Справа № 603/295/25
Провадження №2-н/603/8/2025
23 червня 2025 року м. Монастириська
Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Гудкова Ю. Г., ознайомившись із матеріалами заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини,
ОСОБА_1 звернулася до Монастириського районного суду Тернопільської області із вищевказаною заявою, у якій просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів.
Ознайомившись із вищевказаною заявою, суд вважає, що ОСОБА_1 слід відмовити у видачі судового наказу, виходячи з таких міркувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 2 ст. 160 ЦПК України).
Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, що передбачено ст. 162 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів видно, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їхній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що належить до тимчасово окупованих територій України.
Фактичним місцем проживання боржника ОСОБА_2 як внутрішньо переміщеної особи у заяві зазначено АДРЕСА_2 , а фактичним місцем проживанням стягувача ОСОБА_1 - Федеративну Республіку Німеччина.
Проте суд звертає увагу на те, що згідно з відповіддю Управління соціального захисту населення Тернопільської РДА № 01-15/1119 від 20.06.2025 року ОСОБА_2 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа з 02.12.2024 року (довідка про взяття на облік Білецької сільської громади). Фактичне місце проживання/перебування ОСОБА_2 відповідно до бази даних ІСО ВПО: АДРЕСА_3 .
Відповідно до ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Підстави для відмови у видачі судового наказу визначені ст. 165 ЦПК України.
Так, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Отже, враховуючи наведене, зважаючи на вимоги ч. 1 ст. 27 ЦПК України, з огляду на те, що місце перебування ОСОБА_2 як внутрішньо переміщеної особи зареєстроване у с. Плотича Білецької сільської громади Тернопільського району Тернопільської області, суд приходить висновку, що ОСОБА_1 слід відмовити у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини на підставі п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 166 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 27, 28, 160-163, 165, 166, 261, 353 ЦПК України,
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю. Г. Гудкова