Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про продовження процесуального строку
23 червня 2025 року Справа №200/4182/25
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка
Олега Миколайовича ознайомившись з позовною заявою
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 )
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає в ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 суми середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період шість місяців з 18.10.2024 по 18.04.2025 (включно);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування ОСОБА_1 суми середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період шість місяців з 18.10.2024 по 18.04.2025 (включно);
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 суму середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період шість місяців з 18.10.2024 по 18.04.2025 (включно) із відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
16 червня 2025 року ухвалою суду залишено без руху позовну заяву та надано позивачу строк не більше 5 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі встановленому законом або доказів на підтвердження неможливості його сплати.
Мотивуючи означену ухвалу суд врахував висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19, згідно яких стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) зроблено правовий висновок про те, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону № 108/95-ВР, тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Відтак, позовні вимоги до роботодавця щодо середнього заробітку за час затримання розрахунку при звільненні не пов'язані із порушенням соціальних прав учасника бойових дій та є мірою відповідальності роботодавця за порушення законодавства про оплату праці (трудових прав), яка застосовується незалежно від наявності або відсутності у працівника статусу учасника бойових дій.
Поряд із цим, дослідивши зміст позовних вимог суд встановив, що позивачем зазначено два рівнозначних взаємовиключних способу захисту порушеного права - зобов'язати здійснити нарахування коштів та стягнення коштів.
Відтак, позивачу необхідно визначитись із способом захисту порушеного права та сплатити судовий збір відповідно заявлених вимог:
- у разі зобов'язання відповідача нарахувати та виплати кошти - 968,96 (3028 х 0,4 х 0,8) грн;
- у разі стягнення коштів необхідно визначити суму коштів до стягнення та сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,
за платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях на рахунок Донецького окружного адміністративного суду:
Отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101,
Код отримувача: 37967785,
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.),
Код банку отримувача (МФО): 899998,
Рахунок отримувача: UA308999980313111206084005658,
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
18 червня 2025 року від позивача до суду надійшла заява про виконання ухвали суду, у якій позивач наполягає на звільненні її від сплати судового збору та зазначає, що у відкритому доступі в Єдиному реєстрі судових рішень в аналогічних справах (позивачі - учасник бойових дій, відповідачі - військова частина, предмет спору - виплата середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні) Донецьким окружним адміністративним судом відкриті провадження без сплати позивачами судового збору (справи №200/2065/24 (суддя Галатіна О.О.), №200/2066/24 (суддя Бабіч С.І.), №200/3921/24 (суддя Куденков К.О.), №200/4145/24 (суддя Аканов О.О.), №200/701/25 (суддя Михайлик А.С.), №200/2305/25 (суддя Христофоров А.Б.), №200/2424/25 (суддя Молочна І.С.), №200/2692/25 (суддя Голубова Л.Б.) тощо).
Окрім того, тільки за останній час в справах з аналогічними підставами та предметом спору Донецьким окружним адміністративним судом відкриті наступні провадження зі звільненням позивачів на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору, зокрема: ухвала від 05.05.2025 у справі №200/3005/25 (суддя Куденков К.О.); ухвала від 06.05.2025 у справі №200/3078/25 (суддя Аляб'єв І.Г.); ухвала від 06.05.2025 у справі №200/3100/25 (суддя Череповський Є.В.); ухвала від 12.05.2025 у справі №200/2976/25 (суддя Шинкарьова І.В.); ухвала від 13.05.2025 у справі №200/3352/25 (суддя Крилова М.М.); ухвала від 16.05.2025 у справі №200/3002/25 (суддя Кравченко Т.О.); ухвала від 19.05.2025 у справі №200/3432/25 (суддя Абдукадирова К.Е.); ухвала від 19.05.2025 у справі №200/3459/25 (суддя Куденков К.О.); ухвала від 19.05.2025 у справі №200/3505/25 (суддя Смагар С.В.); ухвала від 19.05.2025 у справі №200/3509/25 (суддя Галатіна О.О.); ухвала від 23.05.2025 у справі №200/3582/25 (суддя Дмитрієв В.С.); ухвала від 26.05.2025 у справі №200/3718/25 (суддя Зеленов А.С.); ухвала від 26.05.2025 у справі №200/3737/25 (суддя Голошивець І.О.); ухвала від 27.05.2025 у справі №200/3747/25 (суддя Череповський Є.В.); ухвала від 27.05.2025 у справі №200/3752/25 (суддя Абдукадирова К.Е.); ухвала від 02.06.2025 у справі №200/3962/25 (суддя Зеленов А.С.); ухвала від 02.06.2025 у справі №200/3976/25 (суддя Галатіна О.О.); ухвала від 02.06.2025 у справі №200/3996/25 (суддя Смагар С.В.; ухвала від 10.06.2025 у справі №200/3883/25 (суддя Череповський Є.В.); ухвала від 11.06.2025 у справі №200/4138/25 (суддя Крилова М.М.) тощо.
Дослідивши доводи клопотання позивача суд зазначає, що відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України, обов'язковими для урахування судами є тільки висновки Верховного Суду з того чи іншого правового питання.
Поряд із цим, суд критично сприймає доводи позивача, що інформацію про сплату судового збору у справах ним отримано з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскільки така інформація може стати відомою виключно, якщо про це буде зазначено у тексті ухвали, водночас, переважаюча більшість наведених позивачем ухвал взагалі не містять висновків відносно сплати судового збору, як не містять висновків про наявність пільг зі сплати судового збору у позивачів.
Відтак, суд вважає за належне запропонувати позивачу надати достеменні переконливі докази, з яких він встановив, що судовий збір у наведених ним справах позивачами не сплачувався.
Суд також констатує, що вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не виконано.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість продовження строку на усунення недоліків в межах строків, визначених ст. 169 КАС України, надавши позивачу 5 днів на усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 121, 160, 161, 169, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Продовжити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви на строк не більше 5 днів.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки ://court.gov.ua/).
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко