Ухвала від 19.06.2025 по справі 596/519/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2025 р. Справа № 596/519/25

Провадження № 1-кс/596/80/2025

Слідчий суддя Гусятинського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

її представника - адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Гусятин в режимі відеоконференцзв'язку заяву потерпілої ОСОБА_3 про відвід старшого дізнавача сектору дізнання відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12024216140000113,-

ВСТАНОВИВ:

Потерпіла ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді із заявою про відвід старшого дізнавача сектору дізнання відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12024216140000113 від 18.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України.

В обґрунтування заяви, посилається на те, що 18.12.2024 старшим дізнавачем сектору дізнання відділення поліції №3, (м. Гусятин) Чортківського РУП поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 до ЄРДР були внесені відомості за №12024216140000113, стосовно ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України. У кримінальному провадженні вона була визнана потерпілою.

27.12.2025 їй зателефонувала дізнавач ОСОБА_5 та повідомила, що планує провести між нею і ОСОБА_6 перехресне опитування. Проте, наступного дня дізнавач приїхала до неї додому і показала заяву ОСОБА_6 про визнання вини в її побитті, і після того повідомила про відсутність потреби у перехресному опитуванні.

29.12.2024, 30.12.2024 дізнавач ОСОБА_5 у телефонному режимі повідомила її, що кримінальне провадження буде перекваліфіковано на ст.126 КК України та що має намір обвинувальний акт направити в суд до нового року. Крім того, переконувала щоб вона написала заяву про не бажання знайомитися з матеріалами провадження та, щоб розгляд обвинувального акта здійснювався у спрощеному провадженні у її відсутності. Проте, вона не погодилася писати вказані вище заяви, і повідомила, що має намір подати цивільний позов у провадженні, на що дізнавач відповіла, що «начальство проти такого варіанту».

З січня 2025 року ні повістки про виклик, ні телефонного дзвінка від дізнавача ОСОБА_5 не надходили.

13.01.2025 вона зателефонувала до дізнавача ОСОБА_5 з приводу результату розслідування у кримінальному провадженні, на що остання повідомила, що перебуває на лікарняному, при цьому, умисно її не повідомила про закриття кримінального провадження 31.12.2024.

Вважає, що дізнавач ОСОБА_5 , закривши кримінальне провадження, відвела ОСОБА_7 від передбаченої законом кримінальної відповідальності за її побиття. На її запитання до дізнавача ОСОБА_5 чому не оголошено ОСОБА_6 підозру, остання вказала, що вона сама не приймає рішення, оскільки в неї є «начальство».

На її заяви, скарги надіслані у лютому, березні 2025 року з приводу того, чому не оголошується підозра ОСОБА_6 та не направляється обвинувальний акт до суду, отримувала лише відписки, що проводиться комплекс дій, спрямованих на повне, всебічне, неупереджене розслідування, перевірка доводів.

Крім того, дізнавач ОСОБА_5 , задовольнивши її клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, не надавала можливості з ними ознайомитися, постійно відтерміновуючи дату ознайомлення. І лише 11.04.2025 при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження дізналась, що дізнавач 09.04.2025 вдруге винесла постанову про його закриття.

Крім того вказала, що при повторному закритті кримінального провадження дізнавач ОСОБА_5 вдалась до службового підроблення окремих матеріалів, на підставі яких у постанові про закриття зазначенні неправдиві відомості, які явно суперечать доказам, які підтверджують вину ОСОБА_6 у її побитті.

Зокрема, 01.04.2025 старший дізнавач ОСОБА_5 не допитувала ОСОБА_6 , а вдруге відібрала у нього пояснення, в яких зазначено, що останній вже нібито удару не наносив. На поставлене запитання дізнавачем ОСОБА_6 : « чому ви у своєму поясненні від 27.12.2024 вказували, що, перебуваючи на емоціях, кулаком правої руки нанесли ОСОБА_3 один удар в ділянку грудей ?», ОСОБА_6 відповідає: «надані 01.04.2025 покази є правдиві, але чому дізнавач вказала, що мною нанесено удар ОСОБА_3 , не знаю. Ці обставини повністю заперечую, такого в поясненні не повідомляв і зі змістом не ознайомлювався».

Вважає, що у зв'язку із суперечливими поясненнями ОСОБА_6 від 27.12.2024 та 01.04.2025, дізнавач ОСОБА_5 не мала права продовжувати проводити дізнання у вказаному вище кримінальному провадженні та приймати рішення, оскільки може бути свідком. Однак, дізнавач ОСОБА_5 продовжила проводити процесуальні дії.

Крім того, вважає, що надане ОСОБА_6 дізнавачу відео з телефону є неоригінальним, а копією фрагменту, на якому проводився монтаж, яке дізнавач неправомірно визнала речовим доказом.

Також зазначила, що старший дізнавач ОСОБА_5 при наявності достатніх доказів для оголошення підозри ОСОБА_6 та скерування обвинувального акта до суду, з метою відведення останнього від передбаченої законом відповідальності, двічі приймала рішення про закриття кримінального провадження, шляхом фальсифікації матеріалів, зазначення недостовірних даних у постанові.

Посилаючись на наведене, просила заяву про відвід старшому дізнавачу ОСОБА_5 задовольнити.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 та її представник адвокат ОСОБА_4 заяву підтримали та просили її задовольнити.

Старший дізнавач сектору дізнання відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 та процесуальний прокурор в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання. Про причини неявки не повідомили.

Заслухавши пояснення заявниці, її представника, дослідивши заяву та додані до неї матеріали, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про відмову в її задоволенні з наступних підстав.

Статтею 80 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.

За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно положень ч. 2 ст.81 КПК України, заяву про відвід дізнавача під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя.

Підстави для відводу дізнавача визначені статтею 77 КПК України.

Так, пунктом 3 ч.1 ст.77 КПК України, на який посилається потерпіла у заяві, визначено, що дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Отже, для відводу дізнавача необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є встановлення упередженості суб'єкта процесуальної діяльності при вирішенні поставлених перед ним питань. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості» є оціночним, і його тлумачення залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує. Як вбачається із формулювань ст.77 КПК України, інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості дізнавача, мають бути обумовлені конкретними фактами, які можуть бути перевірені.

Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого дізнавача, що означає необхідність встановити, чи мала остання у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечувала дізнавач достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо її неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що дізнавач була небезсторонньою, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.

Слідчий суддя, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу щодо суб'єктивного критерію, дійшла висновку про відсутність підстав стверджувати, що старший дізнавач сектору дізнання відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 , виявляє особисту упередженість. У заяві про відвід не наведено відомостей про факти, які б стосувалися поведінки дізнавача, які б надали підстави для констатації упередженого ставлення дізнавача до потерпілої. Презумпція особистої неупередженості особи діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.

За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність дізнавача. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного дізнавача об'єктивно виправдані.

В силу вимог ст.40-1 КПК України, дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.

Дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Натомість, заявлений потерпілою відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність такої підстави відводу, а заява про відвід фактично містить власні припущення особи, яка подала заяву щодо упередженості старшого дізнавача сектору дізнання відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 ..

Отже, перелічені заявницею підстави щодо можливої упередженості старшого дізнавача сектору дізнання відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12024216140000113 не вказують на об'єктивні обставини того, що вона є упередженою, а свідчать про її не згоду з проведенням дізнавачем процесуальних дій. При цьому, заявницею не надано іншої інформації щодо можливих видимих ознак неупередженості, як і доказів на підтвердження будь-яких обставин, зазначених у статті 77 КПК України, а тому, слідчий суддя не може вважати такі сумніви заявниці в упередженості об'єктивно виправданими.

При цьому, слідчий суддя, зауважує, що незгода потерпілої і її представника з процесуальними діями старшого дізнавача у кримінальному провадженні не може бути підставою для відводу дізнавача, а зауваження та заперечення на дії дізнавача, які на їх думку, обмежують або порушують права потерпілої, заявниця має право подати у порядку, передбаченому нормами КПК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що заявлений відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості дізнавача та які б, в свою чергу, унеможливлювали здійснення нею досудового розслідування в кримінальному провадженні №12024216140000113.

Таким чином, слідчим суддею не встановлено та заявницею не доведено наявності правових підстав для задоволення заяви про відвід старшого дізнавача, а тому заява про відвід є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 77, 80, 81, 309, 370-372, 532 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви потерпілої ОСОБА_3 про відвід старшого дізнавача сектору дізнання відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024216140000113 від 18 грудня 2024 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя

Гусятинського районного суду

Тернопільської області ОСОБА_1

Попередній документ
128353614
Наступний документ
128353623
Інформація про рішення:
№ рішення: 128353617
№ справи: 596/519/25
Дата рішення: 19.06.2025
Дата публікації: 26.06.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Гусятинський районний суд Тернопільської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; інші клопотання
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (10.11.2025)
Дата надходження: 04.11.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
16.04.2025 09:45 Гусятинський районний суд Тернопільської області
01.05.2025 11:00 Гусятинський районний суд Тернопільської області
06.05.2025 09:45 Гусятинський районний суд Тернопільської області
09.05.2025 11:30 Гусятинський районний суд Тернопільської області
17.06.2025 13:10 Гусятинський районний суд Тернопільської області
19.06.2025 11:40 Гусятинський районний суд Тернопільської області
07.11.2025 09:30 Гусятинський районний суд Тернопільської області
10.11.2025 11:30 Гусятинський районний суд Тернопільської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЦВИНТАРНА ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
ЦВИНТАРНА ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА