Іменем України
24 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/3802/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гігатранс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Гігатранс» (далі - позивач, ТОВ «Гігатранс») до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) з такими вимогами:
-визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відокремленого підрозділу ДПС України ГУ ДПС у м. Києві від 12.01.2022 №00012310702 та № 0001230702.
В обґрунтування вимог зазначено, що Головним управлінням Державної податкової служби у м.Києві за результатами документальної планової виїзної перевірки позивача позивача складено акт № №86434/26-15-07-02-04-17/34603204 від 23.11.2021.
12.01.2022 на підставі висновків акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення № 00012310702 та № 0001230702 про донарахування сум з податку на додану вартість разом з штрафними санкціями на загальну суму 553 749,00 грн та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 498 375,00 грн.
Позивач вважає податкові повідомлення-рішення протиправними, тому звернувся до суду.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.01.2022 № 00012310702 та № 0001230702 є правомірними, винесеними на підставі повноважень, наданих Податковим кодексом України, а також результатів документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Гігантранс».
Відповідач стверджує, що в ході перевірки було встановлено безпідставне формування податкового кредиту з податку на додану вартість та податку на прибуток. Вказані порушення, на думку відповідача, виникли внаслідок недотримання позивачем норм податкового законодавства при здійсненні господарських операцій із ТОВ «Клеймар», ТОВ «Елгран Про» та ТОВ «Бельмонд Торг». Зазначені контрагенти не мали у своєму розпорядженні телекомунікаційного обладнання, каналів зв'язку чи інших активів, необхідних для надання відповідних послуг, не подавали звітності за формою № 20-ОПП та не декларували необхідних для провадження діяльності активів.
Відповідач також вказує, що у зв'язку з проведенням документальної планової виїзної перевірки, ГУ ДПС у м. Києві надано запит ТОВ «Гігатранс» про надання інформації, пояснень та документального підтвердження щодо проведення взаємовідносин з рядом підприємств за період з 01.01.2018 по 31.12.2020.
Посадовими особами ТОВ «Гігантранс» в ході проведення перевірки не було надано документів, що спростовують вину та наявність пом'якшуючих обставин та обставин, що звільняють від фінансової відповідальності.
За наведених обставин відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2022 року заяву відповідача про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву задоволено, поновлено процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву.
На виконання положень Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року справу прийнято до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року витребувано у відповідача додаткові докази у справі.
Представником позивача на виконання вимог ухвали від 09 червня 2025 року надані письмові пояснення, в яких зазначено, що позивачем до перевірки були надані запитувані у запиті контролюючого органу від 27.10.2021 документи, а також відповідь на запит №2 від 03.11.2021, що свідчить про недостовірність інформації, зазначеної в акті перевірки.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76,90 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України), судом встановлено наступне.
Головним управлінням Державної податкової служби у м.Києві відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 2021 рік та на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 30.09.2021 №7769-п проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Гігатранс (код 34603204) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, валютного - за період з 01.01.2018 по 31.12.2020, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 13.12.2016 по 31.12.2020, іншого законодавства за відповідний період.
Копію наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 30.09.2021 № 7769-п вручено 05.10.2021 представнику позивача за дорученням ТОВ «Гігатранс» Курочко М.В.
Уповноваженій особі позивача вручено запит «Про надання письмових пояснень та документального підтвердження» від 27.10.2021 про надання до 03.11.2021 письмових пояснень та документів, про що свідчить підпис у запиті про отримання.
04.11.2021 позивачу вручено інформаційний запит №2 від 03.10.2021 про надання письмових пояснень та документів.
На запит відповідача №2 від 03.11.2021 позивачем надані письмові пояснення.
В акті перевірки від 23.11.2021 №86434/26-15-07-02-04-17/34603204 зафіксовано, що витребувані контролюючим органом документи позивачем до перевірки не надано.
Згідно з актом від 23.11.2021 №86434/26-15-07-02-04-17/34603204 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Гігатранс» (код 34603204)», встановлено порушення:
- п.44.1 ст.44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 398700,0 грн, у тому числі за 2018 рік - 398700,00 гривень;
- п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188 та п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 442999,0 грн, у тому числі за: березень 2018 року - 54773,00 грн, червень 2018 року - 161560,00 грн, липень 2018 року - 141333,00 грн, листопад 2018 року - 85333,00 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №00012310702 від 12.01.2022, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 553749,00 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням 442999,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 110750,00 грн;
- № 0001230702 від 12.01.2022, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств 498375,00 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням 398700,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 99675,00 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.
Відповідно до приписів статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:
запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи;
вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю;
здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів;
проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів;
у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.3 пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано статтею 77 Податкового кодексу України, пунктом 77.1 якої передбачено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
Відповідно до пункту 77.4 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Згідно зпунктом 80.5 статті 80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 80.8 статті 80 Податкового кодексу України під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Аналізуючи наведені норми закону суд дійшов висновку, що документальна виїзна планова перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, а посадові особи контролюючого органу уповноважені розпочати проведення документальної перевірки за умови пред'явлення платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, наказу про проведення перевірки та направлення на перевіркудо початку проведення перевірки.
Правовідносини з приводу підстав та організації направлення запиту і надання на нього відповіді врегульовані пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 73.3 статті 73Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов'язковим зазначенням таких фактів у запиті;
2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексута/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:
податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п.201.1ст. 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;
акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
5-1) виявлено недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом;
5-2) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної держави, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, про виявлення таким органом помилок, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунка особи, яка є резидентом відповідної іноземної держави, або про невиконання фінансовим агентом зобов'язань, передбачених таким міжнародним договором;
6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу Українита постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок). Зокрема, чітко визначено перелік підстав для направлення суб'єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.
Отже, відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 9 вказаного Порядку встановлено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням кваліфікованого електронного підпису керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби.
За змістом пункту 10 Порядку встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.
У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту73.3 статті 73 Податкового кодексу України, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Положення цього пункту Порядку, узгоджується з пунктом73.3 статті 73 Податкового кодексу України, яким також встановлено, що у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Згідно з пунктом 12 Порядку, письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;
виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;
виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; проведення зустрічної звірки;
проведення зустрічної перевірки;
в інших випадках, визначенихПодатковим кодексом України.
Відповідно до пункту 14 Порядку, суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України.
У разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.
Судом встановлено, що при оформленні запитів від 27.10.2021 та 03.11.2021 про надання документів,що вручені уповноваженій особі позивача, відповідачем не виконано приписи Податкового кодексу України щодо їх оформлення, оскільки не містять печатки контролюючого органу, яка би підтверджувала підстави для надіслання запиту в порядку пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.
У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
За таких обставин позивач може не надавати відповідь та документи на такі запити, оскільки в останнього відсутній обов'язковий реквізит - печатка контролюючого органу.
Порушення процедури призначення перевірки дає підстави для висновку про незаконність її проведення.
Вказана правова позиція узгоджується із висновком Верховного Суду, у постанові від 09.04.2019 у справі № 804/5722/16 та постанові від 16.04.2020 у справі № 812/1681/16.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2статті 77КАС України).
Згідно із частинами першою та другою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 15781,87 грн, що підтверджується платіжним дорученням №6246 від 27.01.2022.
З огляду на те, що позовні вимоги носять майновий характер і позов підлягає задоволенню, відповідно до приписів частини першоїстатті 139 КАС України суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 15781,87 грн.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 226, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гігатранс» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №00012310702 від 12.01.2022.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №00012300702 від 12.01.2022.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гігатранс» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві понесені ним витрати зі сплати судового збору у розмірі 15781,87 (п'ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят одна гривня вісімдесят сім) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогостаттею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Захарова