Справа № 595/931/25
Провадження № 3/595/379/2025
Провадження №3/595/380/2025
24.06.2025
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Тхорик І.І. розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,-
за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
12 червня 2025 року о 18.30 год. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем проживання у АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , 1977 р.н., а саме, погрожував їй фізичною розправою, висловлювався грубою нецензурною лайкою, принижував її честь та гідність, чим своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Окрім того, 12 червня 2025 року о 18.30 год. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем проживання в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно свого неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , 2008 р.н., а саме висловлювався в його сторону грубою нецензурною лайкою, принижував його честь та гідність, чим своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи відповідно до протоколів про адміністративне правопорушеннясерії ВАД № 734179 та серії ВАД № 734183 від 12.06.2025, де його було повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 24 червня 2025 року о 10 год. 00 хв. у Бучацькому районному суді. Копію протоколів ОСОБА_1 отримав про що власноручно проставив підпис у відповідних графах протоколів.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відтак на підставі ст.268 КУпАП, вважаю, що розгляд справи можна провести у відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 та ч.2 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстава для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ч.1 ст.173-2 КУпАП відповідальність особи наступає у випадку вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. При цьому психологічне насильство в сім'ї - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Частиною 2 статті 173-2 КУпАП (у редакції Закону України №3733-IX від 22.05.2024, який набрав чинності 19.12.2024) встановлена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.1 даного Закону особа, яка постраждала від домашнього насильства - це особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Згідно з ч.4 ст.269 КУпАП якщо адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 КУпАП, підтверджується зібраними по справі доказами, а саме даними, що містяться в: протоколах про адміністративне правопорушення серії ВАД № 734179 та серії ВАД № 734183 від 12.06.2025; протоколі прийняття заяви від ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12.06.2025; письмових поясненнях ОСОБА_2 від 12.06.2025, де така пояснила, що 12.06.2025 близько 18.30 год. її колишній чоловік ОСОБА_1 , перебуваючи по місцю спільного проживання у стані алкогольного сп'яніння, вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, а саме обзивав її різними нецензурними словами, шарпав за верхній одяг; письмових поясненнях ОСОБА_1 від 12.06.2025, де він пояснив, що 12.06.2025, він, перебуваючи за місцем проживання у п'яному вигляді, вчинив сімейну сварку, під час якої обзивав нецензурними словами свою дружину ОСОБА_2 та сина ОСОБА_3 , свою вину визнає; рапорті ст. інспектора-чергового ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Корчинського В.К. від 12.06.2025.
За даними характеристики № 10, виданої адміністратором центру адміністративних послуг Бучацької міської ради Г.Гринкевич 18.06.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою в АДРЕСА_1 . Скарг і нарікань на його поведінку з боку сусідів і громадськості у міську раду не поступало. Відомостей про притягнення його до адміністративної відповідальності в Бучацькій міській раді немає.
За таких обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП та ч.2 ст.173-2 КУпАП.
За приписами частини п'ятою статті 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків (п.10 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Враховуючи оцінку ризиків вчинення домашнього насильства, вважаю, що відсутня необхідність направлення ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Приймаючи до уваги всі обставини адміністративного правопорушення, вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 КУпАП та, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, майновий стан, до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
У відповідності до ст.40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.
На підставі ч.2 ст.173-2 КУпАП та керуючись ст.ст. 40-1, 245, 247, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір»,-
Накласти на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 - 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. судового збору.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (стаття 308 КУпАП).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена через Бучацький районний суд до Тернопільського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. І. Тхорик