ЄУН: 336/5481/25
Провадження №: 3/336/3651/2025
Іменем України
19 червня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк Ольга Ігорівна, розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 5 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 ,-
29 травня 2025 року приблизно о 22.05 годині ОСОБА_1 перебуваючи біля будинку № 6 по вул. Цегельна у м. Запоріжжя, керував автомобілем ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинено повторно протягом року, постановою серії ЕНА 4846368 від 29.05.2025 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, викликався до суду тричі, як шляхом зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення, так і шляхом направлення СМС-повістки на номер телефону, вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення, про причини неявки суд не повідомив.
Як вказував Верховний Суд у постанові від 17.11.2022 року по справі № 560/5541/20, якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.
Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 № 3236/03, § 41 «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП не є обов'язковою, тому враховуючи наведені положення, оскільки ОСОБА_1 був завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи, суд розглянув справу за наявними доказами за його відсутності.
Обставини правопорушення також підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом з місця скоєння правопорушення, копією постанови серії ЕНА №4846368 від 29.05.2025 року, довідкою з бази даних ІПНП.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень по суті порушення.
На відеозаписі, долученому до матеріалів справи про адміністративне правопорушення зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та момент його зупинки працівниками поліції. На вимогу пред'явити для перевірки документи, ОСОБА_1 повідомив про відсутність в нього документів, у тому числі й посвідчення водія. Зазначив про те, що його щойно зупинили за керування транспортним засобом без посвідчення водія.
В подальшому було проведено огляд водія з метою виявлення ознак перебування у стані сп'яніння та повідомлено про виявлені ознаки перебування у стані наркотичного сп'яніння на підставі чого запропоновано пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння.
ОСОБА_1 заперечував вживання алкоголю, зазначив про те, що іноді може «покурити траву», востаннє це було місяць назад, але не цього разу, зараз тверезий, вказавши про те, що йому вже пропонували пройти огляд, але він відмовився за що виписали штраф. Не зрозумів навіщо йому зараз їхати для проходження огляду. Згодом запитав, що йому буде за відмову від проходження огляду та поліцейський роз'яснив наслідки такої відмови.
Після чого ОСОБА_1 просив надати йому можливість доїхати додому оскільки він мешкає поруч.
Поліцейський повідомив про складання відносно водія протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 126 ч. 5 КУпАП за повторне протягом року керування транспортним засобом без посвідчення водія.
Після чого водієві були роз'яснені наслідки керування транспортним засобом не маючи права керування транспортними засобами повторно протягом року, права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та складено протокол про адміністративне правопорушення.
Постановою серії ЕНА №4846368 від 29.05.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 2 КУпАП за те, що водій керував ТЗ при цьому не отримував посвідчення водія на право керування відповідної категорії.
За відомостями з бази даних підсистеми «Адмінпрактика», а саме ІТС «ІПНП», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення водія не отримував.
Відповідно до пункту 2.1.«А» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.
Право на керування транспортними засобами відповідної категорії може бути надано:
мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії A1, A) - особам, які досягли 16-річного віку;
автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії B1, B, C1, C, T), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, - особам, які досягли 18-річного віку;
автомобілями з причепами або напівпричепами (категорії BE, C1E, CE), а також призначеними для перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів, - особам, які досягли 19-річного віку;
автобусами, трамваями і тролейбусами (категорії D1, D, D1E, DE, T) - особам, які досягли 21-річного віку.
За ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджена дослідженими судом доказами, а його дії суперечать п. 2.1.«А» Правил дорожнього руху, тож дії особи суд кваліфікує за ст. 126 ч. 5 КУпАП як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність, судом не встановлено.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, відповідно до ст. 23 КУпАП.
Враховуючи обставини правопорушення, данні про особу правопорушника, який протягом року притягався до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 2, ст. 130 ч. 1 КУпАП, суд вважає за доцільне призначити стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу, який у власності ОСОБА_1 не перебуває та належить іншій особі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 33, 126 ч. 5, 283, 284 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 ч. 5 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адміністративне стягнення за ст. 126 ч. 5 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір в сумі 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 коп.).
Штраф сплачується за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001
Код класифікації доходів бюджету: 21081300
Судовий збір сплачується за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001
Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя О.І. Дацюк
Строк пред'явлення виконавчого документу«_____»_________________20___року
Постанова набрала законної чинності «_____»_________________20___року
Дата видачі «_____»_________________20___року