23 червня 2025 року справа №320/39641/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, у якому просить:
-визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо зменшення його основного розміру пенсії під час її перерахунку з 80 % на 70 % від відповідних сум грошового забезпечення та перерахунку його пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки від 29.07.2022 №ВСЗ/974;
- зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві здійснити йому з 01.04.2019 перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення, відповідно до довідки від 29.07.2022 №ВСЗ/974, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пенсія йому призначена на рівні 80 % грошового забезпечення відповідно до вказаного закону у редакції, чинній на момент призначення йому пенсії, і розмір обрахованої таким чином пенсії не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві, зокрема, і при перерахунку пенсії.
Також вказав, що відповідачем протиправно обмежено пенсію максимальним розміром.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером, якому призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 80% від суми його грошового забезпечення, що підлягає врахуванню для призначення пенсії.
ІНФОРМАЦІЯ_1 видано довідку про розмір грошового забезпечення позивача від 29.07.2022 №ВСЗ/974.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 у справі №640/15488/22, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.07.2022 за №BC3/974 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019, у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням виплаченого.
На виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.07.2023 у справі №640/15488/22 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача, при цьому пенсійним органом було зменшено відсоток основного розміру пенсії з 80% на 70%.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII, чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
У вказаному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення суду конституційної юрисдикції передбачено, що положення частини сьомої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, починаючи з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 300/633/19 та від 21.09.2021 у справі № 370/2610/17.
В зазначених постановах суд касаційної інстанції підкреслив, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частину сьому статті 43, а тому внесені у подальшому Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності 01.01.2017) зміни до частини сьомої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
У цьому контексті Верховний Суд зауважив, що буквальне розуміння змін, внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Викладене, у свою чергу, свідчить, що наразі стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не містить положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Посилання відповідача на те, що положення ст. 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» щодо обмеження розміру пенсії військовослужбовців десятьма прожитковими мінімумами є чинними, а відтак підлягають застосуванню до спірних правовідносин, судом оцінюється критично, оскільки, по-перше, спеціальним законом, що їх регулює, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», по-друге, у своєму рішенні від 20.12.2016 року Конституційний Суд України підкреслив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Таких правових висновків дотримується Верховний Суд в постановах від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17,від 12 березня 2019 року у справі № 522/3049/17, від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19, від 21 грудня 2021 року у справі №120/3552/21-а.
Аналогічні висновки викладені і в постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року по справі №620/900/21, від 09 листопада 2021 року по справі №320/145/21, від 04 лютого 2022 року по справі №320/8060/21.
Отже, підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що обмеження розміру пенсії позивача до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, не ґрунтуються на положеннях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" 06.12.2016 № 1774-VIII, оскільки аналогічні за суттю та змістом обмеження, передбачені ч. 7 ст. 43 Закону України № 2262-XII, визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.
Виходячи з викладеного, заявлена позивачем позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо виплати пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром підлягає задоволенню.
Зважаючи на протиправність дій відповідача, що полягали у застосуванні обмеження граничного розміру при виплаті позивачу пенсії, підлягають задоволенню й похідні вимоги щодо зобов'язання відповідача виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром, з 01.04.2019.
Відповідно до статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до підпункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (у редакції від 01.07.2013) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12) Пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
01 квітня 2014 року набрав чинності Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-УІІ, яким до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" внесені зміни, а саме, цифри "80" замінено цифрами "70".
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції Закону від 27.03.2014 №1166- VІІ максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Водночас, пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 27.03.2014 №1166- VІІ передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям пенсіонерів має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VІІ зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 процентів грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначених пенсій і мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
За загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі втілено у змісті частини першої статті 58 Конституції України, відповідно до якої дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
У рішенні від 09.02.1999 № 1-рп (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України виклав правовий висновок, відповідно до якого у частині першій статті 58 Конституції України дію нормативно- правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абзац другий пункту 2 мотивувальної частини цього Рішення).
Таким чином, суд прийшов до висновку, що при розрахунку розміру підвищення до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці про грошове забезпечення, але виходячи із розміру пенсії у процентах, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких (процентів) не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 10.12.2013 № 21-420а13 та № 21 -348а13, від 17.12.2013 № 21-445а13, та Верховним Судом в постановах від 03.04.2018 № 175/1665/17 та від 24.04.2018 № 686/12623/17.
З урахуванням викладеного, дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві що виразились у зменшенні розміру пенсії позивача з 80 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку, є протиправними.
Отже, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років позивачу під час її перерахунку з 80% від відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення, та зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до довідки від 29.07.2022 №ВСЗ/974, без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01.04.2019 з урахуванням раніше виплачених сум.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073, 60 грн, отже, такі понесені витрати підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії гр. ОСОБА_1 з 80% на 70 % грошового забезпечення та обмеження її максимальним розміром.
Зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві здійснити гр. ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунок, нарахування та виплату раніше призначеної пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення відповідно до довідки від 29.07.2022 №ВСЗ/974, без обмеження її максимальним розміром.
Стягнути на користь гр. ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.