24 червня 2025 року Київ № 320/11515/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В.,
за участю секретаря судового засідання Диренко А.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Деркач В.В.,
представника відповідача - Волоха В.В.,
представника третьої особи - не прибув,
розглянувши в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерство економіки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача державний секретар Міністерства економіки України Петрук Віталій Вікторович, про визнання протиправними дії, визнання протиправним і скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Міністерства економіки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача державний секретар Міністерства економіки України Петрук Віталій Вікторович, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Міністерства економіки України з видачі наказу № 130-К про порушення дисциплінарного провадження та відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків на час здійснення дисциплінарного провадження;
- визнати протиправним і скасувати наказ № 130-К Міністерства економіки України про порушення дисциплінарного провадження з відстороненням ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків на час здійснення дисциплінарного провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2025 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка подана після відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства економіки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , державного секретаря Міністерства економіки України про визнання протиправними дій, визнання протиправними і скасування рішення повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Позивачем 17.04.2025 до суду подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії відповідача Міністерства економіки України (код ЄДРПОУ 37508596) щодо систематичного переслідування (мобінгу) Позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом порушення дисциплінарного провадження, виключення з робочих процесів, примушування до звільнення, скорочення заробітної плати, ненадання відповідей на письмові запити, неознайомлення з наказами про проходження державної служби, формальний підхід у проведенні оцінювання результатів службової діяльності та плануванні кар'єри, дискримінацію щодо підвищення кваліфікації, ігнорування права на відпочинок та належні трудові гарантії;
2. Зобов'язати відповідача Міністерство економіки України (код ЄДРПОУ 37508596) утриматись від подальших дій, що мають ознаки мобінгу та можуть порушити трудові права Позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
3. Зобов'язати Міністерство економіки України (код ЄДРПОУ 37508596) провести внутрішнє службове розслідування з метою виявлення осіб, причетних до вчинення системних порушень прав Позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) при здійсненні дисциплінарного провадження, та надати Суду результати такого розслідування;
4. Визнати протиправною безпідставну відмову Міністерства економіки України (код ЄДРПОУ 37508596) у наданні Позивачу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щорічної та додаткової відпусток, що порушує його право на відпочинок, гарантоване статтями 45 Конституції України, 57- 59 Закону України "Про державну службу";
5. Стягнути з Міністерства економіки України (код ЄДРПОУ 37508596) на користь позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію моральної шкоди у розмірі 300000 (триста тисяч) гривень за заподіяні моральні страждання, спричинені систематичним переслідуванням (мобінгом) позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом порушення дисциплінарного провадження, виключення з робочих процесів, примушування до звільнення, скорочення заробітної плати, ненадання відповідей на письмові запити, неознайомлення з наказами про проходження державної служби, формальний підхід у проведенні оцінювання результатів службової діяльності та плануванні кар'єри, дискримінацію щодо підвищенню кваліфікації, ігнорування прав на відпочинок та належні трудові гарантії;
6. В решті позовні вимоги щодо стягнення з Міністерства економіки України (код ЄДРПОУ 37508596) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме судового збору та оплату за надання правничої допомоги, залишити без змін, у зв'язку з повним підтриманням даної позовної вимоги.
Позивач зазначив, що первинна позовна заява потребує адаптації до змінених фактичних обставин і цілей захисту прав позивача після закриття дисиплінарного провадження без притягнення винних осіб до відповідальності.
Відповідач надав суду заперечення на клопотання (заяву) про уточнення позовних вимог, в якому просить відмовити в її задоволенні.
Позивач надав суду додаткові пояснення у зв'язку із запереченнями відповідача від 23.04.2025 щодо зміни та доповнення позовних вимог.
12.05.2025 позивачем надано суду додаткові пояснення, в яких він підтримав заяву про зміну та доповнення позовних вимог.
У підготовчому засіданні 17.06.2025 позивач та представник позивача підтримали заяву про уточнення позовних вимог, а представник відповідача заперечив щодо задоволення цієї заяви та просив у її прийнятті відмовити.
Розглянувши заяву позивача про уточнення позовних вимог, заслухавши думку позивача, представника позивача та представника відповідача, суд дійшов таких висновків.
Згідно з приписами частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
За змістом положень частини першої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, якщо вони пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Зміна предмету адміністративного позову здійснюється шляхом заміни одних позовних вимог іншими, доповненням позовних вимог новими, вилученням деяких із позовних вимог, пред'явленням цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Доповнення позовних вимог новими відбувається, шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
При цьому підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з відповідними позовними вимогами до відповідача. Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.
Тобто зміна (доповнення) підстав позову - це зміна (доповнення) обставин, на яких ґрунтується вимога позивача, фактичних та/або юридичних.
Водночас загальноприйняте тлумачення терміну/дії "зміна" передбачає зміну чого-небудь чимось іншим, перетворення чогось у дещо інше, наприклад, відносно даної ситуації, передбачає зміну (заміну) предмету позову іншим предметом, а не фактичне формування в рамках існуючого позову іншого (додаткового/нового) позову, що забезпечує при здійсненні адміністративного процесу дотримання принципу правової визначеності по відношення до всіх учасників процесу, як складової принципу верховенства права.
Отже, під зміною предмету позову розуміється заявлення інших вимог, замість раніше визначених, при збереженні раніше існуючих підстав позову. Заявлення нових (додаткових) вимог не є зміною предмету позову, а є заявленням нових вимог, що не допускається за правилами статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак подання відповідної заяви не повинно призводити до заявлення по суті нового адміністративного позову.
У свою чергу збільшення розміру позовних вимог - це їх кількісна, а не якісна зміна. Зміна розміру позовних вимог може бути викликана уточненням розрахунку ціни позову, частковим виконання спірного зобов'язання відповідачем, тобто збільшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі за тією ж раніше заявленою вимогою.
Натомість доповнення позову новими вимогами не вважається зміною чи (збільшенням) розміру позовних вимог.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 23.12.2020 у справі № 361/822/17, розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. При цьому, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Водночас предметом цього позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Характер позовної вимоги визначається характером спірних правовідносин, з якого випливає вимога позивача.
При цьому під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
Відтак подана позивача заява не охоплюється критерієм "зміна" предмету позову, як і не охоплюється критерієм "збільшення розміру" позовних вимог. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується заявлена позивачем вимога. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Суд зазначає, що порівняльний аналіз предмету та підстав позову, який подано позивачем первісно за позовною заявою у даній справі, та за заявою про уточнення позовних вимог, дозволяє дійти висновку, що позивачем фактично заявлено нові позовні вимоги та нові підстави позову.
Отже, подана заява про уточнення позовних вимог змінює предмет позову, додає нові збільшені позовні вимоги, які мають відмінний від первісного позову предмет позову та підстави, тобто обставини, які обґрунтовують новий предмет позову, що виключає можливість прийняття її до провадження.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) про те, що позивач має право змінити лише предмет або підстави позову. У цій постанові суд дійшов висновку, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Разом з тим суд зазначає, що заява позивача про уточнення позовних вимог фактично містить нові позовні вимоги як немайнового характеру як і майнового характеру, що стосується обставин, які виникли пізніше так і раніше спірних, а також, що характеризуються самостійним предметом спору та правовими підставами для звернення до суду, що вказує на одночасну зміну предмета та підстави позову, що адміністративно-процесуальним законом не допускається.
Отже, суд зазначає, що заява позивача про уточнення позовних вимог фактично є заявою про зміну предмету та підстав позову.
У постанові від 22 січня 2020 року у справі № 826/19197/16 Верховний Суд підкреслив, що зміна предмета позову або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Отже, оскільки заява позивача про зміну позовних вимог виходить за межі спірних правовідносин (на обґрунтування нових позовних вимог наведені інші обставини (фактичні підстави) та інші докази на їх підтвердження), остання не є зміною заявлених позовних вимог в розумінні статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, а є поданням до суду нового позову, що унеможливлює його розгляд у межах цієї справи.
В цьому випадку право позивача на доступ до суду в межах позовних вимог згідно із заявою може бути реалізоване у спосіб подання ним нової позовної заяви, а не одночасною зміною предмета та підстав первинного позову.
При цьому суд звертає увагу позивача на те, що він має право звернутись до суду з новим позовом в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 47, 172, 243, 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в прийнятті заяви позивача про уточнення позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерство економіки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача державний секретар Міністерства економіки України Петрук Віталій Вікторович, про визнання протиправними дії, визнання протиправним і скасування рішення та повернути її позивачу.
Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Басай О.В.