про залишення позовної заяви без руху
24 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/16258/25
категорія 112010200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Семенюк М.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
В порушення ч.3 ст. 161 КАС України, позивачем до позовної заяви не надано документ про сплату судового збору, розмір якого, відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір", складає 1211,20 грн.
Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з фінансовими труднощами, забезпеченню прав ВПО та враховуючи предмет позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону №3674-VI встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Варто зауважити, що Законом №3674-VI визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону №3674-VI чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18.
Беручи до уваги суб'єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, суд вважає, що скаржник не є суб'єктом, на якого в даному випадку розповсюджується імперативна дія законодавства (стаття 5 Закону №3674-VI) щодо звільнення від сплати судового збору.
Проте законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Верховний Суд у постановах від 20 лютого 2020 року у справі №420/1582/19, від 17 вересня 2020 року у справі №460/3138/19 та інших констатував, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору.
Належними доказами, на підставі яких суд може вирішити питання щодо звільнення (відстрочення або розстрочення) від сплати судового збору, є: довідка про доходи за попередній календарний рік разом із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків, про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, а також інші документи, що підтверджують майновий стан сторони.
Таким чином, на підтвердження доводів викладених у клопотанні, позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що майновий/фінансовий стан позивача перешкоджає сплаті ним судового збору за подання адміністративного позову у даній справі у встановленому законодавством порядку та розмірі.
При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшла висновку про неможливість задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 12.05.2025 у справі № 520/6119/23.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169 ч.1, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву залишити без руху для усунення недоліків, а саме:
- додати до позовної заяви оригінал документа про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн на рахунок Житомирського окружного адміністративного суду № UA048999980313181206084006797 за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101, код отримувача - 37976485, банк отримувача - Казначейство України, МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету (код платежу) - 22030101 або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Строк усунення недоліків позовної заяви - 7 днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя М.М. Семенюк