Справа № 461/4998/25
Провадження № 1-кс/461/3960/25
20.06.2025 року, слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області майора поліції ОСОБА_4 , яке погоджене з прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42025140000000075 від 03.04.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ворухи, російської федерації, українця, громадянина України, непрацюючого, із вищою освітою, не одруженого, утриманців немаючого, невійськовозобов'язаного, не депутата, не інваліда, раніше судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України,-
До Галицького районного суду м. Львова звернувся з клопотанням старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області майор поліції ОСОБА_4 , яке погоджене з прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42025140000000075 від 03.04.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025140000000075 від 03.04.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
18.06.2025 о 14:27 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, складено 18.06.2025 та цього ж дня вручено ОСОБА_5
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за наступних обставин.
Досудовим розслідування встановлено, що згідно зі ст. 68 Конституції України громадянин України зобов'язані неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Разом з тим, ОСОБА_5 , діючи у порушення наведених вище вимог Закону, став на шлях злочинної діяльності при наступних обставинах.
Так, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05:30 год 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, у зв'язку із триваючою військовою агресією російської федерації проти України, введений в Україні воєнний стан неодноразово продовжено, зокрема востаннє із 05:30 год 08.02.2025 строком на 90 діб, у зв'язку із чим заборонено виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.
Відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 (зі змінами та доповненнями), у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану, передбачено виключення щодо заборони перетинати державний кордон громадянами України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.
Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України № 2105-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, оголошено та проводиться загальна мобілізація.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Із рішення Прикордонної служби України №23-61122/0/6/-22, прийнятого відповідно до Указу Президента, вбачається, що з метою забезпечення оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості, проведення своєчасної та повної мобілізації, заборонено на період дії правового режиму воєнного стану, виїзд за межі України громадян України чоловічої статті віком від 18 до 60 років.
В той же час, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, спрямованим на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, діючи спільно із невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше березня 2025 року, усвідомлюючи можливості незаконного збагачення внаслідок задоволення попиту на незаконний перетин кордону України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які не мають права на безперешкодний виїзд за межі України, здійснював пошук вказаних осіб, з корисливих мотивів та вчинив злочин за наступних обставин.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше березня 2025 року, з метою працевлаштування поза межами України на період військової агресії російської федерації проти України, у ОСОБА_7 виник намір попри встановлені режимом воєнного стану та оголошеною загальною мобілізацією заборони та обмеження перетнути державний кордон та виїхати до країн Європейського Союзу на нетривалий період часу, з подальшим поверненням.
В свою чергу ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, здійснюючи пошук осіб, які бажають незаконно перетнути державний кордон України, в березні 2025 року (точної дати органом досудового розслідування не встановлено), за допомогою свого мобільного телефону НОМЕР_1 через мобільний додаток «Telegram», шляхом телефонного дзвінка зв'язався із ОСОБА_7 по номеру НОМЕР_2 , та в ході розмови повідомив, що він може допомогти в перетині державного кордон та, в подальшому, запропонував зустрітися для обговорення деталей, на що ОСОБА_7 погодився.
В подальшому, ОСОБА_5 , продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою із невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, 09.05.2025 в ході телефонної розмови повідомив, що в нього є можливість цього ж дня зустрітися з ним у с. Давидів Львівського району Львівської області для обговорення деталей з приводу організації його незаконного переправлення через державний кордон України.
09.05.2025 ОСОБА_5 , перебуваючи на АЗС «Укрнафта», що неподалік с. Давидів Львівського району Львівської області, попередньо узгодивши місце зустрічі, близько 12:45 год зустрівся з ОСОБА_7 та в ході розмови вказав ОСОБА_7 про те, що може організувати йому перетин державного кордону України без належних на те документів, а саме: перетин державного кордону в якості пасажира у вантажній фурі та повідомив, що така послуга буде коштувати 15 000 доларів США з яких 4 000 доларів США ОСОБА_7 повинен передати ОСОБА_5 протягом 2-3 днів як завдаток за таку послугу, а решта суми грошей, тобто 11 000 доларів США - після перетину державного кордону України.
В свою чергу ОСОБА_7 , будучи залученим до проведення слідчих дій, вислухавши пропозицію ОСОБА_5 , погодився на висунуті ним вимоги.
Після цього, ОСОБА_5 , продовжуючи свою злочинну діяльність спрямовану на організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою із невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, 16.06.2025 в ході телефонної розмови з ОСОБА_7 повідомив останньому про необхідність зустрічі у с. Давидів Львівського району Львівської області на території АЗС «Укрнафта» для обговорення деталей з приводу організації його незаконного переправлення через державний кордон України.
Цього ж дня ОСОБА_5 , перебуваючи на АЗС «Укрнафта», що неподалік с. Давидів Львівського району Львівської області, попередньо узгодивши місце зустрічі, близько 12:40 год зустрівся з ОСОБА_7 та в ході розмови вказав про те, що на даний час змінився спосіб незаконного переправлення через державний кордон України та він може організувати переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску на території Закарпатської області. В даному випадку вартість такої послуга не змінилась та його дії по організації незаконного переправлення через державний кордон України будуть коштувати 15 000 доларів США, з яких 500 доларів США необхідно передати ОСОБА_5 в якості завдатку, а решту суми - 14 500 доларів перерахувати через обмінник на визначений ним гаманець.
В свою чергу ОСОБА_7 , будучи залученим до проведення слідчих дій, вислухавши пропозицію ОСОБА_5 , погодився на висунуті ним умови та на вимогу ОСОБА_5 , передав останньому першу частину неправомірної вигоди в сумі 500 доларів США (що станом на 16.06.2025 відповідно до курсу НБУ становить 20 723,30 грн) в якості завдатку за організацію незаконного переправлення через державний кордон України.
В подальшому, цього ж дня, ОСОБА_5 продовжуючи свою злочинну діяльність спрямовану на організацію незаконного переправлення через державний кордон України, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою із невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, в телефонній розмові повідомив ОСОБА_7 про необхідність зустрічі 17.06.2025 о 13:00 год навпроти АЗС «SOCAR», що в с. Малехів Львівського району Львівської області для обговорення додаткових деталей з приводу організації його незаконного переправлення через державний кордон України.
Виконуючи вказівки ОСОБА_5 , 17.06.2025 близько 13:00 год ОСОБА_7 прибув на попередньо обумовлене місце, де під час зустрічі з ОСОБА_5 дізнався від останнього, що є ще один спосіб незаконного переправлення через державний кордон України, який він особисто рекомендує та який полягає у виїзді через пункт пропуску на території Одеської області в Республіку Молдову. В даному випадку вартість такої послуга не змінилась та дії ОСОБА_5 по організації незаконного переправлення через державний кордон України будуть коштувати 14 500 доларів США, які йому потрібно передати в якості повної передоплати.
В свою чергу ОСОБА_7 , будучи залученим до проведення слідчих дій, вислухавши пропозицію ОСОБА_5 , погодився на висунуті ним умови та згідно з вимогами ОСОБА_5 погодився про зустріч з останнім 18.06.2025 близько 13:00 год для передачі другої частини неправомірної вигоди в сумі 14 500 доларів США, які були призначені за організацію незаконного переправлення через державний кордон України.
Після цього, виконуючи вказівки ОСОБА_5 , 18.06.2025 близько 13:00 год ОСОБА_7 прибув в попередньо визначене ОСОБА_5 місце - ділянка навпроти АЗС «SOCAR», що в с. Малехів Львівського району Львівської області, де зустрівся з останнім для отримання деталей та інструкцій, а також розрахунку за послуги з організації незаконного переправлення через державний кордон України.
В свою чергу ОСОБА_5 прибув на вказану зустріч на автомобілі марки «Toyota VERSO», р.н. НОМЕР_3 , який залишив припаркованим на території АЗС «SOCAR», що по вул. Жовківській, 14 в с. Малехів Львівського району Львівської області.
В ході розмови ОСОБА_5 вказав ОСОБА_7 про необхідність залишення другої частини неправомірної вигоди в сумі 14 500 доларів США в салоні вказаного автомобіля. Діючи на виконання вказівок ОСОБА_5 , ОСОБА_7 поклав пакет із вмістом грошових коштів в сумі 14 500 доларів США на заднє сидіння автомобіля марки «Toyota VERSO», р.н. НОМЕР_3 , після чого разом з ОСОБА_5 направились до приміщення АЗС «SOCAR», що по вул. Жовківській, 14 в с. Малехів Львівського району Львівської області, де ОСОБА_5 під час розмови надав чіткі інструкції з приводу подальших дій ОСОБА_7 , які стосувались організації його незаконного переправлення через державний кордон України.
Одразу ж після цього, на території АЗС «SOCAR», що за адресою: Львівська область, с. Малехів, вул. Жовківська, 14 протиправна діяльність ОСОБА_5 та інших невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб була припинена через його затримання працівниками правоохоронних органів, а грошові кошти в сумі 14 500 доларів США (що станом на 18.06.2025 відповідно до курсу НБУ становить 602 119,75 грн), вилучено.
Слідчий зазначає, що обставинами, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження, а саме:
-матеріалами УСБ України у Львівській області від 01.04.2025;
-заявою ОСОБА_7 від 01.04.2025 про вчинення злочину ОСОБА_5 ;
-рапортом УСБ України у Львівській області від 03.04.2025;
-протоколами допиту свідка ОСОБА_7 від 04.04.2024, 12.05.2025, 17.06.2025, 18.06.2025;
-протоколом за результатами проведення НСРД - аудіо-відеоконтроль особи ОСОБА_5 від 10.05.2025;
-протоколом огляду, ідентифікації та помічення грошових купюр, які імітують аутентичні грошові кошти від 18.06.2025;
-протоколом невідкладного обшуку автомобіля марки «Toyota VERSO», р.н. НОМЕР_3 від 18.06.2025;
-протоколом затримання особи ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні злочину від 18.06.2025;
-іншими матеріалами кримінального провадження № 42025140000000075.
Слідчий зазначає, що ураховуючи характер вчиненого підозрюваним злочину та тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України, де буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами, зокрема шляхом підкупу, впливати на свідків та заявника у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного злочину, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та може вчинити інші злочини, з метою запобігання вказаним ризикам, об'єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання за вищевказаними підставами та просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні клопотання слідчого заперечив покликаючись на його необгрунтованість. Вважає, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту в повній мірі забезпечить виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Слідчий суддя, дослідивши зміст клопотанням про застосування запобіжного заходу та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що слідчими відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025140000000075 від 03.04.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється Львівською обласною прокуратурою.
18.06.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Копія клопотання про застосування запобіжного заходу та додатки вручені підозрюваному у встановлений законом термін.
Клопотання подано до суду та судове засідання відбувається у встановлені законом строки.
Мотиви і оцінка слідчого судді щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді на даному етапі кримінального провадження доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного в клопотанні кримінального правопорушення, слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише чи є його причетність до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Враховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру від 18.06.2025, вчинив зазначене кримінальне правопорушення та на даному етапі досудового розслідування є достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість пред'явленої підозри, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному органом досудового розслідування.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.
Щодо наявності ризиків та їх обґрунтованість.
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду) підтверджується тим, що злочин, який інкримінується ОСОБА_5 , є тяжким, у разі доведення вини ОСОБА_5 може бути призначено покарання у виді позбавлення волі терміном до дев'яти років, без альтернативи призначення більш м'якого покарання, та останній, будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Разом з цим, ОСОБА_5 , може змінити місце свого проживання, може виїхати за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України. Також слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, відбував покарання в місцях позбавлення волі та на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на іспитовому терміні, оскільки має невідбутий термін покарання 1 рік 17 днів.
Водночас, суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Окрім цього, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного ОСОБА_5 до втечі.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати документи, речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення), підтверджується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування (не встановлені всі причетні особи до вчинення кримінального правопорушень, перевіряється можлива причетність ОСОБА_5 до незаконної переправки інших осіб призовного віку через державний кордон за межі України та виготовлення відповідних документів з даного приводу).
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні) підтверджується тим, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_5 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідків, які надали та можуть у подальшому надати органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв'язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу, у тому числі ОСОБА_7 та інших шляхом підкупу, примусу, погроз, у тому числі із застосуванням насильства, з метою зміни або відмови їх від показів.
Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином) полягає у тому, що ОСОБА_5 , розуміючи невідворотність покарання за вчинене ним діяння, обставини вчинення якого на даний час встановлюються органом досудового розслідування, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення).
Ризик, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється), полягає в тому, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності, а також продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється, з метою забезпечення незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон. Ураховуючи те, що зазначений вище злочин вчинявся ОСОБА_5 з корисливих мотивів, метою яких було неправомірне одержання грошових коштів з метою досягнення бажаної мети, слід прийти до висновку, що обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу більш м'якого ніж тримання під вартою, призведе до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень, пов'язаних із організацією незаконного перетину осіб через державний кордон з метою одержання від останніх грошової винагороди за вчинення таких дій.
Таким чином, в судовому засіданні підтверджується наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Доводи сторони захисту про відсутність ризиків спростовуються стадією кримінального провадження, в якому досудове розслідування не закінчено, на даний час не встановлено всіх свідків та осіб, які можуть бути причетними до вчинення вказаного кримінального правопорушення, у зв'язку з чим наявна потреба у застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою.
Щодо наявності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою застосування на стадії досудового розслідування запобіжного заходу відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав слідчий у клопотанні.
Підозрюваний відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України відноситься до осіб, до яких можливо бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , обставини вчинення злочину та його наслідки і суспільну небезпеку, особу підозрюваного, а також те, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, зазначених у клопотанні, для запобігання яких слідчий суддя вважає недостатнім застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
У зв'язку з наведеним, клопотання слідчого в частині обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є обґрунтованим, прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 ЦПК України, та наявність яких встановлена в судовому засіданні.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання сторони обвинувачення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо розміру застави.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Вирішуючи питання про визначення розміру застави, слідчий суддя виходить з того, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
У клопотанні про обрання запобіжного заходу вказано, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинених умисно та з корисливих мотивів, пов'язане з одержанням матеріальної вигоди в сумі 15 000 доларів США (що станом на 18.06.2025 відповідно до курсу НБУ становить 622 882,50 грн), відпрацюванням слідством інших епізодів злочинної діяльності останнього, пов'язаних з незаконним перетином осіб через державний кордон та одержанням матеріальної вигоди за вчинення таких дій. На думку органу досудового розслідування розмір застави ОСОБА_5 , з урахуванням виключності випадку, необхідно встановити у розмірі не менше 205 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду, зокрема незаконно виїхати за межі державного кордону України. Наявність виключності випадку, обумовлена тим, що, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 набуло значного суспільного резонансу, оскільки відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинених умисно та з корисливих мотивів, та пов'язано із незаконним переправлення осіб призовного віку чоловічої статі у період дії воєнного стану під час загальної мобілізації через державний кордон за межі України.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого (підозрюваного) на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Слідчим у клопотанні належним чином не обгрунтовано що застава у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та необхідності визначення застави у 205 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя приймає до уваги доводи захисника про те, що вказаний у клопотанні розмір застави у 205 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб необґрунтований та непомірний для підозрюваного, а тому, враховуючи тяжкість злочину, його суспільну небезпечність та наслідки, особу підозрюваного, обставини вчинення злочину, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України, у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму у 242240 гривень 00 копійок.
Даний розмір застави слідчий суддя вважає достатнім та таким, що забезпечить виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
За наведених вище обставин подане клопотання підлягає частковому задоволенню.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177,178, 182, 183 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області майора поліції ОСОБА_4 , яке погоджене з прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42025140000000075 від 03.04.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)».
Строк дії ухвали становить шістдесят днів, тобто до 16.08.2025 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму у 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_5 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі м. Володимир Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , іншими свідками у кримінальному провадженні № 42025140000000075 від 03.04.2025;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Строк дії обов'язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного у разі внесення застави, визначити до 16 серпня 2025 року, у межах строку досудового розслідування.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноваженого прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 24.06.2025 року.
Cлідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_8