23 червня 2025 року м. Київ справа №320/3383/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 01 жовтня 2010 року № 172 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугою років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII на підставі довідки Прокуратури міста Києва від 27 лютого 2020 року № 18/81 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що вона з 15 січня 2010 року є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію, призначену відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» 3 1789-ХІІ (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії), у розмірі 80% від суми місячної заробітної плати.
Згідно наказу Прокуратури міста Києва № 486к від 14 березня 2014 року позивач звільнена з виходом на пенсію за вислугою років відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України, статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
У лютому 2020 року Прокуратурою міста Києва позивачу видано довідку від 27 лютого 2020 року № 18/81 про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії. Позивач вказує, що довідка видана на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури».
У позовній заяві також зазначено, що 25 вересня 2020 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою щодо проведення перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7(ІІ)/2019.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 01 жовтня 2020 року № 172 позивачу відмовлено у задоволенні заяви про перерахунок пенсії, посилаючись на відсутність нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.
Позивач вважає рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що стало підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області, отримує пенсію, призначену згідно Закону України «Про прокуратуру», яка обчислена, виходячи з 80% від заробітку.
Розмір пенсії позивача з 01 грудня 2020 року становить 6 803,32 грн, в тому числі розмір пенсії 6 656,22 грн, фіксована індексація 147,10 грн.
Позивач 28 вересня 2020 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про перерахунок пенсії, до якої було додано довідку про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії № 18/81 від 27 лютого 2020 року, видану Прокуратурою міста Києва, проте, відповідач від 01 жовтня 2020 року відмовив у задоволенні вказаної заяви позивача, з огляду на те, що довідка не відповідає встановленим нормам.
Також у відзиві на позовну заяву вказано, що з матеріалів пенсійної справи позивач працювала прокурором Генеральної прокуратури та була звільнена 20 листопада 2019 року на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
Положення частини двадцятої статті 86 втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 7-р(ІІ)/2019.
Оскільки після ухвалення вказаного рішення нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури прийнято не було і починаючи з 13 грудня 2019 року в складових заробітної плати позивача не було індивідуальних змін, що впливають на збільшення заробітної плати для перерахунку пенсії позивачу за її заявою, підстав для його проведення не має.
Не погоджуючись з доводами, викладеними у відзиві на позовну заяву, позивач у відповіді на відзив на позовну заяву послалась на судову практику Верховного Суду, у зв'язку з чим, просила задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 березня 2021 року для розгляду адміністративної справи № 320/3383/21визначено суддю Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Копія ухвали суду від 26 березня 2021 року разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами направлені на юридичну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рекомендованим листом.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 лютого 2024 року, у зв'язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_2 , для розгляду адміністративної справи № 320/3383/21 визначено суддю Київського окружного адміністративного суду Жука А.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року адміністративна справа № 320/3383/21 прийнята до провадження та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Копія ухвали суду від 22 березня 2024 року доставлена до електронного кабінету відповідача 02 квітня 2024 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа від 08 квітня 2024 року.
Пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з частиною другою статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ.
Прокуратурою міста Києва 27 лютого 2020 року складено довідку № 18/81, відповідно до якої остання видана позивачу про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30 серпня 2017 року розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 06 вересня 2017 року за відповідною (прирівняною) посадою «старший прокурор відділу (прокурор відділу)» становить:
- посадовий оклад 5 730,00 грн;
- надбавка за класний чин 2 200,00 грн;
- надбавка за вислугу років (25%) 1 432,50 грн;
- надбавка за виконання особливо важливої роботи (80%) 7 490,00 грн;
- премія (60%) 10 111,50 грн;
- матеріальна допомогу для оздоровлення 1/12 - 2 247,00 грн;
- матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань 1/12 - 2,247,00 грн, а всього 31 458,00 грн.
У зв'язку з чим, 25 вересня 2020 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про проведення перерахунку її пенсії на підставі вказаної вище довідки.
Рішенням від 01 жовтня 2020 року № 172 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату, посилаючись на те, що оскільки після ухвалення рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(ІІ)/2019 нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури прийнято не було і починаючи з 13 грудня 2019 року в складових заробітної плати заявника не було індивідуальних змін, що впливають на збільшення заробітної плати для проведення перерахунку пенсії позивача за заявою № 7028 від 25 вересня 2020 року відсутні.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Згідно із положеннями статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Базовим (рамковим) нормативно-правовим актом, який визначає права, принципи, підстави, механізм та умови призначення, перерахунку і виплати пенсії за вислугу років працівникам органів прокуратури був і є Закон України «Про прокуратуру»: до 15 липня 2015 року Закон № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-ХІІ), з цієї дати - Закон від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ).
Умови пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури до 15 липня 2015 року визначалися статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ.
Так, згідно частини першої статті 50-1 цього Закону прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згідно з частиною тринадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються, у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ).
01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Наведене в сукупності свідчить, що після 01 січня 2015 року повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури законодавець делегував Кабінету Міністрів України.
15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ, згідно з підпунктом 1 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, Закон № 1789-ХІІ, крім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 цього Закону.
Частиною двадцятою статті 86 Закону № 1697-VІІ передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Тобто, частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які визначали право на перерахунок пенсії працівникам прокуратури, втратили чинність, а визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.
Саме такої правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду постанові у зразковій справі № 825/506/18 (Пз/9901/16/18).
Суд зазначає, що починаючи з 01 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру».
Своєю чергою, законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Водночас, впродовж 2015-2019 років Кабінетом Міністрів України не визначалося умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
Водночас, Рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 від 13 грудня 2019 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Установлено такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Відповідно до статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами втратили чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення від 13 грудня 2019 року.
Крім того, на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів, і така нерівність має усуватись Пенсійним Фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13 грудня 2019 року.
Своєю чергою, постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування.
Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2019 року у справі №826/8546/18 звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом №1697-VІІ покладено саме на уряд. Суди у зазначеній справі визнали протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено частиною двадцятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» та зобов'язали Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та ухвалити рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
Проте, рішення суду фактично Кабінетом Міністрів України не виконано.
Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку зазначених пенсій, у тому числі, пенсії ОСОБА_1 .
Між тим, реалізація його права була забезпечена саме рішенням Конституційного Суду від 13 грудня 2019 року.
Наведене в сукупності дозволяє суду дійти висновку про незаконність відмови Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у здійсненні перерахунку пенсії позивача.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у рішенні від 14 вересня 2020 року, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року, у зразковій справі № 560/2120/20.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач, у зв'язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року у справі № 7-р(ІІ)2019, має право на перерахунок пенсії, у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок, тобто починаючи з 13 грудня 2019 року.
Вищевикладене свідчить, що відповідач відмовляючи у здійсненні перерахунку та виплати пенсії позивачу, на підставі нової довідки, діяв поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому належним способом захисту прав позивача за вказаних обставин є саме визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 01 жовтня 2020 року № 172 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років та зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачу за вислугу років, на підставі довідки Прокуратури міста Києва від 27 лютого 2020 року № 18/81 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, з урахуванням фактично сплачених сум.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити виплату різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, суд зазначає.
Так, предметом спору в даному випадку є відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір заробітної плати.
Таким чином, на теперішній час відсутній спір щодо правильності здійсненого відповідачем перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір заробітної плати, , а тому на час розгляду цієї справи права позивача у цій частині позовних вимог не порушені.
Отже, передчасне задоволення даних вимог фактично суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки суд не вправі вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, з огляду на що позовна вимога щодо зобов'язання виплатити різницю між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, після проведеного перерахунку пенсії на виконання рішення суду у даній справі (у разі набрання ним законної сили), задоволенню не підлягає як така, що заявлена передчасно.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно частини другої статті 2 КАС України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
VI. Судові витрати.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд, керуючись частиною третьою статті 139 КАС України, вважає за доцільне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати у розмірі 900,00 грн.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Саєнка Андрія, будинок 10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 01 жовтня 2020 року № 172 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 27 лютого 2020 року № 18/81, виданої Прокуратурою міста Києва.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 27 лютого 2020 року № 18/81, виданої Прокуратурою міста Києва, починаючи з 13 грудня 2019 року
4. У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області понесені нею судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 900,00 грн (дев'ятсот гривень 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.