про залишення позовної заяви без руху
24 червня 2025 року м. Київ № 320/29841/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної прикордонної служби України, в якому просить суд (оригінал орфографії, пунктуації та стилістики збережено):
- визнати протиправними дії Державної прикордонної служби України, які полягали у відмові мені, ОСОБА_2 , у праві на виїзд за межі України 24.09.2024, 30.09.2024 та 04.06.2025;
- зобов'язати Державну прикордонну службу України не перешкоджати моєму виїзду до Чеської Республіки, де я маю постійне місце проживання, сферу життєвих інтересів, а також обов'язок відповідно до оновленого законодавства стати на військовий облік у дипломатичній установі України за місцем проживання за кордоном;
- у разі повторної відмови у виїзді - зобов'язати відповідні державні органи, які фактично позбавили мене елементарних людських прав, забезпечити моє належне утримання та існування за рахунок держави, включаючи: житло, харчування, медичну допомогу, оскільки своїми діями держава позбавила мене можливості заробляти на власне утримання за кордоном;
- зобов'язати прикордонні органи враховувати моє законне право на виїзд з України та повернення в Україну у разі необхідності, відповідно до чинних норм національного та міжнародного права.
Відповідно до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальних норм щодо її форми та змісту, суд констатує її невідповідність та вважає за необхідне залишити позов без руху.
Що стосується вимог позивача в частині зобов'язати визнати протиправними дії Державної прикордонної служби України, які полягали у відмові ОСОБА_2 , у праві на виїзд за межі України 24.09.2024, 30.09.2024 та 04.06.2025, суд зазначає таке.
Так, відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Суд констатує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд акцентує увагу, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом визначеного строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко розмежовувати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатись про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
Як вбачається з позовної заяви, одна з позовних вимог - позивач у першому абзаці позовних вимог просить визнати протиправними дії, вчинені 24.09.2024 та 30.09.2024. Водночас згідно зі штампом канцелярії суду, позовна заява подана 11.06.2025, тобто з очевидним пропущенням шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України для звернення до суду.
При цьому до позовної заяви не додано ані клопотання про поновлення строку звернення до суду, ані будь-яких доказів поважності причин його пропуску.
Приписами частини третьої статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль» встановлено, що особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право протягом одного місяця з дня прийняття відповідного рішення у передбаченому законом порядку оскаржити його до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу.
Враховуючи зазначене, звернення позивача до Київського окружного адміністративного суду як суду за місцем знаходження центрального органу Державної прикордонної служби України є формально допустимим. Водночас, у матеріалах справи відсутні належні докази факту відмови у перетині кордону, а також не надано підтвердження дати прийняття відповідного рішення, що унеможливлює належну перевірку дотримання процесуального строку для звернення до суду.
Верховний Суд у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а наголосив, що відсутність доказів поважності пропуску строку та ненадання відповідної заяви про його поновлення є безумовною підставою для залишення позовної заяви без руху.
Аналогічний підхід закріплений у практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom, §51), де зазначено, що строки звернення до суду слугують цілям юридичної визначеності, а їх дотримання необхідне для забезпечення справедливості судового розгляду та ефективного здійснення правосуддя.
Крім того, суд зазначає, що позовна заява не відповідає вимогам пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України щодо зазначення належного відповідача.
Зокрема, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві мають бути зазначені повні та достовірні відомості про відповідача, зокрема, найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи у ЄДРПОУ. Натомість у позовній заяві як відповідача зазначено Державну прикордонну службу України, проте як доказ вчинення оскаржуваних дій додано лист Адміністрації Державної прикордонної служби України, що унеможливлює належну ідентифікацію суб'єкта владних повноважень, дії якого оскаржуються. Така суперечність між суб'єктом, зазначеним як відповідач, та органом, що здійснив оскаржувані дії, перешкоджає відкриттю провадження у справі.
Також у порушення вимог п. 1 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві не зазначено ідентифікаційного коду юридичної особи відповідача, що є обов'язковим для належного процесуального оформлення позову.
Зазначене свідчить про суперечність між суб'єктом владних повноважень, дії або бездіяльність якого оскаржуються, та тим, до кого фактично адресовані позовні вимоги.
Таке порушення унеможливлює встановлення належного суб'єкта владних повноважень у справі та перешкоджає належному розгляду справи в суді.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 420/6691/21, у якій суд наголосив на необхідності належної ідентифікації відповідача, з урахуванням того, чиї дії або бездіяльність є предметом оскарження.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із належним обґрунтуванням поважності причин його пропуску, шляхом зазначення обставин об'єктивного та непереборного характеру, які створювали суттєві перешкоди у реалізації позивачем свого права на звернення до суду в межах строків, визначених КАС України, а також документального підтвердження таких обставин;
- уточнення позовних вимог з урахуванням строку їх пред'явлення;
- зазначення в позовній заяві належного відповідача з урахуванням того, що дії або бездіяльність мають бути оскаржені саме щодо того суб'єкта владних повноважень, який фактично вчинив або не вчинив спірні дії, у тому числі - шляхом правильного зазначення повного найменування відповідача та його коду згідно з ЄДРПОУ.
- надання належних і допустимих доказів факту відмови у перетині державного кордону, зокрема документа або письмового повідомлення уповноваженої особи органу Державної прикордонної служби України із зазначенням дати прийняття рішення, обставин та мотивів такої відмови.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до до Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій, - залишити без руху.
Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про прийняття адміністративної справи до провадження та залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Леонтович А.М.