Справа № 604/513/25
Провадження № 2-а/604/23/25
17 червня 2025 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі :
головуючого судді Сидорак Г.Б.,
за участю: секретаря судового засідання Ілик Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Драус О.О., звернулася до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №5/199 від 09 квітня 2025 року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Обгрунтовуючи заявлені вимоги представник позивача зазначає, що постановою №5/199 від 09 квітня 2025 року ОСОБА_1 було притягнено до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн. Із винесеною постановою позивач не погоджується та вважає її винесеною неправомірно, оскільки про дату та час розгляду справи він не був належним чином повідомлений. Окрім цього, вважає, що постанову було складено після спливу передбаченого законодавством строку для притягнення до адміністративної відповідальності. У зв'язку із наведеними оскаржувану постанову просить скасувати, а справу про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.
Ухвалою суду від 09 травня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Його представник, адвокат Драус О.О., подала клопотання про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача. Позов підтримують та просять задовольнити.
Представник відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з'явився, подав відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позовної заяви відмовити. Такі вимоги мотивує тим, що постанова №5/199 від 09 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП винесена правомірно, оскільки позивач порушив встановлену законодавством вимогу протягом 60 днів з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення облікових даних, при цьому про необхідність такої явки був належним чином повідомлений, шляхом надіслання на його адресу повістки. Про поважність причин неприбуття не повідомив.
Зважаючи на встановлені законом строки розгляду справи, враховуючи вимоги ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розгляд справи провести без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Судом встановлено, що 18 листопада 2024 року на ім'я ОСОБА_1 було виписано повістку за №1250653, згідно з якою останнього зобов'язано з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 01 грудня 2024 року на 14 год 00 хв.
Відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, повістка про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 повернулась на адресу андресанта, у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.
03 квітня 2025 року інспектором відділення обліку мобілізаційної роботи, ІНФОРМАЦІЯ_3 , працівником ЗСУ ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення за №3979. Згідно вказаного протоколу, 03 квітня 2025 року громадянин ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , та при уточненні військово-облікових даних виявилось, що 18 листопада 2024 року йому, відповідно до пункту 30-2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», надіслано повістку засобами поштового зв'язку для прибуття у п'ятий відділ ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14 год 00 хв 01 грудня 2024 року, для уточнення даних та проходження військово-лікарської комісії.
У вказаному протоколі містяться пояснення ОСОБА_1 , в яких він зазначає, що повістки не отримував.
09 квітня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 винесено постанову за №5/199 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП (вчинення порушення в особливий період), відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Суд, розглянувши справу, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступного.
Положеннями ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який триває і дотепер.
Отже, на дату події, яка інкримінується позивачу, діяв особливий період.
З 19.05.2024 в Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу» діють положення ч. 10 ст. 1, якими визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (п. 1); прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів (п. 2); виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (п. 5).
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1, абз. 6, 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Загальні правила військового обліку визначені статтею 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», згідно з якою військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відтак, механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Підпунктом 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Порядок перевірки військово-облікових документів та вручення військовозобов'язаним повісток в особливий період регулюється Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі Порядок №560).
Згідно з вимогами п. 21 Порядку №560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Пунктами 30-2, 30-3 Порядку №560 встановлено, що повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть: централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов'язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.
Згідно з вимогами п. 40 Порядку під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Відповідно до вимог п. 41 Порядку №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно з положеннями п. 47 Порядку, старший групи оповіщення, представник, уповноважений вручати повістки, територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органах СБУ зупиняє (підходить до) громадянина та відрекомендовується, повідомляє про мету зупинки (прибуття) та спілкування.
Якщо особа підлягає оповіщенню відповідно до розпорядження голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов'язаних районного (міського) територіального центру комплектування, їй вручається повістка.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з вимогами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог статті 19Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідності за ч. 3 ст. 210 КУпАП не обґрунтовано належними доказами та остання не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується те, що він не з'явився на виклик ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідач стверджує, що позивач про необхідність такої явки був належеим чином повідомлений.
Разом з тим, з долученого відповідачем до відзиву рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що надіслана ОСОБА_1 повістка повернулася на адресу адресанта без вручення, у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідачем не надано суду належного сповіщення ОСОБА_1 про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , які передбачені положеннями пункту 41 Порядку.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_1 станом на дату винесення постанови 03 квітня 2025 року перебував у розшуку, про що відповідач зазначає, у відзиві на позовну заяву.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Суд бере до уваги, що оскаржувана постанова винесена без урахування вимог ч. 9 ст. 38 та п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, що є грубим процесуальним порушенням, а тому підлягає скасуванню.
Також слід зазначити, що відповідно до вимог ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Тобто, за приписами наведеної вище правової норми початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день виявлення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу та оскаржуваної постанови порушення військовозобов'язаним ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період вчинено у зв'язку із неприбуттям позивача за викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 01 грудня 2024 року о 14 год 00 хв для уточнення даних.
Таким чином, виявлення відповідачем вказаного правопорушення відбулося саме 01 грудня 2024 року, оскільки в цей день було з'ясовано, що позивач по повістці за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з'явився.
Однак спірну постанову №5/199 винесено 09 квітня 2025 року, тобто після закінчення трьохмісячного строку, встановленого ч. 9 ст. 38 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття постанови за №5/199 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 09 квітня 2025 року, не надано належних та достатніх доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень та закрити провадження у справі.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, а тому постанову за №5/199 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 09 квітня 2025 року слід скасувати, а провадженні у справі закрити.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
В силу вимог частини першої статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 605,60 грн підлягає стягненню на його користь з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок їх бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задоволити.
Постанову по справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №5/199 від 09 квітня 2025 року скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.
Стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Підволочиський районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 (юридична адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ).
Суддя Г.Б. Сидорак