Справа №601/1603/25
Провадження № 2-а/601/165/2025
23 червня 2025 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Білосевич Г.С.,
з участю секретаря судового засідання Польової Ж.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременець адміністративну справу № 601/1603/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови № 898 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 20.05.2025, складену відносно нього та зобов'язання відповідача повернути йому сплачений штраф. Позивач посилається на те, що 20 травня 2025 року постановою № 898 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень. У даній постанові вказано, що він не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме, за допомогою поштового зв'язку «Укрпошта» ОСОБА_1 направлявся рекомендований лист з повідомленням, який містив у собі повістку № 3189008 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 28.04.2025 для проходження медичного огляду. Поштове відправлення повернулось до ІНФОРМАЦІЯ_3 з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Далі в постанові зазначено, що ОСОБА_1 на визначену дату і час не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 і не надав підтверджуючих документів, що засвідчували б поважність неприбуття у визначений строк не надав, чим порушив правила військового обліку, затверджені постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022, а тому на нього наклали штраф у сумі 17000 грн. Позивач вказує на те, що він є студентом денної форми навчання у Бучацькому фаховому коледжі, тому має законне право на відстрочку від мобілізації. Позивач не отримував жодної повістки та працівники пошти його не повідомляли про наявність листа з ІНФОРМАЦІЯ_3 , йому про нього відомо не було. Відповідачем не надано доказів того, що ОСОБА_1 був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 28.04.2025. 21 травня 2025 року ОСОБА_1 сплатив 8500 грн - 50% від суми штрафу, щоб уникнути подальших негативних наслідків. При цьому він вини не визнавав, а сплата штрафу була вимушеним кроком. Тому ОСОБА_1 просить скасувати постанову № 898 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 20.05.2025 та зобов'язати відповідача або відповідний орган повернути йому сплачений судовий збір у розмірі 8500 грн.
В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з'явився, однак подав заяву в якій підтримав поданий позов та просить його задовольнити та справу слухати у його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, хоча про день, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином.
29 травня 2025 року на адресу Кременецького районного суду Тернопільської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник вказує на те, що ОСОБА_3 своїми діями (бездіяльністю) порушив вимоги ст. 22 ч. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме не з'явився на 28.04.2025 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження ВЛК, будь яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність не прибуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначений у повістці не надавав, чим порушив правила військового обліку, затверджені Постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487. Тому постановою № 898 від 20.05.2025 його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та призначено йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. Представник вказує на те, що за обліковими даними ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 . На адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання позивача, засобами зв'язку була надіслана повістка №3189008, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Згідно інформації у повістці, військовозобов'язаний викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою проходження ВЛК. На підставі прикінцевих положень Закону України від 21.03.2024 № 3621- IX статус «обмежено придатний» скасовано. Також згідно прикінцевих положень вище зазначеного Закону громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено-придатними до військової служби було зобов'язано повторно пройти медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. У зв'язку з чим військовозобов'язаному ОСОБА_1 направлено повістку по якій він також не з'явився. Позивач неналежно поставився до передбаченим законом обов'язків, чим порушив вимоги пункту 2 та пункту 4 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, а саме не прибув по вищезазначених повістках до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Представник зазначає, що ОСОБА_1 частково визнав свою вину, оскільки оплатив штраф 8500 грн. 21.05.2025 року №0.0.4380540050.1. Відповідно до статті 283 КУпАП та інших вимог КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, з'ясувавши всі обставини по справі, оцінивши докази, керуючись законом і правосвідомістю, тимчасово виконуючий обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 виніс постанову по справі №898 від 20.05.2025 про накладення адміністративного стягнення. Доводи позивача спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене та підтверджені належними і допустимими доказами у справі. Представник вказує на те, що справа про адміністративне правопорушення вирішена в точній відповідності з законом, а постанова по адміністративній справі № 898 від 20.05.2025 цілком законна та обґрунтована. Відтак заявлені позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_2 вважають безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Представник відповідача просить справу слухати у її відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Судом встановлено, що постановою № 898 по справі про адміністративне правопорушення від 20.05.2025, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17 000 грн. У даній постанові вказано, що ОСОБА_1 , у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 18 травня 2024 року (зі змінами) за допомогою поштового зв'язку «Укрпошта» направлявся рекомендаційний лист з повідомленням, який містив у собі повістку № 3189008 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 28.04.2025 для проходження медичного огляду. Згідно підпункту 2, пункту 41 Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року (зі змінами), належним підтвердження оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних. Згідно абзацу 1 пункту 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. На визначену дату і час громадянин ОСОБА_1 , не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , будь-яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці не надав, чим порушив правила військового обліку, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України 30 грудня 2022 року №1487. Враховуючи вищенаведене громадянин ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення так, як не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно військово-облікового документу сформованого через систему Резерв+, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має відстрочку від мобілізації до закінчення мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та уточнив свої військово-облікові дані 20.05.2025.
Із довідки про здобуття освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 648568 від 20.05.2025 ОСОБА_1 навчається у Бучацькому фаховому коледжі закладу вищої освіти «Подільський державний університет» денної форми навчання.
21.05.2025 ОСОБА_1 пройшов ВЛК, що стверджується довідкою № 2025-0521-1140-2317-3 від 21.05.2025.
Із квитанції від 21.05.2025 слідує, що ОСОБА_1 сплатив штраф в розмірі 8500 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Указом Президента України N 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Частина третя ст. 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Процедура оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Відповідно до п. 28 згаданого вище Порядку, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Пунктом 40 цього Порядку передбачено, що під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Згідно з пп. 2) п. 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, у справі № 357\10134\17 Верховний Суд звернув увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Крім того, згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом встановлено, що відповідачем не подано доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у постанові адміністративного правопорушення.
Також, відповідачем не надано доказів належного направлення повістки ОСОБА_1 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 та отримання її ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 72, 76, 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За наведеного суд вважає, що при винесенні вказаної постанови посадовою особою не з'ясовано всіх обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 280 КУпАП, зокрема, чи було вчинено адміністративні правопорушення, чи винна дана особа в їх вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення,дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зі змісту ст. 7 КУпАП вбачається, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Не надання належного доказу стосовно вчинення позивачем порушення правил військового обліку, що стало підставою для складання оскаржуваної постанови, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а тому недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 210, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 161, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Скасувати постанову № 898 по справі про адміністративне правопорушення від 20 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Повернути ОСОБА_1 сплачений ним штраф згідно квитанції від 21.05.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , житель: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцезнаходження АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Головуючий: Г. С. Білосевич