23 червня 2025 року № 320/5746/25
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач, податковий/контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 11.09.2024 №1360/10-36-24-13/ НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку з 01.01.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про протиправність рішення Головного управління ДПС у Київській області від 11.09.2024 №1360/10-36-24-13/ НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , оскільки наявність арифметичної помилки у первинній декларації, виправлення якої було здійснено шляхом подачі уточнюючої декларації, не може бути підставою для виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку. При цьому, позивачем наголошено на тому, що оскаржуваним рішенням не встановлено таку обставину, як календарний рік, протягом якого платником податку допущено перевищення граничного обсягу, встановленого для фізичної особи-підприємця єдиного податку третьої групи, як не встановлено і суми такого граничного обсягу доходу, яку позивач перевищив.
Окрім того, на думку позивача, оскаржуване рішення не відповідає положенням податкового законодавства, оскільки прийнято без дотримання процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечив проти позовних вимог, вказавши, що ФОП ОСОБА_1 подано декларацію платника єдиного податку від 04.01.2024, в якій задекларовано дохід у розмірі 3 424 960,00 грн. Згідно Акта позивачем протягом 2023 року перевищено обсяг доходу, який дає право на застосування спрощеної системи оподаткування. Зазначено, що обсяг доходу, який передбачено для 3 групи (5 % від розміру мінімальної заробітної плати) складає 3 257 875,00 грн (7 818 900,00 / 12 = 651 575,00 * 5 = 3 257 875,00), однак обсяг доходу згідно поданої декларації платника єдиного податку від 04.01.2024 - 3 424 960,00 грн, сума перевищення склала - 167 085,00 грн (3 424 960,00 - 3 257 875,00). Таким чином, відповідає вважає, що ФОП ОСОБА_1 порушено абзац 3 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, тобто перевищено обсяг доходу, який передбачений на третій групі, відповідно щодо платника було складено акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи оподаткування від 08.08.2024 №41635/10-36-24-13/ НОМЕР_1 та рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку від 11.09.2024 №1360/10-36-24-13/ НОМЕР_1 на підставі пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України.
Разом з тим, у тексті відзиву на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, щодо якого суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною другою статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Так, за правилами спрощеного позовного провадження, в силу вимог частини четвертої статті 257 КАС України не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом розгляду даної справи є правомірність/протиправність рішення Головного управління ДПС у Київській області від 11.09.2024 №1360/10-36-24-13/ НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 . Тобто, дана справа не належить до переліку справ, категорії яких визначено частиною четвертою статті 257 КАС України.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо ознайомлюватись з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Враховуючи предмет і підстави позову, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін, оскільки спірні правовідносини та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання.
У поданій до суду відповіді на відзив позивач позовні вимоги підтримала та просила суд адміністративний позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов таких висновків.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 25.02.2004 зареєстрована як фізична особа-підприємець, місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Витягу з реєстру платників єдиного податку від 08.06.2018 №1348/10-13-13-01 позивач є платником єдиного податку третьої групи.
Головним управлінням ДПС у Київській області проведено перевірку щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування та спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт від 08.08.2024 №41635/10-36-24-13/ НОМЕР_1 , яким встановлено:
- перевищення протягом податкового (звітного) кварталу (календарного року) обсягу доходу, який дає право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному податковому (звітному) кварталі (календарному році) абз. 1, 2, 3 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України та абз. 6 п. 299.6 ст. 299 Кодексу;
- підпунктом 9-1.4.3 п.п. 9-1.4 п. 9-1 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений п. 291.4 ст. 291 ПКУ, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосував особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (Закон України від 30.06.2023 №3219-IX) «Про внесення змін до ПКУ та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стау».
Не погоджуючись з висновками акта перевірки від 08.08.2024 №41635/10-36-24-13/ НОМЕР_1 , позивачем на адресу Головного управління ДПС у Київській області подано письмові заперечення (вх. від 22.08.2024 №57735/6).
Листом від 05.09.2024 №6227/12/10-36-24-13 позивача повідомлено про правомірність висновків акта перевірки від 08.08.2024 №41635/10-36-24-13/ НОМЕР_1 .
На підставі висновків акта перевірки від 08.08.2024 №41635/10-36-24-13/ НОМЕР_1 відповідачем прийнято рішення від 11.09.2024 №1360/10-36-24-13/ НОМЕР_1 про виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку.
Позивачем на адресу Державної податкової служби України подано скаргу на рішення від 11.09.2024 №1360/10-36-24-13/ НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників єдиного податку, за наслідками розгляду якої рішенням Державної податкової служби України від 29.11.2024 №35957/6/99-00-06-03-03-06 залишено без змін рішення ГУ ДПС у Київській області від 11.09.2024 №1360/10-36-24-13/ НОМЕР_1 про виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку.
Не погоджуючись із вказаним рішенням про виключення з реєстру платника єдиного податку, позивач звернулася до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає таке.
Основним нормативно-правовим актом, яким врегульовано спірні правовідносини, є Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути:
1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);
2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;
3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;
4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";
5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу;
6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;
7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;
8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу;
9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу;
10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;
11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.
За положеннями пунктів 86.2, 86.7 статті 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 ПК України визначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема: фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Абзацом третім пункту 299.10 статті 299 ПК України передбачено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Згідно абзацу третього підпункту 298.2.3 пункту 298.2. статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
Відповідно до абзацу першого пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Як встановлено судом, оскаржуваним рішенням від 11.09.2024 №1360/10-36-24-13/ НОМЕР_1 про виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку встановлено: перевищення протягом податкового року обсягу доходу, який дає право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному податковому році відповідно до абзацу 2 пункту 298.2.3 статті 298 Кодексу.
Згідно з оскаржуваним рішенням документами, які підтверджують наявність підстав для анулювання свідоцтва платника єдиного податку, є акт перевірки від 08.08.2024 №41635/10-36-24-13/ НОМЕР_1 .
З тексту акта камеральної перевірки від 08.08.2024 №41635/10-36-24-13/ НОМЕР_1 слідує, що сума перевищення обсягу доходу становить 167085,00 грн (обсяг доходу який передбачений на цій групі - 3257875,00 грн; обсяг доходу який отримав платник єдиного податку - 3424960,00 грн).
Як вказано позивачем, при подачі декларації за 2023 рік, позивачем була допущена арифметична помилка та помилково включено суму 167 400,00 грн, яка за своєю суттю не є доходом, у зв'язку з чим на адресу податкового органу було подано уточнюючу декларацію від 05.04.2024, що підтверджується квитанцією №2 від 06.04.2024.
Як вказано відповідачем, листом від 02.05.2024 №20854/6/10-36-24-13 повідомлено позивача про невизнання звітності, зокрема, уточнюючої декларації від 05.04.2024 з огляду на порушення її складення (ненадання додатку).
Суд звертає увагу, що у своїх роз'ясненнях органами податкової служби неодноразово зазначалось, що якшо в уточнюючому розрахунку уточнюються показники рядків податкової декларації, які не вимагають подання додатків, то до такого уточнюючого розрахунку додатки не подаються (у тому числі якщо у податковій декларації, що уточнюється, заповнені рядки, які вимагають подання додатків, але такі рядки податкової декларації не уточнюються).
Натомість, відповідачем в межах спірних правовідносин не доведено необхідність подання додатку до уточнюючого розрахунку, поданого позивачем з метою виправлення арифметичної помилки.
Крім того, суд наголошує, що про зазначені обставини позивачем було вказано у своїх запереченнях на висновки акта перевірки, однак контролюючий орган аргументи позивача щодо допущення арифметичної помилки при поданні податкової декларації залишив поза увагою, прийнявши оскаржуване рішення.
Суд звертає увагу, що наявність арифметичної помилки у первинній декларації, виправлення якої було здійснено шляхом подачі уточнюючої декларації, не може бути підставою для виключення позивача з реєстру платників податку.
Окрім того, суд зауважує, що за змістом пп. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральна перевірка за своїм цільовим призначенням та сутністю не передбачає здійснення аналізу достовірності та відповідності законодавству сформованих платником податків показників податкової звітності, оскільки такі обставини не охоплюються предметом камеральної перевірки. Отже, рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку не може бути прийнято за наслідками камеральної перевірки такого платника податку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 09.08.2022 по справі № 640/23486/21, від 21.05.2021 по справі № 640/14338/19, від 15.05.2018 у справі №804/6286/17, від 01.10.2018 у справі №821/1648/17, від 24.06.2020 у справі №640/18801/18, від 27.07.2020 у справі №824/843/16-а, від 24.05.2019 по справі №821/1275/16, від 25.01.2024 по справі № 807/1019/16.
Крім того, Верховним Судом, зокрема у постановах від 03.12.2020 у справі № 200/9334/19-а, від 26.02.2019 у справі № 805/1396/17-а, від 19.04.2019 у справі № 822/2037/18, від 05.03.2019 у справі №818/606/17, від 10.11.2021 року по справі № 340/3300/19 викладено правову позицію у тотожних правовідносинах щодо неможливості винесення рішення про виключення платника податку з реєстру платників єдиного податку на підставі акту камеральної перевірки, яке втім може бути прийнято виключно на підставі акту документальної перевірки.
За такого, суд відхиляє доводи представника відповідачів про обґрунтованість спірного рішення висновками акта камеральної перевірки від 08.08.2024 №41635/10-36-24-13/2843412447 через неможливість встановлення підстав для виключення платника податку з реєстру платників єдиного податку за результатами камеральної перевірки.
Таким чином, рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від рішення Головного управління ДПС у Київській області від 11.09.2024 №1360/10-36-24-13/ НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку з 01.01.2024.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 3028,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області.
Керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 11.09.2024 №1360/10-36-24-13/ НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області (адреса: 03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, 5а, код ЄДРПОУ 44096797) поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в реєстрі платників єдиного податку з 01.01.2024.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (адреса: 03151, Київська область, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, 5а, код ЄДРПОУ 44096797).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Перепелиця А.М.