24 червня 2025 року Справа № 640/23068/20 провадження № ЗП/280/1044/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Представництва "КІНГДРІМ ПАБЛІК ЛІМІТЕД КОМПАНІ" (вул. Предславинська, 43/2, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ26628753) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04655, код ЄДРПОУ43141267) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Представництво "КІНГДРІМ ПАБЛІК ЛІМІТЕД КОМПАНІ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23.03.2020 №0303990409 про застосування до позивача штрафу у розмірі 81474,52 грн. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Представництво зазначило, що висновки контролюючого органу, які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки позивач здійснив усі залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов'язання, а строк реєстрації податкової накладної був порушений не з вини позивача. Просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Амельохін В.В.) позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Амельохін В.В.) від 05.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем 28 жовтня 2020 року подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що він не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки за наслідками проведеної камеральної перевірки виявлено порушення позивачем вимог законодавства, наслідком чого слугувало винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, підтримавши висновки акта перевірки. Просить у задоволенні позову відмовити.
Представником позивача 26.11.2020 подано до суду відповідь на відзив, де вказано, що представництво вважає, що зобовязання щодо реєстрації податкової накладеної виконано саме 30.08.2019, а тому висновки відповідача щодо порушення граничних строків реєстрації податкової накладної є необгрунтованими. Просить позов задовольнити.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано.
З урахуванням пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825-IX, Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, справу №640/33072/20 передано на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.
14.04.2025 справа №640/23068/20 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду, після повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, проведеного в порядку Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Сіпаці Андрію Васильовичу.
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 21.04.2025 прийнято адміністративну справу до провадження.
Ухвалою від 05.06.2025 клопотання представника відповідача від 27.05.2025 про залишення позовної заяви без розгляду повернуто заявнику без розгляду.
Представником відповідача 10.06.2025 повторно подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Дане клопотання обгрунтоване тим, що позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності. Просить позовну заяву залишити без розгляду.
На підставі наданих сторонами письмових доказів судом встановлено такі обставини.
Судом встановлено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Представництво "КІНГДРІМ ПАБЛІК ЛІМІТЕД КОМПАНІ", за результатами якої складено Акт від 13.02.2020 № 3857/26-15-04-09-20/26628753, відповідно до якого встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних (таблиця 1) в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідальність за яке передбачена п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.
На підставі висновків акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 23.03.2020 №0303990409, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 81474,52 грн. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до частини другої статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що й громадяни та юридичні особи України (частина сьома статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 43 КАС України визначено поняття адміністративної процесуальної правосуб'єктності.
Відповідно до частини 1 вказаної статті здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.
Частиною 3 статті 43 КАС України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Зважаючи на визначену статтею 43 КАС України адміністративну процесуальну правосуб'єктність, для реалізації своїх прав та обов'язків як учасника справи, визначених статтею 44 КАС України, юридична особа повинна мати правоздатність та дієздатність, які виникають з моменту створення юридичної особи та припиняються з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Адміністративна правосуб'єктність є основним, базовим елементом адміністративно-правового статусу особи й саме вона зумовлює можливість юридичної особи бути учасником адміністративних правовідносин та визначає обсяг її прав та обов'язків.
Верховний Суд у постанові від 25 липня 2024 року у справі №640/31489/21, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, за змістом яких представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
У зазначеній постанові суду Судова палата зосередила увагу на тому, що представництва утворюються для виконання допоміжних операцій поза місцем знаходження самої юридичної особи в тих місцях, де знаходження такого представництва забезпечить зручність налагодження зв'язків, виконання певних дій, на які воно уповноважене юридичною особою, в тому числі виконання юридичних дій. На відміну від філій представництва не виконують фактичних дій, компетенція їх обмежена виконанням юридичних дій від імені юридичної особи. Представництва не визнаються суб'єктами цивільного права, а їх посадові особи можуть діяти від імені юридичної особи. Відповідальність за дії представництв і їх посадових осіб несе юридична особа, яка утворила ці представництва.
Колегія суддів судової палати сфокусувала увагу на тому, що представництва, хоча й є відокремленими підрозділами юридичної особи, проте, продовжують залишатися складовими частинами юридичної особи й власною юридичною правосуб'єктністю вони не наділені.
Тобто, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що адміністративна процесуальна правосуб'єктність - це можливість особи бути носієм певних процесуальних суб'єктивних прав і обов'язків, у тому числі процесуальних суб'єктивних прав та обов'язків сторони справи, а відтак, особи, які є сторонами адміністративної справи, обов'язково повинні відповідати всім вимогам адміністративної процесуальної правосуб'єктності. Представництва, які не мають статусу юридичної особи, не наділені адміністративною правосуб'єктністю.
Статтею 80 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Суд зауважує, що закріплене у зазначеній статті поняття юридичної особи вимагає звернення до цивільно-правових норм, які регулюють створення і реєстрацію юридичних осіб. Розгляд поняття юридичної особи неможливий без визначення ознак юридичної особи, що дають змогу відрізнити юридичну особу від будь-яких інших формувань, об'єднань, філій і представництв, які не можуть визнаватися суб'єктами цивільного права.
До основних ознак юридичної особи належать: державна реєстрація факту створення юридичної особи, наявність відокремленого майна, самостійна відповідальність за зобов'язаннями, придбання і реалізація цивільних прав від свого імені, можливість виступати позивачем і відповідачем у суді.
Всі зазначені вище ознаки мають бути наявними в сукупності і відсутність хоча б однієї з них не дає можливості виокремити самостійну юридичну особу.
Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина 1 статті 89 Цивільного кодексу України).
Значення державної реєстрації юридичних осіб, організація цієї реєстрації, повнота єдиного реєстру юридичних осіб, достовірність відомостей, які вносяться в державний реєстр, полягає в тому, що така реєстрація забезпечує можливість отримання необхідної інформації господарюючими суб'єктами. Така інформація важлива для розв'язання питань про укладення договорів, формування господарських зв'язків, ведення господарських операцій. Вона сприяє формулюванню усталеності економічного обороту. Юридична особа вважається створеною з моменту реєстрації в єдиному державному реєстрі і з цього моменту набуває правоздатності. Реєстрації підлягають і подальші зміни правового статусу юридичної особи.
Згідно з частиною 1 статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного реєстру запису про її припинення (частина 4 статті 91 ЦК України).
У відповідності до частини 1 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом (частини 1, 2 статті 83 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
Згідно з частиною 4 статті 64 Господарського кодексу України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV, встановлено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом (п.4 ч.1 ст. 1).
Відповідно до статті 26 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 № 2709-IV (далі також - Закон № 2709-IV) цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи, з огляду на вимоги статті 25 цього Закону вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.
Статтею 27 Закону №2709-IV передбачено, що особистим законом іноземної організації, яка не є юридичною особою відповідно до права держави, у якій така організація створена, вважається право цієї держави. Якщо така організація діє на території України, до її діяльності застосовується законодавство України, яке регулює діяльність юридичних осіб, якщо інше не випливає з вимог законодавства чи суті правовідносин.
З огляду на вимоги частин другої та третьої статті 95 ЦК України представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Керівники представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності (частина четверта статті 95 Цивільного кодексу України).
Таким чином, представництва, хоча й є відокремленими підрозділами юридичної особи, проте продовжують залишатися складовими частинами юридичної особи й власною юридичною правосуб'єктністю вони не наділені.
Враховуючи усе вищевикладене, суд зазначає, що адміністративна процесуальна правосуб'єктність - це можливість особи бути носієм певних процесуальних суб'єктивних прав і обов'язків, у тому числі процесуальних суб'єктивних прав та обов'язків сторони справи, а відтак, особи, які є сторонами адміністративної справи, обов'язково повинні відповідати всім вимогам адміністративної процесуальної правосуб'єктності. Представництва, які не мають статусу юридичної особи, не наділені адміністративною правосуб'єктністю.
Так, згідно з відомостями Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на офіційному сайті Міністерства юстиції України за запитом по Коду ЄДРПОУ 26628753 інформації не знайдено. Тобто, Представництво "КІНГДРІМ ПАБЛІК ЛІМІТЕД КОМПАНІ" не зареєстровано ні як юридична особа, ні як відокремлений підрозділ юридичної особи зі статусом юридичної особи.
Матеріалами справи підтверджено, що Представництво "КІНГДРІМ ПАБЛІК ЛІМІТЕД КОМПАНІ" 23.10.2018 було зареєстровано як представництво фірми "КІНГДРІМ ПАБЛІК ЛІМІТЕД КОМПАНІ" у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію.
Відповідно до витягу з Держстат Головного управління регіональної статистики Представництво "КІНГДРІМ ПАБЛІК ЛІМІТЕД КОМПАНІ" значиться як суб'єкт без права юридичної особи, ідентифікаційний код 26628753.
З наведеного слідує, що Представництво "КІНГДРІМ ПАБЛІК ЛІМІТЕД КОМПАНІ" є суб'єктом господарської діяльності, із особливим статусом, яке у всіх без винятку ситуаціях здійснює свої функції від імені і за дорученням іноземного суб'єкта господарської діяльності - "КІНГДРІМ ПАБЛІК ЛІМІТЕД КОМПАНІ".
З огляду на викладене, Представництво "КІНГДРІМ ПАБЛІК ЛІМІТЕД КОМПАНІ", яке звернулося до суду з цим позовом, не є юридичною особою, а відтак не має адміністративної процесуальної правосуб'єктності (право- і дієздатності), що, у свою чергу, позбавляє його права на звернення до суду з позовною заявою.
Щодо довіреності, виданої ОСОБА_1 , відповідно до якої Представництво уповноважує її представляти інтереси в усіх підприємствах, установах, організаціях, перед всіма юридичними та фізичними особами, то вказане не підтверджує той факт, що саме материнська компанія (нерезидент України) уповноважила адвоката Присенко О.О. представляти її інтереси.
Пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України, встановлено, що у разі подання позову особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, суд постановляє ухвалу про повернення позовної заяви, а якщо провадження у справі було відкрито - ухвалу про залишення позову без розгляду (п.1 частини 1 статті 240 КАС України).
Враховуючи вищенаведені норми законодавства у взаємозв'язку з встановленими обставинами відсутності у представництва статусу юридичної особи, наголошує, що представництво, яке не є юридичною особою, не має адміністративної процесуальної правосуб'єктності (право- і дієздатності), а відтак позбавлене права на звернення до суду з позовною заявою.
Відсутність адміністративної процесуальної дієздатності у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 240 КАС України має наслідком залишення позову без розгляду.
Згідно з положеннями абзацу 6 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825-IX, судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.123, 240, 241, 248, 256 КАС України, суд,
Заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.
Позовну заяву Представництва "КІНГДРІМ ПАБЛІК ЛІМІТЕД КОМПАНІ" (вул. Предславинська, 43/2, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ26628753) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04655, код ЄДРПОУ43141267) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено 24.06.2025.
Суддя А.В. Сіпака