23 червня 2025 року м. Житомир справа № 640/95/21
категорія 111010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелнет" про стягнення заборгованості,
установив:
Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - позивач, ГУ ДПС у місті Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелнет» (далі - відповідач, ТОВ «Девелнет») податкової заборгованості. Стягнення здійснити з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 302426,71 грн з штрафних санкцій по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). З метою стягнення податкового боргу, відповідачу направлено податкову вимогу. Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не погашений та податкова вимога, у спосіб установлений податковим законодавством, не відкликана, позивач, як орган стягнення, просить суд прийняти рішення про стягнення з відповідача суми податкового боргу.
Ухвалою суду від 02 березня 2021 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Зазначена справа надійшла до Житомирського окружного адміністративного суду у порядку, визначеному статтею 29 Кодексу адміністративного судочинства України, та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Житомирського окружного адміністративного суду для розгляду справи визначено головуючим суддею по справі Окис Т.О.
Ухвалою суду від 14 березня 2025 року справу прийнято до провадження, вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, замінено відповідача на його правонаступника Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві) та запропоновано сторонам протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання цієї ухвали, подати суду з доказами направленні іншій стороні у справі, додаткові пояснення по суті спору.
Копія зазначеної ухвали, направлена відповідачу за вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань адресою. Однак відправлення повернуто у зв'язку з тим, що «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд в ухвалі від 05 жовтня 2023 року у справа № 9901/218/21 указав, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
З метою повідомлення відповідача, відповідно до положень частини 1 статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України, судом 22 квітня 2025 року на офіційному веб-порталі судової влади України розміщено оголошення про прийняття справи до провадження та її розгляд.
За таких обставин судом вжиті всі передбачені Кодексом адміністративного судочинства України заходи для інформування відповідача про наявність у провадженні суду цієї справи.
Однак, станом на дату розгляду справи відповідач своїм правом на заперечення щодо заявлених позовних вимог не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав.
Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалами суду позовну заяву залишено без руху у зв'язку з не надання позивачем витягу з інтегрованої картки платника податку ТОВ «Девелнет», який підтверджує існування податкового боргу з податку на додану вартість з дати його виникнення по дату звернення до суду та продовжено строк на усунення недоліків.
Позивач подав заяву про усунення недоліків, у зв'язку з чим суд ухвалою від 23 червня 2025 року продовжив розгляд справи.
На підставі пункту 4 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд установив, що ТОВ «Девелнет» перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у м. Києві.
За відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 302426,71 грн з штрафних санкцій по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Зазначені грошові зобов'язання визначені податковими повідомленнями - рішеннями №0043811207 від 22 листопада 2017 року, №0129011206 від 26 лютого 2018 року, №0533031206 від 20 серпня 2018 року, №0921861206 від 11 грудня 2018 року, №0583151206 від 12 липня 2019 року.
ГУ ДПС у м. Києві надіслало відповідачу податкову вимогу форми «Ю» № 9224-17 від 18 січня 2018 року. Податкова вимога відповідачем в адміністративному та судовому порядках не оскаржувалась, у зв'язку з чим не є відкликаною у порядку статті 60 Податкового Кодексу України.
Оскільки, податковий обов'язок щодо сплати сум грошових зобов'язань у встановлений законодавством строк відповідачем виконаний не був, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).
Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з положеннями підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно із положеннями підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку.
Згідно з пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно зазначених вище податкових повідомлень - рішень контролюючий орган визначив суму грошового зобов'язання. Однак така не сплачена в строки, визначені ПК України, тому має статус податкового боргу.
Зазначені обставини не спростовані відповідачем, а матеріали справи не містить доказів на підтвердження зворотного.
Таким чином суд дійшов висновку про наявність у відповідача податкового боргу на загальну суму 302426,71 грн.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 87.1 статті 87 ПК України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Згідно пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Ураховуючи, що відповідачем заборгованість не сплачена, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ГУ ДПС у м. Києві є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За відсутності документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов Головного управління Державної податкової служби у місті Києві задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелнет» на користь держави в особі Головного управління Державної податкової служби у місті Києві податкову заборгованість у розмірі 302426 (триста дві тисячі чотириста двадцять шість) гривень 71 копійки, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.О. Окис
23.06.25