"24" червня 2025 р. Справа № 596/684/25
Провадження № 2/596/376/2025 Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі : головуючого суду Лисюк І.О.
за участю секретаря судового засідання Туткалюк В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Калінніков Максим Олександрович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Калінніков М.О. звернувся до Гусятинського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та просить суд розірвати шлюб укладений між позивачем - ОСОБА_1 та відповідачкою - ОСОБА_2 , який вони зареєстрували 28 липня 1998 року у Личковецькій сільській раді Гусятинського району Тернопільської області, відповідний актовий запис №8. Від даного шлюбу у них неповнолітніх дітей не має. Сімейні стосунки між ними почали погіршуватися, вони перестали розуміти один одного. Фактично їхня сім'я розпалася і шлюб носить формальний характер. В подальшому даний шлюб зберігати не доцільно. Проти примирення заперечує.
Ухвалою судді Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21 травня 2025 року провадження у зазначеній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомленням) сторін.
У встановлений термін сторони не направили суду заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторони по справі належним чином повідомлені про призначення справи про розірвання шлюбу до судового розгляду відповідно до ст.128 ЦПК України, про що свідчать розписки про отримання зворотнього повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Відповідачка письмовий відзив суду не надала, клопотання про відкладення розгляду справи не подавала.
Суд вважає, що відповідачка не подавала відзив, тому при відсутності заперечень зі сторони позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 28 липня 1998 року уклали шлюб, який вони зареєстрували у Личковецькій сільській раді Гусятинського району Тернопільської області, відповідний актовий запис №8, згідно Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 видане 28 липня 1998 року Личковецькою сільською радою Гусятинського району Тернопільської області.(а.с.3)
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. У ч.ч. 3,4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 26 листопада 2018 року в справі № 761/33261/16-ц.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст.24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе. Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачкою. Приймаючи до уваги заяву позивача, суд вважає, що причини, що спонукають його наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б його інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, сімейні відносини, що склались, суперечать інтересам позивача.
За встановлених обставин суд вважає, що підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача і тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплачував судовий збір у сумі 1211,20 грн. за позовну вимогу про розірвання шлюбу. Відтак з урахуванням норм закону, а саме п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 1211,20 грн..
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2,4, 10, 12-13, 76-78, 80, 141, 258-259, 263- 265, 268, 273, 274, 355 ЦПК, ст. ст. 56, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: с.Самолусківці, Чортківського району, Тернопільської області, поштовий індекс 48501) в інтересах якого діє представник - адвокат Калінніков Максим Олександрович (РНОКПП3124224276, м.Чортків, вул.С.Бандери, 34а, Тернопільської області, поштовий індекс 48501, ел.адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу, задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28 липня 1998 року у Личковецькій сільській раді Гусятинського району Тернопільської області, відповідний актовий запис №8. ( Свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 видане 28 липня 1998 року Личковецькою сільською радою Гусятинського району Тернопільської області)
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області Ірина ЛИСЮК