24 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3487/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі - відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01 березня 2025 року без обмеження максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01 березня 2025 року без обмеження максимальним розміром у сумі - 25386,48 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та одержує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (надалі - Закон №2262-ХІІ) по лінії Міністерства внутрішніх справ України.
Вказує, що в результаті перерахунку пенсії загальний розмір його пенсії станом на 01.03.2025 склав 25386,48 грн, однак відповідач обмежив виплату сумою 23610,00 грн.
Також зазначає, що на його звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 28.04.2025 стосовно протиправності обмеження виплати пенсії максимальним розміром отримав відповідь від 09.05.2025 за №3901-4029/М-03/8-1100/25 про безпідставність таких вимог.
Вважає такі дії відповідача щодо обмеження виплати пенсії максимальним розміром протиправними та з цих підстав просить позов задовольнити.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обґрунтування заперечень зазначає, що на даний час виплата пенсії позивачу здійснюється в межах максимального розміру пенсії, у зв'язку з неврегульованістю питання забезпечення соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість України під час агресії російської федерації проти України після прийняття Конституційним Судом рішення від 12.10.2022 по справі №7-р(ІІ)/2022.
Вказує, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 у справі №340/8710/23 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.07.2023 без обмеження її максимальним розміром та нараховано доплату в розмірі 9763,80 грн за період з 01.07.2023 по 31.12.2023.
Зауважує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (надалі - постанова №185) розміри пенсії підвищуються у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Тому, здійснивши індексацію пенсії позивача на виконання вказаної постанови, розмір пенсії позивача з 01.03.2025 був обмежений сумою 23610,00 грн.
Зазначає, що пенсію ОСОБА_1 також було проіндексовано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - постанова №209).
Оскільки розмір пенсії позивача станом на 01.03.2025 склав 25557,30 грн, що перевищує максимальний розмір (23610,00 грн), тому виплата пенсії проводиться в розмірі десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність - 23610,00 грн. При цьому, коефіцієнт пониження суми пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 “Деякі питання визначення розміру та порядку виплати пенсій у період дії воєнного стану» до позивача не застосовано.
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
Будь-яких заяв, чи клопотань від учасників справи не надходило.
30.05.2025 ухвалою Кіровоградського окружного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження), витребувано докази по справі.
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач одержує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ по лінії Міністерства внутрішніх справ України та перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 у справі №340/8710/23 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження максимального розміру пенсії за вислугу років, призначеної ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити з 01.07.2023 ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимального розміру та з урахуванням усіх встановлених йому підвищень та доплат до пенсії (а.с. 29-32).
За результатами перерахунку пенсії позивача станом на 01.03.2025 розмір пенсії склав 25557,30 грн, з урахуванням максимального розміру 23610,00 грн, у тому числі: 16567,09 грн - основний розмір пенсії (19264,06 грн (грошове забезпечення) х 86%); 2319,39 грн - індексація пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118; 1500,00 грн - індексація пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168; 1500,00 грн - індексація пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185; 1500,00 грн - індексація пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209; 2000,00 грн - щомісячна доплата згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713; 170,82 грн - додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю (а.с. 28).
28.04.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою, у якій просив провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром (а.с.9).
Листом від 09.05.2025 за №3901-4029/М-03/8-1100/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило позивача про нарахування йому індексації за 2022-2025 роки. Також вказало, що оскільки розмір його пенсії складає 25557,30 грн та на даний час перевищує максимальний (23610,00 грн), виплата проводиться в розмірі 23610,00 (а.с. 10).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, визначено Законом №2262.
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до преамбули Закон №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 63 Закону №2262-ХІІ встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Відповідно до статті 51 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до статті 43 Закону №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Згадану статтю доповнено зазначеною частиною в редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" із змінами внесеними Законами України №911-VIII від 24.12.2015, №1774- VIII від 06.12.2016.
Водночас, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII зі змінами, а саме: частину сьому статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Проте частина сьома статті 43 Закону України № 2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
Буквальне розуміння змін, внесених Законом України № 1774-VIII від 06.12.2016 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" частина сьома статті 43 відсутня, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Суд при розгляді справи також враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 03.10.2018 у справі №127/4267/17, від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 12.03.2019 у справі № 522/3049/17, від 14.05.2019 у справі №591/2109/17, від 30.05.2023 у справі №420/9244/21.
Отже, внесені Законом України №1774 від 06.12.2016 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (яка визнана неконституційною і втратила чинність) зміни щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії, є повторним запровадженням регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, а тому, ці зміни самі по собі не створюють підстав для обмеження максимального розміру пенсії. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Враховуючи наведене, при обчисленні пенсії позивача з 01.03.2025 діючим законодавством не було встановлено обмежень щодо максимального розміру пенсій для категорії пенсіонерів, до яких належить позивач.
Правильність такої позиції додаткового підтверджена рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2022 від 12.10.2022, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, які під час проходження служби, так і після її закінчення, зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Зважаючи на викладені висновки, суд вважає безпідставними посилання відповідача, як на підставу для обмеження пенсії позивача максимальним на встановлений статтею 43 Закону України № 2262-XII максимальний розмір пенсії десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, правові підстави для обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром відсутні.
Як встановлено судом з матеріалів справи, розмір пенсії позивача після її перерахунку станом на 01.03.2025 визначено у сумі 25557,30 грн з урахуванням максимального розміру 23610,00 грн, у тому числі: 16567,09 грн - основний розмір пенсії (19264,06 грн (грошове забезпечення) х 86%); 2319,39 грн - індексація пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118; 1500,00 грн - індексація пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168; 1500,00 грн - індексація пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185; 1500,00 грн - індексація пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209; 2000,00 грн - щомісячна доплата згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713; 170,82 грн - додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю.
За наведених обставин, виплачуючи пенсію позивачу з урахуванням максимального розміру пенсії з 01.03.2025, відповідач діяв протиправно та порушив гарантовані права позивача на належне пенсійне забезпечення.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській щодо обмеження виплати пенсії позивачу максимальним розміром.
З огляду на наведене, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 01.03.2025 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром.
Суд відхиляє доводи відповідача, що з квітня 2021 року управління позбавлене функції фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року №1279 "Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги", якою внесені зміни до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, оскільки вказане питання на є предметом спору у цій справі, стосується перерахунку пенсії позивача, а не фінансування такої пенсії.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
Таким чином, дії відповідача не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси позивача.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідач, обмежуючи позивачеві розмір пенсійних виплат, діяв не на підставі Конституції та законів України.
Відповідачем не доведено правомірність своїх дій, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом повного задоволення позову.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 10 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити.
Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 01.03.2025 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 24 червня 2025 року.
Повне найменування учасників:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 20632802, вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25009).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК