Справа № 466/4908/25
Провадження № 1-кп/466/686/25
02 червня 2025 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №22025140000000037 від 10.02.2025 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Львова, освіта вища, одружений, на утримакнні має малолітнього сина, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , військовозобов'язаний,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114-1 КК України,-
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 діючи умисно, усвідомлюючи, що російська федерація здійснює широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад проти України, у зв'язку з чим в Україні у встановленому законом порядку введено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію, знаючи, що діяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс у суспільстві, у тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, а у соціальних мережах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність ІНФОРМАЦІЯ_5, вирішив перешкодити законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період, за наступних обставин.
На виконання зазначеного умислу, ОСОБА_3 , будучи зареєстрованим в багатоплатформовому месенджері (сервісі для обміну голосовими, текстовими повідомленнями і медіафайлами) «Viber» під іменем користувача « ОСОБА_3 », прив'язаним до його номера телефону НОМЕР_1 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, будучи адміністратором (особа, яка має повноваження управління) Viber - чаті (інструмент месенджера «Viber», який дозволяє доставляти інформацію іншим його користувачам - абонентам каналу) зокрема групи «ІНФОРМАЦІЯ_6», розповсюджував серед невизначеного, але значного кола осіб, інформацію про дати і місце проведення військовослужбовцями районних ІНФОРМАЦІЯ_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 заходів з оповіщення людських мобілізаційних ресурсів, а також адміністрував поширені у каналі повідомлення від інших учасників каналу, які містять інформацію про дати і місце проведення військовослужбовцями районних ІНФОРМАЦІЯ_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 заходів з оповіщення людських мобілізаційних ресурсів, чим перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України.
Для адміністрування вказаної групи ОСОБА_3 використав належний йому мобільний телефон марки «OPPO Reno7», моделі: CPH2363, з IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , із сім-картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_1 .
У подальшому, ОСОБА_3 , починаючи з 12.09.2024 по 26.03.2025, діючи умисно, реалізуючи свій вищезазначений умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і настання шкідливих наслідків у вигляді зниження обороноздатності України в умовах воєнного стану і збройної агресії російської федерації проти України, загрози її національній безпеці, перебуваючи на той час за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи цей же власний мобільний телефон марки «OPPO Reno7», моделі: CPH2363, з IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , із сім-картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_1 , будучи адміністратором viber-каналу «ІНФОРМАЦІЯ_6», маючи права та можливість поширювати публікації у вказаному viber-каналі, поширював відомості, які містять інформацію про дати і місце проведення військовослужбовцями районних ІНФОРМАЦІЯ_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 заходів з оповіщення людських мобілізаційних ресурсів, зокрема, наступні повідомлення у вказані нижче час, дати та зміст:
- 13 вересня 2024 року у вказаній групі розміщено повідомлення про перебування о 18 год. 55 хв. співробітників ІНФОРМАЦІЯ_5 та поліції за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, масив Рясне;
- 17 вересня 2024 року у вказаній групі розміщено повідомлення про перебування о 08 год. 57 хв. співробітників ІНФОРМАЦІЯ_5 та поліції за адресою: Львівська обл., с. Рясне-Руське, ресторан «Термінал А»;
- 19 вересня 2024 року у вказаній групі розміщено повідомлення про перебування о 11 год. 28 хв. співробітників ІНФОРМАЦІЯ_5 та поліції за адресою: Львівська обл., с. Бірки, кільцева дорога;
- 07 жовтня 2024 року у вказаній групі розміщено повідомлення про перебування о 09 год. 00 хв. співробітників ІНФОРМАЦІЯ_5 та поліції за адресою: м. Львів, вул. Зелена (виїзд з міста);
- 21 жовтня 2024 року у вказаній групі розміщено повідомлення про перебування о 16 год. 57 хв. співробітників ІНФОРМАЦІЯ_5 та поліції за адресою: Львівська обл., Яворівський р-н, с.Ясниська;
- 21 жовтня 2024 року у вказаній групі розміщено повідомлення про перебування о 20 год. 10-14 хв. співробітників ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: Львівська обл., с. Рясне-Руське, ресторан «Термінал А»;
- 22 січня 2025 року у вказаній групі розміщено повідомлення про перебування о 13 год. 42 хв. співробітників ІНФОРМАЦІЯ_5 та поліції за адресою: Львівська обл., Жовківський р-н, між н.п. Фійна та Крехів;
- 24 січня 2025 року у вказаній групі розміщено повідомлення про перебування о 08 год. 19 хв. співробітників ІНФОРМАЦІЯ_5 та поліції за адресою: Львівська обл., с. Бірки, кільцева дорога.
При цьому, з відома ОСОБА_3 інформація, яка перешкоджала законній діяльності ЗСУ, поширювалась й іншими учасниками групи.
Тобто, останній чітко усвідомлював та знав, що в адміністрованій ним групі систематично розміщується інформація, яка чинить перешкоди зазначеній законній діяльності ЗСУ.
Цілеспрямованим поширенням серед громадян України, які підлягають військовому обліку, призову, відомостей, зокрема в соціальних мережах через Інтернет, про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів військовослужбовцями, ОСОБА_3 , перешкоджав їх законній діяльності, визначеній ст. ст. 1, 14, 33, 34 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки надавав можливість громадянам України, які бажають ухилитися від виконання військового обов'язку, уникнути військового обліку та призову і створював перепони для встановлення мобілізаційного ресурсу держави, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань відповідно до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Таким чином, забезпечуючи безперешкодне розміщення у групі «ІНФОРМАЦІЯ_6» в інтернет - месенджері "Вайбер" повідомлень про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 й інших прилеглих районів Львівської області, ОСОБА_3 втрутився в його законну діяльність, та створив перешкоди, перепони в діяльності ЗСУ та інших військових формувань, що призвело до суспільно - небезпечних наслідків у вигляді нездійснення у повному обсязі у визначені терміни мобілізаційних заходів, встановлення мобілізаційного ресурсу держави, призову, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Перешкоджання з боку ОСОБА_3 фактично представляло собою цілеспрямовану діяльність, яка полягала у незаконному втручанні, що створювало перешкоди, перепони, для недопущення, припинення відповідної законної діяльності військових формувань, за відсутності ознак державної зради у виді підривної діяльності проти України.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
В ході досудового розслідування між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №22025140000000037 від 10.02.2025, з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_3 з іншого боку, за участю адвоката ОСОБА_6 на підставі ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, 02 червня 2025 була укладена угода про визнання обвинуваченим винуватості, яка долучена до обвинувального акта.
Так із змісту даної угоди встановлено, що ОСОБА_3 беззастережно та в повному обсязі визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого.
Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 114-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років та звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, яке є достатнім для виправлення особи.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримавши угоду, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, та пояснив, що він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, відтак просить затвердити угоду.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав укладену між прокурором та ОСОБА_3 угоду про визнання винуватості від 02 червня 2025 року, просить таку затвердити.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав укладену з обвинуваченим угоду про визнання винуватості від 02 червня 2025 року, просить таку затвердити.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення повністю доведена та його дії вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 114-1 КК України - перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.
Відтак суд вважає, що слід затвердити угоду про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження з тих підстав, що така відповідає вимогам ст. 472 КПК України, обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнає себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, учасники судового провадження просять таку угоду затвердити, сторонам угоди роз'яснено положення ст. 473, ч. 4 ст. 474, ст. 476 КПК України, узгоджена сторонами міра покарання відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі обвинуваченого ОСОБА_3 , укладення даної угоди між сторонами кримінального провадження було добровільним та обвинувачений реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Відповідно до вимог ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Угода про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
У ст. 472 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про визнання винуватості. Згідно вимог ст. 474 КПК України, якщо угоду досягнуто, обвинувальний акт із підписаною між сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язковою участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Підстав для відмови у затвердженні укладеної між сторонами угоди про визнання винуватості суд не вбачає.
Питання про речові докази слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Крім того, підлягає до скасування після вступу вироку в законну силу арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 27.03.2025 року (справа №461/2381/25).
Керуючись ст. ст. 370, 373, 374, 472, 474, 475 КПК України, суд -
ухвалив:
затвердити угоду про визнання винуватості від 02 червня 2025 року, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №22025140000000037 від 10.02.2025, з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_3 з іншого боку
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1 КК України та призначити покарання - 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку 1 рік
Відповідно до ч.1 п.п. 1, 2 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, а саме:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 27.03.2025 року (справа №461/2381/25), на предмети виявлені та вилучені в ході проведення 26.03.2025 обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: мобільний телефон OPPO Reno 7 CPH 2363, IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 із вставленими Sim1: НОМЕР_1 , Sim2: НОМЕР_4 ; системний блок з логотипом марки «LG» сірого кольору - скасувати.
На підставі ст. 96-1 КПК України речовий доказ - мобільний телефон OPPO Reno 7 CPH 2363, IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 із вставленими Sim1: НОМЕР_1 , Sim2: НОМЕР_4 - конфіскувати в доход держави.
Речовий доказ, а саме: системний блок з логотипом марки «LG» сірого кольору - повернути власнику ОСОБА_3 .
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.
Суддя ОСОБА_1