про залишення позовної заяви без руху
23 червня 2025 рокусправа № 380/12273/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Карп'як Оксана Орестівна розглянувши у м. Львові матеріали позову Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про повернення коштів,-
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:
- поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду;
- відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у цій справі;
- залучити до розгляду справи військову частину НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача;
- стягнути з відповідача, ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь позивача безпідставно набуті ним грошові кошти в розмірі 32 142 (тридцять дві тисячі сто сорок дві) грн. 86 коп. - надміру виплачені за період лікування з 05.02.2023 по 13.02.2023, за наступними реквізитами: Отримувач - військова частина НОМЕР_2 , Код отримувача- НОМЕР_3 , Рахунок отримувача - НОМЕР_4 , Надавач платіжних послуг отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ.
- судові витрати у розмірі 2422,40 грн стягнути з відповідача на користь позивача;
- розгляд справи проводити без виклику сторін.
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує:
- чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із наступними змінами і доповненнями).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст. 7 Закону України від 09 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову майнового характеру, який поданий суб'єктом владних повноважень, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовна заява містить позовну вимогу майнового характеру (стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 32142 грн) (ціна позову)), за яку позивач з урахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору має сплатити судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою суду у задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі відмовлено.
Отже, позивач не сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 грн за заявлену ним позовну вимогу майнового характеру.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тому під час вирішення питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
Водночас «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» прийнятий на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , на всі види забезпечення 17.03.2022 (наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 17.03.2022 № 8). В подальшому з 21.12.2023 виключений зі списків військової частини НОМЕР_1 (наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 09.01.2024 № 9).
На підставі рішення Міністра оборони України від 05.07.2024 №3982/уд, звернення Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 04.03.2024 №116/4/48553 та Програми позапланового аудиту військової частини НОМЕР_2 , затвердженої начальником 5 територіального управління внутрішнього аудиту, в період з 26 серпня 2024 року по 10 жовтня 2024 року у військовій частині НОМЕР_2 проводився позаплановий аудит окремих питань використання коштів та майна у сфері ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01 липня 2022 року по 31 липня 2024 року (аудиторський звіт від 10.10.2024 №526/24) (додається).
За результатами проведеного службового розслідування у військовій частині НОМЕР_2 , згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 31.01.2025 № 97, встановлено, що солдату ОСОБА_2 двічі здійснено виплати за період лікування з 05.02.2023 по 13.02.2023 у сумі 32 142,86 грн. Переплата відбулась у зв'язку допущенням помилок під час підготовки проектів наказів відповідальною посадовою особою з групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 .
Отже, початок перебігу строку звернення до суду з метою стягнення надмірно виплачених позивачу коштів розпочався з 01 лютого 2025 року, тобто з моменту видання військовою частиною НОМЕР_2 наказу від 31 січня 2025 року № 97 «Про результати службового розслідування».
Натомість позивач звернувся до суду лише 17 червня 2025 року, що свідчить про пропуск встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України тримісячного строку звернення до суду для суб'єкта владних повноважень.
Як на поважність пропуску строку звернення до суду представник позивача у позовній заяві посилається на те, що 15 січня 2025 року офіцер групи цивільно-військового співробітництва штабу військової частини НОМЕР_1 був призначеним тимчасово виконуючим обов'язки помічника командира батальйону з правової роботи військової частини НОМЕР_1 та по сьогодні безперервно виконує основні та додаткові позаштатні завдання та функціональні обов'язки в районі ведення бойових дій юридичного радника, уповноваженого військового представника у сфері цивільно-військового співробітництва, а також постійного консультанта та формувача справ на списання втраченого військовою частиною військового майна, що фактично займає його постійну службову зайнятість в умовному режимі « 24/7». Така зайнятість, на думку позивача, з об'єктивних поважних причин вплинула на пропуск тримісячного терміну звернення до адміністративного суду та невчасне відправлення позовної заяви до суду.
Проте представником позивача не долучено жодних доказів на підтвердження наведеної обставини.
Окрім того, суд звертає увагу, що призначення відбулось саме з метою виконання обов'язків з правової роботи військової частини НОМЕР_1 . На думку суду, вказане не може бути визнано поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки виконання обов'язків, пов'язаних з юридичною діяльністю, зокрема стосуються звернення до суду.
Отже, суд визнає неповажними причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду, які вказані у позовній заяві.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки суд визнав неповажними причини пропуску позивачем строку звернення до суду, які вказані у позовній заяві, то позивачу належить подати до суду заяву із зазначенням інших підстав для поновлення строку та наданням доказів, що їх підтверджують.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Згідно з п. 6 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
У позовній заяві представник позивача вказує, що заходи досудового врегулювання спору не проводилися.
Водночас, звертаючись із цим позовом до суду, представник позивача у позовній заяві керується, серед іншого, положеннями Закону України від 03 жовтня 2019 року № 160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон № 160).
Статтею 12 Закону № 160 передбачено, що у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Отже, положеннями Закону № 160 передбачено обов'язкове вжиття заходів досудового врегулювання спору у такій категорії правовідносин, а зверненню до суду з відповідним позовом має передувати відмова особи від добровільного відшкодування.
Однак представник позивача не додав до позовної заяви доказів відмови відповідача від добровільного відшкодування тієї суми коштів, які позивач просить з нього стягнути у цій позовній заяві.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Отже, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення її недоліків відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суддя -
ухвалив :
Визнати неповажними причини пропуску позивачем строку звернення до суду, які вказані у позовній заяві.
Позовну заяву - залишити без руху.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху; подати до канцелярії суду чи надіслати на адресу суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) документи, заяви, клопотання, вказані у мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
У випадку невиконання вимог ухвали по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачеві відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
СуддяКарп'як Оксана Орестівна