Справа № 459/1758/25 Провадження № 3/459/651/2025
23 червня 2025 року суддя Шептицького міського суду Львівської області Дем'яновська Ю.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від Шептицького РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої продавцем консультантом у магазині «Каштан», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.184 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №451978 від 22.05.2025 року, ОСОБА_1 допустила неналежне виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки остання 21.05.2025 року о 12:00 год. курила електронну сигарету на лавці біля під'їзду №1 по вул.Стуса, 6, в м.Шептицький Львівської області. Отже ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, а тому виходячи з принципу необхідності дотримання справедливого балансу між публічним та приватним інтересом, беручи до уваги приписи ст. 1, ст. 268 КУпАП, вважаю можливим та доцільним провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, тобто передбачених положеннями ст.150 Сімейного кодексу України обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини.
За приписами ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
У разі відмови від надання дитині необхідної медичної допомоги, якщо це загрожує її здоров'ю, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність згідно з законом. Медичні працівники у разі критичного стану здоров'я дитини, який потребує термінового медичного втручання, зобов'язані попередити батьків або осіб, які їх замінюють, про відповідальність за залишення дитини в небезпеці.
Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Всупереч вимогам статей 256, 184 КУпАП, у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, в чому конкретно полягає з її боку ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до положень, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Малофєєва проти Росії" та "Карелін проти Росії", у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Водночас, суд звертає увагу, що самі по собі наведені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини про те, що дочка ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , курила електронну сигарету не можуть бути достатньою підставою для висновку про те, що вона, як мати, ухиляється чи не виконує покладені на неї обов'язки по вихованню дитини.
Разом із тим, частиною першою ст.184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а частиною третьою цієї ж статті передбачена відповідальність батьків за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Дії вчинені неповнолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підпадають під ознаки ст.175-1 КУпАП, а тому адміністративне правопорушення, яке зазначене у вищезазначеному протоколі про адміністративне правопорушення охоплюється диспозицією ч.3 ст.184 КУпАП. Однак чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає можливості суду самостійно змінювати кваліфікацію у справах.
Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, керуючись принципом доведеності вини поза розумним сумнівом, суд дійшов висновку про недоведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, тому вважає за необхідне закрити вказане провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП,
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя: Ю. Д. Дем'яновська