454/889/25
"28" травня 2025 р. м. Сокаль
Суддя Сокальського районного суду Львівської області Веремчук О. А. розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які надійшли з Шептицького РВП ГУНП у Львівській області
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕТР № 1260079 від 02.03.2025, 02.03.2025 року о 01.23 год. в м.Соснівка по вул. Галицькій, 20 керував автомобілем Мерседес Бенз р/н НОМЕР_1 в ставні алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився в установленому законом порядку з допомогою приладу «Драгер». Результат 1.99 проміле.
Водій ОСОБА_1 порушив п.2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1ст. 130 КУпАП.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи.
У матеріалах справи міститься заперечення подане ОСОБА_1 з проханням про закриття провадження у справі в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 , викладених у поданому ним запереченні, із протоколом він не погоджується.
02.03.2025 року близько 01.20 год. він їхав вулицею Галицька в м.Соснівка, за кермом свого автомобіля марки Мерседес Бенз р/н НОМЕР_1 , де був зупинений працівниками поліції, які, як пояснили йому,зупинили в зв'язку з порушенням ним комендантської години. В салоні автомобіля також знаходилась його дружина ОСОБА_2 .
Перевіривши документи один з працівників поліції запропонував пройти йому огляд на стан алкогольного сп'яніння при цьому не повідомивши з яких саме підстав та причин він має проходити такий огляд. Тобто працівник поліції не вказав про наявність у нього хоча б однієї ознаки, яка би давали підстави на проведення такого огляду.
Не заперечував проти такого огляду оскільки алкоголю як стверджує не вживав. Один з працівників поліції пішов до службового автомобіля та вийняв з дверки прилад «Драгер» тобто даний прилад не зберігався в спеціальній валізі. Як зауважує у даний прилад був вставлений мундштук, який був покритий з середини краплинами води. Як він зрозумів, мундштук, який був вставлений в газоаналізатор не міг бути стерильним і вже використовувався при попередньому огляді, тому не міг використовуватись при проведенні його огляду.
Такі обставини свідчать про недотримання працівниками поліції Інструкції з використання АlkotestDrager , згідно якої:
- аналізатор повинен зберігатись і транспортуватись у спеціальному кейсі, що унеможливлює механічні пошкодження приладу та збоїв шкали виміру. Крім того, аналізатор забороняється зберігати близько до мобільних телефонів та радіо пристроїв;
- для кожного нового виміру в обов'язковому порядку повинен використовуватись новий стерильний та змінний мундштук;
- якщо умови зберігання відрізняються від умов використання аналізатору, то прилад необхідно попередньо витримати протягом 1 год. в умовах використання;
Зазначає, що з тих підстав можна прийти до висновку про те, що результат 1.99 проміле не може братися до уваги при постановленні рішення за результатами розгляду вищезазначеного протоколу оскільки, отриманий з істотними порушеннями, про що їдеться вище.
Таким чином, працівником поліції, який проводив його огляд на предмет перебування в стані алкогольного сп'яніння не дотримано інструкції з використання АlkotestDrager, згідно якої проведення вимірювання проводиться за умови використання нового мундштука для кожної особи, огляд якої проводиться.
Не погоджуючись з результатом, який показав прилад «Драгер» вимагав від працівників поліції взяти інший мундштук та ще раз продути щоб зробити тест однак, працівники поліції повідомили, мотивуючи свою відмову тим, що не можуть робити декілька тестувань тієї ж особи. Також працівники поліції на його вимогу не відвезли останнього у медичний заклад для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння оскільки в зв'язку з тим що він не погоджувався з результатом проведеного ними огляду. Один з працівників поліції сказав, що в медичний заклад їхати не потрібно оскільки результат не відрізнятиметься від тесту, який провели вони. Крім того, працівники поліції повідомили, що в них не має часу їхати у медичний заклад.
Дослідивши та проаналізувавши надані докази, вважаю, що з матеріалів справи вбачається, що в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, а відтак справа підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі -ПДР України). Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст.247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст.283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Частиною першою статті 130КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння , чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або що до вживання лікарських препаратів що, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч.1ст.130КУпАП України відсильна, що зобов'язує працівників поліції, викладаючи суть адміністративного правопорушення у точній відповідності ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначати в протоколі, на підставі яких ознак представником поліції було виявлено стан алкогольного сп'яніння, що саме пропонувалось особі, в якій послідовності, вказати дії, які свідчать про належне проведення огляду на стан сп'яніння водія та які дії свідчать про керування транспортним засобом у стані сп'яніння.
Відповідно до п.2.9а Правил водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції .
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений ст.266 КУпАП, а також затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція). Інструкцією передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 7 вказаної Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Статтями 251,280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, зокрема, ці дані встановлюються, у т.ч. протоколом про адміністративне правопорушення, свідків, засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.
Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі №338/1/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.
Окрім цього, відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року за № 1026, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Крім того, під час оформлення матеріалів співробітниками поліції порушено приписи п. 11 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, які у вказують на те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені статями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
До протоколу серії ЕТР № 1260079 від 02.03.2025 додано диск до матеріалів справи, однак він не піддається зчитуванню комп'ютерною технікою (відеофайли не відкриваються та не відтворюються).
До матеріалі справи долучено відповідь з Шептицького РВП ГУНП у Львівській області яку надано на запит адвокатаПеди В.С. який здійснює захист правопорушника ОСОБА_1 у дані справі .
Відповідно до наданої відповіді, у РВП ГУНП У львівській області відеозаписи на яких було би зафіксовано факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відсутні, так як і відеозаписи проведення огляду останнього на стан алкогольного сп'яніння, що мало місце, 02.03.2025 року.
Таким чином, суд не може дослідити вказаний доказ.
З врахуванням викладеного, диск з відеозаписом, який долучений до матеріалів справи, суд не приймає як належний та допустимий доказ винності ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст.9,245,252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282).
У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Виходячи з рішень ЄСПЛ - розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
За кодексом України про адміністративні правопорушення, Конституцією України або іншими Законами України, не передбачено покладення на суд функції підтримання обвинувачення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, доведення винуватості особи.
Суд не має права, за умови відсутності при розгляді справи про адміністративне правопорушення сторони обвинувачення, самостійно відшукувати та збирати докази обвинувачення, ініціювати їх дослідження, уточнювати в судовому рішенні фабулу правопорушення, усуваючи певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення для можливості притягнення особи до відповідальності, оскільки такі дії суду призведуть до порушення ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободв частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу. В разі таких дій суду особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
У справі відсутні достовірні дані, на підставі яких суд має можливість спростувати доводи викладені ОСОБА_1 у його поясненнях викладених у поданому ним запереченні, неможливо встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для даного провадження та підлягають доказуванню, а тому відсутні дані про наявність в діях особи, відносно якої складений адміністративний протокол, ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
З урахуванням вищевказаного, оскільки в матеріалах адміністративної справи відсутні належні та допустимі докази керування транспортним засобом правопорушником та відсутні докази належного проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , з використанням газоаналізатора АlkotestDrager відповідно до Інструції з його використання та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», то це само по собі унеможливлює притягнення особи до відповідальності, оскільки відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченогост. 130 КУпАП.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вище викладених обставин, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, належними та допустимими доказами. Відповідно до п.1ст.247КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.62 Конституції України, статтями 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,суддя,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити у зв'язку з відсутністю події та складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: О. А. Веремчук