20 червня 2025 рокусправа № 380/23552/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ПФ України у Львівській області), в якому просить:
- «визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду У країни у Львівській області від 22.10.24р. про відмову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в зарахуванні до загального страхового стажу роботи, стаж роботи за період з лютого 1994р. по листопад 2020р.»;
- «зобов'язати Пенсійний фонд України у Львівській області здійснити перерахунок призначеної мені пенсії з врахуванням, стажу роботи за період з лютого 1994р. по листопад 2020р.».
Ухвалою суду від 22.11.2024 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлений строк недоліки позовної заяви усунув належним чином.
Ухвалою суду від 09.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою щодо зарахування до страхового стажу період роботи з лютого 1994 року по листопад 2020 року із відповідними довідками, проте отримав відмову.
Відповідач проти позову заперечив з підставі викладених у відзиві. Вказав, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Державу галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, тому, на даний момент пенсії громадянам, які проживали, працювали на території російської федерації, призначаються на умовах, визначених Законом №1058. При цьому, документи видані компетентними органами росії приймаються на території України виключно за умови легалізації (проставлення апостилю). До страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території рфрс по 31.12.1991, а заробітна плата (дохід) для обчислення до пенсії враховується за періоди страхового стажу, набутого на території України на умовах, визначених частиною 1 статті 40 Закону №1058. Також відповідач вказав, що позивач з 18.03.2021 перебуває на обліку та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058. Пенсія позивачу призначена при загальному страховому стажі 26 років 04 місяці 23 дні, у тому числі додатковий - 12 років 09 місяців 06 днів. Страховий стаж для розрахунку пенсії за віком обчислено по 31.12.2003. Оскільки відсутні дані в системі персоніфікованого обліку, період роботи з 01.01.2004 по листопад 2020, зарахувати до страхового стажу неможливо.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 стаття 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів,-
ОСОБА_1 з 18.03.2021 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач з метою зарахування до страхового стажу періоди роботи з лютого 1994 року по листопад 2020 року звернувся до відповідача із заявою від 07.10.2024. До заяви позивач долучив, зокрема, довідки про заробітну плату для призначення пенсії, видані ТОВ «НТЦ Базис» та ТОВ «СЕВЕРНЕФТЕГАЗСТРОЙ». У довідках вказано, що на всі виплати нараховані страхові внески (єдиний внесок).
Листом від 22.10.2024 ГУ ПФ України у Львівській області повідомило позивача, що до заяви про призначення пенсії позивач долучив довідки, видані установами російської федерації. У 2021 році відповідач надіслав запит до Пенсійного фонду російської федерації м. Сургута щодо проведення перевірки достовірності видачі довідок про заробітну плату та надання інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду. Однак відповідь до відповідача не надходила, тому пенсія по інвалідності призначена без довідки про заробітну плату. Також вказано, що через введення в України воєнного стану у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України та припинення російської федерації з 01.01.2023 участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, ГУ ПФ України у Львівській області позбавлено можливості здійснити запит до Пенсійного фонду російської федерації щодо проведення перевірки заробітної плати.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи справу, суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VI (далі - Закон №1058-VI) визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частинами 1, 2 статті 5 Закону №1058-VI передбачено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 9 Закону №1058-VI відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-VI:
- страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
- страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частинами 1 - 3 статті 24 Закону №1058-VI передбачено, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною 1 статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною 1 статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно із абзацами 1, 2 частини 1 статті 40 Закону №1058-VI для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.04.2014 №13-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1), який визначає, зокрема, перелік документів, необхідних для призначення пенсії.
Відповідно до абзацу 5 підпункту 3 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1 особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами.
При цьому, статтею 4 Закону №1058-VI встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України та складається поряд з національним законодавством, із міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань здійснює міжнародне співробітництво, забезпечує виконання зобов'язань, узятих за міжнародними договорами України з питань, що належать до його компетенції (підпункт 13 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №280 від 23.07.2014).
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 6 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України та росії, які працюють за межами кордонів своїх країн (дата підписання: 14.01.1993) встановлено, що трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Відповідно до статті 7 цієї Угоди питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та двосторонніми угодами в цій галузі.
Статтею 5 цієї Угоди передбачено гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, яка була чинною на момент звернення позивача за призначенням пенсії, поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Згідно з частиною 2 статті 6 Угоди від 13.03.1992 для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, отриманий на території будь-якої з цих держав, а також, на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою.
При цьому, необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані в належному порядку на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР до 01.12.1991, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації (стаття 11 Угоди від 13.03.1992), а Держави-учасниці Співдружності, зі свого боку, беруть на себе зобов'язання інформувати одна одну про діюче в їхніх державах пенсійне законодавство, наступні його зміни, а також вживати необхідних заходів щодо встановлення обставин, які мають вирішальне значення для визначення права на пенсію та її розміру (стаття 10 Угоди від 13.03.1992).
Суд зауважує, що Угодою від 13.03.1992 встановлено, зокрема, правила обчислення розміру пенсій.
Згідно із частиною 3 статті 6 цієї Угоди обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах-учасницях Угоди введена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Зазначеною Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії, і відповідно, заробіток за такий період також підлягає включенню при обчисленні пенсії.
Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав №01-1/2-07 від 26.03.2008 визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13.03.1992 встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди.
Отже, викладені положення зазначених Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, враховується при встановленні права на пенсію і її обчисленні. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться за законодавством держави, на території якого вони проживають. При цьому, обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З доказів у справі суд встановив, що з 18.03.2021 позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Під час звернення із заявою про призначення пенсії позивач надав довідки, видані установами російської федерації. З метою проведення перевірки достовірності видачі довідок про заробітну плату та надання інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду у 2021 році відповідач надіслав запит до Пенсійного фонду російської федерації м. Сургута. Однак відповідь до відповідача не надходила, тому пенсія по інвалідності призначена без довідки про заробітну плату.
Позивач з метою зарахування до страхового стажу періоди роботи з лютого 1994 року по листопад 2020 року звернувся до відповідача із заявою від 07.10.2024. До заяви позивач долучив, зокрема, довідки про заробітну плату для призначення пенсії, видані ТОВ «НТЦ Базис» та ТОВ «СЕВЕРНЕФТЕГАЗСТРОЙ».
Довідки про заробітну плату підписані директором, головним бухгалтером та бухгалтером Закритого акціонерного товариства ТОВ «НТЦ Базис» та ТОВ «СЕВЕРНЕФТЕГАЗСТРОЙ», а також, завірено печатками підприємств.
У довідках визначені фактичні суми заробітку позивача, що враховуються для обчислення пенсії. Також, вказано, що на всі виплати нараховані страхові внески (єдиний внесок).
Окрім цього, слід звернути увагу, що згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, саме трудова книжка працівника є основним документом, який підтверджує його трудовий стаж. При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів чи показань свідків.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №159/4315/16-а та від 26.04.2021 у справі №348/2180/16-а.
Згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 від 09.02.1994 позивач, зокрема, 17.02.1994 прийняти на роботу до ТОВ «НТЦ Базис» та 05.02.2002 звільнений за власним бажанням. З 03.03.2002 позивач прийняти на роботу до ТОВ «СЕВЕРНЕФТЕГАЗСТРОЙ», а 30.10.2020 звільнений за власним бажанням.
Водночас відповідачем не вказано про недоліки заповнення трудової книжки позивача, або про недостовірність чи недостатність записів у ній.
Отже, позивачем вчинено всі дії та подано всі документи, що необхідні для призначення пенсії, з урахуванням заробітної плати, визначеної в зазначених довідках.
З огляду на викладене, суд висновує, що до страхового стажу позивача слід зарахувати періоди роботи з лютого 1994 року по жовтень 2020 року та під час обчислення розміру пенсії за віком позивача підлягає врахуванню також заробітна плата за вказані періоди роботи, як це передбачено частиною 3 статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Щодо покликань відповідача, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді від 13.03.1992 і відповідно до запропонованого Пенсійним фондом України порядку дій, який підтримано Міністерством соціальної політики України, до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) рфрс по 31.12.1991, а заробітна плата (дохід) для обчислення до пенсії враховується за періоди страхового стажу, набутого на території України на умовах, визначених частиною 1 статті 40 Закону №1058, суд зазначає таке.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Надалі відповідними Указами Президента України строк дії правового режиму воєнного стану неодноразово продовжувався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. москві.
Однак всі первинні документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії, що обчислена із заробітку, який вона отримувала на законних підставах, тільки з тих підстав, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації, Україною припинено співробітництво та обмін поштою з цією державою.
Отже, з позиції суду, є необґрунтованими доводи відповідача щодо неможливості обчислення розміру пенсії позивача, з урахуванням наданих ним довідок про заробітну плату, з огляду на припинення з 01.01.2023 участі російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, оскільки на періоди роботи позивача в російській федерації положення Угоди до виходу з неї України поширювалися та передбачали право на пенсію громадянам держав-учасниць Угоди, з врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав, та заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
Також суд зауважує, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, а для України зазначений міжнародний договір припинить свою дію 19.06.2023.
Водночас спір стосується періодів трудової діяльності позивача, що мали місце в період дії вказаної Угоди, а тому така угода підлягає до застосування.
Суд звертає увагу, що неможливість пенсійного органу здійснити перевірку сплати страхових внесків роботодавцем у пенсійний орган російської федерації у зв'язку з воєнним станом, не може бути підставою для позбавлення права позивача на врахування заробітної плати за спірні періоди до страхового стажу, оскільки такі обставини виникли не з вини позивача та він не міг вплинути на них.
З огляду на викладене, дії відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні до страхового стажу позивача періоди роботи з лютого 1994 року по жовтень 2020 року та врахуванні при обчислення пенсії по інвалідності довідок про заробітну плату за періоди роботи на території російської федерації, слід визнати протиправними.
При цьому, слід звернути увагу що згідно з пунктом 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/ перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.
Додатком 1 до Порядку №22-1 передбачена форма заяви про призначення/ перерахунок пенсії.
Пунктом 2.7 Порядку №22-1 визначено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1 (документи про стаж, індивідуальні відомості про застраховану особу, відомості про місце проживання особи, пунктом 2.6 цього розділу (документи, що дають право для призначення до пенсій надбавок, допомог, додаткової пенсії, компенсації, пенсії за особливі заслуги перед Україною та підвищень).
Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 установлено, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Пунктом 4.2 Порядку №22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через веб-портал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Також приписами пунктів 4.3 і 4.7 Порядку №22-1 передбачено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Аналіз викладених норм дає підстави виснувати, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення (перерахунок) пенсії, є відповідна заява особи та долучені до неї необхідні документи, у тому числі про стаж, вік та заробітну плату, які подаються до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому законом порядку.
При цьому, за результатами розгляду відповідної заяви Пенсійний орган повинен прийняти рішення: про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, в не залежності від того, яким способом подана заява заявником.
Таким чином, у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про призначення (перерахунок, переведення) пенсії, орган, що призначає пенсію, зобов'язаний розглянути подану заяву та прийняти відповідне рішення.
З доказів у справі суд встановив, що позивач звернувся до ГУ ПФ України у Львівській області із заявою від 07.10.2024 щодо зарахування стажу роботи з лютого 1994 року по листопад 2020 року на території російської федерації.
Однак відповідач листом від 22.10.2024 повідомив позивача, що страховий стаж позивача врахований до 31.12.2003, а спірний період не може бути зарахований через відсутність можливості подання відповідного запиту до Пенсійного фонду російської федерації.
Таким чином, позивач звернувся до ГУ ПФ України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії (зарахування стажу та заробітної плати), однак відповідач жодного рішення за результатами розгляду такої заяви не прийняв, а лише обмежився надісланням позивачу листа у відповідь на заяву.
Також, суд зазначає, що станом на момент прийняття рішення у справі відповідач не подав доказів прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача.
На переконання суду, такі дії відповідача не є законним способом поведінки державного органу, а тільки відповідями на заяву про перерахунок пенсії, оскільки, не містять чіткого та однозначного рішення про відмову, прийнятого у встановленому законом порядку, а отже - не може вважатися «відмовою у перерахунку пенсії» у розумінні статті 49 Закону №1058-IV та положень пунктів 4.3, 4.7 розділу IV Порядку №22-1.
Оцінюючи дії ГУ ПФ України у Львівській області суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо належного розгляду заяви позивача від 07.10.2024 про перерахунок пенсії. Відсутність належним чином оформленого рішення ГУ ПФ України у Львівській області про перерахунок пенсії чи відмову в проведенні перерахунку після спливу встановленого законом десятиденного строку розгляду заяви особи, не зважаючи на надсилання позивачу листа від 22.10.2024, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з тих, які він повинен ухвалити за законом.
Таким чином, дії відповідача є протиправними.
Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Згідно з пунктами 3, 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Отже, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
З врахуванням встановлених обставин справи, належним та ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача від 07.10.2024 про перерахунок пенсії, за результатами розгляду якої прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог. Тому, позов слід задовольнити частково.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 2, 8-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 1994 року по жовтень 2020 року та заробітну плату за вказаний період, під час роботи на території російської федерації.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея,10; ЄДРПОУ 13814885) розглянути повторно заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) від 07.10.2024 про перерахунок пенсії, за результатами розгляду якої прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
4.У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея,10; ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір, пропорційно задоволених позовних вимог, у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців Олег Романович