Справа №443/223/25
Провадження №1-кп/443/61/25
іменем України
24 червня 2025 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12024141130001184 від 03.12.2024 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Слобода Небилівська Рожнятівського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого вальщиком лісу у ФОП « ОСОБА_5 », раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_8 ,
встановив:
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , 01.12.2024 у вечірній час (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) перебували у приміщенні житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 , який вони разом винаймали для тимчасового проживання. У той же час, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перебували у приміщенні літньої кухні за вищевказаною адресою, яке вони також винаймали для тимчасового проживання.
Цього ж дня, приблизно о 21 год 00 хв (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_9 прийшов у кімнату житлового будинку за вищевказаною адресою, в якому проживали ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та почав розпивати спиртні напої з ОСОБА_3 , та під час спілкування ОСОБА_9 звернувся в нецензурній формі до ОСОБА_3 , що вкрай обурило останнього, та між ними раптово виник словесний конфлікт, який переріс у бійку.
Так, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень, почав умисно наносити численні удари кулаками обох рук по голові та обличчю ОСОБА_9 , від нанесених ударів ОСОБА_9 впав на підлогу в будинку. Піднявшись з підлоги, ОСОБА_9 продовжив розпивати спиртні напої разом з ОСОБА_3 , в ході чого у нього знову виник словесний конфлікт з останнім, та ОСОБА_9 вирішив покинути житловий будинок. Коли ОСОБА_9 виходив із кімнати, то перечепився за поріг дверей та впав на підлогу, в той час, до нього підійшов ОСОБА_3 та лівою ногою наніс йому удар в область голови ззаду, після чого ОСОБА_9 підвівся і вийшов з будинку.
Згодом, до вказаної кімнати з двору прийшов ОСОБА_11 , після якого до кімнати повернувся ОСОБА_9 , який почав нецензурно висловлюватись до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та погрожував металевою виделкою, яку приніс із собою.
Надалі, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс почергово декілька ударів кулаками правої та лівої руки в ділянку обличчя та тулуба ОСОБА_9 , від чого останній впав на спину, а ОСОБА_4 наніс декілька ударів правою ногою по обличчю ОСОБА_9 .. Після цього, ОСОБА_4 своїми руками почергово викрутив руки за спину ОСОБА_9 , заламавши їх.
Своїми спільними умисними діями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спричинили ОСОБА_9 , згідно висновку судово-медичної експертизи, тілесні ушкодження, а саме: закриту черепно-мозкову травму у вигляді множинних ран, синців та саден на голові, переломів кісток лицевого скелета (правої виличної кістки зі зміщенням, тіла нижньої щелепи та її правої гілки), крововиливів на внутрішній поверхні м'яких покровів голови, крововиливів під м'які мозкові оболонки, яка утворилась від дії тупого (тупих) предмету (предметів), має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення та перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку із настанням смерті, та від яких ОСОБА_9 помер; тупу травму тулуба у вигляді множинних синців, саден та переломів III-VI ребер зліва по передній аксілярній лінії, яка утворилась від дії тупого (тупих) предмету (предметів), має ознаки тілесного ушкодження середньої тяжкості та не перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із настанням смерті; тупу травму правої верхньої кінцівки у вигляді масивного синця, що охоплює ділянки плеча, ліктьового суглоба та передпліччя, а також масивних крововиливів у м'які тканини, згустків крові та розриву капсули й зв'язкового апарату ліктьового суглоба, яка утворилась від дії тупого (тупих) предмету (предметів), має ознаки тілесного ушкодження середньої тяжкості та не перебуває у причинно наслідковому зв'язку із настанням смерті; комбіновану травму лівої верхньої кінцівки у вигляді масивного, зливного синця, що охоплює ділянки плеча, ліктьового суглоба та передпліччя, крововиливів у м'які тканини, розриву капсули та зв'язкового апарату ліктьового суглоба, а також різаної рани четвертого пальця лівої кисті, яка утворилась від дії тупого (тупих) предмету (предметів) (рана - від дії гострого предмету (знаряддя), має ознаки тілесного ушкодження середньої тяжкості та не перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із настанням смерті.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 121 КК України визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та дав покази, згідно яких пояснив що, 01.12.2024 вечером разом з ОСОБА_4 перебували у приміщенні житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 , який вони разом винаймали для тимчасового проживання. У той же час, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перебували у приміщенні літньої кухні, яке також винаймали для тимчасового проживання. Приблизно о 21 год 00 хв ОСОБА_9 прийшов у кімнату житлового будинку, в якому проживали ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та почав розпивати спиртні напої з ОСОБА_3 , та під час спілкування ОСОБА_9 звернувся в нецензурній формі до ОСОБА_3 , що вкрай обурило останнього, та між ними раптово виник словесний конфлікт, який переріс у бійку. Так, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, почав наносити численні удари кулаками обох рук по голові та обличчю ОСОБА_9 , від нанесених ударів ОСОБА_9 впав на підлогу в будинку. Піднявшись з підлоги, ОСОБА_9 продовжив розпивати спиртні напої разом з ОСОБА_3 , в ході чого у нього знову виник словесний конфлікт з останнім, та ОСОБА_9 вирішив покинути житловий будинок. Коли ОСОБА_9 виходив із кімнати, то перечепився за поріг дверей та впав на підлогу, в той час, до нього підійшов ОСОБА_3 та лівою ногою наніс йому удар в область голови ззаду, після чого ОСОБА_9 підвівся і вийшов з будинку. Згодом, до кімнати з двору прийшов ОСОБА_11 , після якого до кімнати повернувся ОСОБА_9 , який почав нецензурно висловлюватись до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та погрожував металевою виделкою, яку приніс із собою. ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, наніс почергово декілька ударів кулаками правої та лівої руки в ділянку обличчя та тулуба ОСОБА_9 , від чого останній впав на спину, а ОСОБА_4 наніс декілька ударів правою ногою по обличчю ОСОБА_9 . Після цього, ОСОБА_4 своїми руками почергово викрутив руки за спину ОСОБА_9 , заламавши їх. Тоді на шум прибіг ОСОБА_10 і разом з ОСОБА_4 попід руки вивели ОСОБА_9 з будинку. Зранку наступного вони прокинулись та ОСОБА_3 пішов в літню кухню та побачив ОСОБА_9 , який вже був мертвим.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 121 КК України визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та дав покази, згідно яких пояснив що, 01.12.2024 вечером разом з ОСОБА_3 перебували у приміщенні житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 , який вони разом винаймали для тимчасового проживання. У той же час, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перебували у приміщенні літньої кухні, яке також винаймали для тимчасового проживання. Приблизно о 21 год 00 хв ОСОБА_9 прийшов у кімнату житлового будинку, в якому проживали ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та почав розпивати спиртні напої з ОСОБА_3 . Згодом, до кімнати з двору прийшов ОСОБА_11 , після якого до кімнати повернувся ОСОБА_9 , який почав нецензурно висловлюватись до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та погрожував металевою виделкою, яку приніс із собою. ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, наніс почергово декілька ударів кулаками правої та лівої руки в ділянку обличчя та тулуба ОСОБА_9 , від чого останній впав на спину, а ОСОБА_4 наніс декілька ударів правою ногою по обличчю ОСОБА_9 . Після цього, ОСОБА_4 своїми руками почергово викрутив руки за спину ОСОБА_9 , заламавши їх. Тоді на шум прибіг ОСОБА_10 і разом з ОСОБА_4 попід руки вивели ОСОБА_9 з будинку в літню кухню та положили на ліжко. На запитання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 повідомив, що в літній кухні ОСОБА_9 не били.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 заявив клопотання, в якому просить суд не досліджувати докази щодо тих обставин, які не оспорюються, оскільки обвинувачені винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні визнали повністю. Просить обрати їм покарання у виді позбавлення волі на строк сім років.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання прокурора про порядок дослідження доказів, суду показав, що жаліє за скоєне, просить суворо не карати.
В судовому засіданні захисник адвокат ОСОБА_7 не заперечив проти клопотання прокурора про порядок дослідження доказів та просив обрати обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на найменший строк, передбачений санкцією ч.2 ст.121 КК України, оскільки ОСОБА_3 кримінальне правопорушення вчинив вперше, вину визнав в повному обсязі та щиро розкаявся у вчиненому.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора про порядок дослідження доказів, суду показав, що жаліє за скоєне, готовий відбувати покарання.
В судовому засіданні захисник адвокат та ОСОБА_8 не заперечив проти клопотання прокурора про порядок дослідження доказів та просив обрати обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, оскільки останній кримінальне правопорушення вчинив вперше, вину визнав в повному обсязі та щиро розкаявся у вчиненому.
Потерпіла ОСОБА_12 подала заяву у якій просить розглядати справу без її участі.
Отримавши показання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, враховуючи те, що обвинувачені та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечували проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.
Аналізуючи представлені суду докази в їх сукупності, суд вважає вину обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в скоєнні ними кримінального правопорушення доведеною в судовому засіданні повністю.
Таким чином, об'єктивно з'ясувавши обставини, підтверджені доказами, що досліджені у процесі судового розгляду і оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності і взаємозв'язку, суд вважає доведеним факт:
заподіяння обвинуваченим ОСОБА_3 умисного тяжкого тілесного ушкодження, вчиненого групою осіб, а саме з ОСОБА_4 , що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_9 , тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України;
заподіяння обвинуваченим ОСОБА_4 , умисного тяжкого тілесного ушкодження, вчиненого групою осіб, а саме з ОСОБА_3 , що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_9 , тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України;
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз'яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином, фактичні обставини справи, конкретний характер і ступінь участі обвинуваченого у вчиненому ним кримінального правопорушення, тяжкість заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків, спосіб вчинення кримінального правопорушення та його мотиви, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікарі-психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем реєстрації. Обставин, що пом'якшують покарання судом не встановлено, оскільки повне визнання вини ще не свідчить про щире каяття, адже каяття включає в себе щирий жаль щодо вчиненого злочину та осуд своєї поведінки (ВС/ККС у справі № 520/16394/16-к від 27.04.2021), чого на думку суду в судовому засіданні здобуто не було. Обставини, які обтяжують покарання є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, беручи до уваги всі вказані обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції його від суспільства, а тому необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції передбаченої ч.2 ст. 121 КК України.
Підстав для застосування вимог ст.69 КК України судом не встановлено.
Запобіжний захід до ОСОБА_3 у виді тримання під вартою залишити в силі до набрання вироком законної сили.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз'яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином, фактичні обставини справи, конкретний характер і ступінь участі обвинуваченого у вчиненому ним кримінального правопорушення, тяжкість заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків, спосіб вчинення кримінального правопорушення та його мотиви, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, на обліку у лікаря-нарколога та лікарі-психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем реєстрації. Обставин, що пом'якшують покарання судом не встановлено, оскільки повне визнання вини ще не свідчить про щире каяття, адже каяття включає в себе щирий жаль щодо вчиненого злочину та осуд своєї поведінки (ВС/ККС у справі № 520/16394/16-к від 27.04.2021), чого на думку суду в судовому засіданні здобуто не було. Обставини, які обтяжують покарання є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, беручи до уваги всі вказані обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 не можливе без ізоляції його від суспільства, а тому необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції передбаченої ч.2 ст. 121 КК України.
Відсутність обставин, які пом'якшують покарання позбавляють суд можливості призначити покарання із застосування ст. 69 КК України, оскільки тільки за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення суд може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_4 заставу, до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 № 15, передбачений і порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв'язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок суду, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов'язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв'язку; засвідчена судом копія постанови (ухвали) судді чи суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави. Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п'яти робочих днів з дня надходження зазначених документів до органу Казначейства (пункти 7-8).
Відповідно до ч. 11ст.182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
На підставі викладеного, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено, внесена заставодавцем застава підлягає поверненню.
За таких обставин, суд вважає за необхідне, після набрання вироком суду законної сили повернути суму застави заставодавцю.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Питання про скасування арешту майна слід вирішити в порядку ст. 174 КПК України.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_3 у виді тримання під вартою залишити в силі до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 03.12.2024, тобто з часу його фактичного затримання.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_4 заставу, до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю - ОСОБА_13 заставу у розмірі 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №2.118967213.1 від 16.04.2025, внесену на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Львівській області.
В строк відбуття покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати період перебування ОСОБА_4 під вартою з 03.12.2024 по 17.04.2025 включно із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі.
Скасувати застосовані судом заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна згідно ухвали слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04.12.2024 у справі №456/6380/24, а саме: мобільний телефон Redmi IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 із встановленою сім-картою з абонентським номером телефону НОМЕР_3 , шапку чорного кольору, пару синіх резинових тапок, змив зі слідами РБК з ніжки столу, змив зі слідами РБК з підлоги, змив зі слідами РБК з ніжки крісла, вирізку з навлочки зі слідами РБК, вирізку з простирадла зі слідами РБК, рушник коричневого кольору, гумовий чобіт Litma, поліетиленовий пакет «АТБ», змив з внутрішньої сторони рами вхідних дверей будинку (вилучені під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3); кофту чорну, футболку чорну, штани спортивні темно сині, труси сині з надписами чорно-біло-червоного кольорів з гумкою сірого кольору, кросівки чорні, шкарпетки чорні (вилучені під час огляду трупа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ); светр з капюшоном з надписом «Адідас» та кросівки біло-помаранчевого кольору 38 розміру (вилучені в ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку ст. 237 КПК України); мобільний телефон «Moto e7 plus», IMEII: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 синього кольору з сім-картою з абонентським номером НОМЕР_6 , мобільний телефон Sigma mobile IMEI1: НОМЕР_7 , IMEI2: НОМЕР_8 з сім-картою з абонентським номером НОМЕР_9 , штани спортивні чорного кольору та резинове взуття-тапочки (вилучені в ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в порядку ст. 237 КПК України); штани спортивні чорні, футболку чорну в смужку, мобільний телефон ZTE Blade 1 210, IMEI: НОМЕР_10 , IMEІ2: НОМЕР_11 (вилучені під час затримання в порядку ст. 208 КПК України в ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Речові докази:
шапку чорного кольору, пару синіх резинових тапок, змив зі слідами РБК з ніжки столу, змив зі слідами РБК з підлоги, змив зі слідами РБК з ніжки крісла, вирізка з навлочки зі слідами РБК, вирізка з простирадла зі слідами РБК, рушник коричневого кольору, гумовий чобіт Litma, поліетиленовий пакет «АТБ», змив з внутрішньої сторони рами вхідних дверей будинку (вилучені під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3), кофту чорну, футболку чорну, штани спортивні темно сині, труси сині з надписами чорно-біло-червоного кольорів з гумкою сірого кольору, кросівки чорні, шкарпетки чорні (вилучені під час огляду трупа ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), які відповідно до постанови про визнання речовим доказом та передачу його на зберігання від 03.12.2024, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024141130001184 та відповідно до квитанції про отримання та зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №1202414113000118, упакування ID:3025048436380529, зберігаються в Стрийському РУП ГУ НП у Львівській області - знищити;
мобільний телефон Redmi IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 із встановленою сім-картою з абонентським номером телефону НОМЕР_3 , светр з капюшоном з надписом «Адідас» та кросівки біло-помаранчевого кольору 38 розміру (вилучені в ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку ст. 237 КПК України), які відповідно до постанови про визнання речовим доказом та передачу його на зберігання від 03.12.2024, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024141130001184 та відповідно до квитанції про отримання та зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №12024141130001184, упакування ID:3025048436380529, зберігаються в Стрийському РУП ГУ НП у Львівській області - передати ОСОБА_3 за належністю;
мобільний телефон «Moto e7 plus», IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 синього кольору з сім-картою з абонентським номером НОМЕР_6 , мобільний телефон «Sigma mobile» IMEII: НОМЕР_7 , IMEI2: НОМЕР_8 з сім-картою з абонентським номером НОМЕР_9 , а також штани спортивні чорного кольору та резинове взуття-тапочки (вилучені в ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в порядку ст. 237 КПК України), які відповідно до постанови про визнання речовим доказом та передачу його на зберігання від 03.12.2024, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024141130001184 та відповідно до квитанції про отримання та зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №12024141130001184, упакування ID:3025048436380529, зберігаються в Стрийському РУП ГУ НП у Львівській області - передати ОСОБА_10 за належністю ;
штани спортивні чорні, футболка чорна в смужку, мобільний телефон ZTE Blade 1 210, IMEII: НОМЕР_10 , IMEI2: НОМЕР_11 (вилучені під час затримання в порядку ст. 208 КПК України в ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), які відповідно до постанови про визнання речовим доказом та передачу його на зберігання від 03.12.2024, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024141130001184 та відповідно до квитанції про отримання та зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №12024141130001184, упакування ID:3025048436380529, зберігаються в Стрийському РУП ГУ НП у Львівській області - передати ОСОБА_4 за належністю.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Жидачівський районний суд Львівської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1