи, зокрема: зовнішньоекономічний контракт та додатки до нього, рахунок-проформу від 15.01.2025 №90789246, інвойси від 14.03.2025 №90794115 та №90794116, платіжне доручення в іноземній валюті №11 від 28.01.2025 та інші документи, які в повній мірі підтверджує вартість товару.
При цьому, копія митної декларації країни відправлення також є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни.
Зауваження у спірному рішенні з приводу того, що декларантом документально не підтверджено відомості про виробника товару є повністю безпідставними, оскільки відповідачем не доведено, яким чином відсутність таких відомостей впливає на митну вартість товару.
Судом встановлено, що інвойси №90794115 від 14.03.2025 (на загальну суму 16 490,37 Євро) та №90794116 від 14.03.2025 (на загальну суму 33 961,76 Євро) узгоджуються з фактичними даними про поставку товару на загальну суму 50452,13 Євро, містять реквізити сторін Договору на поставку №01/12/2018 від 01.12.2018, а саме Maxion Wheels Werke GmbH, Німеччина (продавець) та ТОВ «ВОСТОКШИНСЕРВІС» (покупець). При цьому, вказані інвойси дозволяють ідентифікувати саме ту партію товару, яка заявлена за митною декларацією №25UA204150000709U7 від 20.03.2025, а також містять відомості про умови поставки FCA DE KONIGSWINTER, як і було визначено сторонами Договору на поставку №01/12/2018 від 01.12.2018, з урахуванням додаткової угоди №4 від 21.05.2023.
При цьому, судом також встановлено, що до митної вартості включено витрати на транспортування товару в сумі 72901,20 грн, що узгоджується з довідкою про транспортні витрати №1 від 14.03.2025. Позивачем заявлено повні та точні відомості щодо витрат на транспортування, що підтверджується документально належними та необхідними документами.
Тобто, позивачем було надано необхідні документи, передбачені пунктом 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України, що підтверджують понесені витрати на транспортування товарів, які були включені до митної вартості товарів.
Отже, зазначені в рішенні про коригування митної вартості зауваження не є неточностями чи розбіжностями, а тому не вливають на числові значення митної вартості, а також не спростовують реальну вартість імпортованого товару.
Суд звертає увагу, що в силу вимог частини 5 статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Судом достеменно встановлено, що декларант позивача надав відповідачу усі, передбачені частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Контракт, рахунки-фактури (інвойси) не місять жодних розбіжностей ні про умови поставки, ні про номенклатуру товарів, ні про їхню ціну.
Навпаки усі документи складені належним чином, узгоджуються між собою і відображають усі необхідні показники числових значень митної вартості товарів.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (статтею 53) заборонено.
В основу оскаржуваного рішення покладено також ту обставину, що Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості товару, митне оформлення яких здійснено за митними деклараціями: Товару №1 митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 12/03/2025 №500500/2025/8114 - 5,6512 EUR/кг; Товару №2 митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 19/03/2025 №100400/2025/790565 - 5,8127 EUR/кг.
Слід зауважити, що вказані МД, не були долучені відповідачем до відзиву, а отже немає можливості встановити, який саме товар розмитнювався, з якими характеристиками, яким обсягом (кількістю), а також на яких саме умовах.
Прирівнювання цін товарів різних виробників, різного матеріалу і призначення ні за яких умов не може вважатися обґрунтованим та підставним, як і ціни різних постачальників, з різних куточків світу, що мають різні умови поставки.
Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дат МД, які були взяті за основу для визначення митної вартості товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Суд зазначає, що інформація щодо вартості аналогічних товарів не може бути самостійною підставою для витребування митним органом додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості, якщо при цьому подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім того, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в інформаційних системах мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.
Такі відомості з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем вартості такого товару згідно з даними інформаційної системи, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки саме з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.
Разом з тим, на підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.
Так, відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Між тим, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише дату та номер МД, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованими у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.
За наведеного, суд дійшов висновку, що спірне рішення відповідача не відповідає ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.
Отже, вищенаведене не являється та не може являтися обґрунтованою правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів та прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також коригування митної вартості товарів.
З досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінювані товари та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів та протиправність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості і похідного від нього рішення картки відмови у прийнятті митної декларації.
Також суд зауважує на тому, що відповідно до частини другої статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Частиною третьою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57).
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 57 Митного кодексу України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
З даного приводу суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить опису неможливості застосування методів визначення митної вартості товару почергово, а лише містить загальні формулювання щодо неможливості їх почергового використання.
Таким чином, стороною відповідача не надано жодного доказу на підтвердження тому, що зазначена процедура взагалі проводилась, як і тому, що ним здійснювався саме послідовний вибір методу.
За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
А в силу вимог частини другої цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено.
З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.
За наведеного, позовні вимоги підлягають до повного задоволення.
За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 9899,72 грн відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОКШИНСЕРВІС» до Рівненської митниці - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA204150/2025/000026/2 від 20.03.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОКШИНСЕРВІС» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 9899,72 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 24 червня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОСТОКШИНСЕРВІС» (просп. Аерокосмічний, буд.201б, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61080, ЄДРПОУ/РНОКПП 40068292)
Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)
Суддя Н.В. Друзенко