БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір'я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947
Справа № 669/358/25
Провадження № 2/669/209/25
18 червня 2025 року смт.Білогір'я
Білогірський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Давидюка О.І.,
з участю: секретаря судового засідання Бульбах Т.М.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника відповідача АТ «Хмельницькобленерго» - Ковальчук О.В.,
представника відповідача ТОВ «Хмельницькенергозбут» - Цимбаляка В.В. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в с-щі Білогір'я в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» про захист прав споживача, визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
28 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» (далі по тексту - АТ «Хмельницькобленерго») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» (далі по тексту - ТОВ «Хмельницькенергозбут») з наступними вимогами:
- дії АТ «Хмельницькобленерго» та ТОВ «Хмельницькенергозбут» щодо нарахування ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) використаної електричної енергії за особовим рахунком № НОМЕР_2 за комерційним тарифом визнати неправомірними;
- зобов'язати АТ «Хмельницькобленерго» та ТОВ «Хмельницькенергозбут» здійснити перерахунок спожитої електричної енергії за особовим рахунком № НОМЕР_2 , що обліковується за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), за тарифами, встановленими для побутових споживачів;
- судові витрати покласти на відповідачів.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона є власником приватного домогосподарства, що складається з квартири площею 127,5 кв. м та господарських будівель, які знаходяться по АДРЕСА_1 .
В її домогосподарстві встановлено два лічильника електроенергії: один встановлено на фасаді житлового будинку, де знаходиться квартира, а інший - на зовнішній частині гаража з літньою кухнею (гараж та літня кухня є однією будівлею на спільному фундаменті).
Зазначила, що вона є пенсіонеркою, не є фізичною особою-підприємцем, не займається будь-якою підприємницькою, комерційною чи господарською діяльністю.
Вказала, що 12 лютого 2018 року між ПАТ «Хмельницькобленерго», правонаступником якого є АТ «Хмельницькобленерго», в особі Білогірського РЕМ та нею було укладено договір про користування електричною енергією до особового рахунку № НОМЕР_3 (повний номер особового рахунку - НОМЕР_2 ), згідно якого ПАТ «Хмельницькобленерго» зобов'язалося надійно постачати електричну енергію на об'єкт споживача за вищезазначеною адресою.
За вказаним особовим рахунком обліковується електроенергія, що використовується у приміщеннях господарських будівель, зокрема, в гаражі та літній кухні.
При цьому, всі господарські будівлі використовуються нею для задоволення власних побутових потреб, в господарських будівлях є освітлення, що забезпечується енергозберігаючими лампами, в приміщенні літньої кухні стоїть холодильник, використовується кран для нагріву води та інша побутова техніка, є газова плита, проте відсутня електрична плита, не встановлено бойлер для нагрівання води.
Від 12 лютого 2018 року (дня укладення договору) і до літа 2023 року нарахування по особовому рахунку № НОМЕР_2 АТ «Хмельницькобленерго» здійснювало за тарифами як для населення, тобто як для побутових споживачів (1,44 грн/кВт*год при споживанні 250 кВт*год на місяць, а далі 1,68 грн/кВт*год).
Зазначила, що вона належним чином виконувала умови укладеного договору, вчасно і в повному розмірі сплачувала за спожиту електроенергію, знімала і передавала показники, надавала доступ до контрольного зняття показників, тощо.
Проте, починаючи з літа 2023 року, з незрозумілих для неї причин, без надсилання будь-яких повідомлень чи пропозицій про зміну тарифу, на її адресу почали надходити квитанції на оплату спожитої електроенергії не від АТ «Хмельницькобленерго», а від ТОВ «Хмельницькенергозбут», з яким жодних договорів не було укладено.
Так, у нових рахунках ТОВ «Хмельницькенергозбут» почало здійснювати нарахування спожитої нею електроенергії за комерційними тарифами, де вартість 1 кВт*год визначалася по різному, а саме: від 7,3163 грн за 1 кВт*год до 10,0803 грн за 1 кВт*год.
Оскільки вона не давала своєї згоди на нові умови постачання електроенергії, сторони не вносили жодних змін до укладеного договору від 12 лютого 2018 року, тому вона відмовилася сплачувати вартість спожитої електроенергії за комерційними тарифами та продовжила оплачувати їх за тарифом для побутових споживачів та для побутових потреб, внаслідок чого, за твердженням відповідачів, у неї утворилася заборгованість по оплаті за спожиту електроенергію.
На неодноразові її усні звернення до уповноважених осіб АТ «Хмельницькобленерго» відповіді стосовно змін у тарифікації спожитої електроенергії не було.
Безпідставне збільшення вартості спожитої електроенергії та, відповідно, розрахунок необґрунтованої заборгованості, з якою вона категорично не погоджується, потягнули подальші неправомірні дії відповідачів, які полягали у направленні їй численних повідомлень з попередженнями про відключення постачання електроенергії за її особовим рахунком.
Зазначила, що вона категорично не погоджується з тим, що у неї є точка комерційного обліку спожитої електроенергії та відповідно з тим, що у неї є заборгованість по оплаті спожитої електроенергії.
Вказала, що вона є фізичною особою, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність, отже є побутовим споживачем, в зв'язку з чим за захистом своїх порушених прав споживача змушена звернутися до суду (а.с. 1-7).
Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 29 квітня 2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи (а.с. 34).
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги з підстав, зазначених в позовній заяві, підтримала повністю, просила позов задовольнити, не заперечувала того, що вона є споживачем електричної енергії, але категорично не згідна з тим, що відповідачі в односторонньому порядку безпідставно віднесли її до категорії малих непобутових споживачів і нараховують вартість споживання електричної енергії за нефіксованими цінами по комерційному тарифу.
Представник відповідача АТ «Хмельницькобленерго» - Ковальчук О.В. в судовому засіданні позовних вимог не визнала, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві (а.с. 82-83), просила в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача ТОВ «Хмельницькенергозбут» - Цимбаляк В.В. в судовому засіданні позовних вимог не визнав, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві (а.с. 65-68), просив в задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02 листопада 2018 року № 143845208 позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , та господарські будівлі, як складові частини об'єкта нерухомого майна, серед яких: сарай Б, сарай-прибудова Б1, гараж В, літня кухня Г, сарай Д та погріб Е (а.с. 11).
12 лютого 2018 року між ПАТ «Хмельницькобленерго», правонаступником якого є АТ «Хмельницькобленерго», в особі Білогірського РЕМ та ОСОБА_1 було укладено договір про користування електричною енергією до особового рахунку № НОМЕР_3 (повний номер особового рахунку - НОМЕР_2 ), згідно якого ПАТ «Хмельницькобленерго» зобов'язалося надійно постачати електричну енергію у необхідних обсягах відповідно до потужності 1,6 кВт на об'єкт споживача за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).
19 вересня 2023 року на адресу ОСОБА_1 від АТ «Хмельницькобленерго» в особі Теофіпольського РЕМ було направлено попередження № 2 про припинення повністю або частково надання послуг з розподілу електричної енергії споживачу, згідно якого позивачка була попереджена про повне припинення розподілу електричної енергії з 19 жовтня 2023 року (а.с. 17).
Після чого, на адресу ОСОБА_1 від АТ «Хмельницькобленерго» в особі Старокостянтинівського РЕМ було направлено попередження № 61 про припинення повністю постачання електричної енергії споживачу, згідно якого позивачка була попереджена про повне припинення розподілу електричної енергії з 15 травня 2024 року (а.с. 18).
Також, 13 березня 2025 року на адресу ОСОБА_1 від ТОВ «Хмельницькенергозбут» було направлено попередження № 2 про припинення (обмеження) постачання електроенергії, згідно якого позивачка була попереджена про повне припинення подачі електричної енергії до гаража з 12 год 00 хв 17 квітня 2025 року та попередження № 272 від АТ «Хмельницькобленерго» в особі Старокостянтинівського РЕМ про припинення повністю постачання електричної енергії споживачу, згідно якого позивачка була попереджена про повне припинення постачання електричної енергії з 17 квітня 2025 року (а.с. 19).
Разом з тим, позивачкою ще 05 жовтня 2023 року було направлено скаргу до ТОВ «Хмельницькенергозбут» та АТ «Хмельницькобленерго» в особі Теофіпольського РЕМ з вимогою здійснити перерахунок спожитої електроенергії за особовим рахунком № НОМЕР_2 (а.с. 13-16).
Згідно платіжних інструкцій з квітня 2024 року по березень 2025 року позивачка сплачувала на рахунок ТОВ «Хмельницькенергозбут» кошти за електропостачання (а.с. 20-32).
Не потребує доведенню та обставина, що в силу положень Закону України «Про ринок електричної енергії» ТОВ «Хмельницькенергозбут» є постачальником універсальних послуг, на якого покладений спеціальний обов'язок щодо постачання електричної енергії побутовим споживачам на території Хмельницької області, а АТ «Хмельницькобленерго» - оператором системи розподілу електричної енергії.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Закон України «Про ринок електричної енергії» та Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 з наступними змінами, визначають різні категорії споживачів за критерієм використання ними електричної енергії.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»:
- споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;
- непобутовий споживач - це фізична особа-підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання;
- побутовий споживач - це індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність);
- малий непобутовий споживач - це споживач, який не є побутовим споживачем і купує електричну енергію для власного споживання, електроустановки якого приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 50 кВт.
Згідно п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії:
- побутові потреби - це споживання (використання) електричної енергії для задоволення умов постійного або тимчасового проживання та/або перебування фізичних осіб на об'єкті побутового споживача, включаючи прибудинкову (присадибну територію), у тому числі для індивідуального будівництва (реконструкції) об'єктів приватного домогосподарства, крім нотаріальної, підприємницької, господарської та незалежної професійної діяльності, зокрема діяльності дата-центрів, центрів обробки даних, зі створення віртуальних активів (майнінгу) та надання інших платних послуг, у тому числі у сфері сільського зеленого туризму тощо.
- побутовий споживач - це індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).
Для визнання споживача побутовим необхідно, щоб електрична енергія використовувалась (споживалася) ним виключно для забезпечення власних побутових потреб, до яких відноситься задоволення умов постійного або тимчасового проживання та/або перебування фізичних осіб на об'єкті побутового споживача.
Якщо ж фізична особа використовує (споживає) електричну енергію для забезпечення та/або задоволення підприємницької, професійної та/або господарської діяльності, то вона не може вважатися побутовим споживачем в розумінні Правил роздрібного ринку електричної енергії, а також не може відноситися і до цієї категорії споживачів.
Таким чином, законодавець визначив чіткий перелік суб'єктів, яких потрібно вважати саме побутовими споживачами, а також вид потреб та коло суб'єктів, які не підпадають під це поняття, зокрема, фізичні особи, які використовують електричну енергію для забезпечення власних потреб, що включають професійну діяльність.
Відтак, однією з умов для віднесення споживача до категорії малих непобутових споживачів є та обставина, при якій він винятково не мав би вважатися побутовим споживачем, а також при якій він не відповідав би самій сутті поняття «побутовий споживач».
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, Регулятор) від 05 жовтня 2022 року № 1272 внесені зміни до пункту 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії та визначено, що об'єктами побутового споживача є квартира, житловий будинок (частина будинку), приватне домогосподарство, садовий будинок та інші об'єкти житлової нерухомості, визначені у пункті 14.1.129 Податкового кодексу України, що належать індивідуальному побутовому споживачу на праві власності або користування та яким присвоєні окремі адреси, а також земельна ділянка, призначена для індивідуального житлового будівництва зазначених об'єктів житлової нерухомості.
Положеннями підпункту «г» пункту 14.1.129-1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що гаражі (підземні й наземні) та криті автомобільні стоянки належать до об'єктів нежитлової нерухомості.
Об'єднана палата Верховного Суду в постанові від 19 квітня 2024 року в справі № 911/1359/22 вказала, що, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні № 9-рп/2001 від 19 червня 2001 року у справі № 1-37/2001, в правовій державі існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші рішення органів виконавчої влади мають підзаконний характер і не повинні викривляти сутність і зміст законів. Нормативні акти, що затверджуються Регулятором, не можуть суперечити Конституції України та законам, які регулюють господарські відносини на ринку електроенергії.
Постанова НКРЕКП має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім, її норми є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватися останніми в своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до ст. 66 Закону України «Про ринок електричної енергії».
Внаслідок внесення змін до Правил роздрібного ринку електричної енергії постановою НКРЕКП від 05 жовтня 2022 року № 1272 суттєво змінене визначення «об'єкт побутового споживача» саме по відношенню до гаражів.
Таким чином, змінюючи позивачці ОСОБА_1 умови комерційної пропозиції та тариф, за яким нараховується оплата за послуги, відповідачі виходили з того, що належний їй гараж, де здійснюється користування електричною енергією, не є об'єктом побутового споживача у розумінні п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312.
Тобто, відповідачі керувалися тим, що споживачі, у власності/користуванні яких знаходяться об'єкти, які у розумінні пункту 14.1.129-1 ст. 14 Податкового кодексу України не є об'єктами житлової нерухомості, зокрема, окремо збудовані індивідуальні гаражі, втрачають статус «побутового споживача» та, відповідно, право споживати електричну енергію за фіксованими цінами на електричну енергію для побутових споживачів, і мають право на отримання універсальної послуги як малі непобутові споживачі.
Натомість, відповідачі не звернули увагу, що згідно підпункту «е» пункту 14.1.129-1 ст. 14 Податкового кодексу України гаражі є допоміжними (нежитловими) приміщеннями, які в сукупності з іншими приміщеннями (сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо), складають господарські (присадибні) будівлі.
В той же час, п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії чітко дає визначення приватного домогосподарства, яким є земельна ділянка разом з розташованими на ній за однією адресою житловим будинком або котеджем (та у разі наявності господарськими (присадибними) будівлями наземними та/або підземними комунікаціями), що належить індивідуальному побутовому споживачу на праві власності.
Тобто, висновок відповідачів про те, що оскільки гаражі відносяться до об'єктів нежитлової нерухомості (підпункт «г» пункту 14.1.129-1 ст. 14 Податкового кодексу України), то вони не є об'єктом побутового споживання є помилковим, оскільки гараж може бути складовою частиною господарських (присадибних) будівель приватного домогосподарства та відноситися до об'єктів побутового споживання, як у випадку з гаражем позивачки ОСОБА_1 .
Крім того, суд вважає, що такі зміни до визначення поняття «об'єкт побутового споживача» не можуть бути підставою для автоматичної зміни умов договору про постачання електроенергії та зміни побутовому споживачу тарифної категорії на «непобутовий споживач» чи «малий непобутовий споживач», адже сам статус споживача як побутового у зв'язку з використанням ним електричної енергії на побутові потреби не змінився.
Обов'язок сплачувати за спожиту електроенергію у споживача виникає не лише з умов договору про постачання електроенергії, але і з вимог чинного законодавства, яке регулює даний вид правовідносин.
Норми Закону України «Про ринок електричної енергії» не ставлять питання віднесення споживача до побутового чи не побутового у залежність від спеціальних ознак об'єкта, на якому здійснюється використання електричної енергії, а розмежовують споживачів за статусом (юридична особа, ФОП та фізична особа) і цільовим використанням електроенергії.
Відповідний об'єкт (нерухоме майно) безпосередньо пов'язаний зі споживачем, адже комунальні послуги надаються саме певній особі, а не об'єкту нерухомості і положення Закону України «Про ринок електричної енергії» не звужують коло побутових споживачів залежно від особливостей приміщень чи інших об'єктів, на яких ця енергія використовується.
Правила роздрібного ринку електричної енергії докладно регламентують механізм реалізації Закону України «Про ринок електричної енергії», уточнюючи його зміст, проте, норми Правил роздрібного ринку електричної енергії мають тлумачитися у системному зв'язку з нормами Закону, та положення постанови НКРЕКП не можуть суперечити закону як нормативно-правовому акту вищої юридичної сили та нівелювати його норми, погіршуючи становище споживачів, які є власниками певних об'єктів нерухомого майна, зокрема, гаражів.
Отже, дії відповідачів зі зміни тарифу нарахування послуг лише на підставі змін до визначення «об'єкт побутового споживача» в Правилах роздрібного ринку електричної енергії не відповідають вимогам закону, засадам рівності, принципам розумності та справедливості та порушують права позивачки як споживача послуг.
Також, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 використовує індивідуальний гараж, який знаходиться в одній будівлі з літньою кухнею та розташований безпосередньо у дворі на подвір'ї біля будинку АДРЕСА_2 , для забезпечення виключно власних побутових потреб.
Доказів того, що позивачка ОСОБА_1 , члени її сім'ї або ж інші особи на цьому об'єкті здійснюють господарську або іншу професійну діяльність, в матеріалах справи відсутні.
Більше того, за особовим рахунком № НОМЕР_2 обліковується електрична енергія, що постачається через один лічильник (одну точку розподілу) не лише на гараж, як окремий об'єкт, в якому підключено 3 електролампочки, а й одночасно на хлів (3 електролампочки), погреб (2 електролампочки) та літню кухню (1 електролампочка, холодильник, кран для нагріву води, лампа світлодіодна), що підтверджується Актом обстеження працівниками АТ «Хмельницькобленерго» від 15 травня 2025 року та фотознімками приватного домогосподарства позивачки (а.с. 134-136).
До того ж, суд зауважує, що позивачці протягом тривалого часу надавалася послуга постачання електричної енергії на умовах для індивідуальних побутових споживачів, при цьому мета використання нею електричної енергії в гаражі не викликала сумнівів та питань у відповідачів, які надавали послуги з постачання електроенергії.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Керуючись цими вимогами закону, на підставі долучених до позовної заяви документів, за відсутності доказів протилежного, суд вважає доведеним факт використання позивачкою як фізичною особою індивідуального гаража виключно для забезпечення власних потреб та потреб своєї родини, тобто побутових потреб, не пов'язаних зі здійсненням підприємницької або господарської діяльності.
Наведене свідчить про наявність фактичних і правових підстав для надання позивачці ОСОБА_1 послуги постачання електричної енергії на умовах пропозиції для індивідуальних побутових споживачів.
В силу положень ч. 1 та ч. 2 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Беручи до уваги зміст спірних правовідносин, характер порушеного права позивачки і спосіб його порушення відповідачами, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та для ефективного захисту порушеного права визнати незаконними дії АТ «Хмельницькобленерго» та ТОВ «Хмельницькенергозбут», зобов'язавши останніх здійснити дії щодо перерахунку вартості спожитої електричної енергії по особовому рахунку № НОМЕР_2 , що обліковується за споживачем ОСОБА_1 , за тарифами, встановленими для побутових споживачів.
Щодо солідарної відповідальності обох відповідачів АТ «Хмельницькобленерго» та ТОВ «Хмельницькенергозбут», то суд враховує те, що АТ «Хмельницькобленерго» є оператором системи розподілу електричної енергії, а ТОВ «Хмельницькенергозбут» - постачальником електричної енергії споживачам, який виконує функції постачальника універсальних послуг на території Хмельницької області.
Як встановлено в судовому засіданні, попередження на адресу позивачки про відключення постачання електроенергії за її особовим рахунком № НОМЕР_2 адресувалися від обох відповідачів: АТ «Хмельницькобленерго» та ТОВ «Хмельницькенергозбут».
Крім того, в судовому засіданні з пояснень представників відповідачів було встановлено, що помилкові (неповні) дані щодо об'єкта «гараж», який згідно правовстановлюючих документів є невід'ємною складовою частиною нерухомого майна приватного домогосподарства позивачки ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 щі ОСОБА_2 та іменується як «гараж В», були сформовані та надані відповідачем АТ «Хмельницькобленерго» для відповідача ТОВ Хмельницькенергозбут», який в подальшому здійснив на підставі таких даних нарахування вартості спожитої позивачкою електричної енергії за комерційним тарифом.
Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує наступним чином.
Враховуючи, що на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивачка при зверненні до суду була звільнена від сплати судового збору, тому у відповідності до ч. 1, ч. 6 ст. 141 ЦПК України суд, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягує з відповідачів в дохід держави судовий збір в загальному розмірі 1211,20 грн (по 605,60 грн з кожного).
Керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про ринок електричної енергії», ст. ст. 3, 16 ЦК України, ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 229, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» про захист прав споживача, визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» щодо нарахування споживачу ОСОБА_1 використаної електричної енергії по особовому рахунку № НОМЕР_2 за комерційним тарифом.
Зобов'язати Акціонерне товариство «Хмельницькобленерго» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» здійснити дії щодо перерахунку вартості спожитої електричної енергії по особовому рахунку № НОМЕР_2 , що обліковується за споживачем ОСОБА_1 , за тарифами, встановленими для побутових споживачів.
Стягнути з Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут» в дохід держави судовий збір в розмірі по 605 гривень 60 копійок з кожного.
Рішення може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
- позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Кур'янки Білогірського району Хмельницької області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
- відповідач - Акціонерне товариство «Хмельницькобленерго», місцезнаходження: 29018, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Храновського, буд. 11А, код ЄДРПОУ: 22767506;
- відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Хмельницькенергозбут», місцезнаходження: 29001, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Свободи, буд. 57/2, код ЄДРПОУ: 42035266.
Дата складення повного судового рішення - 23 червня 2025 року.
Суддя Олександр ДАВИДЮК