Справа №464/3365/25
пр № 2/464/1725/25
23 червня 2025 року суддя Сихівського районного суду м.Львова Теслюк Д.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
позивач ОСОБА_1 20.05.2025 звернувся в суд із позовом, у якому просить розірвати шлюб, зареєстрований 06.12.2023 між ним та відповідачкою ОСОБА_2 у Сихівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №242.
Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до такого висновку.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до форми та змісту позовної заяви. Статтею 177 ЦПК України «Документи, що додаються до позовної заяви», серед іншого, передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві просить звільнити його від сплати судового збору у зв'язку з тим, що він є учасником бойових дій, на підтвердження чого долучив відповідне посвідчення.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 545/1149/17, норма п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Враховуючи наведене, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року здійснено висновок про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.
Отже, подана ОСОБА_1 позовна заява про розірвання шлюбу не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій, а відтак, позивач повинен сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір».
Згідно з Законом України «Про судовий збір», розмір судового збору в справах немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, за подання до суду цивільного позову немайнового характеру позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Окрім цього , згідно із п.2 ч.8 ст.43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до положень ч.ч. 2, 4, 5 ст.95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Із матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що зазначені вимоги цивільного процесуального законодавства ним не виконано, а саме до матеріалів справи долучені копії доказів, які належним чином не завірені, даних про наявність оригіналів таких не зазначено.
Частиною 1 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене, позовну заяву необхідно залишити без руху, про що повідомити позивача, надавши строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 185, ст. ст. 260, 261 ЦПК України,
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Про залишення позовної заяви без руху повідомити позивача та надати строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Дмитро ТЕСЛЮК