23 червня 2025 рокусправа № 640/615/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Мартинюка В.Я.,
розглянувши у письмовому провадженні у м.Львові адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» до Державної служби експертного контролю України про визнання протиправною та скасування постанови, -
Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» звернулося в суд з позовом до Державної служби експертного контролю України, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби експертного контролю України від 24.12.2020 №61/20.
В обґрунтування позову зазначає, що розглядаючи протокол про порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, заступник голови Держекспортконтролю Процько В.В. вийшов за межі складеного протоколу та обгрунтовував постанову про накладення штрафу обставинами, які не були підставою для складання протоколу. При цьому, вказані вище обставини в оскаржуваній постанові не відповідають дійсності, спростовуються письмовими доказами та безпосередньо змістом протоколу № 61/20 від 10.12.2020 року. Стверджує, що повідомив відповідача про надання відповідей на запит від 19.11.2020 року та про надання документів, необхідних для прийняття рішення щодо необхідності дистанційного проведення контролю наявності та рівня функціонування СВФЕК. При цьому, жодного зазначення про те, що протягом 2019 року було поставлено лише 34 авіаційних двигунів, немає. Вказує, що у даному випадку відбулася підміна обставин справи з підставами для притягнення до відповідальності. Жоден із запитів (листів), отриманих від відповідача, не було залишено без відповіді. Запит відповідача від 09.10.2020 року не містить жодної конкретики в запитуваній інформації. Стверджує, що не отримував дозвіл/висновок щодо міжнародного переміщення авіадвигунів, що виключає можливість застосування ст.22 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання». Вже станом на 07.10.2020 року у відповідача була інформація про поставлені авіадвигуни, яка була отримана від Держмитслужби. Також посилається на чисельні порушення вимог законодавства щодо порядку розгляду справи у відповідача.
Відповідач у відзиві зазначив, що до 01.12.2020 року позивач інформації у відповідь на лист від 09.10.2020 року не надав. У відповідь на лист від 23.10.2020 року ним надано не повну інформацію. Стверджує, що надані позивачем в ході розгляду пояснення не спростували встановлених фактів. Обставини наведені у клопотанні про відкладення розгляду справи не стосувалися правопорушення. Присутній під час розгляду представник позивача, не дочекавшись закінчення розгляду, покинув приміщення та надав письмову заяву з проханням повідомити про прийняте рішення на адресу позивача. Посилається на те, що жодним нормативно-правовим актом не визначено, що постанови про накладення штрафу мають містити тлумачення норм КАСУ.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач постійно змінює обгрунтування та підстави прийняття рішення про накладення штрафу.
Представник позивача просить позов задовольнити з урахуванням наведених мотивів.
Представник відповідача проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити повністю.
Ухвалою суду від 04.03.2025 року справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 02.05.2025 року справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 16.06.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.
Відповідачем було складено протокол про порушення суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів-юридичною особою вимог законодавства в галузі державного експортного контролю від 10.12.2020 року №61/20, відповідно до якого враховуючи надання позивачем недостовірної інформації про фактичну поставку авіаційних двигунів протягом 2019 року, на адресу позивача повторно направлено лист з приводу надання інформації щодо загальної кількості виготовлених та реалізованих на зовнішньому ринку авіаційних двигунів. 03.12.2020 року позивачем направлено лист, яким проінформовано про результати розгляду листа від 19.11.2020 року, надавши при цьому відповідь з питань зазначених у вищевказаному листі Держекспортконтролю. Безпідставно відмовивши в наданні вичерпної інформації та документів, позивач вчинив порушення, передбачене абзацом 10 ст.24 Закону.
Постановою про накладення на суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю №61/20 від 24.12.2020 року відповідачем на позивача накладено штраф у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн. 00 коп. у зв'язку із безпідставною відмовою в наданні інформації та документів, які запрошувалися у листі від 09.10.2020 року та не наданням вичерпної інформації, документів, які запитувалися у листі від 19.11.2020 року.
Змістом спірних правовідносин є постанова про накладення на суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю №61/20 від 24.12.2020 року.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Діяльність, пов'язану з державним контролем за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання, з метою забезпечення захисту національних інтересів України, дотримання нею міжнародних зобов'язань щодо нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки, обмеження передач звичайних видів озброєння, а також здійснення заходів щодо недопущення використання зазначених товарів у терористичних та інших протиправних цілях регулює Закон України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20.02.2003 року №549-IV (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №549-IV).
Відповідно до абзацу тридцять п'ятого ст.1 Закону №549-IV державний експортний контроль - комплекс заходів з контролю за міжнародними передачами товарів, їх використанням юридичною чи фізичною особою, що здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, та іншими державними органами з метою забезпечення захисту інтересів національної безпеки та відповідно до міжнародних зобов'язань України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, має право отримувати безоплатно від інших органів виконавчої влади, суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів інформацію, необхідну для здійснення повноважень у галузі державного експортного контролю, використовувати її та здійснювати міжнародний обмін цією інформацією (ч.1 ст.7 Закону №549-IV).
Відповідно до частини другої цієї норми інформація про міжнародні передачі товарів, отримана органами, що здійснюють державний експортний контроль, від органів виконавчої влади, суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів та в рамках міжнародного обміну такою інформацією, використовується виключно в цілях експортного контролю і захисту національних інтересів.
Згідно із ч.2 ст.22 Закону №549-IV суб'єкт здійснення міжнародних передач товарів зобов'язаний надати на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, документи та інформацію, необхідні для здійснення ним заходів у галузі експортного контролю, у тому числі документи про гарантії, технічні довідки та інші документи, пов'язані з укладанням і виконанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення міжнародних передач товарів, а також забезпечити зберігання документів, пов'язаних з укладанням та виконанням зазначених договорів (контрактів), на підставі яких були отримані дозволи, висновки чи міжнародні імпортні сертифікати, протягом п'яти років з дня закінчення процесу здійснення міжнародної передачі товарів.
Статтею 24 Закону №549-IV, серед іншого, передбачено, що порушеннями вимог законодавства в галузі державного експортного контролю є: здійснення міжнародних передач товарів без отримання в установленому порядку дозволів, висновків чи документів про гарантії або здійснення таких передач на підставі дозволів, висновків чи документів про гарантії, отриманих шляхом подання підроблених документів чи документів, що містять недостовірні відомості; укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно міжнародних передач будь-яких товарів або участь у їх виконанні в будь-який інший спосіб, ніж передбачений цим Законом, якщо суб'єкту господарювання стало відомо, що такі товари можуть бути використані іноземною державою або іноземним суб'єктом господарської діяльності з метою створення зброї масового знищення чи засобів її доставки; здійснення міжнародної передачі товару, незважаючи на те, що суб'єкту господарювання стало відомо, що товар буде використано в інших цілях або іншим кінцевим споживачем, ніж це було визначено в зовнішньоекономічному договорі (контракті) чи пов'язаних з ним документах, на підставі яких було отримано дозвіл, висновок або міжнародний імпортний сертифікат; навмисне приховання відомостей, які мають значення для вирішення питання про надання дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката; здійснення міжнародних передач товарів з порушеннями умов, визначених у дозволах, висновках чи міжнародних імпортних сертифікатах, у тому числі після внесення без погодження із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, змін до зовнішньоекономічного договору (контракту), що стосуються найменувань та реквізитів експортерів, імпортерів, посередників та кінцевих споживачів, а також найменувань товарів, зобов'язань про їх кінцеве використання та надання відповідних документів про гарантії; проведення переговорів, пов'язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно здійснення експорту товарів, на поставки яких до відповідної іноземної держави встановлено часткове ембарго, виходячи з міжнародних зобов'язань України, без отримання відповідного позитивного висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю; неподання або несвоєчасне подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, звітів та відповідних документів про підсумки проведення переговорів, зазначених у абзаці восьмому цієї статті, а також про фактично здійснені експорт та імпорт товарів на підставі отриманих дозволів, висновків чи міжнародних імпортних сертифікатів, а також про використання цих товарів у заявлених цілях; створення перешкод для виконання службових обов'язків посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, та інших державних органів, що здійснюють державний експортний контроль, під час виконання ними своїх службових зобов'язань або невиконання законних вимог цих осіб; безпідставна відмова в наданні інформації та документів, які вимагаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, або іншим державним органом, що здійснює державний експортний контроль у межах своїх повноважень, їх навмисне викривлення або приховування; навмисне знищення документів, пов'язаних з укладанням та виконанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно здійснення міжнародних передач товарів, на підставі яких були отримані дозволи, висновки чи міжнародні імпортні сертифікати, до закінчення строку їх зберігання, передбаченого статтею 22 цього Закону.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, накладає на суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів - юридичних осіб штраф за порушення, передбачені абзацами дев'ятим та десятим статті 24 цього Закону, - в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац восьмий ч.1 ст.25 Закону №549-IV).
Судом встановлено, що відповідач звернувся до позивача із листом від 09.10.2020 року, в якому просив надати у строк до 21.10.2020 року інформацію: загальна кількість авіаційних двигунів марки ВК-2500-03, виготовлених та реалізованих АТ «Мотор Січ» на зовнішньому, та окремо на внутрішньому ринку України; перелік покупців та кінцевих споживачів (вказати назву юридичної особи та їх місце реєстрації) вищевказаних авіаційних двигунів та мету їх кінцевого використання. Крім цього, додатково у зазначений термін вимагав надати належним чином засвідчені копії наступних документів: зовнішньоекономічні контракти та внутрішні договори АТ «Мотор Січ», предметом яких є авіаційні двигуни ВК-2500-03; вантажно-митні декларації, в яких зафіксовано митне оформлення АТ «Мотор Січ» авіаційних двигунів ВК-2500-03 на підставі зазначених зовнішньоекономічних контрактів; документи, які містять відомості про кінцеве використання авіаційних двигунів ВК-2500-03, виготовлених та реалізованих АТ «Мотор Січ»; накладні, акти приймання-передачі та акти звірки.
Позивач своїм листом просив відповідача продовжити термін запитаних інформації та документів до 01.12.2020 року.
Листом від 19.11.2020 року відповідач повідомив позивача, що на додаток до листа Держекспортконтролю від 23.10.2020 №6266/40-20 направляє перелік питань, що стосуються діяльності підприємства у сфері міжнародних передач товарів та підлягають опрацюванню під час здійснення контролю наявності та рівня функціонування СВФЕК АТ "Мотор Січ". Виходячи з положень частини першої статті 7 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" товариству необхідно у термін до 26.11.2020 направити на адресу Держекспортконтролю відповіді на зазначені питання, із наданням копій відповідних підтверджуючих документів. Крім того, з метою прийняття обгрунтованого рішення щодо необхідності дистанційного проведення контролю наявності та рівня функціонування СВФЕК АТ "Мотор Січ", порушеного у листі підприємства від 27.10.2020 №ВЕК12848, відповідно до підпункту три пункту 6 Положення про Державну службу експортного контролю України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 №159, пропонує до 26.11.2020 направити на адресу Держекспортконтролю документи, які підтверджують обставини, на які посилається підприємство у зазначеному листі (копії розпорядчих документів підприємства щодо запровадження карантинних заходів, інформаційну довідку щодо захворюваності серед співробітників підприємства, в тому числі співробітників відділу експортного контролю тощо).
Листом від 25.11.2020 року позивач повідомив відповідача, що надає відповіді на запит від 19.11.2020 року. Також надає довідку про стан захворюваності серед співробітників підприємства, а також копію наказу від 12.11.2020 року про запровадження карантинних заходів на підприємстві у період з 16 по 20 листопада 2020 року, який може бути продовжений на невизначений термін.
Також листом від 03.12.2020 року позивач додатково повідомив відповідача, що в доповнення до листа від 25.11.2020 року надає завірені копії додатків №2 від 05.08.19, №3 від 26.10.2019, №4 від 02.12.2019 до контракту №1323/658-E19-075-LV428(FTD) від 09.04.1209 та вантажно-митних декларацій шодо митного оформлення товарів за вказаними додатками. При цьому, повідомив, що за додатком №4 від 02.12.2019 із заявлених 48 авіадвигунів ВК-2500-03 фактично було відвантажено 18 одиниць, а решта двигунів мала бути відвантажена протягом 1 кварталу 2020 року. Однак, через певні виробничі проблеми на підприємстві, їх постачання планувалось здійснити у другому кварталі 2020 року. Проте, після отримання від Міністерства закордонних справ України листа №414/17-129/1-418 від 06.04.2020 з інформацією щодо можливого реекспорту латвійською компанією відвантажених авіадвигунів до РФ, АТ «Могор Сір» одразу повністю припинило постачання авіадвигунів ВК-2500:03 до компанії «Aviaservice SIA», Латвія, до з?ясування усіх обставин за виявленими у листі фактами, у тому числі із залученням представників компетентних державних органів України.
Суд звертає увагу, що лист відповідача від 09.10.2020 року містив чітку вимогу для позивача надати запитувані інформацію та документи до 21.10.2020 року.
Позивач ж, не встигаючи підготувати та надати запитувану інформацію, просив продовжити термін надання запитаних інформації та документів до 01.12.2020 року.
В подальшому іншим листом відповідач розпорядився позивачу надати додаткову інформацію та документи у строк до 26.11.2020 року.
Суд зазначає, що позивач, отримавши від відповідача відстрочку на подання документів та інформації до 01.12.2020 року, не виконав свого обов'язку вчасно, подавши пояснення лише 03.12.2020 року.
Більше того, у своєму листі від 25.11.2020 року надав відповідь не на усю запитувану інформацію та не надав усі необхідні документи у встановлений йому строк.
Враховуючи встановлені факти неподання позивачем частини запитуваних документів та інформації та в подальшому подання неповної інформації та не усіх документів у визначені відповідачем строки, суд дійшов висновку, що відповідач, застосовуючи до нього штрафні санкції, діяв у межах визначених чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством.
Відтак, з огляду на невиконання позивачем законних вимог контролюючого органу у визначені строки, суд вважає, що позовні вимоги у даному випадку є безпідставними та не обґрунтованими.
При цьому, з урахуванням викладених обставин, судом не беруться до уваги інші твердження позивача.
З огляду на викладене, судом не встановлено порушень діями відповідача критеріїв правомірності, визначених ч.2 ст.2 КАС України, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Щодо судових витрат, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, вказані витрати поверненню не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович