23 червня 2025 рокусправа № 640/15644/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
секретар судового засідання Клочко Н.С.
за участю:
представника позивача - Полешко А.В., представника відповідача - Пулоді В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріглі Україна" (далі - позивач) звернулося в суд з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі - відповідач), в якому просить визнати неправомірною та скасувати постанови відповідача про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 16.04.2021 №КВ359/766/НД/АВ/СП/ФС-56.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем не було здійснено інспекційних відвідувань товариства. Стверджує, що надіслання вимоги передує спробі проведення інспекційного відвідування й поза ним. Отже, вимога не могла бути направлена на підставі п.11 Порядку, як хибно зазначено у вимозі, і у нього не виникало зобов'язань надавати відповідачу витребувані копії документів. Зазначає, що інспектори праці не з'явились за місцезнаходженням товариства й жодним чином з ним не контактували. Вказує, що інспектор Землянська К.В. в жодний спосіб не надала службового посвідчення. Також інспектором праці не було надано погодження Держпраці. Посилається на те, що фактичні підстави для встановлення факту вчинення ним правопорушення та застосування штрафу відсутні. Зазначає, що відповідач надіслав постанову не через три дні, а тільки через одинадцять днів з дня її складення, чим було порушено вимоги щодо строку направлення постанови.
Відповідач у відзиві зазначив, що оскільки інспектор праці не мав можливості попасти до приміщення підприємства, то вимога про надання документів та направлення були направлені за юридичною адресою позивача, що підтверджується службовим чеком Укрпошти та описом. Інспектором праці строк для надання документів надавався до 02.03.2021 року. Позивачем не було надано жодного документа. Стверджує, що порядком накладення штрафів не передбачено повідомлення суб'єкта господарювання про час та місце розгляду справи про накладення штрафу щодо нього.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що вимогу про надання документів від 22.02.2021 року було направлено 22.02.2021 року й отримано товариством 24.02.2021 року. Вказує, що надіслання вимоги передує спробі проведення інспекційного відвідування товариства, тобто, вимогу було направлено до проведення інспекційного відвідування й поза ним. Вказує, що вимога не може розглядатися як така, що направлялась на підставі пунктів 10-11 Порядку №823 і не породжує зобов'язань для нього.
Представник позивача просить позов задовольнити з урахуванням наведених мотивів.
Представник відповідача проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити повністю.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 року справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 року справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 09.06.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.
Відповідачем було направлено позивачу вимогу про надання документів №359 від 22.02.2021 року, якою його зобов'язано у строк до 10 год. 00 хв. 02.03.2021 року надати для проведення заходу державного контролю визначені документи.
Вказане відправлення отримано позивачем 24.02.2021 року (витяг з трекінгу Укрпошта).
Позивач звернувся до відповідача із листами від 01.03.2021 року та від 17.03.2021 року, в яких зазначив, що інспектором праці К.В. Землянською не було пред'явлено оригінал службового посвідчення. Також інспектори праці на момент направлення цього листа не з'явилися за місцезнаходженням товариства для здійснення інспекційного відвідування. Таким чином, відсутні правові підстави для зобов'язання його щодо надання таких інформації/відомостей. Крім того, оскільки частина запитуваних документів/відомостей становить персональні дані працівників товариства та є конфіденційною інформацією, їх поширення без належної правової підстави може становити ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.182 Кримінального кодексу України.
Інспектором праці Землянською К.В. було складено акт про неможливість проведення заходу державного контролю позивача від 03.03.2021 року у зв'язку із ненаданням інформації, необхідної для проведення заходу державного нагляду (контролю); ненаданням для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення ких передбачено законодавством про охорону праці/ працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом перевірки/інспекційного відвідування, їх завірених об'єктом відвідування копій або витягів: вимогою зобов'язано керівника позивача у строк до 10 год. 00 хв. 02.03.2021 року надати документи необхідні для проведення інспекційного відвідування.
Своїми листами відповідач у відповідь на звернення позивача повідомив його, що 22.02.2021 року інспектором праці Землянською К.В. було здійснено виїзд до позивача, однак вхід до офісу за вказаною адресою обмежений магнітним замком, який активується карткою. Одночасно інспектором праці здійснено телефонний дзвінок до позивача, але відповіді не отримано. У зв'язку із неможливістю вручити направлення та вимогу про надання документів, того ж дня вказані документи були відправлено поштовим рекомендованим листом з повідомленням про вручення та внутрішнім описом. Після отримання позивачем рекомендованого листа 24.02.2021 року ним не було надано документи, зазначені у вимозі про надання документів. Оскільки документи позивачем не надано, складено акт про неможливість проведення заходу державного контролю.
Постановою Головного управління Держпраці у Київській області від 16.04.2021 №КВ359/766/НД/АВ/СП/ФС-56 за порушення законодавства про працю керуючись ст.256 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення», ч.3 ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, на підставі абзацу 7 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України на позивача накладено штраф у розмірі 18000 грн. 00 коп.
Змістом спірних правовідносин є постанова Головного управління Держпраці у Київській області від 16.04.2021 №КВ359/766/НД/АВ/СП/ФС-56 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (у редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №877-V).
Відповідно до ч.4 ст.2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Відповідно до абзаців першого - п'ятого ч.1 ст.6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, серед іншого, подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом (абзац шостий ч.1 ст.6 Закону №877-V).
Згідно із ч.1 ст.7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою (ч.2 ст.7 Закону №877-V).
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (абзац перший ч.5 ст.7 Закону №877-V).
Відповідно до абзацу другого ч.5 ст.7 Закону №877-V посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею (абзац третій ч.5 ст.7 Закону №877-V).
Відповідно до ч.6 цієї норми за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
Згідно із ч.1 ст.259 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 року № 322-VIII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - КЗпП України), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.2 цієї норми центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад.
Згідно із ч.1 ст.265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Як передбачено абзацом сьомим ч.2 ст.265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.4 ст.265 КЗпП України).
Пунктом 10 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок №823), передбачено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від органів державної влади, об'єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
У разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об'єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою (п.14 Порядку №823).
Судом встановлено, що відповідач як орган державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю направив позивачу вимогу про надання окремих документів, зокрема, довідку про реєстрацію в органах статистики, наказ про призначення керівника; правила внутрішнього трудового розпорядку, штатні розписи, особова справа працівника ОСОБА_1 , книга обліку та руху трудових книжок, трудова книжка, розрахунково-платіжні відомості та відомості про виплату заробітної плати ОСОБА_1 за 2006 рік, табелі обліку використання робочого часу за 2006 рік, накази про звільнення працівників та відомості на виплату їм розрахункових коштів за 2006 рік, інші документи на вимогу в разі потреби, графік відпусток, копія довідки платника податку із зазначенням системи оподаткування.
Із пояснень відповідача вбачається, що інспектор праці намагалась вручити вказану вимогу позивачу за адресою його місцезнаходження, однак зазначених дій вчинено не було у зв'язку із ненаданням позивачем допуску до приміщення.
Як наслідок, згадана вимога була направлена засобами поштового зв'язку та отримана позивачем 24.02.2021 року, що ним не заперечується.
Також контролюючий орган у вимозі розпорядився позивачу надати відповідні документи до 02.03.2021 року.
Суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи не було долучено жодних доказів на підтвердження того, що відповідальна посадова особа відповідача не намагалася вручити йому особисто вимогу про надання окремих документів.
Як наслідок, суд дійшов висновку, що відповідач з метою отримання всіх необхідних документів для проведення перевірки, направляючи вказану вимогу засобами поштового зв'язку, діяв у межах визначених чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством.
Відповідно до п.11 Порядку №823 вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
Відтак, позивач, з урахуванням наведеної норми, повинен був виконати уже згаданий припис контролюючого органу.
Більше того, ведення документів, які витребовувались відповідачем, у передбачено законодавством про працю, а тому судом не береться до уваги твердження позивача, що частина запитуваних документів/відомостей є конфіденційною інформацією.
Також судом не береться до уваги твердження, що інспектор праці не надала службового посвідчення, оскільки зазначена дія може бути вчинена виключно після особистого допуску інспектора до проведення відвідування.
Враховуючи встановлені обставини та норми законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв у межах визначених чинним законодавством, а до позивача, як об'єкта перевірки, який не виконав його законні вимоги, правомірно було застосовано штраф передбачений оскаржуваною постановою.
При цьому, судом не беруться до уваги інші твердження позивача, з огляду на викладене.
З огляду на викладене, судом не встановлено порушень діями відповідача критеріїв правомірності, визначених ч.2 ст.2 КАС України, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
У відповідності до ч.6 ст.157 КАС України заходи забезпечення позову зберігатимуть свою дію до набрання законної сили даним судовим рішенням.
Щодо судових витрат, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, вказані витрати поверненню не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено 24 червня 2025 року.
Суддя Мартинюк Віталій Ярославович