24 червня 2025 року справа № 640/20164/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Теллор-Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-ремонтна група «Житлобуд-1» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Суть спору: 16.07.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради з позовом до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 18.06.2021 №13842-р/пк-пз.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає оскаржуване рішення неправомірним, оскільки це рішення порушує його законні права та інтереси, не узгоджується з нормами Закону України «Про публічні закупівлі» та прийняте на підставі необґрунтованих припущень.
Позивач зазначає, що ним було проведено процедуру закупівлі «Капітальний ремонт частини фасаду житлового будинку за адресою: просп. Свободи, 49, м. Кам'янське» згідно з чинним законодавством. За результатами розгляду тендерних пропозицій переможцем було визначено ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-РЕМОНТНА ГРУПА "ЖИТЛОБУД-1"». Однак ТОВ «ТЕЛЛОР-ГРУП», вважаючи рішення неправомірним, подало скаргу до Антимонопольного комітету України. За результатами її розгляду колегія прийняла рішення, яким зобов'язала позивача скасувати визначення переможця.
Позивач не погоджується з таким рішенням та аргументує свою позицію тим, що всі дії були здійснені відповідно до норм Закону України «Про публічні закупівлі». Тендерна пропозиція переможця відповідала встановленим вимогам тендерної документації. Колегія ж послалася на відсутність листа-згоди на обробку персональних даних представника ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-РЕМОНТНА ГРУПА "ЖИТЛОБУД-1"», що, на думку позивача, не є достатньою підставою для дискваліфікації переможця закупівлі.
Позивач звертався до банківської установи, яка видала довіреність на представника, із запитом щодо надання листа-згоди, та отримав відповідний документ. Таким чином, тендерна пропозиція переможця відповідала вимогам законодавства, а висновки колегії Антимонопольного комітету України ґрунтуються на хибних припущеннях.
Крім того, позивач наголошує, що орган оскарження не мав достатніх підстав для прийняття оспорюваного рішення, оскільки стаття 22 Закону України «Про публічні закупівлі» надає замовнику право самостійно визначати умови тендерної документації. Відсутність конкретного документа не означає порушення процедури закупівлі. Всі вимоги були виконані відповідно до законодавства, а тому підстав для визнання тендерної пропозиції такою, що не відповідає вимогам, не існує.
Позивач вважає, що оспорюване рішення порушує його права та інтереси, а також суперечить принципам адміністративного судочинства, зокрема презумпції правомірності дій суб'єкта владних повноважень. Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України протиправним та скасувати його.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2021 (суддя Вєкуа Н.Г.) відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №640/20164/21 та призначено підготовче засідання. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, без самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Теллор-Груп»; Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-ремонтна група «Житлобуд-1».
26.08.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України заперечує проти адміністративного позову Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради щодо визнання протиправним та скасування рішення № 13842-р/пк-пз від 18.06.2021. Відповідач стверджує, що зазначене рішення ухвалене у відповідності до норм Закону України «Про публічні закупівлі» та є законним і обґрунтованим.
Відповідач наголошує, що Антимонопольний комітет України як орган оскарження уповноважений здійснювати розгляд скарг щодо порушень порядку проведення публічних закупівель. Відповідно до положень частини 1статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі», розгляд скарг здійснюється неупереджено та спрямований на забезпечення ефективного захисту прав і законних інтересів учасників закупівель. У даному випадку скаргу було подано ТОВ «ТЕЛЛОР-ГРУП» з обґрунтуванням того, що Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради неправомірно визнав переможцем закупівлі ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-РЕМОНТНА ГРУПА "ЖИТЛОБУД-1"».
За результатами розгляду скарги колегія встановила, що тендерна пропозиція переможця не відповідала вимогам тендерної документації, оскільки у її складі був відсутній лист-згода на збір та обробку персональних даних представника компанії, що суперечило пункту 2 розділу 5 тендерної документації та вимогам Закону України «Про захист персональних даних». Відповідач підкреслює, що згідно з частиною 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника, якщо вона не відповідає встановленим законодавчим вимогам. Однак Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради цього не зробив, що стало підставою для прийняття рішення про скасування визначення переможця.
Відповідач також зазначає, що процедура розгляду скарги була здійснена відповідно до вимог Закону: скарга була подана через електронну систему закупівель, розглянута в установлені строки, а рішення колегії було оприлюднене у встановленому порядку. Відповідно до частини 21 статті 18 Закону рішення органу оскарження оприлюднюється в електронній системі закупівель та надсилається учасникам процесу автоматично, а тому твердження позивача про відсутність паперового екземпляра рішення не може бути підставою для його оскарження.
На підставі викладеного відповідач наполягає, що рішення № 13842-р/пк-пз від 18.06.2021 є законним та обґрунтованим, а адміністративний позов Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради не підлягає задоволенню. Враховуючи те, що позивач не виконав імперативні вимоги законодавства при визначенні переможця закупівлі, скасування рішення колегії суперечило б принципам правомірності та законності, встановленим нормами адміністративного судочинства.
Крім того, 26.08.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання від представника Антимонопольного комітету України про заміну неналежного відповідача у справі - Постійно діючу адміністративну колегію Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель на належного - Антимонопольний комітет України. Доказів розгляду даного клопотання матеріали справи не містять.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2021 (суддя Вєкуа Н.Г.) адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №13842-р/пк-пз від 18.06.2021.
Присуджено здійснені Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради (код ЄДРПОУ 34827358, 51931, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Москворецька, 14) документально підтверджені судові витрати у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита В. Липківського, буд. 45, код ЄДРПОУ 00032767).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022 апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2021 - без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.05.2023 касаційну скаргу Антимонопольного комітету України області задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022 у справі № 640/20164/21 скасовано, а справу №640/20164/21 направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
14.06.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 09.05.2023 №640/20164/21/23138/23 надійшли матеріали справи №640/20164/21.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2023 прийняо адміністративну справу №640/20164/21 до провадження Київського окружного адміністративного суд. Ухвалено, що справа буде розглядатися суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази від відповідача. Запропоновано третім особам подати пояснення щодо позову. Запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення та докази з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 04.05.2023 по справі №640/20164/21.
30.08.2023 канцелярією суду зареєстровано пояснення відповідача з урахуванням висновків Верховного Суду, що слугували підставою для направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, згідно з якими Антимонопольний комітет України заперечує проти адміністративного позову Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради щодо визнання протиправним та скасування рішення Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ № 13842-р/пк-пз від 18.06.2021. Відповідач наголошує, що зазначене рішення ухвалене відповідно до норм Закону України «Про публічні закупівлі» та є законним і обґрунтованим.
Відповідач звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» він здійснює функції органу оскарження та забезпечує неупереджений і ефективний захист прав і законних інтересів учасників закупівель. У межах цих повноважень Постійно діюча адміністративна колегія розглянула скаргу ТОВ «ТЕЛЛОР-ГРУП», яке заявило про порушення позивачем порядку проведення процедури закупівлі та неправомірність визначення переможця - ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-РЕМОНТНА ГРУПА "ЖИТЛОБУД-1"».
За результатами розгляду скарги Колегія встановила, що тендерна пропозиція переможця не відповідала вимогам тендерної документації, оскільки у її складі був відсутній лист-згода на збір та обробку персональних даних представника компанії, що суперечило тендерним умовам. Відповідач зазначає, що відповідно до положень тендерної документації ненадання такого листа є підставою для відхилення тендерної пропозиції. Відтак дії позивача, який не відхилив пропозицію переможця, є порушенням вимог статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідач також звертає увагу на постанову Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 640/20164/21, якою рішення суду першої інстанції було скасовано, а справу направлено на новий розгляд. Верховний Суд зазначив, що можливість подання листа-роз'яснення у довільній формі передбачена лише для нерезидентів або у випадках, коли учасник не зобов'язаний надавати відповідний документ. Відповідач підкреслює, що ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-РЕМОНТНА ГРУПА "ЖИТЛОБУД-1"» не є нерезидентом і мало обов'язок надати згоду на обробку персональних даних у складі тендерної пропозиції.
Крім того, відповідач зазначає, що накладення кваліфікованого електронного підпису не може розглядатися як пряма згода на обробку персональних даних, оскільки законодавство чітко визначає, що така згода повинна бути висловлена письмово або у формі, яка дає можливість зробити беззаперечний висновок про її надання. Відсутність відповідного документа у складі тендерної пропозиції, на думку Відповідача, є достатньою підставою для її відхилення.
На підставі викладеного відповідач наполягає, що рішення Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ № 13842-р/пк-пз від 18.06.2021 є законним та обґрунтованим. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову позивача та залишити оскаржуване рішення без змін. У своєму поясненні відповідач також додає витребувані судом документи як додатки для підтвердження своєї позиції.
На адресу суду надійшла заява відповідача від 21.07.2023 із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 відмовлено в задоволенні заяви відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
26.10.2023 канцелярією суду зареєстровано додаткові пояснення відповідача, згідно з якими Антимонопольний комітет України заперечує проти адміністративного позову Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради щодо визнання протиправним та скасування рішення Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ № 13842-р/пк-пз від 18.06.2021.
Відповідач звертає увагу, що Верховний Суд своєю постановою від 04.05.2023 у справі № 640/20164/21 скасував попередні судові рішення та направив справу на новий розгляд. Верховний Суд визнав необхідним дослідити відповідність тендерної пропозиції ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-РЕМОНТНА ГРУПА "ЖИТЛОБУД-1"» встановленим вимогам тендерної документації та оцінити підстави для її допущення до процедури закупівлі.
Відповідач обґрунтовує свою позицію, посилаючись на судову практику, а саме рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2022 у справі № 640/20169/21 та рішення цього ж суду від 07.09.2022 у справі № 640/20167/21, які були залишені в силі постановами Шостого апеляційного адміністративного суду відповідно від 22.12.2022 та 21.12.2022. Зазначені рішення підтверджують правомірність вимог тендерної документації щодо необхідності надання листа-згоди на збір та обробку персональних даних та недопустимість неподання такого документа навіть у випадку підписання інших документів кваліфікованим електронним підписом.
Окрім цього, відповідач посилається на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/20172/21 від 18.09.2023, в якій суд прямо зазначив, що можливість подання листа-роз'яснення у довільній формі передбачена виключно для учасників-нерезидентів або тих, хто відповідно до норм законодавства країни реєстрації не зобов'язаний складати відповідний документ. Відповідач підкреслює, що ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-РЕМОНТНА ГРУПА "ЖИТЛОБУД-1"» не має ознак нерезидента та було зобов'язане подати відповідний лист-згоду, що воно не виконало.
З огляду на викладене, Відповідач просить суд долучити до матеріалів справи подані додаткові пояснення та врахувати їх при ухваленні рішення Відповідач наполягає на тому, що рішення Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ № 13842-р/пк-пз від 18.06.2021 є обґрунтованим та законним, а адміністративний позов позивача не підлягає задоволенню.
Треті особи письмових пояснень щодо адміністративного позову до суду не надали.
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради (далі - Замовник) за результатами проведення процедури закупівлі - «Капітальний ремонт частини фасаду житлового будинку за адресою: просп. Свободи, 49, м. Кам'янське (за ДК 021:2015 - код 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація, назва визначена згідно та з урахуванням ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва»), оголошення про проведення якої було оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за №UA-2021-04-18-000080-с,о визначено переможцем закупівлі ТОВ «Будівельно-ремонтна група «Житлобуд-1».
ТОВ «Теллор-Груп» вважаючи безпідставним визначення переможцем закупівлі ТОВ «Будівельно-ремонтна група «Житлобуд-1» звернулось зі скаргою до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
За результатом розгляду скарги ТОВ «Теллор-Груп» Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель прийняла рішення №13842-р/пк-пз від 18.06.2021 про зобов'язання Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Кам'янської міської ради скасувати рішення про визначення ТОВ «Будівельно-ремонтна група «Житлобуд-1» переможцем процедури закупівлі.
Рішення №13842-р/пк-пз від 18.06.2021 аргументовано Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель наступним: довіреність від 21.12.2021 акціонерного товариства «РВС Банк» уповноважує начальника продажу банківських гарантій Рижого Олександра Володимировича для представництва інтересів акціонерного товариства «РВС Банк», проте у складі пропозиції переможця відсутній лист - згода на збір та обробку, використання та доступ до персональних даних Рижого Олександра Володимировича.
Позивач не погоджуючись із вказаним рішенням звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2021 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №13842-р/пк-пз від 18.06.2021. Присуджено здійснені Департаментом ЖКГБ КМР документально підтверджені судові витрати у розмірі 2270,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Антимонопольного комітету України.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022 апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2021 - без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.05.2023 касаційну скаргу Антимонопольного комітету України області задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022 у справі № 640/20164/21 скасовано, а справу №640/20164/21 направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 вказав, що судами попередніх інстанцій у спірних правовідносинах належним чином не досліджено зміст пропозиції, наданої ТОВ «Будівельно-ремонтна група «Житлобуд-1» та вимоги тендерної документації, визначені Замовником, висновки судів попередніх інстанцій, якими вирішено позовні вимоги щодо рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 18.06.2021 №13842-р/пк-пз, яким зобов'язано Департамент ЖКГБ Кам'янської МР скасувати рішення про визначення ТОВ «Будівельно-ремонтна група «Житлобуд-1» переможцем процедури закупівлі, є передчасними.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина 2 статті 19 Конституції України).
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб'єкт приватного права зобов'язаний добросовісно виконувати свої обов'язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків. Водночас суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 1 статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади врегульовано Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 26.11.1993 № 3659-XII «Про Антимонопольний комітет України» (далі - Закон № 3659-XII) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.
Відповідно до статті 3 Закону №3659-XII серед основних завдань Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, Комісія (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, уповноважені з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України (частина 7 статті 6 Закону № 3659-XII).
У розумінні частини 1 статті 18 Закону № 922-VIII Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.
Повноваження, порядок утворення та функціонування Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлюються відповідно до Закону № 922-VIII та Закону № 3659-XII.
Відповідно до статті 14 Закону №3659-XII постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України має такі повноваження:
1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами;
2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, попередні висновки стосовно узгоджених дій, концентрації;
3) перевіряти рішення адміністративних колегій територіальних відділень Антимонопольного комітету України;
4) переглядати рішення, прийняті постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України;
5) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;
6) призначати експертизу та експерта з числа осіб, які володіють необхідними знаннями для надання експертного висновку;
7) проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження);
8) визначати наявність або відсутність контролю між суб'єктами господарювання або їх частинами та склад групи суб'єктів господарювання, що є єдиним суб'єктом господарювання;
9) вносити до органів виконавчої влади обов'язкові для розгляду подання щодо анулювання ліцензій, припинення операцій, пов'язаних із зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання, у разі порушення ними законодавства про захист економічної конкуренції;
10) надавати обов'язкові для розгляду рекомендації органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб'єктам господарювання, об'єднанням щодо припинення дій або бездіяльності, які містять ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції, та усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють;
11) розглядати справи про адміністративні правопорушення, виносити постанови, а також перевіряти законність та обґрунтованість постанов, винесених адміністративними колегіями територіальних відділень Антимонопольного комітету України, в цих справах;
12) звертатися до суду із запитами щодо надання інформації про справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України здійснює інші повноваження відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Відтак, постійно діюча колегія Антимонопольного комітету України в силу закону наділена повноваженнями щодо розгляду скарг щодо порушень законодавства у сфері публічних закупівель та прийняття рішень щодо припинення останніх.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначений у статті 18 Закону № 922-VIII, за змістом якої скарга до органу оскарження подається суб'єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. За подання скарги до органу оскарження справляється плата через електронну систему закупівель в день подання скарги, після чого скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка, яка разом зі скаргою автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель.
Частиною 18 вказаної статті передбачено, що за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз'яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються:
1) висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі;
2) висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні;
3) підстави та обґрунтування прийняття рішення;
4) у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника (частина 19 статті 18 Закону № 922-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 922-VIII закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Пунктами 31 та 32 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII надано визначення термінам:
тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель;
тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Частиною 1 статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
Вимоги щодо змісту тендерної документації визначені частиною 2 статті 22 Закону № 922-VIII.
Відповідно до частини 3 вказаної статті тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Порядок розгляду та оцінки тендерних пропозицій визначений статтею 29 Закону № 922-VIII.
Оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону (частина 1 статті 29 Закону № 922-VIII).
За приписами частини 9 - 10 цієї статті після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.
Частиною 15 статті 29 Закону №922-VIII встановлено, що за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом.
Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
Пунктом 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII обумовлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.
Згідно з частиною 6 статті 33 Закону № 922-VIII рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Частиною 3 статті 8 Закону № 922-VIII, зокрема, передбачено, що Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 18 Закону № 922-VIII Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.
Скарга до органу оскарження подається суб'єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель.
Згідно із частиною 18 статті 18 Закону № 922-VIII за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:
1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);
2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз'яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Частиною 22 статті 18 Закону № 922-VIII встановлено, що рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Зі змісту оскаржуваного рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №13842-р/пк-пз від 18.06.2021 вбачається, що:
- відповідно до пункту 2 розділу 5 Документації зазначено інші документи, зокрема, лист-згода на збір та обробку, використання та доступ до персональних даних відповідно до Закону № 2297-VI (якщо у пропозиції використано персональні дані осіб);
- у разі неподання або подання учасником у складі пропозиції документів/листів/інформації/довідок, передбачених пунктами 1, 2 розділу 5 цієї документації не у відповідності до встановлених вимог, то замовником буде відхилено пропозицію такого учасника, так як учасник не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства (пункт 1 частини першої статті 31 Закону). У разі якщо учасник або переможець не повинен складати або відповідно до норм чинного законодавства (у разі подання тендерної пропозиції учасником-нерезидентом / переможцем-нерезидентом відповідно до норм законодавства країни реєстрації) не зобов'язаний складати якийсь зі вказаних в положеннях документації документ, то він надає лист-роз'яснення в довільній формі в якому зазначає законодавчі підстави ненадання відповідних документів або копію/ії роз'яснення/нь державних органів (у разі їх наявності).
Водночас судом встановлено, що у складі тендерної пропозиції ТОВ «Будівельно-ремонтна група «Житлобуд-1» подано лист-пояснення про персональні дані №17-05/21 від 17.05.2021, в якому зазначено, що відповідно до ст. 2 Закону № 2297-VI, володілець персональних даних - фізична або юридична особа, яка визначає мету обробки персональних даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом. Згода суб'єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. Товариство у складі своєї тендерної пропозиції надає письмові згоди на збір та обробку, використання та доступ до персональних даних тільки тих осіб, які надали таку згоду у законний спосіб та де володільцем яких є наше товариство. Згоди на збір та обробку, використання та доступ до персональних даних інших осіб, персональні дані яких зазначені при складанні нашої пропозиції (в довідках,/документах установ, організацій, тощо), товариством у складі пропозиції не надаються, оскільки вони стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та посадових або службових осіб на виконання своїх повноважень».
Також у відповідь на лист Замовника від 28.05.2021 №11-6/305/7-2/вих, ТОВ «Будівельно-ремонтна група «Житлобуд-1» направлено пояснення (лист від 28.05.2021 №41/1), в якому зазначено, зокрема, про те, що ТОВ «Будівельно-ремонтна група «Житлобуд-1» зроблено висновок, що ОСОБА_1 при накладанні кваліфікованого електронного підпису надає згоду на збір та обробку, використання та доступ до своїх персональних даних, так як кваліфікований електронний підпис прирівнюється до власноручного підпису, про що повідомлено в листі №17-05/21 від 17.05.2021, який міститься у складі пропозиції.
Суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 «Інша інформація» Розділу 5 Тендерної документації «Інші умови тендерної документації» у разі якщо учасник або переможець не повинен складати або відповідно до норм чинного законодавства (у разі подання тендерної пропозиції учасником-нерезидентом/переможцем-нерезидентом відповідно до норм законодавства країни реєстрації) не зобов'язаний складати якийсь зі вказаних в положеннях документації документ, то він надає лист-роз'яснення в довільній формі в якому зазначає законодавчі підстави ненадання відповідних документів або копію/ї роз'яснення/нь державних органів (у разі їх наявності).
За наслідком системного аналізу вказаних умов суд зазначає, що можливість подання листа-роз'яснення в довільній формі передбачена для учасника/переможця, який не повинен складати вказаний в положеннях Документації документ, або який є нерезидентом, що подав тендерну пропозицію відповідно до норм законодавства країни реєстрації та не зобов'язаний складати якийсь з вказаних в положеннях документації документ.
Як встановлено судом за наявними у справі матеріалами, ТОВ «Будівельно-ремонтна група «Житлобуд-1» не є нерезидентом.
Водночас позивачем не доведено, що ТОВ «Будівельно-ремонтна група «Житлобуд-1» має ознаки, які дають змогу дійти висновку про поширення на товариство наведених вище положень тендерної документації.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у складі тендерної пропозиції TOB «Житлобуд-1» відсутній лист-згода на збір та обробку, використання та доступ до персональних даних, що не відповідає вимогам тендерної документації.
Вимогами пункту 2 розділу 5 Документації Замовником не передбачається можливість неподання листа-згоди на збір та обробку, використання та доступ до персональних даних, навіть у випадку підписання документів КЕП.
Натомість встановлено іншу вимогу для учасника/переможця, який не повинен складати вказаний в положеннях Документації документ, або який є нерезидентом, що подав тендерну пропозицію відповідно до норм законодавства країни реєстрації та не зобов'язаний складати якийсь з вказаних в положеннях документації документ.
Таким чином, враховуючи, що на TOB «Житлобуд-1» не розповсюджуються вимоги пункту 2 розділу 5 Документації, позаяк перший не відповідає таким ознакам, та враховуючи, що ним не подано у складі тендерної пропозиції лист-згоду на збір та обробку, використання та доступ до персональних даних, відповідач дійшов обґрунтованого висновку, що пропозиція товариства не відповідає вимогам тендерної документації.
Окремо суд аналізує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.05.2023 у справі № 640/20164/21, якими рішення судів першої та апеляційної інстанції були скасовані. Верховний Суд вказав на те, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено зміст тендерної пропозиції ТОВ «Будівельно-ремонтна група "Житлобуд-1"» та відповідність її вимогам тендерної документації. Суд зазначає, що Верховний Суд визнав необхідність ретельного дослідження питання відповідності тендерної документації вимогам законодавства та оцінки правомірності висновків відповідача. Відтак, суд першої інстанції у межах нового розгляду справи детально аналізує тендерну документацію, встановлюючи, що вимога про надання листа-згоди є обов'язковою, а її невиконання є достатньою підставою для відхилення тендерної пропозиції.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позиція відповідача є обґрунтованою, оскільки ґрунтується на чітких вимогах тендерної документації, положеннях Закону № 922-VIII та судовій практиці.
Суд визнає, що відповідність учасників тендеру встановленим критеріям є ключовою вимогою законності тендерного процесу, а недотримання цих критеріїв є підставою для визнання рішення відповідача правомірним.
Крім того, судом встановлено, що відповідно до підпункту 8 "Інші документи" пункту 2 розділу 5 Документації передбачено надання листа-згоди на збір, обробку, використання та доступ до персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 № 2297-VI (далі - Закон № 2297-VI) (якщо у пропозиції використовуються персональні дані осіб).
За визначенням, наведеним у статті 2 Закону № 2297-VI, персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Згода суб'єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. У сфері електронної комерції згода суб'єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки.
За приписами частини 6 статті 6 Закону № 2297-VI не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди. Виняток становлять лише випадки, визначені законом, і тільки в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Оцінюючи правову визначеність дій відповідача, суд наголошує, що у сфері публічних закупівель принцип правової визначеності має особливе значення, оскільки він гарантує передбачуваність дій суб'єктів тендерного процесу та виключає дискреційне тлумачення умов тендерної документації. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Волохи проти України», правова норма повинна бути сформульована з достатньою чіткістю, щоб суб'єкт міг передбачити правові наслідки своїх дій.
Суд також бере до уваги постанову Верховного Суду у справі № 640/20164/21 від 04.05.2023, яка стала підставою для направлення справи на новий розгляд. Верховний Суд наголосив на необхідності ретельного дослідження відповідності тендерної пропозиції вимогам тендерної документації. Аналізуючи зміст тендерної документації та подані докази, суд доходить висновку, що неподання письмової згоди на обробку персональних даних є підставою для дискваліфікації учасника тендеру.
У цьому контексті суд визнає обґрунтованою позицію відповідача в частині того, що тендерна документація містила вимогу про надання згоди суб'єкта персональних даних на їх збір, обробку, використання та доступ до них виключно у письмовій формі, без передбачення альтернативних способів підтвердження такої згоди.
Крім того, суд погоджується з твердженнями відповідача щодо банківської гарантії, враховуючи, що документи, які подаються у складі тендерної пропозиції, мають відповідати вимогам тендерної документації, а їх належне оформлення є ключовим критерієм правомірності тендерного процесу.
Суд, оцінюючи доводи відповідача щодо банківської гарантії, виходить із того, що ненадання або неналежне оформлення окремих документів, у тому числі банківської гарантії, може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції, якщо це прямо передбачено тендерною документацією.
Відповідач у своїх поясненнях посилається на перевірку банківської гарантії від 14.05.2021 № 3341-21Г через Центральний засвідчувальний орган, яка показала, що файл не містив кваліфікованих електронних підписів. Суд визнає, що відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис прирівнюється до власноручного підпису особи, а його відсутність може свідчити про неналежне оформлення документа.
Крім того, відповідно до пункту 27 Положення про порядок здійснення банками та фінансовими компаніями операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.01.2005 за №41/10321, гарантія повинна містити такі реквізити:
1) назву документа;
2) номер, місце складання, дату видачі;
3) повне найменування принципала - юридичної особи, для принципала - фізичної особи - прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності);
4) код згідно з ЄДРПОУ - для принципала - юридичної особи-резидента; реєстраційний номер облікової картки платника податків - для принципала - фізичної особи-резидента або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);
5) назву валюти, у якій надається гарантія;
6) суму гарантії цифрами та словами;
7) назву валюти платежу, якщо вона відрізняється від валюти, у якій надається гарантія;
8) дату, номер і назву (за наявності таких реквізитів) відповідного документа, з якого виникають базові відносини;
9) найменування бенефіціара - юридичної особи, для бенефіціара - фізичної особи - прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності);
10) код згідно з ЄДРПОУ - для бенефіціара - юридичної особи-резидента; реєстраційний номер облікової картки платника податків - для бенефіціара - фізичної особи-резидента або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);
11) найменування гаранта;
12) дату закінчення дії або строк дії гарантії чи обставини, за яких строк дії гарантії є закінченим;
13) умови, за яких надається право вимагати платіж;
14) умови щодо зменшення/збільшення суми гарантії (за потреби);
15) підпис(и) уповноваженої(их) особи(іб) гаранта;
16) інші умови (за потреби).
У цьому зв'язку суд зазначає, що ненадання належним чином оформленої банківської гарантії може бути достатньою підставою для дискваліфікації учасника тендеру. Банківська гарантія повинна відповідати вимогам законодавства та містити всі необхідні реквізити, передбачені тендерною документацією. Відсутність або неналежне оформлення такого документа, зокрема невідповідність форми гарантії встановленим вимогам, може свідчити про невиконання учасником тендеру обов'язкових умов процедури закупівлі.
Враховуючи зазначене, суд погоджується з правомірністю висновків Антимонопольного комітету України щодо невідповідності банківської гарантії вимогам тендерної документації та відсутності підстав для визнання дій відповідача неправомірними.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому законодавцем повноважень.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №826/14930/18, від 17.04.2025 у справі №420/17661/23.
Крім того, за правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005, із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці, неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).
Конституційний Суд України виходить із того, що принцип правової визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними. Цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - наявність можливості в особи передбачати дії цих органів.
Практика ЄСПЛ свідчить, що надання правової дискреції органам влади у вигляді необмежених повноважень є несумісним з принципом верховенства права і закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, та порядок її здійснення, з урахуванням законної мети цього заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання (рішення від 02.11.2006 у справі "Волохи проти України", від 02.08.1984 у справі "Мелоун проти Сполученого Королівства").
Закріплений у частині 1 статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На думку суду відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 КАС України, виконано та доведено правомірність та законність його рішення, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243 - 246, 250, 255 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.