20 червня 2025 року № 320/21349/25
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "ЗАВОД 410ЦА" до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Київ в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Головне управління розвідки Міністерства оборони України, про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Державне підприємство «ЗАВОД 410ЦА» із позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Київ в особі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо винесення постанов Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів ДП «ЗАВОД 410 ЦА» від 18.03.2025 у ВП №76510478, у ВП №74003316, від 27.03.2025 року у ВП №74877844, у ЗВП №54674414, від 21.03.2024 у ВП №74003316, від 04.04.2025 ВП №77717363;
-визнати протиправними та скасувати постанови про арешт коштів ДП «ЗАВОД 410 ЦА» від 18.03.2025 у ВП №76510478, у ВП №74003316, від 27.03.2025 року, у ВП №74877844, у ЗВП №54674414, від 21.03.2024 у ВП №74003316, від 04.04.2025 ВП №77717363 прийнятих Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно вчинено дії щодо винесення постанов про арешт коштів, оскільки позивач відноситься до об'єктів критичної інфраструктури та у зв'язку з накладення арештів на рахунки позивач не може здійснювати виплату заробітної плати працівникам підприємства. Крім того, жодної постанови по виконавчим провадженням та зведеному виконавчому провадженні про арешт коштів не були направлені на адресу позивача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду заяву Державного підприємства "Завод 410 ЦА" про вжиття заходів забезпечення позову - задоволено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та залучено в якості третьої особи на стороні позивача: Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
Відповідач правом на подачу відзиву не скористався, надав до суду належним чином засвідчені документи на виконання ухвали суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду повернуто заяву ДП "Завод 410 ЦА" про вжиття заходів забезпечення позову - без розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду заяву про роз'яснення судового рішення, а саме ухвали Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 - задоволено частково.
Роз'яснено пункт 3 резолютивної частини ухвали Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі №320/21349/25, а саме: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не має права вчиняти дії, які спрямовані на списання з рахунків, які відкриті у державних чи приватних банках та фінансових установах в межах зведеного виконавчого провадження №54674414, а також у ВП №76510478, у ВП №74003316 у ВП №76510478, у ВП №74003316, у ВП №74877844, у ВП №74003316, у ВП №77717363, з метою запобіганню перешкоджання ДП «ЗАВОД 410 ЦА» виконувати, покладені на нього функції, при наявній забороні вчиняти дії, які спрямовані на блокування (арешт) рахунків, які відкриті у державних чи приватних банках та фінансових установах в межах зведеного виконавчого провадження №54674414, а також у ВП №76510478, у ВП №74003316 у ВП №76510478, у ВП №74003316, у ВП №74877844, у ВП №74003316, у ВП №77717363, з метою запобіганню перешкоджання ДП «ЗАВОД 410 ЦА» виконувати, покладені на нього функції.
У задоволенні решти заяви про роз'яснення судового рішення, а саме ухвали Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 - відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання представника ДП "ЗАВОД 410 ЦА" про об'єднання позовів у справах № 320/21349/25 та № 320/23534/25 в одне провадження - відмовлено.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ДП «ЗАВОД 410 ЦА» внесено до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення, який затверджений Постановою КМУ № 83 від 4 березня 2015 року, здійснює господарську діяльність у відповідності до діючого законодавства України.
ДП «Завод 410 ЦА» є об'єктом критичної інфраструктури, що підтверджується наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України (Мінстратегпром) від 14.03.2023 №43.
На виконанні, у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), перебуває зведене виконавче провадження №54674414 про стягнення коштів з Державного підприємства «ЗАВОД 410 ЦА», до якого входять виконавчі документи про стягнення заборгованості по заробітній платі, а саме:
1) судові накази Солом'янського районного суду міста Києва:
-№760/25446/23 від 19.01.2024, №760/2687/24 від 05.03.2024, №760/24152/23 від 24.01.2024, №760/26395/23 від 01.04.2024, №760/7487/24 від 07.05.2024, №760/7484/24 від 13.05.2024, №760/7485/24 від 07.05.2024, №760/7491/24 від 08.05.2024, №760/28658/23 від 21.05.2024, №760/5769/24 від 04.04.2024, №760/14510/24 від 12.08.2024, №760/9932/24 від 29.04.2024, №2760/14918/24 від 29.07.2024, №760/25118/24 від 10.12.2024, № 760/20302/24 від 08.11.2024, №760/14915/24 від 01.10.2024, №760/14915/24 від 01.10.2024, №760/17033/24 від 15.10.2024;
2) виконавчі листи Солом'янського районного суду міста Києва:
-№ 760/16192/23 від 26.02.2024, №760/5514/23 від 15.11.2023, №760/19369/23 від 05.03.2024, № 760/19255/23 від 17.09.2024, №760/31058/21 від 01.08.2024, №760/30786/23 від 08.08.2024, №760/28529/23 від 24.10.2024, №754/17785/23 від 10.10.2024, №760/21741/23 від 21.05.2024,№760/8719/24 від 08.11.2024, №760/8720/24 від 18.02.2025, №760/8719/24 від 08.11.2024;
3) виконавчий лист Дніпровського районного суду м. Києва №755/11588/24 від 22.01.2025;
4) виконавчий лист Дарницького районного суду міста Києва №753/10365/23 від 01.11.2024;
5) виконавчий лист Оболонського районного суду м. Києва №756/3501/23 від 19.01.2024;
6) виконавчі листи Голосіївського районного суду міста Києва №752/7270/23 від 30.04.2024, №752/7270/23 від 30.04.2024;
7) виконавчі листи Святошинського районного суду м. Києва №759/13924/24 від 20.12.2024, №759/22259/23 від 01.04.2024, №759/23278/23 від 12.04.2024.
Накази Господарського суду міста Києва на користь держави, а саме:
1) на користь ДП "АНТОНОВ": -наказ № 910/15640/20 від 14.05.2021; -наказ № 910/10012/21 від 29.12.2021; -наказ № 910/17967/20 від 10.06.2021; -наказ № 910/15506/20 від 18.01.2021; -наказ № 910/18248/21 від 28.03.2022; -наказ № 910/15009/20 від 28.04.2021; -наказ № 910/4395/22 від 29.09.2022; -наказ № 910/15641/20 від 11.05.2021; -наказ № 910/2566/23 від 02.08.2023; -наказ № 910/17978/20 від 09.04.2021; -наказ № 910/6935/22 від 13.12.2022; -наказ № 910/4485/24 від 23.07.2024; -наказ № 910/1434/24 від 13.05.2024; -наказ № 910/4486/24 від 31.07.2024; -наказ № 910/1426/14 від 15.05.2024;
2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський машинобудівний завод «ФЕД»: -наказ № 910/17335/23 від 15.04.2024;
3) на користь ТОВ "НОВАТОР": -наказ № 910/18565/23 від 03.06.2024; -наказ № 910/10114/24 від 06.01.2025;
4) на користь Державного підприємство «Харківське агрегатне конструкторське бюро»: -наказ № 910/19687/21 від 13.09.2022;
5) на користь КП "Міжнародний аеропорт "КИЇВ" (Жуляни): -наказ № 910/525/24 від 02.07.2024; -наказ № 910/1525/24 від 01.08.2024; -наказ № 910/1640/24 від 24.06.2024;
6) на користь Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес": -наказ № 910/7271/23 від 09.08.2023;
7) на користь Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес": -наказ № 910/6886/23 від 24.11.2023;
8) на користь Солом'янський ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), згідно до постанов, а саме: - постанова № 74887416 видана 13.05.2024; - постанова № 73748311 видана 19.01.2024; - постанова № 74887335 видана 10.05.2024; - постанова № 67755298 видана 03.12.2021;
9) на користь держави, а саме: -згідно до виконавчого листа № 361/6498/24 виданий 30.01.2025, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області; -згідно до виконавчого листа № 752/7270/23 виданий 30.04.2024 Голосіївського районного суду міста Києва;
10) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва»: -наказ № 910/4883/24 від 09.07.2024; -наказ № 910/11335/22 від 05.12.2022.
Починаючи з 18 березня 2025 року спочатку державним виконавцем Цапенко С.М., а потім 26-27 березня 2025 року державним виконавцем Бочковським Т.О. були заблоковані рахунки підприємства шляхом накладення арешту на кошти.
Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бочковським Т.О., 27.03.2025 було винесеною Постанову про арешт коштів боржника, де в останньому абзаці зазначено, що арешт застосовується лише для забезпечення реального виконання рішень про стягнення заборгованості по заробітній платі та рішень стягувачами за якими є держава, які входять до складу зведеного виконавчого провадження №54674414.
Позивач стверджує, що жодного рішення про зміну державного виконавця в межах зведеного виконавчого провадження №54674414 на адресу позивача не надходило. Крім того, постанови про арешт коштів також не були направленні на адресу позивача.
Вважаючи дії відповідача та спірні постанови протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом, з приводу чого суд зазначає наступне.
Так згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, положень частини першої статті 18, частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (набув чинності 05 жовтня 2016 року, далі - Закон № 1404-VІІІ).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VІІІ "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (стаття 10 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження").
Конституційний Суд України вважає, що зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень полягає у відстроченні виконання судового рішення на певний строк (абзац п'ятий пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).
Верховний Суд, аналізуючи положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження", з'ясував, що він розрізняє поняття, перелік підстав та наслідки:
-зупинення вчинення виконавчих дій (стаття 34; пункт 10- 2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення");
-зупинення виконавчого провадження (стаття 38);
-зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання рішень щодо звернення стягнення на активи (пункт 10- 1 розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення");
-зупинення вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та кошти) (пункти 1-4, 1-5, 10-3 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення").
Як вбачається з матеріалів справи, спірне питання стосується порядку зупинення вчинення виконавчих дій щодо примусового виконання судових рішень про стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу.
25 серпня 2022 року набрав чинності Закон України від 27 липня 2022 року № 2455- IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану", а також Закон України від 27 липня 2022 року № 2456-ІХ "Про внесення зміни до пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" щодо зупинення виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги у період дії воєнного стану".
Цими Законами пункт 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-УІІІ "Про виконавче провадження" доповнено новими абзацами.
Зокрема, визначено, що:
"Зупиняється у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців) боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, ....
Дія заборони, встановленої абзацом дванадцятим цього пункту, не поширюється на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб'єкти, визначені в абзаці дванадцятому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення".
06 травня 2023 року набрав чинності новий Закон України від 11 квітня 2023 року №3048-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану", яким пункт 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" викладено в новій редакції. Положення щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень, боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, залишилися незмінними.
Отже, з 25 серпня 2022 року у період дії воєнного стану в Україні:
-зупиняється вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень, боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу;
-такий перелік боржників - підприємств оборонно-промислового комплексу визначається відповідно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Це правило не застосовується до виконання:
-рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної платня, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом;
-рішень, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб'єкти, визначені в абзаці двадцять другому пункту 10-2;
-рішень про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.
4 лютого 2023 року Кабінет Міністрів України постановою № 101 затвердив Порядок, який встановлює процедуру визначення підприємств оборонно-промислового комплексу, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану (надалі - Порядок).
Згідно з цим Порядком перелік підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану (надалі- - Перелік), визначається Мінстратегпромом, яке протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви та доданих до неї документів забезпечує їх розгляд та приймає рішення про включення або про відмову у включенні підприємства до переліку, про що видається відповідний наказ. Копія наказу надсилається заявнику протягом п'яти робочих днів з дня прийняття відповідного рішення з дотриманням вимог Законів України "Про інформацію", "Про державну таємницю" разом із супровідним листом (пункт 9 Порядку).
Отже, відповідно до Порядку Мінстратегпром копію наказу про включення підприємства до Переліку надсилає виключно заявнику. На противагу, копії рішення про виключення підприємства з переліку надсилаються органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю та заявнику (пункт 11 Порядку).
Розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від-2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" не встановлює особливий порядок зупинення вчинення виконавчих дій.
Зокрема, абзац перший частини четвертої статті 19 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" встановлює, що сторони зобов'язані невідкладно, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Зазначені вимоги не застосовуються лише стосовно осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, що встановлюється згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" на час позбавлення особи особистої свободи (абзац другий частини четвертої статті 19).
Відповідно до частини першої статті цього 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Отже, Боржник, який включений до Переліку боржників - підприємств оборонно- промислового комплексу, зобов'язаний невідкладно, письмово повідомити виконавця, який має зупинити вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.
Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову (частина п'ята статті 35 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VІІІ "Про виконавче провадження").
Отже, суд зазначає, що факт внесення підприємства до Переліку є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, за умови дотримання процедури: повідомлення виконавця про наявність таких обставин (надсилання Боржником копії Наказу) і прийняття державним виконавцем постанови. До винесення відповідної постанови згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-УІІІ "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи позивач віднесений до об'єктів критичної інфраструктури, що підтверджується наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України (Мінстратегпром) від 14.03.2023 №43.
В матеріалів виконавчих проваджень також вбачається, що позивач віднесений до об'єктів критичної інфраструктури, що підтверджується відповідним наказом Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України (Мінстратегпром) від 14.03.2023 №43.
Таким чином, позивач виконав свій обов'язок щодо належного повідомлення виконавців про зарахування останнього до суб'єктів критичності.
Отже, відповідачем вчинені протиправні дії щодо винесення постанов про арешт коштів ДП «ЗАВОД 410 ЦА» у ВП №76510478, у ВП №74003316, у ВП №74877844, у ЗВП №54674414, у ВП №74003316, у ВП №77717363. Зазначене також свідчить про протиправність оскаржуваної постанови.
Щодо твердження позивача стосовно того, що відповідачем не були направлені позивачу постанови про арешт коштів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.28 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VІІІ "Про виконавче провадження» передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Документи виконавчого провадження органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін документами, надсилаються виключно в електронній формі.
За письмовим зверненням таких осіб документи виконавчого провадження їм додатково надсилаються за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, та про заборону (скасування заборони) вчинення дій уповноваженими органами містобудування та архітектури, органами державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду надсилаються виключно в електронній формі шляхом електронної інформаційної взаємодії між автоматизованою системою виконавчого провадження та Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
За письмовим зверненням таких органів документи виконавчого провадження додатково надсилаються їм за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.
За умови авансування стягувачем у порядку, передбаченому цим Законом, витрат виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися його учасникам рекомендованими листами.
У разі якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою.
На підставі письмової заяви учасника виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв'язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку.
Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, вважаються врученими, за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.
Виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі - підприємцю під розписку.
Згідно з ст. 56 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VІІІ "Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Наявність накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження арешту державного або комунального майна, крім арешту, накладеного у кримінальному провадженні, не перешкоджає продажу шляхом приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим.
У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються:
1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;
2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріал стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, ідентифікатор закінченого будівництвом об'єкта (для об'єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису);
3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо;
4) якщо опису підлягає об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості - ідентифікатор об'єкта будівництва (закінченого будівництвом об'єкта) (для об'єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису).
Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.
Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов'язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.
Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п'ять робочих днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.
Виявлені під час опису цінні папери, а також ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт та/або які підлягають конфіскації в дохід держави, підлягають обов'язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.
Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.
У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Такий арешт знімається, якщо протягом п'яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.
Виходячи з вищезазначених норм, можна дійти висновку, що постанова про арешт коштів, як і постанова про арешт майна повинна надсилатися виконавцем стягувачу та боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови. Крім того, копія постанови надсилається до банку, де відкрито рахунок боржника, а також до інших установ, де можуть перебувати кошти боржника.
При дослідженні виконавчих проваджень наданих відповідачем до справи судом встановлено, що в них відсутні докази направлення позивача оскаржуваних постанов та отриманням останнім них.
За встановлених судом обставин та наведеного нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що доводи позивача про відсутність у відповідача правових підстав для винесення постанов про арешт коштів ДП «ЗАВОД 410 ЦА» у ВП №76510478, у ВП №74003316, у ВП №74877844, у ЗВП №54674414, у ВП №74003316, у ВП №77717363 є обґрунтованими, тому постанови відповідача про арешт коштів ДП «ЗАВОД 410 ЦА» від 18.03.2025 у ВП №76510478, у ВП №74003316, від 27.03.2025 року у ВП №74877844, у ЗВП №54674414, від 21.03.2024 у ВП №74003316, від 04.04.2025 ВП №77717363 не відповідають критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, відповідно, є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду докази на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивачем сплачений судовий збір в сумі 18168,00 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 18168,00 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо винесення постанов Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт коштів ДП «ЗАВОД 410 ЦА» від 18.03.2025 у ВП №76510478, у ВП №74003316, від 27.03.2025 року у ВП №74877844, у ЗВП №54674414, від 21.03.2024 у ВП №74003316, від 04.04.2025 ВП №77717363.
Визнати протиправними та скасувати постанови про арешт коштів ДП «ЗАВОД 410 ЦА» від 18.03.2025 у ВП №76510478, у ВП №74003316, від 27.03.2025 року, у ВП №74877844, у ЗВП №54674414, від 21.03.2024 у ВП №74003316, від 04.04.2025 ВП №77717363 прийнятих Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Київ на користь Державного підприємства «ЗАВОД 410 ЦА» судовий збір у розмірі 18168 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят вісім) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .
Суддя Лиска І.Г.