про призначення справи до судового розгляду
24 червня 2025 року м. Житомир справа № 640/8257/21
категорія 111030600
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши питання про призначення до судового розгляду справи за позовом Приватного підприємства "ЛАЙТНОУТ" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕТОРГ-ПЛЮС", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
установив:
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідачем подано заяву про залишення позову без розгляду/закриття провадження у справі.
При розгляді вказаної заяви, суд виходить з такого.
Частиною 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX (далі - Закон України №3200-IX) внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України та частину 6 статті 18 Кодексу викладено в такій редакції:
« 6. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.».
Згідно з частиною 7 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Отже положеннями Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік способів, якими суб'єкт владних повноважень повинен направити учаснику справи заяву процесуального характеру, а саме надсилання кореспонденції в електронний кабінет ЄСІТС учасника справи, а у випадку його відсутності в паперовій формі з описом вкладення.
У матеріалах справи відсутні докази наявності у Приватного підприємства "ЛАЙТНОУТ" електронного кабінету в системі ЄСІТС.
При цьому, відповідачем долучено Квитанція про надсилання АДВОКАТСЬКОМУ ОБ'ЄДНАННЮ "АДВОКАТСЬКА ФІРМА "ПРАВОЗАХИСНИК", яке не є представником позивача.
Таким чином, судом установлено, що всупереч вимог абзацу 10 частини 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем до заяви про залишення позову без розгляду/закриття провадження у справі, не долучено доказів направлення такої позивачу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що подана відповідачем заява не відповідає вимогам, визначеним у частині 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із чим підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Відповідно до положень частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд з власної ініціативи може проводити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За результатами вивчення наявних у справі документів, суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи у судовому засіданні.
З огляду на викладене, протягом визначеного статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України шістдесятиденного строку суд не має можливості розглянути наявний спір через можливе, при вирішенні спору, порушення принципів верховенства права, офіційного з'ясування всіх обставин у справі та рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Згідно пункту 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. Консультативна рада європейських суддів уважає за доречне згадати свій Висновок № 6 (2004), у якому підкреслюється, що якість правосуддя не можна ототожнювати з простою продуктивністю. Якісний підхід повинен також брати до уваги здатність судової системи відповідати вимогам, які до неї висуваються, з урахуванням загальних цілей системи, серед яких швидкість процесу є лише одним з елементів.
Беручи до уваги викладене, суд уважає за необхідне, попри те, що визначений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України шістдесятиденний строк спливає, продовжити строк розгляду справи, так як більший термін вирішення спору у даному випадку буде розумний і збільшення часу розгляду справи дасть можливість всебічно, повно та об'єктивно розглянути всі обставини справи та призведе до справедливого вирішення наявного між сторонами спору із дотриманням принципів адміністративного судочинства, зокрема, верховенства права, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також офіційного з'ясування всіх обставин у справі.
Керуючись статтями 243, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області про залишення позову без розгляду/закриття провадження у справі повернути без розгляду.
Призначити справу за позовом Приватного підприємства "ЛАЙТНОУТ" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕТОРГ-ПЛЮС", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі на 17 липня 2025 року 14:00 до Житомирського окружного адміністративного суду за адресою: місто Житомир, вулиця Бориса Лятошинського, 5, зал № 4.
Продовжити строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін.
Визнати обов'язковою явку в судове засідання представника Приватного підприємства "ЛАЙТНОУТ".
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Окис