465/1784/25
2/465/2193/25
Іменем України
(заочне)
24.06.2025 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої судді - Мартьянової С.М.,
при секретарі судових засідань - Безпяткової Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, -
Представник Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання.
Позов обґрунтовує тим, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідно користується послугами з централізованого опалення та послугами з централізованого постачання гарячої води, у зв'язку з чим відповідачу для здійснення оплати за надання послуг з теплопостачання був відкритий особовий рахунок.
Вказує, що між відповідачем та позивачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг в сфері теплопостачання,
Проте, станом на 01.02.2025 року за спожиту теплову енергію за період з 01.08.2018 року по 01.02.2025 року у відповідача перед ЛМКП «Львівтеплоенерго» рахується заборгованість за послуги постачання теплової енергії в сумі 1166,42 грн. та за послугу з постачання гарячої води в розмірі 9266,46 грн., яка залишилась несплаченою.
Враховуючи вищевикладене, просить стягнути з відповідачки заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в сумі 10432,88 грн. та витрати з оплати судового збору в сумі 3028,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, щодо ухвалення заочного рішення суду не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча й була належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення такого, відзиву та будь-яких інших клопотань від такої до суду не надходило.
Тому суд вважає, що слід згідно ст.280 ЦПК України проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Наявних у справі матеріалів про права та обов'язки сторін, достатньо для її розгляду у відсутності відповідача.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.15, 16 ЦК України, ст.4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №398098984 від 07.10.2024.
Відповідно до розрахунку заборгованості за вищевказаною адресою за послуги з централізованого опалення, за період з 01.08.2018 року до 01.02.2025 року борг відповідача перед позивачем складає 10432,88 грн., яка складається з заборгованості за послугу з центрального постачання гарячої води в розмірі 9266,46 грн. та заборгованості за послугу з центрального опалення в розмірі 1166,42 грн.
Представником позивача також надано суду договір приєднання про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води ЛМКП «Львівтеплоенерго».
Відносини у сфері житлово-комунальних послуг врегульовані Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005р. № 630 та рішеннями органів місцевого самоврядування.
Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією - суб'єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
Законом «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
09 листопада 2017 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про житлово-комунальні послуги», за яким виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності визначено суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальну організацію, у даному випадку Львівське міське комунальне підприємства «Львівтеплоенерго»).
Відповідно до ч. 1 ст.6 цього ж Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі.
Відповідно до пункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21 липня 2005 р. № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.7 та п. 2 ч. 2 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 р. обов'язком споживача є укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а обов'язком виконавця є готування та укладання із споживачем договору про надання комунальних послуг з визначенням відповідності за дотриманням умов їх виконання згідно з типовим договором.
Відповідно до вимог ч.4 ст.13 Закону України «Про житлового-комунальні послуги» від 09.11.2017 р. з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Проте, станом на сьогоднішній день, договір приєднання не підписаний споживачем, і один із примірників даного договору виконавцю послуг не повернутий.
Отже, необхідність укладання договору про надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладання визначено як обов'язок, а не право споживача таких послуг.
Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов'язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова Верховного Суду України від 30.10.2013р. у справі № 6-59-цс13).
Відповідно до правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду від 19.08.2019 у справі №226/1437/16-ц, підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання послуг комунальним підприємством. Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання щодо надання послуг з централізованого опалення, а відповідач, незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання, зобов'язаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача не отримувати відповідні послуги він не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мережі теплопостачання.
Викладене також узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у постановах від 11 листопада 2015 року у справах № 6-1192цс15 та № 6-1706цс15.
Порядок надання комунальних послуг, їх облік та оплату, права та відповідальність споживачів та виконавців цих послуг визначено «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» (далі - Правила), затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 р. № 630.
У відповідності до вимог ст.68, та ч.1 ст.162 ЖК України наймач і власник житла зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплоенергію. електроенергію та інші послуги) за затвердженими в установленому порядку тарифами (ст. 67 ЖК України).
Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 р. (№ 2189-VIII) індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово - комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до п. 20 Правил плата за послуги з теплопостачання вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку або затверджених норм споживання на підставі платіжного документу. Таким чином, згідно вказаних норм закону споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, згідно якої цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Таким чином, між сторонами виникли відносини, в яких позивач надає послуги, а відповідач ними користується.
Норми цивільного права поширюються на всі види зобов'язальних відносин.
Отже, з огляду на вищенаведене, між відповідачем та позивачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг в сфері теплопостачання, а саме: виконавець надавав послуги відповідачці, остання такими послугами користувалася для задоволення своїх потреб, та не відмовлялася від них, усвідомлюючи, що за послуги потрібно оплачувати, проте оплату не проводила, чим порушила ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. (№ 2189- VIII), ч. 1 п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення» № 630 від 21.07. 2005р., а також п. 1.1 Договору.
Таким чином, всупереч ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 р., ч.1 п.18 Постанови КМУ № 630 від 21.07.2005 р., а також п.1.1 Договору відповідач ОСОБА_1 не виконала свого зобов'язання щодо сплати послуг з централізованого опалення та центрального постачання гарячої води, а тому зобов'язана сплатити заборгованість, яка складається із суми основного боргу в розмірі 10432,88 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028,00 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду.
Враховуючи наведене та на підставі ст.ст.12,81,141,258,259,263-265,280-282, 352,354 ЦПК України, суд
Позов Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в розмірі 10432 (десять тисяч чотириста тридцять дві) грн. 88 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Найменування сторін:
Позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», код ЄДРПОУ - 05506460, адреса: м. Львів, вул. Д. Апостола, 1.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Мартьянова С.М.