Справа № 457/805/25
провадження №1-кс/457/281/25
про арешт майна
23 червня 2025 року м. Трускавець
Слідчий суддя Трускавецького міського суду Львівської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянув клопотання слідчої СВ ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна, яке погоджено прокурором Трускавецького відділу Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42025142190000040 від 12.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України та яке надійшло до суду 23.06.2025 року.
Перевіривши надані матеріали, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо кримінального провадження, в межах якого було подано дане клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах,
23.06.2025 року до слідчого судді Трускавецького міського суду Львівської області надійшло клопотання слідчої СВ ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна, яке погоджено начальником Трускавецького відділу Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42025142190000040 від 12.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Дане клопотання мотивоване тим, що 22.05.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Трускавець Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, повідомлено про підозру у організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, а також у сприянні його вчиненню порадами і наданням засобів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Відповідно до ч.І ст.170 КПК України передбачено, що: арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до п.З ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що: арешт майна допускається з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання.
Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України передбачено, що: у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом У країни, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Разом з цим, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 332 КК України.
Поряд з цим, санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 332 КК України, передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
У разі визнання ОСОБА_6 винним, за вчинення тяжкого кримінального правопорушення, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років з з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Вказане може спонукати останнього переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення відповідальності за злочини у вчиненні якого він підозрюється.
Крім цього, враховуючи матеріальний стан підозрюваного ОСОБА_6 не виключено, що він може вживати заходів для переховування та протягом тривалого часу проживати на заощадження.
Відповідно до відповіді КП ЛОР “Дрогобицьке МЕТІ та ЕО» № 1084 від 28.05.2025 за ОСОБА_6 на праві приватної спільної сумісної власності зареєстровано нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_2 .
Слідча в судове засідання не з'явилася, однак в клопотанні зазначила, що просить розглядати клопотання без її участі, клопотання підтримує, просить його задовольнити.
Прокурор в судове засідання не з'явився, однак в клопотанні зазначив, що просить розглядати клопотання без його участі, клопотання підтримує, просить його задовольнити.
Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обовязковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши матеріали клопотання та додані копії документів, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, то викладені слідчою в клопотанні доводи підтверджуються доданими до клопотання документами, а саме: витягом з ЄРДР №42025142190000040 від 12.05.2025, повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правоплрушення від 22.05.2025, відповіддю КП ЛОР “Дрогобицьке МЕТІ та ЕО» № 1084 від 28.05.2025.
Із врахуванням вищенаведеного, з метою збереження майна, щодо якого існує сукупність підстав вважати, що воно є доказом злочину та керуючись ст. ст. 170, 171, 172 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Трускавець Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, а саме на квартиру АДРЕСА_2 , яка на праві приватної спільної сумісної власності на нерухоме майно зареєстрована за ОСОБА_6 .
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1