Справа № 465/3565/25
Провадження 2/465/2735/25
Іменем України
18.06.2025 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді - Мартьянової С.М.
при секретарі судового засідання - Безпяткової Р.О.
за участі:
представника позивачки - Калетнік М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Манікін Дмитро Сергійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач, в особі свого представника, звернулася до суду через систему «Електронний суд» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому просить суд визнати виконавчий напис від 07 травня 2021 року №31585, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., яким встановлено суму, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 - 31 759,12 грн., таким, що не підлягає виконанню, та судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно сервісу державних послуг «ДІЯ», позивачем було отримано інформацію щодо відкритого виконавчого провадження №66651685, де вона має статус боржника.
07.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. було винесено виконавчий напис №31585 про звернення стягнення з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», якому ТОВ «Мілоан» (ЄДРПОУ 40484607), відступлено право вимоги на підставі договору відступлення прав вимоги №62-МЛ від 12 лютого 2021 року за Кредитним договором №102517764 від 20.10.2020 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Відповідно до виконавчого напису №31585 пропонується стягнути з ОСОБА_1 за період з 11.02.2021 по 06.05.2021 включно, суму у розмірі:
- 11640,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
- 19189,12 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками;
- за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача.
Загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 31759,12 грн.
На підставі даного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Манікіним Д.С., 31 серпня 2021 року відкрито виконавче провадження №66651685 з його примусового виконання про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором в сумі 31759,12 грн. та стягнення винагороди приватного виконавця в розмірі 3175,91 грн.
Зазначає, що позивач не знала про те, що ТОВ «Мілоан», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відступив права вимоги за кредитним договором, так як про таке відступлення всупереч вимогам законодавством, його ніхто не повідомляв.
Позивач вказує, що кредитний договір №102517764 від 20.10.2020 не був нотаріально завірений, позивачу не було повідомлено про вимогу погашення заборгованості із зазначенням деталізованої суми боргу, тому виконавчий напис від 07 травня 2021 року №31585 здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а отже є таким, що не підлягає виконанню.
У зв'язку з вищевикладеним позивач і була вимушена звернутися до суду з даними позовними вимогами.
Ухвалою суду від 30.04.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження. Призначено судове засідання.
14.05.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на наступні обставини.
Так, 20 жовтня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №102517764, відповідно до якого позивача надані кредитні кошти в сумі 12 000 грн. Кредит надався строком на 30 днів з 20.10.2020 по 19.11.2020 зі сплатою комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом.
ТОВ «Мілоан» свої зобов?язання перед Позивачем виконав в повному обсязі, надавши Позивачу відповідно до п.2.1, кредитного договору кредитні кошти шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти, зареєстрованої Позичальником для цієї цілі у особистому кабінеті на сайті miloan.ua.
Позичальник, своїх зобов?язання перед Позикодавцем не виконав, відповідно до умов кредитного договору мав повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку, строки та терміни передбачені п.п.1.1-1.6., п. 2.4. Кредитного договору.
Відповідно до п.3.2.6. Договору № 10251776 від 20 жовтня 2020 року ТОВ «Мілоан» має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.
Відповідно до п.7.1. Кредитного договору, він набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі в особистому кабінеті Позичальника, що створений на веб-сайті Товариства miloan.ua., а права та обов?язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов?язань.
Тому, керуючись чинним законодавством та виходячи з умов кредитного договору 12.02.2021 року між ТОВ «Мілоан» та Відповідачем, було укладено Договір відступлення прав вимоги № 62-МЛ від 12.02.2021 року (надалі - Договір
відступлення права вимоги).
Відповідно до умов даного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України Відповідач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан» в тому числі і до Позивача за кредитним договором № 10251776 від 20 жовтня 2020 року.
Важливо відзначити, що після набуття статусу нового кредитора та отримання права грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан» в тому числі і до Позивача за кредитним договором № 10251776 від 20 жовтня 2020 року, Відповідачем не нараховувалась пеня або будь-які штрафи.
З дотримання усіх умов пп. 2.1 п.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5, відповідачем від 19.07.2021 р., вих. № 20495216/3 була подана заява на вчинення виконавчого напису приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгену Михайловичу.
Виходячи, з вищенаведеного, Відповідачем були дотриманні вимоги, щодо подання заяви для вчинення виконавчого напису нотаріуса, адже відповідно до чинного законодавства для нотаріуса не передбачено звертатися до боржника чи повідомляти його про вчинення виконавчого напису, проте, для кредитора ця умова є обов?язковою, що ним було і зроблено, шляхом надсилання вимоги.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем (Відповідача) документів, які згідно відповідним Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Відповідачем було дотримано умови, що підтверджують безспірність для вчинення виконавчого напису нотаріусом.
Відповідачем, при поданні заяви на вчинення виконавчого напису нотаріуса було подано оригінал кредитного договору, надана Виписка з особового рахунку за кредитним договором № 102517764 від 20.10.2020 року, виключно за грошовими сумами простроченої заборгованості та заборгованості за процентами, оскільки ці платежі мають безспірний характер та є обов?язковими. Тому, заборгованість позивача за кредитним договором перед відповідачем станом на 14.05.2025 р. (включно) складає 31 759 грн. 12 коп.
Крім цього, відповідач вважає необґрунтованою вимогу позивача про стягнення на його користь витрат на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн.
16.05.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про визнання відзиву недопустимим, виключення з матеріалів справи та розгляд справи за наявними матеріалами у зв'язку з тим, що його подано особою, яка не має законом повноважень представляти інтереси юридичної особи у суді.
В судовому засіданні представник позивача надала пояснення аналогічні тим, які викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
07.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. було вчинено виконавчий напис №31585, яким було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 31759,12 грн.
31.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Манікіним Д.С. винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №66651685 щодо виконавчого напису №31585 виданого 07.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М про стягнення з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором №102517764 від 20.10.2020, укладеного боржником з ТОВ «МІЛОАН» в сумі 31759,12 грн.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України "Про нотаріат"(далі Закон "Про нотаріат") нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону "Про нотаріат"). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19статті 34 Закону України "Про нотаріат"). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29червня 1999року №1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справі на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Даний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 4 березня 2015 року в справі №6-27цс15, від 11 березня 2015 року в справі №6-141цс14.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, виконавчий напис вчинено відповідно до п. 2Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса». Пунктом 2 вказаної вище Постанови передбачено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин подаються: оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.
Тобто п. 2 зазначеної Постанови передбачений вичерпний перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.
У інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні», прийнятого на підставі Постанови ВССУ № 2 від 07.02.2014 р., вказано, що судам слід мати на увазі, що, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не розглядає спір про право. Виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів тільки за наявності всіх умов, передбачених Законом № 3425-ХІІ. Безспірність вимог визначається не нотаріусом або стягувачем, а відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Отже, нотаріус лише перевіряє безспірність заборгованості згідно наданим документам для вчинення виконавчого напису.
Окрім цього, як було з'ясовано при вивчені виконавчого напису, приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис на підставі кредитного договору, який не було нотаріально посвідчено, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», яким передбачено, що до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів належить така форму договору, як кредитний договір.
Вказаний пункт № 2 був включений до Переліку Постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів".
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р., постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. про визнання незаконною та не чинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" було визнано незаконною та не чинною постанову № 662 в частині, доповнення переліку документів, на підставі яких вчинюється виконавчий напис, оригіналу кредитного договору.
Оскільки виконавчий напис, який є предметом спору у даній справі вчинено 07.05.2021, тобто після визнання не дійсною постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 в частині, що свідчить про його вчинення без дотримання діючого на той час нормативного акту.
При цьому, на сайті Верховної ради України, Постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» викладена із застереженням щодо необхідності додатково дивитись Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/20084/14 від 20.03.2015 та додатково дивитись Постанову Київського апеляційного адміністративного суду № 826/20084/14 від 22.02.2017.
Таким чином, виконавчий напис було вчинено на підставі та в порядку нормативного акту, який було визнано незаконним та не чинним.
Отже, існують підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а тому суд вважає за необхідне визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №31585 від 07.05.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. таким, що не підлягає виконанню, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 31759, 12 грн.
Щодо клопотання позивача про визнання відзиву недопустимим, виключення з матеріалів справи та розгляд справи за наявними матеріалами, суд зазначає наступне.
Відповідно ч.2 ст. 174 ЦПК України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 178 ЦПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником.
До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. (ч.6 ст. 178 ЦПК України)
Відповідно до ч.8 ст. 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. (ч.1,3 ст. 58 ЦПК України)
Частиною 2 статті 60 ЦПК України, під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Отже, суд вважає, що відзив, який було подано представником відповідача є належним чином оформлений та поданий в межах наданих законом повноважень.
Також, позивач просила стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу;
Частиною 1 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Приписами ч.8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так в матеріалах справи міститься: попереднє визначення судових витрат, відповідно до ст. 134 ЦПК України, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №6023, копія ордеру серії АА №1560934 від 29.04.2025.
Враховуючи вищевикладене, а також те що представником відповідача фактично заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу у своєму відзиві, то з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Крім того, згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача потрібно стягнути 1211,20 грн. судового збору за подання позовної заяви до суду, а також 605,60 грн. за подання заяви про забезпечення позову.
Враховуючи наведене та на підставі ст. ст. 12, 81, 133, 137, 139, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Манікін Дмитро Сергійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис за №31585 від 07.05.2021 року, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» у загальному розмірі 31759,12 гривень таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 1816 (одна тисяча вісімсот шіснадцять) гривень 80 копійок сплаченого судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін та учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1 корпус 28.
Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, б. 6/5.
Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Манікін Дмитро Сергійович, РНОКПП НОМЕР_2 , місцезнаходження за адресою: Херсонська область, Бориславський район, смт. Високопілля, вул. Банкова. 30.
Повний текст рішення виготовлений 23.06.2025.
Суддя Мартьянова С.М.