про закриття провадження у справі
12 червня 2025 року 320/9344/25
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Сажієнко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про закриття провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування наказів,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України (далі - відповідач, Будинкоуправління № 1 ККЕУ МОУ), з вимогами:
- визнати протиправним та нечинним з моменту його прийняття наказ начальника Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України №8, від 05.03.2021 «Про встановлення ціни на послуги»;
- визнати протиправним та нечинним з моменту його прийняття наказ начальника Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України №16, від 01.06.2023 «Про встановлення ціни на послуги».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 08.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання.
До суду від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у даній справі, яке обґрунтоване тим, що законність прийняття наказів начальника Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України № 8 від 05.03.2021 «Про встановлення ціни на послуги» та №16 від 01.06.2023 «Про встановлення ціни послуг» - фактично з 07.05.2024 вже є предметом цивільного спору у справі за позовом у справі № 756/5853/24 за позовом ОСОБА_1 до Будинкоуправління №1 ККЕУ МОУ про визнання незаконними дії та рішення, зобов'язання вчинити дії.
Відповідач вказує, що Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 11.02.2025 у справі №756/5853/24 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Будинкоуправління № НОМЕР_1 ККЕУ МОУ про визнання незаконними та протиправними дії та рішення, зобов'язання вчинити дії - було відмовлено у повному обсязі. Наразі законність вказаного судового рішення переглядається Київським апеляційним судом.
Зазначає, що вказане засвідчує подібність доводів ОСОБА_1 та ідентичність предмету оскарження: наказів начальника Будинкоуправління №1 ККЕУ МОУ №8 від 05.03.2021 «Про встановлення ціни на послуги» та № 16 від 01.06.2023 «Про встановлення ціни послуг» - в рамках цивільного судочинства у справі №756/5853/24, що виокреслює дійсну мету та спрямованість дій позивача на захист порушених (на його думку) майнових прав/інтересів внаслідок застосування оскаржуваних наказів, що в свою чергу підтверджує приватноправовий характер спірних правовідносин та належність розгляду такого спору в порядку цивільного судочинства.
Окрім вказаного відповідач зазначає, що він не здійснює владних управлінських функцій щодо позивача та мешканців будівлі військового містечка. Права, за захистом яких останній звернувся до адміністративного суду, виникають виключно з цивільно-правових правовідносин.
Зазначає, що Будинкоуправління №1 ККЕУ МОУ враховуючи те, що Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерство оборони України передало йому зазначені відомчі фонди військового містечка № НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 для управління, утримання, забезпечення благоустрою, безперебійної роботи інженерного обладнання будівель, споруд, будинків, які відносяться до відомчого фонду Міністерства оборони України, підтримання їх в належному технічному та санітарному стані, створення нормальних житлово-побутових умов для проживання в ним мешканців, для забезпечення життєдіяльності Будинкоуправління № НОМЕР_1 ККЕУ МОУ, для призупинення зростання заборгованості, яка виникає у зв'язку з недоотриманням коштів від населення (мешканців) за надання житлово-комунальних послуг, в тому числі, з управління будинками, прийняло оскаржувані накази про встановлення ціни на послуги.
Вказує, що Відповідач не здійснює владних управлінських функцій щодо позивача та мешканців будівлі військового містечка, адже всі дії, пов'язані з управлінням нежитловою будівлею в межах військового містечка, у якій тимчасово проживає позивач, - здійснюється Відповідачем відповідно до наказу Міністерства оборони України № 448 від 03.07.2013 «Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України». Позивач не вступав з Відповідачем в адміністративні правовідносини, тому оскарження Позивачем наказів Відповідача зумовлено захистом порушених (на думку Позивача) приватних прав останнього у сфері цивільних приватноправових відносин.
Вважає, що юрисдикція адміністративних судів, що встановлена ст. 19 КАС України, на цей спір не поширюється, оскільки він за своїм змістом не є публічно-правовим.
Позивач подав до суду заперечення на заяву відповідача про закриття провадження у справі №320/9344/25. В обґрунтування вказаної заяви зазначає, що позов у справі №320/9344/25 підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки: відповідач є суб'єктом владних повноважень; Накази №8 і №16 є адміністративними актами індивідуальної дії; предмет позову - визнання протиправними владних рішень органу, який діє в публічному інтересі. Ці дії Відповідача спрямовані не на укладання типових договорів на житлово-комунальні послуги як це передбачено Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а на одностороннє формування обов'язку сплачувати плату за житлово-комунальні послуги без волевиявлення мешканців військових містечок №182, 59, НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_2 , НОМЕР_6 міста Києва.
Позивач у судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд даний адміністративний позов задовольнити та відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.
Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти задоволення даного адміністративного позову, просив провадження по справі №320/9344/25 закрити.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд дійшов висновку, що провадження у цій справі слід закрити з таких підстав.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого вид) судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб, а також органів, яким законом надане право на представництво інтересів інших осіб, з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
При цьому критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є:
суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності;
окрім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 цього Кодексу визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до п. «а» ч. 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).
Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є зокрема перевірка законності рішень (нормативно- правових актів чи індивідуальних актів), прийнятих ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
У постанові від 04.12.2019 (справа №140/2326/18) Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок, що публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права/інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
За правилами частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є: по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у приватноправових правовідносинах, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини 2 зазначеної статті). Таким чином, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.
Отже, до справ адміністративної юрисдикції належать публічно-правові спори, які виникають, зокрема, з приводу виконання чи невиконання владних управлінських функцій і не обумовлені порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну (правильну) інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.07.2023 у справі №757/31372/18-ц (п. 58); від 30.06.2021 у справі №9901/172/20, від 01.07.2021 у справі №9901/3 81/20, від 26.10.2021 у справі №766/20797/18, від 01.02.2022 у справі №750/3192/14, від 22.09.2022 у справі №462/5368/16-ц та ін.)
В межах заявленого позову в порядку адміністративного судочинства позивач фактично вказує, що Будинкоуправління №1 ККЕУ МОУ є суб'єктом владних повноважень, оскільки здійснює адміністративно-розпорядчі функції у сфері забезпечення житлово-комунальними послугами мешканців військових містечок та «ухиляється від укладення договорів». Позивач заперечує право Відповідача здійснювати дії з управління будівлями військового містечка та зазначає, що накази Відповідача впливають на права мешканців військового містечка в частині отримання послуг на договірних засадах та визначення порядку їх оплати.
Щодо вказаного твердження позивача, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що Будинкоуправління №1 ККЕУ МОУ підпорядковується Київському квартирно-експлуатаційному управлінню. Будинкоуправління №1 - є державною госпрозрахунковою установою Міністерства оборони України, заснованою на державній власності та створеною на підставі директиви Міністерства оборони України від 31.07.1998 №Д-115/1/0350.
Будинкоуправління №1 ККЕУ МОУ створено Міністерством оборони України, зокрема, для утримання нерухомого майна, яке перебуває в його віданні, на балансі або обслуговуванні на підставі відповідних договорів, в неналежному технічному та санітарному стані, забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання житлових будинків, гуртожитків, забезпечення благоустрою, а також створення нормальних житлово- побутових умов для проживання.
Відповідно до п. 3.4. Положення Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (нова редакція), затвердженого наказом начальника Київського квартирно-експлуатаційного управління №56 від 31.03.2017 (надалі - Положення), Будинкоуправління № 1 як Установа, зокрема, самостійно планує свою виробничо-господарську та іншу діяльність.
Згідно з п. 4.1. Положення, Будинкоуправління №1 як Установа, створена з метою задоволення потреб населення в житлово-комунальних послугах та іншого роду послугах, утримання в належному технічному та санітарному стані нерухомого майна, яке перебуває в його віданні, на балансі або обслуговуванні на підставі відповідних договорів та для отримання прибутку.
Згідно з п. 7.2. Положення, управління Будинкоуправлінням №1 здійснює виконавчий орган - Начальник Підприємства (будинкоуправління). Згідно з п. 7.4 Положення, начальник, зокрема, несе відповідальність: - за стан та діяльність Установи; - прийняті рішення щодо розпорядження коштами та майном Установи відповідно до чинного законодавства України; - за виконання покладених на нього завдань, що визначені цим Положенням, дотримання трудової і фінансової дисципліни, ефективне використання та збереження нерухомого майна, в тому числі державного, та коштів, дотримання законодавства України.
На час передання Відповідачу фондів та надання відповідного розпорядження, доручення був діючим Закон України «Про житлово-комунальні послуги» №1875- IV від 24.06.2004 (далі - Закон №1875- IV)
Відповідно до положень Закону №1875-IV, в редакції чинній на час передання Будинкоуправлінню №1 будівель військового містечка №41, по вул. Коноплянська, 22, в м. Києві, передбачалось:
балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;
управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.
Згідно з ст. 24 Закону №1875-IV, в редакції чинній на час передання Будинкоуправлінню №1 будівель військового містечка №41 по вул. Коноплянська, 22, в м. Києві, балансоутримувач, зокрема, мав право та був зобов'язаний:
здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю;
визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна;
утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства;
забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил;
забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Згідно з ст. 25 Закону №1875-ІV, в редакції чинній на час передання Будинкоуправлінню №1 будівель військового містечка АДРЕСА_2 , управитель, зокрема, мав право та був зобов'язаний:
здійснювати управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та забезпечувати їх належну експлуатацію;
укладати договори з виробниками, виконавцями, споживачами в порядку, встановленому законом;
контролювати виконання умов договорів на надання житлово-комунальних послуг;
отримувати плату за виконання власних функцій;
доступу в приміщення, будинки і споруди для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів тощо в порядку, визначеному законом і договором;
забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об'єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами;
вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.
Отже, згідно положень Закону №1875-ІV, в редакції чинній на час передання Будинкоуправлінню №1 ККЕУ МОУ будівель військового містечка №41 по вул. Коноплянська, 22, в м. Києві, було передбачено право балансоутримувача передавати повноваження з управління майном іншій особі - управителю, який в свою чергу наділявся відповідними правами та ніс зобов'язання відносно переданого йому майна.
Наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 № 448 «Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України» з метою приведення квартирно-експлуатаційного забезпечення військ у відповідність до вимог чинного законодавства, враховуючи порядок фінансування квартирно-експлуатаційного забезпечення, утримання, експлуатації та обліку фондів було затверджено Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України (надалі - Положення №448).
Положення №448 визначає організацію та завдання квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України. Організація квартирно-експлуатаційного забезпечення ЗС України (далі - квартирно-експлуатаційне забезпечення) - це комплекс заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію, утримання казармено-житлового фонду, об'єктів соціально-культурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок, забезпечення військових частин квартирним майном.
Згідно з положеннями п. 1.2 Положення №448, військове містечко - майновий комплекс будівель, споруд, іншого нерухомого військового майна разом з казарменим фондом, житловим фондом, об'єктами соціально-культурного призначення, комунальними спорудами та інженерними мережами, які використовуються для його обслуговування, розміщений на відокремленій земельній ділянці, яка належить до категорії земель оборони.
Експлуатація - використання фондів і території військового містечка згідно з функціональним призначенням та проведення необхідних заходів щодо збереження стану, за якого вони здатні виконувати задані функції.
Утримання - комплекс заходів, спрямованих на забезпечення експлуатації, ремонту фондів і території військового містечка відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Порядок оплати житлово-комунальних послуг та квартирної плати в спеціально пристосованих казармах визначається відповідно до вимог Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом МО України від 30.11.2011 №737, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.01.2012 за №24/20337 (п. 7.11 Положення №488).
Відповідно до п. 8.2 Положення № 448 комунальні послуги поділяються на:
комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);
послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);
послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);
послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Витрати енергоносіїв та комунальних послуг визначаються за показниками лічильників, а за їх відсутності - розрахунковим методом відповідно до нормативних документів.
Міністерство оборони України, будучи органом, уповноваженим управляти державним майном, відповідно до свого наказу від 16.11.2012 №765 закріпило відповідні будівлі військового містечка АДРЕСА_2 , в тому числі і 2-й, 3-й поверх будівлі №67, за Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України та визначило його балансоутримувачем.
В свою чергу, Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України передало Будинкоуправлінню №1 будівлі військового містечка АДРЕСА_2 , в тому числі і 2-й, 3-й поверх будівлі №67, для забезпечення управління, утримання та обслуговування, згідно з Актом приймання (передачі) для утримання та експлуатації будівель, споруд і території військового містечка № НОМЕР_2 , затвердженого начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління від 01.04.2017 та розпорядження, доручення Київського квартирно-експлуатаційного управління від 20.04.2017.
Будинкоуправління №1, як вже зазначалось, підпорядковується Київському квартирно-експлуатаційному управлінню і призначене для утримання нерухомого майна, яке перебуває в його віданні, на балансі або обслуговуванні, в належному технічному та санітарному стані, забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинків, гуртожитків, забезпечення благоустрою, а також створення нормальних житлово-побутових умов для проживання.
Враховуючи Положення №448, Київське квартирно-експлуатаційне управління задля забезпечення утримання і експлуатації закріплених фондів військового містечка АДРЕСА_2 , в тому числі 2-й, 3-й поверхи будівлі №67, наділено повноваженнями щодо залучення суб'єктів господарювання (незалежно від форми власності) для надання ними послуг та виконання робіт з утримання будинків і споруд, вивезення побутових відходів, управління будинком, спорудою (з правом укладання договорів на виконання послуг та контролю за виконанням умов договору тощо). На підставі вищезазначений вимог законодавства, Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України як балансоутримувач передало Будинкоуправлінню №1 будівлі військового містечка АДРЕСА_2 , в тому числі 2-й, 3-й поверхи будівлі №67, для надання ним послуг з управління, утримання та обслуговування даних фондів.
Київське квартирно-експлуатаційне управління як балансоутримувач передавши в 2017 році Будинкоуправлінню №1 будівлі військового містечка АДРЕСА_2 , в тому числі і будівля АДРЕСА_3 , визначило його організацією, яка надає для військового містечка АДРЕСА_4 послуги з утримання, управління та обслуговування.
Таким чином, Будинкоуправлінням № НОМЕР_1 ККЕУ МОУ з моменту прийняття в управління, на утримання та обслуговування будівлі військового містечка № НОМЕР_2 , в тому числі і будівлю №67, 2-й, 3-й поверх штабу, санітарної частини 1976 року побудови, виконує обов'язки по управлінню, обслуговуванню та наданню житлово-комунальних послуг.
Київським квартирно-експлуатаційним управлінням на Будинкоуправління №1 ККЕУ МОУ покладено обов'язок здійснювати надання послуги з утримання, управління та обслуговування будівель військового містечка № НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 , в тому числі і будівлі АДРЕСА_5 для виконання покладених Київським квартирно-експлуатаційним управлінням обов'язків здійснювати надання послуги з утримання, управління та обслуговування будівель військового містечка АДРЕСА_2 , в тому числі і будівлі №67 «Штабу, санітарної частини», здійснило звернення до Київського квартирно-експлуатаційного управління щодо погодження встановлення ціни на зазначений вид послуг та вирішення питання відносно укладання із спеціалізованим суб'єктом господарювання договору про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів.
19.02.2021 Київським КЕУ як балансоутримувачем надано Будинкоуправлінню №1 ККЕУ МОУ погодження встановлення з 01.04.2021 ціни послуги з утримання, управління та обслуговування будівель військового містечка № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 (розмір відшкодування) та щодо укладання із спеціалізованим суб'єктом господарювання договору про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням поводження з побутовими відходами: збирання, перевезення, знешкодження та захоронення.
19.04.2023 Київським КЕУ як балансоутримувачем надано Будинкоуправлінню №1 ККЕУ МОУ погодження встановлення з 01.06.2023 ціни послуги з утримання, управління та обслуговування будівель військового містечка № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 (ціни на відшкодування послуг з управління).
На підставі вказаного, Будинкоуправління №1 ККЕУ МОУ враховуючи те, що Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерство оборони України передало йому зазначені відомчі фонди військового містечка № НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 , в тому числі і 2-й, 3-й поверх будівлі №67, для управління, утримання, забезпечення благоустрою, безперебійної роботи інженерного обладнання будівель, споруд, будинків, які відносяться до відомчого фонду Міністерства оборони України, підтримання їх в належному технічному та санітарному стані, створення нормальних житлово-побутових умов для проживання в ним мешканців, для забезпечення життєдіяльності Будинкоуправління № НОМЕР_1 ККЕУ МОУ, для призупинення зростання заборгованості, яка виникає у зв'язку з недоотриманням коштів від населення (мешканців) за надання житлово-комунальних послуг, в тому числі, з управління будинками, прийняло накази про встановлення ціни на послуги:
- Наказ №8 від 05 березня 2021 року «Про встановлення ціни на послуги»;
- Наказ №16 від 01 червня 2023 року «Про встановлення ціни на послуги».
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що відповідач не здійснює владних управлінських функцій щодо позивача та мешканців будівлі військового містечка, адже всі дії, пов'язані з управлінням нежитловою будівлею в межах військового містечка, у якій тимчасово проживає позивач, - здійснюється Відповідачем відповідно до наказу Міністерства оборони України №448 від 03.07.2013 «Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України».
Щодо тверджень позивача, що даний спір переданий на розгляд до адміністративного суду, - виник між Будинкоуправлінням № НОМЕР_1 ККЕУ МОУ та мешканцями військового містечка у сфері житлово-комунальних послуг, що спрямований на захист порушених майнових інтересів позивача та інших мешканців військового містечка внаслідок не укладення Відповідачем відповідних договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з мешканцями військового містечка та недотримання Відповідачем порядку формування розміру оплати/відшкодування вартості послуг з управління будинком на договірних засадах, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що законність наказів начальника Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України №8 від 05.03.2021 «Про встановлення ціни на послуги» та №16 від 01.06.2023 «Про встановлення ціни послуг» вже є предметом цивільного спору у справі за позовом у справі № 756/5853/24 за позовом ОСОБА_1 до Будинкоуправління №1 ККЕУ МОУ про визнання незаконними дії та рішення, зобов'язання вчинити дії, в якому ОСОБА_1 зокрема просить:
- визнати незаконними та протиправними дії Відповідача щодо надання житлової послуги позивачу з управління багатоквартирним будинком без укладання з позивачем, як з індивідуальним споживачем, договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком відповідно до типових або примірник договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону;
- визнати незаконними та протиправними дії Відповідача щодо надання комунальної послуги позивачу з вивезення твердих побутових відходів без укладеного з позивачем, як з індивідуальним споживачем, договору про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону;
- зобов'язати Відповідача укласти з позивачем, як з індивідуальним споживачем житлово-комунальних послуг, договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком та договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону;
- визнати незаконними та протиправними дії Відповідача щодо встановлення в односторонньому порядку тарифів на послуги з «утримання будинків та прибудинкової території» у розмірі 4,87 грн. за 1 кв. м., що діяв у період з 01.04.2021 по 01.01.2022, з «управління багатоквартирним будинком» у розмірі 4,87 грн. за 1 кв. м., що діяв у період з 01.01.2022 по 01.06.2023, з «управління багатоквартирним будинком» у розмірі 5,32 грн. з 1 кв. м., що діє з 01.06.2023 та з «вивезення твердих побутових відходів» у розмірі 25 грн., що діє з 01.05.2021;
- визнати наказ начальника Будинкоуправління №1 ККЕУ МОУ від 05.03.2021 №8 «Про встановлення ціни на послуги» протиправним та нечинним з моменту його прийняття;
- визнати наказ начальника Будинкоуправління №1 ККЕУ МОУ від 01.06.2023 №16 протиправним та нечинним з моменту його прийняття;
- зобов'язати Будинкоуправління №1 ККЕУ МОУ провести перерахунок, в межах позовної давності, зайво нарахованих коштів позивачу по послугам «з утримання будинків та прибудинкової території», «з управління багатоквартирним будинком» та «вивезення твердих побутових відходів» за період з 01.04.2021 по 01.05.2024 з урахуванням вже виплачених сум.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 11.02.2025 у справі №756/5853/24 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Будинкоуправління №1 ККЕУ МОУ про визнання незаконними та протиправними дії та рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовлено у повному обсязі. Наразі законність вказаного судового рішення переглядається Київським апеляційним судом.
Вказане засвідчує ідентичність предмету оскарження: наказів начальника Будинкоуправління №1 ККЕУ МОУ № 8 від 05.03.2021 «Про встановлення ціни на послуги» та №16 від 01.06.2023 «Про встановлення ціни послуг» - в рамках цивільного судочинства у справі №756/5853/24, що підтверджує приватноправовий характер спірних, отже вказаний спір має розглядатися у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстави для закриття провадження у даній справі, що визначена пунктом 1 частиною 1 статті 238 КАС України.
Керуючись статтями 238, 243, 248, 256 КАС України, суд,
1. Клопотання Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційне управління про закриття провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування наказів, - задовольнити.
2. Провадження в адміністративній справі №320/9344/25 за позовом ОСОБА_1 до Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування наказів, - закрити.
3. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Щавінський В.Р.
Повний текст ухвали виготовлено - 24.06.2025