Справа № 462/4258/25
Іменем України
24 червня 2025 року м. Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Постигач О.Б., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП,
встановив:
ОСОБА_1 11.06.2025 року о 15 год. 05 хв. на вул. Щирецькій, 36 у м. Львові керуючи транспортним засобом Toyota Avensis, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності та скоїв наїзд на припаркований транспортний засіб Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
Крім цього, ОСОБА_1 будучи причетним до дорожньо - транспортної пригоди, залишив місце події та не повідомив органи чи підрозділи поліції, чим порушив п. 2.10 А ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 122-4 КУпАП.
ОСОБА_1 подав до суду заяву, у якій свою вину визнав повністю та просив про розгляд справи за його відсутності.
Окрім цього, на адресу суду надійшло клопотання від потерпілого ОСОБА_2 , в якому зазначено, що ОСОБА_1 відшкодував йому завдану шкоду, у зв'язку з чим потерпілий претензій до нього не має та просить суд не призначати йому суворого покарання.
Відповідно до п. 10.9. ПДР України, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Згідно з п. 2.10.а. ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Статтею 122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
У відповідності до ст. ст. 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами
Розглянувши представлені матеріали, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 359504 від 12.06.2025 року, ЕПР1 № 359497 від 12.06.2025 року, схему ДТП, пояснення ОСОБА_1 , пояснення потерпілого ОСОБА_2 , вважаю, що в діяхОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП.
Доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 суду не надано.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 36, 40-1, 122-4, 124, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн судового збору.
Роз'яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанову може бути оскаржено протягом 10-ти днів до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова з дня винесення постанови.
Суддя: Постигач О.Б.