23 червня 2025 року м. Київ № 320/56049/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянувши заяву позивача про відвід судді в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДСНС України у Київській області
про визнання протиправною бездіяльності,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДСНС України у Київській області в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невідкладного скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 зі служби начальника караулу 34 СДПЧ смт Баришівка за пунктами 98,99 підпунктом « 5» через сімейні обставини та інші поважні причини від 03.08.2009 №75 о/с.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
23.06.2025 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій позивач просить відвести суддю Київського окружного адміністративного суду Панової Г.В. від участі у розгляді справи № 320/56049/24.
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що суд не звернув увагу, що предметом судового розгляду є визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДСНС України у Київській області щодо невідкладного скасування наказу від 03.08.2009 № 75 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби начальника караулу 34 СДПЧ смт. Баришівка за пунктами 98, 99 підпунктом "5", через сімейні обставини та інші поважні причини. Як зазначає позивач, загальний строк звернення до адміністративного суду у справах, в яких оскаржуєтся бездіяльність, становить шість місяців. На думку позивача, строк звернення до суду ним не пропущено.
Також позивач вказує, що суддею порушено норми процесуального права та відмовлено позивачу у доступі до правосуддя. Зазначені обставини викликають у позивача сумнів, стосовно того, що суддя не може забезпечити достатні гарантії для виключення будь-яких сумнівів з приводу своєї безсторонності, а також ухвалити законне, обгрунтоване та справедливе судове рішення.
Зазначене свідчить про недовіру судді Пановій Г.В. проводити судовий розгляд справи у зв'язку з чим позивачем заявлено відвід.
Вирішуючи питання щодо даної заяви суд зазначає про таке.
Статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
При цьому, положеннями ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено вимоги до заяви про відвід (самовідвід).
Відповідно до положень вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 27.07.2022 (справа № 320/7112/21) не погодився із висновком суду першої інстанції відносно того, що відповідно до статті 39 КАС України визначена можливість подання учасником процесу заяви про відвід судді від розгляду справи виключно після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі та дійшов висновку що: "... судом першої інстанції допущене помилкове трактування положення частини 3 статті 39 КАС України про відсутність у учасника справи права подати заяву про відвід судді на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, оскільки положеннями цієї норми процесуального права передбачений саме присічний строк звернення із такою заявою".
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно з частиною восьмою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч. 11 ст. 40 КАС).
Відповідно до частини дванадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Дослідивши доводи клопотання про відвід, суд зазначає про таке.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Суд також зазначає, що саме по побі подання заяви про відвід судді не свідчить про упередженість судді під час розгляду справи, а тому не може бути підставою для відводу.
Відтак, з урахуванням доводів, заявлених позивачем у заяві про відвід судді від розгляду даної справи, судом не встановлено підстав, передбачених ст. ст. 36-38 Кодексу адміністративного судочинства України, які б перешкоджали приймати участь у розгляді цієї справи чи свідчили б про безсторонність судді, а заявлені підстави для відводу, на переконання суду не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки не стосуються особистого відношення судді до результатів розгляду цієї справи.
Жодних доказів, які б відповідали вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, та підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у безсторонності судді при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
Частиною четвертою статті 36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, незгода позивача з процесуальними рішеннями судді у вказаній справі не можуть бути самостійною підставою для відводу судді згідно з нормами КАС України.
Щодо доводів позивача про відмову в доступі до правосуддя суд зазначає, що на даному етапі розгляду позовної заяви, а саме залишення позовної заяви без руху, судом перевіряється відповідність позовної заяви вимогам статті 171 КАС України, як того вимагають приписи процесуального закону.
З огляду на вказане, суд вважає, що зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, які б містили достатні та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді.
Ураховуючи вказане, суд вважає за необхідне матеріали даної справи передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Панової Г.В.
2. Матеріали адміністративної справи № 320/56049/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, - передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя Панова Г. В.