23 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2467/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у відпустці для лікування, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 02.07.2024 р. по 31.07.2024 p., з 05.08.2024р. по 26.08.2024р., з 01.10.2024 року по 26.10.2024 року, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у відпустці для лікування, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 02.07.2024 р. по 31.07.2024 p., з 05.08.2024р. по 26.08.2024р., з 01.10.2024 року по 26.10.2024 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначено, що бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті щомісячної додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, пропорційно часу перебування у відпустках для лікування за періоди з 02.07.2024 р. по 31.07.2024 p., з 05.08.2024р. по 26.08.2024р., з 01.10.2024 року по 26.10.2024 року, є протиправною.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву ( а.с.29-33), в якому зазначив, що у спірних правовідносинах відповідач діяв згідно чинного законодавства. У частині позовних вимог, а саме щодо визнання протиправним бездіяльності військової частини НОМЕР_1 та зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн за місяць пропорційно за періоди з 05.08.2024 по 26.08.2024 та за 01.10.2024 просив закрити провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України. У решті позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Позивач, 01.06.2024 під час захисту Батьківщини у районах ведення бойових дій отримав поранення, пов'язане із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою про обставини поранення №384 від 14.06.2024 ( а.с10), у зв'язку із чим останній перебував на стаціонарному лікуванні у період з 01.06.2024 по 29.06.2024.
Згідно довідки ВЛК №10694/1 від 02.07.2024 ( а.с11,зв), виданої військової частиною НОМЕР_2 , травма позивача пов'язана із захистом Батьківщини, за ступенем тяжкості кваліфікується, як ЛЕГКА. Висновок ВЛК: потребує відпустки для лікування у зв'язку із хворобою на 30 календарних днів.
На підставі зазначеної вище довідки ВЛК наказом командира військової частини НОМЕР_1 №186 від 05.07.2024 (а.с.36) позивачу надано відпустку за станом здоров'я тривалістю 30 календарних днів з 02.07.2024 по 31.07.2024.
Також, наказом командира військової частини НОМЕР_1 №247 від 04.09.2024 ( а.с.37) позивачу надано відпустку за станом здоров'я тривалістю 30 календарних днів з 02.09.2024 по 01.10.2024.
Підставою для прийняття вказаного наказу є довідка ВЛК №3558 від 02.09.2024 ( а.с.12,зв), видана військовою частиною НОМЕР_3 .
Згідно зазначеної довідки ВЛК позивач потребує відпустки для лікування після поранення, а травма, отримана останнім під час захисту Батьківщини, кваліфікується, як ТЯЖКА.
Відповідачем нараховано та виплачено позивачу додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн. за місяць попрорційно часу перебування у відпустці для лікування після поранення, а саме за період з 02.09.2024 по 01.10.2024, що підтверджується довідками про нараховане грошове забезпечення №316 від 25.03.2025 (а.с.9) та №424 від 23.04.2025 ( а.с.39).
Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №2340 ( а.с.13) позивач перебував на стаціонарному лікуванні у період з 05.08.2024 по 26.08.2024 у зв'язку з отриманим пораненням, що підтверджується довідкою про обставини поранення, а також довідкою ВЛК №3137 ( а.с.12), виданою військовою частиною НОМЕР_3 , згідно якої позивачу рекомендовано реабілітаційне лікування тривалістю 21 календарний день.
За результатами розгляду адвокатського запиту відповідач листом №1569/852 від 25.03.2025 повідомив позивача, що у частині вимог виплаті додаткової винагороди у розмірі 100 000 за місяць пропорційно за період з 05.08.2025 по 26.08.2025 дійсно вбачаються підстави для такого нарахування, у зв'язку із чим позивач вже включений до наказу №91 від 20.03.2025 ( а.с.35) про таку виплату та відповідна сума додаткової винагороди буде виплачена найближчим часом ( а.с.6-8).
Позивач не погоджуясь з відмовою відповідача у проведенні перерахунку та виплати додаткової грошової винагороди звернувся з позовом до суду.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Положеннями частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до першого абзацу пункту 11 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) становить не менше тижня та не може перевищувати в цілому чотирьох місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні). У разі направлення військовослужбовця на лікування за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, загальний час його перебування на лікуванні за кордоном, включаючи час переміщення з одного іноземного закладу охорони здоров'я до іншого та час очікування між плановими хірургічними втручаннями, не може перевищувати дванадцяти місяців підряд.
Наказом Міністра оборони України №260 від 07 червня 2018 року затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з першим-третім абзацами пункту 9 розділу І Порядку №260 виплата грошового забезпечення за останніми займаними посадами зберігається за час відряджень, а також надання оплачуваних відповідно до чинного законодавства України відпусток.
Грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я) (далі - відпустка для лікування у зв'язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до пункту 17 розділу І Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Відповідно до пункту 11 розділу XXXIV Порядку №260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Згідно з пунктом 12 розділу XXXIV Порядку №260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Пунктом 1-1 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 (далі - Постанова №168), в редакції Постанови №386 від 09 серпня 2023 року, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до пункту 1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини (виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла), що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Так, з урахуванням змін до Постанови №168 постановою Кабінету Міністрів України №386 від 09 серпня 2023 року, відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведених норм Постанови №168 слідує встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення , а саме:
1) пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини;
2) факт перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Разом з тим, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення, є висновок (постанова) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Як встановлено матеріалами справи, позивач перебував у відпустці за станом здоров'я тривалістю 30 календарних днів з 02.07.2024 по 31.07.2024, у зв'язку із отриманням легкої травми.
Доказів перебування позивача у відпустках для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення, до суду не надано.
Отже, відповідачем правомірно не видавались накази щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень під час перебування у відпустці для лікування з 02.07.2024 по 31.07.2024, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо нарахування та виплати додаткової грошової винагороди з 05.08.2024р. по 26.08.2024р., суд зазначає, що сторонами не надано доказів перебування позивача у відпустці для лікування внаслідок поранення у вказаний період.
Натомість матеріали справи містять докази перебування позивача з 05.08.2024р. по 26.08.2024р. на стаціонарному лікуванні та нарахування і виплати позивачу за вказаний період додаткової грошової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні.
Так, наказом відповідача №91 від 20.03.2025 ( а.с.35) наказано виплатити головному сержанту ОСОБА_2 , колишньому командиру стрілецького відділення стрілецького шведу стрілецької роти додаткову винагороду в розмірі 100 000 гра 00 коп. в розрахунку на місяць пропорційно часу стаціонарного лікування в неврологічному відділенні КНГІ «Обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Кіровоградської обласної ради» за період з 05.08.2024 но 26.08.2024 на підставі довідки ВЛК №2340 від 26.08.2025 та виписки із медичної карти стаціонарного хворого №2340 від 26.08.2024.
Відповідачем нараховано та виплачено додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн за місяць попрорційно часу стаціонарного лікування, а саме за період з 05.08.2024 по 26.08.2024, що підтверджується довідкою про нараховане грошове забезпечення №424 від 23.04.2025 ( а.с.39).
З огляду на викладене позивні вимоги щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень за вказаний період з 05.08.2024 по 26.08.2024, також задоволенню не підлягають.
Щодо нарахування та виплати додаткової грошової винагороди з 01.10.2024 року по 26.10.2024 року, суд зазначає наступне.
Згідно наданих доказів відповідачем нараховано та виплачено позивачу додаткову винагороду у розмірі 100 000грн за місяць попрорційно часу перебування у відпустці для лікування після поранення, а саме за період з 02.09.2024 по 01.10.2024, що підтверджується довідками про нараховане грошове забезпечення №316 від 25.03.2025 (а.с.9) та №424 від 23.04.2025 ( а.с.39).
Зокрема позивачу виплачено додаткову винагороду за 01.10.2024 - останній день зазначеної відпустки для лікування після поранення.
Доказів перебування позивача у відпустці для лікування після поранення або перебування на стаціонарному лікуванні у період з 02.10.2024 по 26.10.2024 до суду стороною позивача не надано.
Отже, суд приходить до висновку, що вказані позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України, в частині визнання протиправним бездіяльності військової частини НОМЕР_1 та зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн за місяць пропорційно за періоди з 05.08.2024 по 26.08.2024 та за 01.10.2024 , суд зазначає наступне.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Стороні позивача, на час звернення до суду з позовом 14.04.2025, було відомо обставини нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн за місяць пропорційно за періоди з 05.08.2024 по 26.08.2024 та за 01.10.2024, а тому відсутні підстави для закриття провадження у справі.
З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Судові витрати сторонами не понесені.
Керуючись статями 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН