23 червня 2025 року м. Київ 320/14836/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
до Державної інспекції архітектури та містобудування України
Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Київмістобудування)
про визнання протиправним та скасування дозволу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Київмістобудування) в якому просить суд:
- визнати протиправним (незаконним) та скасувати Дозвіл на виконання будівельних робіт № ІV 013210830169 від 08.09.2021 Державної архітектурно-будівельної інспекції України, виданий замовнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "МАЛСТРІТ" на Реконструкцію нежитлової будівлі в межах існуючих фундаментів під багатофункціональний комплекс житлового та громадського призначення на Оболонському проспекті, 18 в Оболонському районі м. Києва;
- визнати протиправними (незаконним) та скасувати містобудівні умови та обмеження від 29.12.2021 № 1852 виданих Департаментом містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київмістобудування.
Відповідно до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом під час вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлено недоліки позовної заяви, у зв'язку із чим ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків, про які вказано в ухвалі, а саме шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали йому звернутись до суду з цим адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
На адресу суду надійшла заява на виконання ухвали, в якій представник позивача просив суд поновити строк для усунення недоліків позовної заяви та відкрити провадження у справі.
Заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із вказаним позовом представником позивача на виконання вимог ухвали від 06.08.2024 не подано.
В обгрунутвання доводів відносно пропуску строку для усунення недоліків позовної заяви представник позивача зазначив, що оскільки саме представником позивача ухвала суду від 06.08.2024 була отримана 27.11.2024, він не мав можливості раніше направити суду цю заяву на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху. На підтвердження даної обставини представником позивача була додана до суду копія ухвали від 06.08.2024 про залишення позовної заяви без руху, яка засвідчена канцелярією суду 27.11.2024.
Розглянувши доводи заяви представника позивача про поновлення строк для усунення недоліків позовної та наведені представником позивача обставини суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку для усунення недоліків позовної заяви.
Відносно доводів представника позивача про те, що ухвала про залишення позовної заяви без руху була прийнята судом помилково, оскільки оскаржується нормативно-правовий акт від 08.09.2021, що підтверджується практикою Верховного суду, суд зазначає про таке.
Нормативно-правовий акт має низку характерних ознак, зокрема: приймається або санкціонується уповноваженими органами державної влади, місцевого самоврядування або народом (шляхом референдуму); завжди містить нові норми прав або змінює (скасовує) чинні; приймається з дотриманням певної процедури; має форму письмового акта-документа і точно визначені реквізити; публікується в офіційних спеціальних виданнях з обов'язковою відповідністю автентичності тексту офіційного зразка; розрахований на багаторазове застосування; адресований неперсоніфікованому колу осіб; містить основні структурні елементи; підлягає обов'язковій державній реєстрації та обліку в Єдиному державному реєстрі нормативних актів; опрацьовується з урахуванням правил юридичної техніки (вимоги щодо використання мови, юридичної термінології, юридичних конструкцій, тощо). Нормативно-правовий акт є основною формою права в Україні. Вони становлять єдину ієрархічну систему, яка повинна характеризуватися внутрішньою узгодженістю і забезпечувати правове регулювання в різних сферах суспільних відносин.
Разом з тим, правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків, чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований. До того ж, обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії, є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання якого забезпечується правовими механізмами.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що оскаржуваний позивачем дозвіл на виконання будівельних робіт не містить ознак нормативно-правового акта та є актом індивідуальної дії.
Крім того, посилання позивача на практику Верховного суду від 18.02.2021 у справі № 640/25034/19 відхиляються судом, оскільки ці посилання представника позивача не є релевантними до фактичних обставин у цьому позові, бо предметом спору у справі на яку посилається предвтавник позивач є бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невключення відомостей про особу. Разом з тим, предметом спору з яким звертається позивач у цій справі є оскарження дозволу на виконання будівельних робіт, тобто вказані справи не можна вважати як такі, що мають однаковий предмет спору та однорідні правовідносини. Отже, наведені предмети позову не є ідентичними, а тому предмет спору, який позивач визначив у вказаному позові, а саме, Дозвіл на виконання будівельних робіт № ІV 013210830169 від 08.09.2021 не є нормативно-правовим актом, і тому до нього не можуть бути застосовані приписи статті 264 Кодексу адміністратвиного судочинства України.
Щодо посилання представника позивача, на ту обставину, що про порушення своїх прав позивач дізнався після отримання листа-відповіді від 02.10.2023 Державної інпекції архітектури та містобудування України, в якому позивачу було відмовлено у скасуванні дозволу на виконання будівельних робіт, суд зазначає про таке.
Як вбачається зі змісту листа від 02.10.2023 № 9143/02/13-23 Державна інспекція архітектури та містобудування України у відповідь на заяву від 07.09.2023, вказувала на неможливість здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної дяльності за адресою: АДРЕСА_1 . При цьом у вказаному листі не зазначається про те, що Державна інпекція архітектури та містобудування України відмовляє позивачу у скасуванні дозволу на виконання будівельних робіт, як про це зазначає представник позивача.
Крім того, слід звернути увагу, що позивачем не було надано до суду самої заяви від 07.09.2023, зі змісту якої суд міг би встановити, що саме просив позивач у Державної інспекції архітектури та містобудування України.
Приписами частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку щодо поновлення строку для усунення недоліків позовної заяви та продовження процесуального строку усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 шляхом подання безпосередньо до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження наявності поважних обставин, що зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду;
- належним чином засвідченої копії заяви від 07.09.2023 з якою позивач звертався до Державної інспекції архітектури та містобудування України.
Суд звертає увагу позивача, що у разі невиконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у відповідності до приписів пункту 2 частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись ст.ст. 121, 169, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
1. Поновити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви.
2. Продовжити встановлений ухвалою від 06.08.2024 про залишення позовної заяви без руху процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви.
3. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Матеріали відносно усунення недоліків позовної заяви у цій справі необхідно подати безпосередньо до канцелярії Київського окружного адміністративного суду чи засобами підсистеми Електроний суд.
4. Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Панова Г. В.