Справа № 464/4325/25
пр.№ 1-кс/464/869/25
про арешт майна
23 червня 2025 року м. Львів
Слідчий суддя Сихівського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141410000487 від 18.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
слідчий СВ ВП №2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № за №12025141410000487 від 18.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в якому просить накласти арешт на майно, а саме велосипед чорно-червоного кольору із маркуванням на «Crosser Stream» із світловідбиваючим елементом жовтого кольору на трубі сидіння, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування майном.
Клопотання обґрунтовує тим, що 18.06.2025 до ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівський області із письмовою заявою звернулась ОСОБА_5 та повідомила, що 18.06.2025 у період часу із 16:00 год. по 16:45 год. невідома особа таємно шляхом вільного доступу заволоділа велосипедом «Кросер», що знаходився у під?їзді будинку АДРЕСА_1 .
18.06.2025 слідчим СВ відділу поліції №2 ЛРУП №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області проведено огляд місця події, а саме приміщення гуртожитку, будинку АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено: велосипед чорно-червоного кольору із маркуванням на «Crosser Stream» із світловідбиваючим елементом жовтого кольору на трубі сидіння.
Вказані вище речі були оглянуті та визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи наведене, з метою збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні, а також для забезпечення повного, об'єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, просить клопотання задовольнити та накласти арешт на вказане майно.
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою про проведення розгляду клопотання за його відсутності, клопотання підтримує та просить таке задовольнити.
Власник майна ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, звернулась до суду з заявою про проведення розгляду клопотання без її участі. Крім того, подала письмові пояснення, відповідно до яких вказала, що заперечує щодо арешту велосипеда, оскільки майно не перебуває під загрозою знищення або відчуження, а його вилучення не є необхідним, оскільки таке було оглянуто слідством. Подальше вилучення та накладення арешту на майно вважає недоцільним, так як з таким уже було проведено відповідні слідчі дії.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до переконання, що таке підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Так, клопотання про накладення арешту подано слідчим у строк, передбачений ч. 5 ст. 171 КПК України.
Майно, на яке слід накласти арешт, має значення для забезпечення збереження доказів даного кримінального провадження та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Таким чином, враховуючи положення ч. 2 ст. 167, ч. 2 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на вказане вище майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З матеріалів клопотання вбачається, що 18.06.2025 внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12025141410000487 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Матеріалами клопотання підтверджується, що 18.06.2025 в ході проведення огляду місця події вилучено велосипед чорно-червоного кольору із маркуванням на «Crosser Stream» із світловідбиваючим елементом жовтого кольору на трубі сидіння.
Згідно з постановою про визнання речових доказів від 18.06.2025, вищевказане майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про те, що стороною досудового розслідування доведено, що СВ ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141410000487 від 18.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, доступ до майна, на яке слід накласти арешт, отримано в порядку, визначеному КПК України, таке є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Окрім цього, слідчим доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Виходячи з викладеного, приходжу до висновку про необхідність задоволення поданого клопотання, оскільки арешт майна в даному випадку є необхідним для встановлення обставин у кримінальному провадженні та збереження речового доказу.
Доводів, з наведенням відповідних обґрунтувань та наданням доказів, які б спростовували такий висновок суду, матеріали справи не містять.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 107, 117, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
клопотання задовольнити.
Накласти арешт на велосипед чорно-червоного кольору із маркуванням на «Crosser Stream» із світловідбиваючим елементом жовтого кольору на трубі сидіння, шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження таким майном.
Передати майно, на яке накладено арешт, на зберігання слідчим у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141410000487 від 18.06.2025.
Ухвала підлягає до виконання слідчим, прокурором у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141410000487 від 18.06.2025.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 23 червня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1